PhD Пророк Сергій Юрійович кардіохірург-аритмолог

24/02/2026

Отже я вже багато разів повторював, що імплантувати звичайний кардіостимулятор пацієнту зі зниженою функцією лівого шлуночка вкрай не бажано.

Чому?

Вся справа в дисинхронії.

Увіть, що ви стискаєте кульку наповнену водою двома руками, щоб витиснути воду з неї. Як краще вийде двома руками одночасно? Чи по черзі, спочатку правою, а потім лівою рукою пожмакати кульку? Очевидно що одночасне, синхронне) стискання двома руами буде ефективніше.

Класичний кардіостимулятор спочатку збуджує правий шлуночок, а лише потім лівий. Не синхронне скорочення, що зменшує ефективність викиду крові з серця і відображається повною блокадою лівої ніжки пучка Гіса на ЕКГ. Як наслідок – перенавантаження серця з можливим прогресуванням серцевої недостатності.

То всі пацієнти зі звичайними кардіостимуляторами приречені? І треба бігом бігти міняти його?

Якщо коротко то – НІТ. Справа в тому, що у пацієнтів зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка серце досить добре переносить класичну кардіостимуляцію і не видає ознак серцевої недостатності десятиліттями. Але ситуація міняється при наявності вже скомпрометованою здатності скорочуватися. Наприклад перенесений інфаркт з падінням ФВ і повною АВ-блокадою. Серце зазнає значного перенавантаження адже виробничі потужності знизились, а от об’єм роботи - ні. І тут ми йому ще вносимо «покращення» у вигляді диссинхронії. І от на цьому етапі, не відразу, а поступово, воно починає здавати. Наростає серцева недостатність.

Побачивши цю історію в багатьох варіантах наші закордонні партнери внесли в свої рекомендації наступну тезу:

- При зниженні ФВ ЛШ менше 50% і необхідності тривалої кардіостимуляції шлуночків, лікар повинен розглянути імплантацію CRT або фізіологічної кардіостимуляції для попередження прогресування або загострення серцевої недостатності.

Клас рекомендацій в основному ІІА з рівнем доказовості В. Проте є окремі клінічні ситуації де це І клас. В першу чергу це у хворих з ФВ менше 35%.

Кейс. Пацієнтка 75+. Класичний с-м Фредеріка на фоні атипового тріпотіння. Досить велика рідкість. Коронарографія цнотливо чиста. Але ФВ, як можна догадатися з поста, знижена) Можна було б поставити трьохкамерний кардіостимулятор, але враховуючи вік і стан хворої, прийнято рішення про зведення хірургічної травми і часу втручання до мінімуму. Тому однокамерний кардіостимулятор з стимуляцією нормальної провідної системи. Вдалось досягнути QRS менше 120 мс, в зв’язку з чим про диссинхронію в наслідок кардіостимуляції можна не перейматися взагалі.

Фізіологічна кардіостимуляція є чудовою альтернативою класичній кардіоресинхронізуючої терапії, що дозволяє досягнути гарних результатів використовуючі значно дешевші і простіші пристрої.

24/02/2026

Таке. Алеж ніхто не обіцяв, що буде легко)

22/02/2026

Отже я тимчасово вимушено перетворився на імплантера. Хто не в курсі, то це жаргонне слово із-за кордону, що означає лікаря який займається імплантацією антиаритмічних пристроїв. На ці чудові заходи нам виділяється один день на тиждень. І оцей день сповнений чудес електроніки)

В цілому імпланатція пристроїв суттєво простіша ніж абляції, але має цілий ряд особливостей.

Все починається з визначення показів до втручання, адже це, на хвилиночку, ціла штучна система, що залишається в тілі людини на роки! Чи воно варто того? А який пристрій поставити? Особливо це актуально коли вирішується доля важких пацієнтів і складних пристроїв.

Погодьтесь, досить прикро бути дізнатися, що вживлене в тіло залізо виявилось безтолковим або навіть шкідливим і тепер його треба міняти/видаляти. Тому тут імплантер має трохи думати на крок вперед. Передбачати імовірні проблеми і потреби в майбутньому.

Наступний крок це імплантація. Як правило, відносно проста процедура, але має бути максимально педантична. Диявол криється в дрібницях і от ці самі дрібниці максимально важливі та при недбалому виконанні можуть перетворитися у великі проблеми в майбутньому. Хірургія стимуляторів, то перфекціонізм. Адже «криво» поставлений стимулятор не заживе, а так і буди стояти криво.

Після успішної імплантації наступає час програмування. О ні, нажаль, це не має нічого спільного з робітниками сфери ІТ і їх оплатою праці))) Це все ще медицина. Просто високотехнологічна. В даному випадку мається на увазі налаштування роботи пристроїв. В більшості випадків це рутинна процедура – більшість налаштувань прямо з заводу є оптимальними. Мистецтво починається при індивідуальній підгонці параметрів пристрою під потреби пацієнта. І чим складніший пристрій, тим складніше налаштування. О так, вміння поставити пристрій то тільки пів діла)))

Трохи пізніше більш детально опишу кожний кейс з імплантації, адже «простих» випадків, як завжди, не попадалось) А зараз просто асорті фото з коментарями і моєю втомленою пикою)

16/02/2026

Подушка безпеки.

Коли ми починаємо говорити про кардіовертер-дефібрилятор, то я часто бачу певне нерозуміння задачі даного пристрою. Хибну надію і завищувані очікування.

- Що вас турбує?
- Задишка і важко ходити. А мені стане легше після операції?
- Ні.

Ці слова приголомшують. І є чого – навіщо це втручання яке не дасть полегшення? Або ще гірше: після втручання пацієнт повний глибокого розчарування питає:

- Чому мені не стало легше?

Відповідь дуже проста – це не входить в задачі які ми покладаємо на кардіовертер-дефібрилятор. Він НЕ лікує серцеву недостатність. Тоді для чого він? Що він може?

Головною задачею цього пристрою є порятунок від раптової серцевої смерті спричиненої життєзагрожуючими аритміями по типу шлуночкових тахікардій або фібриляції шлуночків. Крапка. Пристрій дає хворому другий шанс…іноді цих шансів багато) Така собі подушка безпеки при аварії. Але не більше. Тому кардіовертер НЕ показаний:

- Хворим з термінальними стадіями серцевої недостатності. Кардіовертер-дефібрилятор не покращує скоротливу функцію ЛШ.

- Хворим у яких неконтрольована часто рецидивуюча шлуночкова тахікардія. В даному випадку пристрій просто швидко витратить заряд і буде потребувати заміни. ШТ треба буде лікувати все одно.

Додам відео футболіста з імплантованим кардіовертером-дефібрилятором, що впав і помер підчас матчу… а пристрій його оживив) Хіба не диво?)

П.С. Ніт, кордароном не обійдемося шановні. Летальність що з кордароном що без – однакова.

П.П.С. Сподіваюсь фейсбук не накинеться на мене за авторське право на відео)

11/02/2026

Ще залишилося трохи матеріалів з того часу поки робили абляції, але опублікую їх якось потім. Нарізі про актуальне, про імплантуємі пристрої)

Зазвичай для пересічних людей то все «кардіостимулятори») Тому будемо піднімати обізнаність. Насправді їх можна поділити на три основні групи:

- ПЕРША. Для лікування низького пульсу. Це і є класичні кардіостимулятори задача яких саме «підняти» пульс. Імплантують людям з низьким пульсом, що супроводжуються задишкою, запамороченням і втратами свідомості. Прості девайси які імплантують тисячами. Втручання відносно просте, можна йти додому на наступний день. Діагнози які вимагають такого девайсу включають: АВ-блокада ІІ ст. Мобіц 2, АВ-блокада ІІІ ст., синдром слабкості синусового вузла.

- ДРУГА. Ті, що боряться з життєзагрожуючими аритміями. Всі бачили фільм в яких бригада медиків надає допомогу важкому хворому і для цього застосовує дефібрилятор – чарівний пристрій який шляхом додавання поживної електроенергії (якої нам часто не вистачає) до тіла хворого знову заводить серце і всі щасливі. Алеж швидка допомога може і не встигнути… і тут нам на допомогу приходять саме кардіовертери-дефібрилятори!) Фактично це пристрій який в реальному часі постійно відстежує ритм пацієнта і при зупинці серця дасть життєрятуючий розряд. Варіантів теж два: однокамерний і двохкамерний. Діагнози які вимагають такого девайсу включають: стійка шлуночкова тахікардія, стан після успішної реанімації в наслідок раптової серцевої смерті, серцева недостатність з ФВ ЛШ менше 35%.

- ТРЕТЯ. Ті, що «посилюють» силу скорочення серця. Мова іде про пристрої для ресинхронізуючої терапії або трьохкамерні кардіостимулятори. Головна задача цього девайса допомагати серцю боротися з серцевою недостатністю, підвищувати його скоротливу функцію. Є два варіанти: треьохкамерний кардіостимулятор і трьохкамерний кардіостимулятор з функцією дефібриляції. Так-так) Фактично останній варіант девайсу поєднує в собі функції одразу двох видів девайсів: посилити скоротливу функцію і захищати від раптової смерті. Діагнози які вимагають таких девайсів: серцева недостатність зі зниженням систолічної функції лівого шлуночка 40% і менше та наявність БЛНПГ.

Про кожну групу цих пристроїв можна розповідати досить довго… для розуміння: на тему цих пристроїв написано цілі талмуди по тисячі сторінок) І навіть є окремий екзамен в Європейський асоціації ритму) Проте сьогодні обмежимось коротким екскурсом.

З справді важливого: держава надала нам невеличку кількість складних пристроїв ДРУГОЇ і ТРЕТЬОЇ групи. Враховуючи їх космічну вартість, це може бути не поганим шансом для когось отримати ці пристрої за рахунок держави. Для уточнення показів – звертайтесь на консультацію.

П.С. Насправді ще можна виділити четверту групу – діагностичні пристрої або імплантуємі холтера ЕКГ. Проте їх вартість космічна, що робить абсолютно не доцільним їх використання в наших економічних умовах.

П.П.С. Фотка дефких пристроїв додається.

04/02/2026

ВАЖЛИВО!
З наступного тижня наша операційна закривається у зв’язку з масштабними планами по реконструкції операційного блоку. Зроблять краще і більше) Проте очевидним є неможливість проведення втручання підчас будівельних робот. В зв’язку з цим вимушений припинити госпіталізацію хворих на проведення АБЛЯЦІЙ. Попередній заявлений термін – 1 місяць. Але ми маємо розуміти, що в умовах важкої ситуації з енергією в місті Києві, цей термін може значно подовжитись… Та і мій досвід взаємодії з будівельними роботами підказує мені, що досить часто терміни зростають навіть якщо все іде по плану) Я думаю це знайомо всім)

По при все, потужності лікарні дозволяють продовжити можливість ІМПЛАНТАЦІЇ всіх видів антиаритмічних пристроїв (кардіостимулятори, дефібрилятори, ресинхронізуюча терапія). Тому в цьому напрямку активна робота продовжиться. Чи варто казати, що ми залишаємося експертним центром в контексті імплантації складних пристроїв?) Напевно так) Очевидно, що тепер буду більше писати саме про кардіостимулятори)

Що до абляцій: враховуючи, що хвороби не завжди можуть чекати будівельників, буду шукати можливості відновити надання цієї високотехнологічної допомоги якомога швидше. В принципі вже в процесі пошуку)

П.С. А ви знали, що в розвинутих країнах виділяють дві субспеціальності? Ті хто роблять абляції – електрофізіологи, імплантують пристрої – імплантери) А в Україні це завжди два в одному!)

П.П.С. + напевно тепер точно вистачить часу доробити нові лекції по лікуванню аритмій.

29/01/2026

Драма і тріпотіння передсердь

Вже багато разів писав і розповідав, що дана аритмія є однією з самих простих з точки зору абляції і має ну дуже високі шанси радикального усунення раз і на завжди. Згідно літературних даних це 98% безпосередньої ефективності і 95% стійкого результати протягом всього життя.

В нашому кет-лабі ця ефективність ще вища) 100% позитивних результатів безпосередньо підчас процедури і 99% у віддаленому періоді) В переважній більшості втручання не займає більше 40 хвилин, хоча і трапляються випадки, що вимагають дещо більших зусиль та забирають значно більше часу. Проте, навіть якщо це займе 2 години – все одно воно того варте. Чому?

- Тріпотіння передсердь є дуууже стійкою для фармакотерапії аритмією. Кожен кардіолог, що спостерігав цю аритмію міг в тому переконатися – навіть аміодарон в шалених дозах не завжди може впоратися з цією проблемою. Через це в рекомендаціях І клас з високим рівнем доказовості мають тільки немедикаментозні методи лікування (черезстравохідна кардіостимуляція, кардіоверсія або абляція)

- Будь-яка консервативна терапія лише подавляє аритмію на деякий час і, нажаль, рецидив на фоні ліків сягає 50% (аміодарон). Тому питання часу коли приступ виникне знову.

- Медикаментозна терапія даної аритмії менш токсичними препаратами 1 С класу абсолютно неефективна і більш того – протипоказана. Тому в нас залишаються більш «важкі» ліки – соталол і аміодарон.

На фоні всього цього вибір очевидний – абляція. Єдиний радикальний спосіб позбутися проблеми.
Проте, незважаючи на такі чудові результати абляції є момент який псує цю ідеальну картину. Справа в тому, що наявність тріпотіння передсердь є потужним маркером значного ушкодження серця і лікуючи його ми не усуваємо це пошкодження, а боримося з наслідками. Навіть після повного усунення тріпотіння, вже існуюче пошкодження стає основою для виникнення нових аритмій. І в першу чергу це фібриляція передсердь – складана хронічна аритмія. Статистика безжальна: у пацієнтів після абляції тріпотіння з імовірністю більш ніж 50% протягом наступних 5 років виникне фібриляція передсердь. Іноді нова аритмія з’являється вже через місяць після абляції, а іноді дві аритмії ВЖЕ існують одночасно, просто лікарі не фіксували фібриляцію на ЕКГ.

Тепер розглянемо ситуацію з точки зору пересічного пацієнта: була аритмія. Якась аритмія, я в тому не розбираюсь) зробили абляцію. Якусь абляцію) А вони, що різні є?) А, умовно, через 3 місяці знов аритмія! Логічний висновок (на думку того, хто не дуже в тому розбирається) – абляція не допомогла/погано зробили!

Я витрачаю багато часу на пояснення цих нюансів пацієнтам, але майже завжди все надійно забувається) І якби ж то тільки пацієнтами. Результатом цього стає розчарування в методиці і відмова від подальшого лікування.

Такий собі жорстокий жарт долі, що одна з найпростіших для абляції аритмій іде пліч опліч з одною з найскладніших для абляції аритмій.

П.С. По при всі ці труднощі я все одно вважаю, що типове тріпотіння має бути засмажене вже відразу як стало причиною госпіталізації.

П.П.С. Поки писав, загадав випадок коли пацієнт був щиро переконаний, що підчас абляції тріпотіння його «заразили» фібриляцією передсердь)

29/01/2026

Знову поговоримо про СВТ. Трохи сумю за живим спілкуванням, але вже як є.

⚡️Аритмологія простими словами повертається 25 та 27 лютого, поговоримо про суправентрикулярні тахіаритмії!

👨‍⚕️ Ментор: Сергій Пророк. Кандидат медичних наук, хірург-аритмолог клінічної лікарні “Феофанія” ДУС. Спеціаліст сертифікований Європейською асоціацією аритмологів (EHRA).

🎓1 Блок (25 лютого 17:00-19:30)
1. Особливості термінології: говоримо однією мовою.
2. Патогенез та електрофізіологія. Як це працює?
3. Пацієнт на прийомі: короткий огляд тахіаритмій по нозологіям.
4. Диференційна діагностика тахіаримій.
5. Розбір випадків з ЕКГ: клінічні кейси.

🎓2 Блок (27 лютого 17:00-19:30)
1. Пацієнт з пароксизмом, що робити? Інструкція з використання.
2. Антиаритмічна терапія хронічного хворого, що обрати?
3. Абляція: покази, переваги та ускладнення.
4. Розбір випадків з ЕКГ: клінічні кейси.

✅ Реєстрація за посиланням:
https://profplatform.org/events/arrhythmology_25-27_02-26

🍎Онлайн.
🍎Доступ до запису вебінару на 60 днів.
🍎10 балів БПР згідно наказу МОЗ.

👉 Приєднатися до спільноти: https://t.me/profplatform

❤️ До зустрічі!

25/01/2026

Як гроші впливають на медицину.

Була колись собі така чудова компанія , що займалася бізнесом з розробки, виробництва і продажу виробів медичного призначення. Так-так, робили всілякі медичні девайси і продавали, щоб заробляти гроші!) Жах який) Назву мали дуже цікаву: St. Jude Medical. Якщо перекласти, то українською це б звучало як «Медичний центр святого Іуди»).

Попри чудернацьку назву компанія підходила до своєї справи з душею і максимальною турботою про кінцевого споживача. Тобто лікарів і пацієнтів. Розробка і удосконалення медичних виробів не керувалися виключно економічною доцільністю, а ще передбачали врахування потреб. Іноді це призводило до випуску супер маленької партії специфічних виробів для вузької категорії втручань, які знадобляться відносно невеликій кількості хворих. Аби тільки задовольнити потребу, вирішити проблему. Фактично всі девізи про турботу про пацієнта не були формальними гаслами для цієї компанії, а були реальними орієнтирами в роботі. Гроші і дохід то вкрай важливо, але не все за ради чого вони працювали.

А потім власник і засновник компанії помер. До спадкоємців завітала медична мегакорпорація із пропозицією купівлі бізнесу. Хороші гроші, чесна угода. У таких корпорацій завжди є бюджет на такі розширення, що розглядається як інвестиція або спосіб боротьби з конкурентами. Не можеш перемогти – купляй. Спадкоємці не хотіли, або не могли, або (придумайте самі якусь причину) далі займатися сімейним бізнесом і продали його. Піар відділ мегакорпорації добре подбав, щоб св. Іуда більше не з’являвся на лейбах.

Далі за справу взялися ефективні менеджери головним орієнтиром яких був дохід. Цілком нормальна бізнес логіка – купляєш актив і починаєш його впорядковувати. Для демонстрації ефективності треба виконувати дві задачі: зменшувати витрати і збільшувати дохід. Універсальні критерії зрозумілі будь-кому. Менеджери чудово впоралися зі своєю задачею. Всі нішеві проекти і розробки були миттєво знищені – цих хворих занадто мало, виробляти не ви-гід-но. Всі проекти, що дозволяли застосовувати і інтегрувати обладнання St. Jude Medical з обладнанням інших виробників теж знищено – хай купляють тільки наше, а якщо в них вже є старе, але не наше, то це їх проблеми. Для розуміння: це якби кожний виробник мобільних телефонів робив зарядки які підходять тільки для продукції його виробництва. Святий Іуда клепав для всіх)

От така собі казочка на ніч) До якої чудово підійде крилатий вислів Діда Панаса)

На фото кардіостимулятор для новонароджених розроблений St. Jude Medical. Максимально зменшений, щоб тіло маленької людини змогло його вмістити. Залишив собі на пам'ять вже розряджений. Для розуміння розміру вклав його в руки своєї трирічної дитини.

Більше іх не виробляють. Бо НЕ-ВИ-ГІД-НО.

21/01/2026

Повторні втручання при суправентрикулярних тахікардія.

Так-так, нажаль незважаючи на високу ефективність (95-99%) абляції пароксизмальних суправентрикулярних тахікардій, часом трапляються рецидиви або неуспішні втручання. Причин такого результату може бути декілька:

- Небезпечна для абляції зона. Мова йде про ситуації коли вогнище аритмії розміщено дуже близько до АВ-вузла і існують високі ризики пошкодження нормальної провідної системи підчас втручання, що загрожують імплантацією кардіостимулятора. Іноді єдиним розумним рішенням є саме відмова від абляції і я особисто поважаю таке рішення, адже при саме підчас цих процедур дуже гостро стоїть правило «не нашкодь».

- Вогнище аритмії НА поверхні серця. Очевидно, що катетером який знаходиться В порожнині серця може бути досить важко досягнути цілі на зовнішній поверхні серця)

- «Не знайшли вогнище». Дуже розмите формулювання, що об’єднує цілий ряд проблем обумовлених саме складністю самого вогнища аритмії, що можна діагностувати виключно при застосуванні складних маневрів. Часом це пов’язано саме з наявністю декількох вогнищ, що ускладнюють пошук і діагностику.

То що робити далі?

В 90% цих випадків повторні втручання знову таки можуть усунути проблему назавжди і це буде краще рішення ніж хронічна терапія ліками. Кожна з описаних причин неуспіху має свій алгоритм дій для її вирішення, хоча це потребує більшої кількість маневрів та більш складного обладнання.

Кейс. Хвора 45+. Постійно рецидивуюча тахікардія яку вже намагалися усунути в іншому закладі. Нажаль перше втручання не досягло успіху і довелося приймати ліки. І все нічого б, але і ліки мали дуже помірну ефективність – приступи зберігалися. Окрім симптомів така ситуація мала додаткову небезпеку у вигляді ризику розвитку серцевої недостатності через часті епізоди тахікардії. Обговорили всі «за» та «проти» і прийняли рішення на користь повторної абляції.

Дуже швидко стала зрозуміла неуспіху першої процедури і фактично вона об’єднала всі три вище описані проблеми. Аритмія виявилася в просвіті венозної судини, що йшла по поверхні серця) Досить рідкісна локалізація яку можна і «не знайти», палити небезпечно бо можна спровокувати кровотечу + воно не В серця, а НА поверхні серця) Джекпот) Отже довелося трохи попріти перш ніж засмажити її як слід, позбавивши приступів тахікардії і необхідності постійно пити анти аритмічні засоби.

П.С. Ура, сторінка знову дозволяє додавати відео і фото одночасно!)

16/01/2026

Отже знову нарешті збіглися обставини і є світло та натхнення)

«Фізіологічна кардіостимуляція в кожен дім!»

Одним з суттєвих недоліків класичної кардіостимуляції є порушення нормального порядку скорочення камер серця – диссинхронія. На щастя негативний ефект цього явища часто не встигає реалізуватися на повну силу і серце добре переносить класичну кардіостимуляцію. Та ситуація міняється у випадку такої стимуляції, що триває десятиліттями або тоді, коли у пацієнта вже є погіршення скоротливої функції серця. В таких випадках значно зростає ризик специфічного стану, що має назву «стимулятор індукована кардіоміопатія». Патологічного стану, що обумовлений саме диссинхронією скорочення шлуночків.

Для попередження даної проблеми була розроблена «фізіологічна кардіостимуляція» - методика, що передбачає встановлення спеціалізованого електрода в таку ділянку серця яка зменшує диссинхронію до мінімума. Цікавим є те, що початково цей електрод був придуманий для дітей)

Результати фізіологічної стимуляції виявилися настільки чудовими, що методика набула дуже широкого розповсюдження і вже увійшла в європейські і американські протоколи лікування. Нажаль в Україні це досі залишається парафія спеціалізованих кардіологічних клінік. Більш того, не у всіх спеціалізованих клініках України це роблять!)

Проте сьогодні спільними зусиллями на одну таку клініку стало більше!) Тепер дане втручання на рутинній основі виконується в КП Лікарня № 2. в Кардіологічному центрі ім. Св. Агапіта Печерського. https://likarnia2.zt.ua/viddilennya/miskyj-czentr-ishemichnoyi-hvoroby-ta-nekoronarogennyh-zahvoryuvan-serczya/

Максимальну користь від втручання отримають:
- Хворі яким потрібна кардіостимуляція і є зниження фракції викиду лівого шлуночка менше 50%.
- Молоді пацієнти до 40 років у яких передбачається постійна кардіостимуляція.
- Хворі з серцевою недостатністю у яких є покази до ре синхронізуючої терапії.

З приводу можливості проведення даного втручання в Кардіологічному центрі ім. Св. Агапіта Печерського звертайтесь до Мария Мельниченко

П.С. Декілька фото з кейсами додається)
П.П.С. Бажаєте впровадити методику у своїй клініці? Тоді писати сюди) Сергій Пророк

11/01/2026

Контроль стресу в повсякденному житті стає все більш актуальним питанням. Особливо зараз. В гонитві за швидким ефектом люди часто звертають увагу в першу чергу на алкоголь і нікотин… або легкі рекреаційні наркотики. Чи варто казати, що всі три пункти є ну дуже проаритмогенними?

Всі ці «засоби» для контролю стресу є абсолютно несумісними з контролем аритмії. Особливо фібриляції передсердь. На консультаціях я завжди наголошую на цьому моменті у хворих, як до так і після абляції: контролюйте стрес іншим способом.
Відразу виникає питання – а яким?

Відкинемо медикаментозну терапію, адже майже вся фармакологія завжди має як позитивний так і небажаний вплив. Можна говорити про медитацію, але це поняття є досить далеким для пересічного громадянина. Психотерапевт – чудовий варіант, але знову таки, для постсовєцької ментальності це щось на рівні венерологічного захворювання))) Про що не пристойно говорити) То що залишається?

Спорт! О так, помірні фізичні навантаження є чудовим
способом зменшити ступінь впливу стресу. Що варто знати про хворих з порушеннями ритму, які планують займатися спортом:

- Ідіопатична шлуночкова екстрасистолія не є протипоказом для занять спортом) Не обмежуйте таких пацієнтів, а то вони почнуть пити і курити)
- Якщо хворий постійно приймаєте препарати групи 1С (флекаїнід, пропафенон) то не варто розганяти пульс за межі 150 уд. за хв. А перед запланованими великими навантаженнями, наприклад змаганнями, краще відмінити за 12 годин.
- Велика втрата рідини за рахунок потовиділення може значно знизити концентрацію калію в крові, що створює передумови для виникнення аритмії навіть у здоровому серці, тому не забуваємо пити. Але не алкоголь, а воду!) Не дарма марафонці іноді використовують електролітні розчини.
- Майже завжди пусковим механізмом тахікардії є не високий пульс, а високий артеріальний тиск. Тому було б не погано переконатися, що у хворого все ОК з АТ до початку тренувань.

Ще одним хорошим способом контролю є с**с, але то щось на кшталт психотерапії – непристойно говорити на публіку)

П.С. Не секрет, що хірургічний профіль роботи завжди пов'язаний з надмірним психо-емоційним навантаженням) Тому мені теж доводиться виконувати свої рекомендації) Фото з «психотерапевтами» додається)