26/01/2026
💉Вакцинація проти оперізувального герпесу асоціюється з повільнішим біологічним старінням у людей старшого віку
Дослідження, проведене на основі даних понад 3 800 учасників віком ≥70 років із репрезентативної когорти U.S. Health and Retirement Study, показало, що вакцинація проти оперізувального герпесу пов’язана з повільнішими темпами біологічного старіння.
У вакцинованих осіб відзначалися нижчі показники хронічного запалення, повільніше епігенетичне та транскриптомне старіння, а також кращі сумарні показники біологічного віку порівняно з невакцинованими. Ці асоціації зберігалися навіть після корекції на соціально-демографічні чинники та стан здоров’я і залишалися помітними через ≥4 роки після вакцинації.
На відміну від хронологічного віку, біологічний вік відображає функціональний стан органів і систем. У дослідженні оцінювали сім ключових доменів біологічного старіння: системне запалення, вроджений і набутий імунітет, серцево-судинну гемодинаміку, нейродегенеративні процеси, епігенетичні зміни, транскриптомні зміни, а також інтегральний композитний показник.
Вакциновані учасники мали статистично значуще нижчі рівні запалення та повільніші молекулярні маркери старіння. Автори припускають, що один із можливих механізмів полягає у зменшенні феномену inflammaging — хронічного низькорівневого запалення, яке відіграє важливу роль у розвитку серцево-судинних, нейродегенеративних і вікових захворювань. Імовірно, профілактика реактивації вірусу varicella-zoster може опосередковано впливати на ці процеси.
Хоча дослідження має спостережний характер і не дозволяє робити остаточні причинно-наслідкові висновки, результати доповнюють зростаючі докази того, що вакцини можуть впливати на процеси старіння поза межами профілактики гострих інфекцій. Автори наголошують на необхідності подальших тривалих і експериментальних досліджень для підтвердження цих ефектів і з’ясування їхніх біологічних механізмів.
Джерело: Leonard Davis School of Gerontology
🫁 Фатальний перебіг пневмоцистної пневмонії при пізно діагностованій ВІЛ-інфекції
60-річний чоловік із нещодавно діагностованою ВІЛ-інфекцією звернувся до інфекційного відділення зі скаргами на лихоманку, сухий кашель і прогресуючу задишку протягом 10 днів. Антиретровірусна терапія на момент звернення не була розпочата.
Під час огляду відзначалися виражена тахіпное (32/хв), тахікардія (120/хв), артеріальний тиск 105/75 мм рт. ст. та сатурація кисню 89%.Фізикальне обстеження виявило ціаноз губ за відсутності патологічних аускультативних змін у легенях.
Рентгенографія органів грудної клітки продемонструвала дифузні інтерстиціальні інфільтрати. Комп’ютерна томографія виявила дифузні вузликові ураження та зони “матового скла” з потовщенням міжчасточкових перегородок, що є типовим для пневмонії, спричиненої Pneumocystis jirovecii. Лабораторні дослідження показали глибоку імуносупресію (CD4 — 56 кл/мкл), високе вірусне навантаження ВІЛ, а також підвищені рівні 1,3-β-D-глюкану та лактатдегідрогенази.
При бронхоальвеолярному лаважі срібне фарбування за Гоморі виявило множинні округлі структури з товстими стінками, характерні для цистної форми Pneumocystis jirovecii. Діагноз був додатково підтверджений методом метагеномного секвенування.
Розпочато лікування триметоприм-сульфаметоксазолом у поєднанні з системними глюкокортикоїдами як ад’ювантною терапією у зв’язку з гіпоксемією. Попри проведене лікування, стан пацієнта прогресивно погіршувався. Через 9 днів від моменту звернення він помер від прогресуючої гіпоксемічної дихальної недостатності.
Джерело: NEJM
🧬 Гени замість операцій: вчені створили потенційно неінвазивне лікування важких деформацій черепа
Італійські дослідники зробили важливий крок до створення мінімально інвазивного молекулярного підходу для лікування рідкісних вроджених деформацій черепа — краніосиностозів, які сьогодні лікуються виключно складними та багаторазовими хірургічними втручаннями у немовлят.
Краніосиностози — це група вроджених порушень, за яких шви черепа передчасно окостенівають, обмежуючи ріст головного мозку. Найважчі генетичні форми, зокрема синдром Крузона, супроводжуються вираженими деформаціями черепа й обличчя, прогресивними порушеннями зору, слуху та дихання і зазвичай потребують серії нейрохірургічних операцій уже з перших місяців життя. Основною причиною синдрому Крузона є de novo мутації гена FGFR2, які призводять до патологічного прискорення утворення кісткової тканини в ділянці швів.
Дослідники запропонували алель-специфічний підхід генного сайленсингу, спрямований на вибіркове пригнічення експресії мутантного варіанта FGFR2. Для цього використовуються small interfering RNA (siRNA), які доставляються локально за допомогою PLGA-наночастинок, інтегрованих у біосумісний інʼєкційний гідрогель, створений із застосуванням технологій 3D-друку.
У доклінічних лабораторних моделях така система забезпечила до 90% зниження експресії мутантного гена, не впливаючи на здорову копію, що є критично важливим для безпеки та нормального розвитку тканин. Контрольоване вивільнення siRNA з гелю дозволяло підтримувати терапевтичний ефект до 20 днів після одноразового локального введення, сповільнюючи передчасне окостеніння швів і зберігаючи життєздатність остеогенних стовбурових клітин.
Попри обнадійливі результати, технологія перебуває на доклінічному етапі: попереду дослідження на тваринних моделях і клінічні випробування. За оптимального розвитку подій перші дослідження за участі людей можуть розпочатися протягом найближчих кількох років, однак ці терміни залишаються прогнозними.
Джерело: Medical Xpress
🩻 Більшість пацієнтів підтримують ШІ, як допоміжний інструмент для мамографії під наглядом лікаря
Загалом 71,5% респонденток підтримали залучення ШІ під час читання мамограм, однак лише 6,6% погодилися б на використання ШІ як єдиного читача без участі лікаря. Майже 60% опитаних зазначили, що віддали б перевагу очікуванню висновку рентгенолога протягом годин або днів, а не миттєвому результату, згенерованому алгоритмом, що підкреслює цінність людського клінічного нагляду та взаємодії з лікарем.
Питання прозорості використання технологій виявилося принциповим: 73,8% пацієнток хотіли б бути поінформованими або надати згоду, якщо ШІ застосовується під час мамографічного обстеження. Найпоширеніші занепокоєння стосувалися конфіденційності даних, алгоритмічної упередженості, точності результатів, прозорості роботи систем та потенційного впливу на лікарсько-пацієнтські стосунки. Понад 80% респонденток повідомили про принаймні одне з цих побоювань.
Показовою є асиметрія довіри: 84% учасниць хотіли б, щоб лікар перевіряв знахідки, запропоновані ШІ, тоді як лише 44% підтримали б зворотний сценарій — перевірку рішень лікаря алгоритмом. Це підтверджує сприйняття ШІ насамперед як інструмента підтримки клінічного рішення, а не заміни професійного клінічного мислення.
Джерело: Medical Xpress
