29/01/2026
Мозок не завжди говорить правду з першої хвилини знайомства. Іноді він мовчить.От як люди. як і людина, поводиться по-різному залежно від того, чи його трохи розворушили та навантажили, чи дали подрімати, чи залишили наодинці з нічними снами.
Спробуйте уявити ЕЕГ як різні формати спостереження за мозком.
Мозок поводиться по різному коли його стимулюють ( функціональні проби) , коли він розслаблений (фоновий запис) або коли спить.
Кожен формат, вид або ж як правильно казати - протокол ЕЕГ, дозволяє побачити певні зміни недоступні в інших форматах. Тобто який саме тип ЕЕГ (протоколу) потрібен саме вашій дитині і саме в цей період часу - може сказати тільки лікар.
ЕЕГ 45 ХВИЛИН. Найкоротший і найпопулярніший варіант обстеження – це 45-хвилинний запис із функціональними пробами, щось на кшталт експрес-інтерв’ю для мозку (ну або ж формат «швидких побачень»). Під час запису просять відкрити й закрити очі, подихати глибше, подивитися на миготливе світло – і оцінюють, як реагує мозок Саме тут добре видно, як сформована фонова біоелектрична активність: чи є віковий задній домінуючий ритм, наскільки він регулярний, симетричний і реактивний. Проба з відкриванням очей показує, чи працюють зв’язки між корою і підкірковими структурами (зокрема, таламусом), що забезпечують механізми гальмування й активації. Фотостимуляція дозволяє побачити реакцію засвоєння ритму і виявити фотопароксизмальну реакцію (надмірну чутливість до світлової стимуляції), якщо така є. Гіпервентиляція часто «підсвічує» прихильність мозку до генералізованої повільнохвильової активності, а іноді й провокує пароксизмальні патерни. Саме в цьому форматі найчастіше виявляють функціональні, регуляторні зміни або швидко підтверджують, що реакції мозку адекватні. Але короткий запис МОЖЕ НЕ “ЗЛОВИТИ” рідкісні, спонтанні події – якщо вони виникають раз на кілька годин або пов’язані зі сном. Короткий 45 хвилинний запис добре показує, чи є грубі порушення фонової активності, чи мозок адекватно реагує на стимуляцію ритмічним світлом і звуком, і чи з’являються провоковані зміни.
Але є і мінус: якщо мозок «скромний» і не хоче нічого показувати за короткий час, деякі особливості можуть залишитися за кадром.
ЕЕГ ТРИ ГОДИНИ. Продовжуючи аналогію, тригодинний запис без функціональних проб – це вже спокійна довга розмова, можливість побачити роботу мозку без підказок.
Мозок ніхто не смикає, не підганяє і не провокує. Дитина може просто сидіти, розслаблятися, а іноді й заснути.
Великий плюс такого формату в тому, що він дозволяє побачити спонтанні події – тобто ті, що не з’являються «на вимогу». Часто саме в стані дрімоти або поверхневого сну мозок починає поводитися більш відверто. У такому форматі добре виявляються спонтанні епізоди епілептиформної активності, які не реагують на стандартні проби. Часто саме тут фіксуються короткі фокальні розряди, нестійкі пароксизми, перехідні феномени, які не з’являються в короткому дослідженні. Дрімота і поверхневий сон дозволяють оцінити, як змінюється фоновий ритм при переході між станами, чи з’являються вікові або патологічні особливості засинання, чи активується прихована патологічна активність. Мінусом у даному випадку можна вважати відсутність функціональних проб, але вибір даного типу обстеження ґрунтується на першочергових потребах обстежуваного.
НІЧНА ЕЕГ. Це вже нічна хроніка життя мозку. Тут він проходить усі стадії сну, переключається між фазами, відпочиває, відновлюється і, якщо є схильність до пароксизмальних проявів, дуже часто саме вночі це стає помітно. Саме тут можна оцінити архітектоніку сну: наявність і послідовність стадій, тривалість кожної фази, кількість і якість циклів. Нічний запис дозволяє виявити нічні епілептичні патерни, субклінічні розряди, порушення регуляції сну, мікропробудження, нестійкість стадій або атипову синхронізацію. Це незамінний формат, коли є підозра на нічні напади, парасомнії або складні варіанти епілепсії, але він потребує більше ресурсів і не завжди необхідний, якщо клінічне питання простіше. Очевидною перевагою є максимальна інформативність дослідження, особливо якщо нас цікавить епілептична активність, нічні події, порушення сну або «тихі» зміни, які вдень не видно.
Недоліки теж очевидні, оскільки сама процедура є тривалішою та складнішою організаційно.
ПІДСУМУЄМО.
Короткий запис ( 45 хв) з пробами добре показує реактивність і регуляцію.
Тривалий денний – спонтанні й рідкісні події.
Нічний – глибинні механізми сну та приховану патологію.
Правильний вибір протоколу – це не площина «краще–гірше», а формулювання кінцевої мети – яке саме питання ми ставимо мозку цього разу.
До 1 березня - 30 днів.
Попередній допис по темі ЕЕГ ( розшифровка) в коментарях
