Київська клінічна лікарня 5

06/10/2025

Лауреатами Нобелівської премії 2025 року з фізіології та медицини стали американські вчені Мері Е. Бранкоу, Фред Рамсделл і японський імунолог Шімон Сакагучі — за фундаментальні дослідження, що розкрили принципи роботи імунної системи людини.

Як зазначає Нобелівський комітет, лауреати "здійснили новаторські відкриття у сфері периферійної імунної толерантності — процесу, що запобігає пошкодженню організму власною імунною системою".

У своїх дослідженнях вони ідентифікували так званих "охоронців" імунної системи — регуляторні Т-клітини, що відіграють ключову роль у тому, щоб імунітет не атакував власні тканини організму.

Саме ці роботи заклали основу нової галузі біомедичних досліджень, йдеться у пресрелізі Нобелівського комітету,

Відкриття також стало поштовхом до створення потенційних методів лікування, які нині проходять клінічні випробування.

02/10/2025

Реабілітологи реабілітаційного відділення відвідали міжнародну медичну виставку " Public Health", де було представлено новітнє обладнання та цінні практичні кейси.
Взяли участь у майстер-класах у сфері реабілітації та ерготерапії, які в подальшому впровадять у .

Дякуємо !!

#реабілітація
#КМКЛ5

21/09/2025

Хірурги взяли участь у XXV з'їзді хірургів України.

У рамках з'їзду, провідними хірургами відділення була представлена доповідь.

З'їзд став вагомою платформою для обміном досвіду та новими рішеннями в хірургії.
Пишаємось!!!
Дякуємо колеги !

20/09/2025

20 вересня – Всесвітній день прибирання!
Цього дня люди в усьому світі виходять, щоб зробити довкілля чистішим. Ми віримо: чистота навколо — це не лише про затишок, а й про здоров’я.

Кожна маленька дія має значення: прибрати біля дому, на роботі чи у дворі лікарні. Разом це перетворюється на велику справу.

Дякуємо всім співробітникам , які знайшли можливість і долучились до доброї справи !

17/09/2025

Арт - терапія, є ефективним методом психологічної реабілітації для роботи з тривожність.

Метод дієвий , для всіх вікових груп.

У пацієнтів , після проходження Арт терапевтичної програми спостерігається перехід від нестабільного емоційного стану до стабілізації та зниження тривожності.

Всі пацієнти, які проходять реабілітаційне лікування отримують психологічний супровід.

Тел.для довідок (044) 424 68 56


#реабілітаційневідділення

10/09/2025

Сьогодні у всьому світі відзначають день запобігання самогубствам.
Чому це важливо і що потрібно знати кожному, аби допомогти іншим у часи кризи?🤔
Кожен випадок завершеного самогубства — це чийсь відчайдушний крок, який, на жаль, не розв’язує проблем і є незворотнім. Це трагедія, яка торкається не лише окремих людей, проте суспільства загалом.
За статистикою ВООЗ щороку через самогубство гинуть понад 700 000 людей.
Запобігання самогубствам — це пріоритет громадської охорони здоров’я, і у ВООЗ наголошують: самогубству можливо запобігти.

Якими є ключові заходи щодо запобігання самогубствам?🤔
📍Обмеження доступу до засобів самогубства. Залежно від країни це може бути заборона на використання особливо небезпечних пестицидів, обмеження володіння вогнепальною зброєю, встановлення бар'єрів доступу до мостів/високих споруд/колій поїздів тощо.
📍Взаємодію із засобами масової інформації з метою відповідального повідомлення інформації про самогубства. Повідомлення про самогубство у медіа можуть спричинити зростання кількості самогубств, особливо якщо репортаж присвячений знаменитості, приклад якої дехто захоче наслідувати, або якщо в ньому описаний спосіб самогубства. Рекомендовано відстежувати повідомлення про самогубства та наводити приклади відомих людей, які діляться своїм досвідом успішного подолання проблем із психічним здоров'ям чи суїцидальних думок (як от challenge).
📍Сприяння розвитку соціально-емоційних навичок у підлітків. Підлітковий вік - критичний період для набуття соціально-емоційних навичок, але водночас він є періодом ризику появи психічних розладів. Батькам та вчителям дуже важливо розмовляти з підлітками, встановлювати довірливі стосунки з ними — завдяки цьому вони звертатимуться до вас щодо потрібної їм підтримки.
📍Раннє виявлення суїцидальних ознак поведінки, оцінка стану, ведення та наступне спостереження за будь-ким, хто має суїцидальні ризики. Ця рекомендація призначена для того, щоб люди з такими ризиками отримували підтримку та допомогу. Вона стосується медичних працівників та інших людей, включно з членами сім'ї, які можуть контактувати з людиною, яка має намір вчинити самогубство.

Що досі стоїть на заваді своєчасному та ефективному запобіганню самогубствам?🤔
Соціальна стигма та недостатня поінформованість залишаються основними перешкодами на шляху звернення по допомогу у разі самогубства, що ще раз свідчить про необхідність підвищення грамотності у сфері психічного здоров'я та проведення кампаній зі зниження стигми.

Які поширені міфи існують щодо самогубства?🤔
❎Міф. Розмова з людиною про самогубство може спровокувати або посилити в неї суїцидальні думки чи наміри
✅Факт. Запитуючи в людини, чи не думає вона про самогубство або нанесення собі шкоди, ви не підштовхне її до таких дій. Навпаки — така розмова і увага до чиїхось труднощів може допомогти запобігти самогубству, оскільки створить безпечний простір для людини, щоб поділитися тим, що її турбує, та отримати допомогу.
❎Міф. Якщо людина вирішила вчинити самогубство, цьому неможливо запобігти.
✅Факт. Хоча ніхто не може повністю убезпечити іншу людину від самогубства, кожен може зробити щось, аби запобігти цьому. Нерідко активний суїцидальний настрій має тимчасовий характер, а отже, людині з таким настроєм важливо отримати правильну і своєчасну підтримку. Коли у когось виникають думки про самогубство, не залишайте людину з цим наодинці і запропонуйте посильну вам участь у розв'язанні її проблем.

❗️Люди, які думають про самогубство і навіть планують його, перебувають в амбівалентному стані: вони прагнуть не завершити своє життя, а припинити свої страждання. І часом вбачають у самогубстві єдиний можливий спосіб.

❎Міф. Якщо людина говорить про думки або наміри вчинити самогубство, вона цього не зробить.
✅Факт. Розмова про самогубство може бути неочевидним криком про допомогу. Завжди ставтеся із серйозністю до суїцидальних настроїв людей.
❎Міф. Думки про самогубство виникають лише в людей із психічними розладами
✅Факт. Не всі люди, які помирають внаслідок самогубства, мали труднощі з психічним здоров'ям. Хоча люди, які живуть із психічними захворюваннями, зазвичай більш схильні до скоєння самогубства.
❎Міф: Спроби самогубства, що не призводять до смерті, є лише формою поведінки, спрямованої на привертання уваги до себе.
✅Факт: Суїцидальні форми поведінки або «демонстративні» дії деяких людей нерідко є крайнім закликом про допомогу. Ба більше, у таких ситуаціях самогубство може бути скоєно за необачності або ж людина рано чи пізно вирішить завершити ропзочату справу.
❎Міф: Якщо людина має схильність до самогубства, то вона залишиться в неї назавжди.
✅Факт: Більшість суїцидальних кризових станів є минущими і усуваються при відповідній допомозі. Однак, якщо кризова ситуація триває, полегшення не настає, а допомога не надається, то зберігається ризик суїцидальної спроби.
❎Міф: Самогубство - явище, що успадковується.
✅Факт: Наявність певного генетичного підгрунтя не означає, що людині не можна надати реальної допомоги, адже йдеться про поведінку людини, котру важливо помітити і вжити відповідних заходів. Пам'ятаймо також про біопсихосоціальну модель, згідно з якою той чи інший стан, зокрема і схильність до суїцидальної поведінки, обумовлюється багатьма різними факторами, зокрема спадковістю, психологічними чинниками та соціальним оточенням.

🚩Пам'ятайте, що ваша небайдужість та щире бажання допомогти - це чиєсь врятоване життя.

🌿Щодо проблем, пов’язаних з психічним здоров’ям, ви можете звернутися до свого сімейного лікаря або в Центр ментального (психічного) здоров'я.
🌿Надання психологічних послуг у закладах охорони здоровʼя є безоплатним. Це передбачено у межах програми медичних гарантій і фінансується Національною службою здоровʼя України (НСЗУ).
🌿Щоб знайти медзаклад, в якому приймає потрібний вам спеціаліст, зверніться до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77 або через контакт-центр Міністерства охорони здоров’я за номером 0-800-60-20-19.

🌿Лінія запобігання самогубствам Lifeline Ukraine 7333 (цілодобово)

ℹЦентр ментального (психічного) здоров'я КНП "КМКЛ №5" розташований за адресою: Київ, вул. Відпочинку, 11, соматичний корпус, 2й поверх
дні та години роботи Центру: пн-пт, з 9:00 до 15:30
тел. (044) 424 68 56
e-mail: mhc@kmkl5.org.ua
електронний запис до спеціалістів Центру: https://bit.ly/464imXy

#всесвітнійденьзапобіганнясамогубствам
#центрментальногоздоров'

09/09/2025

День донора в КНП «КМКЛ №5» – працівники лікарні долучаються, щоб врятувати життя! ❤️ #деньдонора

23/08/2025

🇺🇦❤️23 серпня – День Державного Прапора України

На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України 23 серпня в Україні відзначається державне свято – День Державного Прапора України.

Державний Прапор - один з офіційних державних символів суверенітету держави. Український Державний Прапор - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору.

Відомо, що синьо-жовті кольори на прапорі мають щонайменше тисячолітню історію і сягають часів Русі та Галицько-Волинського князівства.

Перша історична згадка про поєднання жовтого і синього кольорів датується 1256 р. − днем заснування Львова. На гербі міста поєдналися жовтий лев на голубому тлі. У запорожців також зустрічалися сині прапори із золотими орнаментами.

Найдавніші українські прапорні полотнища були трикутно-клинової форми. Перша спроба утворити прямокутний прапор з жовтого і блакитного кольорів була зроблена Головною Руською радою на Галичині 1848 р. Цього ж року за ініціативою Ради на міській ратуші Львова вперше був піднятий жовто-блакитний прапор.

Уперше після Лютневої революції 1917 р. синьо-жовті прапори з’явилися у Києві, Одесі та Харкові. 17 березня того ж року було проголошено про організацію Центральної Ради. Відтоді у Києві публічно та на офіційному рівні з’являються символи української державності.

Перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора як нашого національного символу відбулося 22 березня 1918 р. − Центральна Рада ухвалила Закон, затвердивши поєднання жовтого і блакитного кольорів як прапор Української Народної Республіки.

У 1938−1939 рр. синьо-жовтий стяг був прапором Карпатської України, у 1941 р. – Української Держави.

За радянських часів зберігання синьо-жовтого полотнища вважалося злочином, за який могли ув’язнити на два роки або потрапити до концтабору чи психлікарні.

Та все ж знаходилися відчайдухи, які не боялися ризикувати. Зокрема, 1 травня 1966 р. над будинком Київського інституту народного господарства замість червоного прапора зранку височів синьо-жовтий. Задум тих, хто це зробив, полягав у наступному. Будівля розташована біля заводу «Більшовик». Робітники та студенти зранку будуть формувати колони для першотравневої демонстрації і побачать прапор. Це мало викликати резонанс. Через дев’ять місяців КДБ вдалося знайти хлопців, які вивісили прапор. Це були студент вечірнього відділення інституту Георгій Москаленко та робітник Віктор Кукса. Вони отримали відповідно 3 та 2 роки таборів суворого режиму.

26 квітня 1989 р. у Львові під українським прапором відбувся мітинг пам’яті жертв Чорнобильської трагедії. 22 травня 1989 р. у Києві на закритті Шевченківського свята було піднято національний прапор. 23 березня 1990 р. він з’явився над Тернопільською міськрадою, а 3 квітня 1990 р. − над Львівською міськрадою.

24 липня 1990 р. у Києві синьо-жовтий прапор був урочисто піднятий над будинком міської ради. Полотнище було попередньо освячено в Софійському соборі владикою Володимиром і настоятелем храму Бориса і Гліба Української автокефальної церкви отцем Юрієм.

24 серпня, після проголошення Акту незалежності України, група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор до сесійної зали Верховної Ради.

Нині український національний синьо-жовтий прапор є державним прапором України. Впродовж історичних звершень він ставав символом боротьби за національні й соціальні права українського народу. Серце кожного українця завмирає при підйомі національного прапору. У ньому втілені віковічні прагнення до миру, праця, краса та багатство рідної землі.

Державний Прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення.

28/07/2025

У зв'язку з відкриттям пульмонологічного відділення в КНП "КМКЛ 5" запрошуємо на роботу медичну сестру та молодшу медичну сестру.

Ви мрієте працювати в сучасному медичному закладі, де цінують Ваш професіоналізм та надають можливості для постійного розвитку? Пульмонологічне відділення шукає саме Вас.


Ми пропонуємо:
-Дружній колектив та комфортні умови праці.
-Офіційне працевлаштування з повним соцпакетом.
-Стабільна заробітня плата з щомісячними доплатами від адміністрації м.Києва.
-Професійний розвиток та підтримку в опануванні нових навичок.

Якщо Ви цілеспрямовані та готові долучитися до створення нового стандарту лікування легеневих захворювань, надсилайте своє резюме вже сьогодні!🤍


Для отримання додаткової інформації, будь ласка, звертайтесь за номером:
+380985822803
Пошта для резюме: marinaantonenko010919@ukr.net

28/07/2025

Перш ніж говорити розгорнутіше про психічне розлади, поговорімо про психічне здоров’я👇

🤔Що це явище означає?

Згідно з ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я) психічне здоров’я – це стан добробуту за якого кожна людина може:
🌿реалізовувати свій потенціал;
🌿 давати собі раду із життєвими стресорами;
🌿 продуктивно і плідно працювати;
🌿 робити внесок у життя своєї спільноти*
Зауважте, що в цьому переліку не йдеться про відсутність психічних розладів і станів.
Психічне здоров’я – як і психічні розлади – це динамічний спектр, тобто воно може бути як відносно високого, так і відносно низького рівня.

*зараз ми перебуваємо в стані війни і боротьби за своє виживання, тому на це потрібно зважати, користуючись термінами, що не враховують або неповністю враховують ці реалії.

🤔Чому наявність психічного розладу не дорівнює відсутності психічного здоров’я?

Тому що психічний розлад – це складна соматична та психоемоційна реакція організму (і передусім психіки) на зовнішні стресори та негативні чинники. Згідно із сучасними поглядами, в основі психічних розладів лежить біопсихосоціальна модель. Це означає, що на розвиток того чи іншого розладу впливають такі фактори:
📍біологічні, тобто генетична схильність до того чи іншого розладу, фізіологічні особливості діяльності нервової системи;
📍психологічні, а саме рівень функціонування психіки людини включно із явищами стресостійкості, резилієнтності, типами реагування на негативні чинники та різновиди психологічних захистів;
📍соціальні або середовище, в якому людина формується і розвивається із особистість.
Це означає, що розвинути психічний розлад – складніше, ніж може здатися на перший погляд, і для цього потрібна сукупність факторів. Це також означає, що наша психіка має складні механізми захисту себе від пошкоджень та способи компенсувати вже наявні пошкодження. Навіть тоді, коли ми зазнаємо сильного стресу та намагаємося впоратися із серйозним викликом нашому психічному здоров’ю, психіка продовжує постійно адаптуватися до складних умов. Цей процес має назву нейропластичності. Завдяки йому ми можемо навіть попри розлад мати достатній рівень психічного здоров’я, щоби впоратися з негараздами. Відповідно, розлад – це не ознака слабкості, а ознака переконливих спроб психіки дати собі раду з викликами. Ми не обираємо свою біологію від народження, але можемо впливати на психологічні реакції та до певної міри змінювати оточення, відповідно впливаючи через це і на біологію упродовж життя.

🤔Чи означає відсутність психічного розладу гарантовано високий рівень психічного здоров’я?

Ні, адже відсутність розладу означає, що психіці вдається наразі компенсовувати себе, але попри це людина може відчувати хронічний дискомфорт, незадоволеність своїм життям, фрустрацію та/або безпомічність. У цьому разі нейропластичність погано розвивається і стає лише питанням часу, коли, врешті-решт, психічний розлад або певний психічний стан таки розів’ється.

🤔Чи залежить психічне здоров’я від фізичного?

Так, і навпаки – фізичне здоров’я так само залежить від психічного. Адже ми не можемо розглядати психіку як щось відірване від організму загалом. Наше фізичне самопочуття , наявність хронічних соматичних захворювань або гострих станів дуже впливає на наш емоційний стан, мислення та здатність ухвалювати рішення. Водночас, коли ми тривожимося чи, наприклад, переживаємо гострий стрес, ми можемо гірше дбати про свій фізичний добробут або певні наші хронічні захворювання можуть загострюватися. Яскравим прикладом такої обопільної залежності є так звані психосоматичні та соматопсихічні стани й розлади.

У кожного з нас і свої вразливості та слабкі місця, ті чи інші недоліки та «сліпі плями», але вони не визначають нас повністю, і завжди є місце нашому вибору – як саме реагувати та ставитися до тих чи інших негараздів❣

Запрошуємо у Центр ментального здоров'я на консультацію🤗

📝Наші контакти:
тел. 4246856
e-mail mhc@kmkl5.org.ua

16/07/2025

14/07/2025

15 липня - День Державності !

🔸Державність є уособленням шляху нації до власної держави. Ядром державності є воля до самовизначення, історичний досвід народу, його менталітет і правові традиції. А держава – це спосіб забезпечення і запорука цілісного існування нації.

🔸Ознаками успішної державності є втілене право нації на незалежність, ефективний державний апарат і дієздатне військо, система юридичних норм, міжнародне визнання держави та її правова ідентифікація в світі.
Держава і державність нероздільні як дерево і коріння. Без історичного коріння держава не може існувати. Історія дає суспільству усвідомлення зв’язку поколінь та конструювання спільного шляху.

🔸Історія українського державотворення сягає своїми джерелами Руської середньовічної держави, центром якої був Київ. Саме Русь заклала фундамент державницьких традицій українців. Звідси родом герб, грошова одиниця, а, головне, Київ як політичний і культурний центр України.

🔸Традиції Русі у розбудові загальноєвропейського культурно-релігійного простору продовжили, зокрема, Галицько-Волинське князівство, Українська козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна.

🔸Знання історії нашого державотворення в усій тяглості є потужною силою проти маніпуляцій історичними фактами в умовах інформаційної війни РФ проти України.
Реальна історія спростовує фейки російської пропаганди, буцімто українці та росіяни – єдиний народ, а Україна – штучна нежиттєздатна держава. Тому нинішня війна – це не лише боротьба за майбутнє нашої держави, а й за її минуле, національну незалежність та ідентичність.