28/02/2026
У нашому Центрі групи ресурної психологічної підтримки формуємо вже на квітень.
Вам до нас,якщо впізнали себе...
👇
“Мені нічого не хочеться”.
“Я втомився, але це інша втома”.
“Я не відчуваю радості”.
Якщо вам знайомі ці думки — ви не одні.
Олександр Чаморосов — головний психолог Гарячої лінії кризової підтримки Українського ветеранського фонду та ветеран пояснює: зараз багато людей перебувають у стані накопиченого виснаження.
Після довгої зими.
Після роковин повномасштабного вторгнення.
Після постійних обстрілів, новин і невизначеності.
І це не просто втома, а наслідки тривалого стресу.
Нервова система не може безкінечно працювати в напрузі. І в певний момент вона переходить у режим економії. Саме тоді з’являються апатія, байдужість, відсутність радості, проблеми з концентрацією.
Але важливо розуміти: апатія — не завжди слабкість. Часто це захисний механізм психіки.
Чому саме зараз “накриває” сильніше?
▪️ Менше світла — менше фізіологічного ресурсу та енергії.
▪️ Річниці травматичних подій — навіть якщо ми не думаємо про дату свідомо, тіло пам’ятає.
▪️ Ми занадто довго “тримаємося”.
«Якщо ви втомилися в умовах війни — з вами все нормально. Це природна реакція на неприродні обставини», — наголошує Олександр Чаморосов.
Як зрозуміти, що це вже не просто втома?
Перший “дзвіночок”: втома минає після відпочинку. Виснаження — ні.
Ознаки глибшого стану:
— не радує те, що раніше надихало;
— складно виконувати навіть базові задачі;
— порушується сон;
— з’являється відчуття безсенсовності;
— різка дратівливість або повна байдужість.
Це не означає, що з вами щось не так.
Це означає, що ресурс довго витрачався без повноцінного відновлення.
Типові помилки, які посилюють виснаження.
Найчастіше люди знецінюють себе:
“Іншим гірше.”
“Я не маю права скаржитися.”
“Треба зібратися.”
Біль не змагається. Порівняння лише посилює внутрішній тиск.
Ще одна поширена реакція — ізоляція. Людина закривається, перестає говорити про свій стан. Але психіка потребує контакту і підтримки.
Що реально допомагає при виснаженні?
Не потрібно “рятувати все життя” одразу.
Достатньо запитати себе: що зробить цей день хоча б на 10% легшим?
Спробуйте повернення до простих дій:
— теплий душ;
— плед і гарячий чай;
— коротка прогулянка;
— обмеження інформаційного шуму;
— дозвіл бути неідеальним.
Відновлення починається з регулярності. Маленькі щоденні ритуали повертають нервовій системі відчуття контролю. А контроль знижує рівень тривоги.
Коли варто звернутися по допомогу?
▪️ Якщо стан триває довго і не полегшується.
▪️ Якщо з’являються думки про безсенсовність життя.
▪️ Якщо ви відчуваєте, що не справляєтеся можете впоратися самостійно.
Просити підтримки — це не слабкість. Це відповідальність за своє ментальне здоров’я.
📞 0 800 33 20 29 — Гаряча лінія кризової підтримки Український ветеранський фонд.
Цілодобова. Безкоштовна. Анонімна. Доступна для всіх.
Інколи достатньо однієї розмови, щоб з’явилося трохи більше повітря.
Ми живемо в умовах тривалого стресу.
Якщо вам складно — це не означає, що ви слабкі.
Якщо ви втомилися — це не означає, що ви зламалися.
Зараз головне — бережливе ставлення.
До себе.
І одне до одного.
Якщо цей пост відгукнувся — збережіть його та поділіться з тими, кому це може бути важливо саме зараз.
У коментарях до цього допису ми залишимо посилання на сайт Українського ветеранського фонду, де можна знайти додаткову інформацію та ресурси підтримки.
Психологічна допомога має бути доступною.
Гарячі лінії допомоги та психосоціальної підтримки для людей із психічними розладами в Україні. Допомога фахівців з психічного здоров'я.
