Private psychotherapist Tatiana Martynenko

06/03/2026

Якщо у вас жива практика і ви маєте потребу якісно розбирати клієнтські кейси, прагнете розвивати своє терапевтичне і клінічне мислення - ласкаво просимо в мою супервізійну групу з чисто "балінтовський" форматом!

Я акредитований супервізор, ас.тренер НАГТУ, з великим досвідом приватної практики (з 2008). Вже буде майже десять років мого занурення в психоаналітичне поле, яке не перестає зачаровувати мене красою і глибиною думки. Чим з радістю і щедро ділюся з тими, кому це також до вподоби.

Структура зустрічі:
Протягом кожної групи буде опрацьовано 3 клієнтські випадки, стабільно. Короткий шерінг і дві великі перерви між роботами.

Без спілкування неможливе життя жодної групи, особливо зараз, тому в перервах між докладами буде забезпечено спеціальний простір для невимушених розмов, вирішення питань, професійних дискусій тощо.

За бажанням учасників, я можу також пропонувати статті та навчальні матеріали для збагачення професійних знань і розширення терапевтичної оптики.

Кількість учасників - до 10.
Години участі будуть, за потреби, зараховані як години групової супервізії.

Періодичність раз на 4 тижні.
Першу зустріч заплановано на 20 березня 2026.
Якщо ми не знайомі, перед зарахуівнням в групу обов'язкова співбесіда.
Вартість приємна. Пишіть! 🍀

05/03/2026

Теорії розвитку особистості - базовий і дуже цікавий розділ знань в психології. Психосексуальні етапи розвитку #лібідо , описані ще Фройдом -ом, досі актуальні, #аналіз крізь цю призму здатний пояснити багато про #стосунки в парі, з близькими, #відносини з оточенням, з фінансами, до себе і взагалі до світу... В західних країнах це давно є частиною культури (наприклад, жарг. - a**l person), та і у нас можна знайти багато фольклорних епітетів і спостережень, що відсилають до цих фундаментальних речей. Наприклад: сосунок, пава, павич, бобиль... Які ще на думку спадають?

22/12/2025

Нарешті я придбала собі мікрофон, а то мене просто "замьютило" від дружніх порад знімати саме з цим девайсом, бо так кращий звук. Але найголовніше - що я зараз маю вільний час для творчості, розвитку і ...пари нових кейсів)
#приватнапрактика #психологкиїв

24/11/2025

Ідентичність як соціальна роль чи приналежність певній групі - це лише частинка усвідомленого фасаду особистості, це не є "Я". Адже чому тоді виникає дифузія ідентичності, диссоціативний розлад, деперсоналізація та інші порушення тяглості "Я"?
Вітаю, спільното! Запрошую на інтерактивну лекцію за донат "Ідентичність: створення себе", яку я проведу в четвер 27.11 о 16:00 за київським часом.

Пропоную ретельно розглянути ідентичність як невпинний процес творення себе з перших днів життя через механізми інтерналізації, ідентифікації, інкорпорації, інтроекції, інтеракції та акомодації.
З особливим акцентом на клієнт-терапевтичний процес та його потенціал у творенні нового переживання себе.

Інтерактивна лекція означає, що це буде не просто читка, в певна взаємодія з аудиторією для дослідження власного матеріалу.

Запис буде. Донат від 500₴ на вказаний збір (зараз, як завжди, їх багато)✌🏻🇺🇦

Залишайте коментар 💬кому цікава участь або пишіть в директ!🍀

05/11/2025

Терміном "клініка негативу" Андре Грін описує роботу з пацієнтами не-невротичного функціонування, проблематика яких лежить в площині психічного виживання (страх розпаду, питання ідентичності), на відміну від неврозів - де в основі лежить проблематика бажання та страх кастрації.

До цієї групи відносять широку групу пацієнтів т.з. не-невротичного функціонування, які у різних авторів можуть позначатися інакше: межові (в широкому розумінні), шизоїдні особистості (Фейрнбер), пацієнти з порушеннями ідентичності (Еріксон), з хибним (фальшивим) "Я" (Віннікот), анти-аналізанти (Джойс МакДугал), оператуаршики (П'єр Марті, Мішель де Мюзан), нарцисичні (Кернберг, Кохут), перевертні тощо... Одне з визначень "межові" (Мак-Дугалл) - в сенсі придатності до аналізу.

Тобто все, що не є невротичним функціонуванням - вони протилежні невротикам. Для не-невротиків характерні такі ознаки:
- робота негативу (великий шматок, треба окремо розгортати);
- логіка виживання замість логіки бажання;
- порушення мислення: не можуть створювати репрезентацію досвіду, символізувати, і відповідно, інтегрувати досвід.
Такі пацієнти вимагають зміни (аналітичної, терапевтичної) техніки, їм не підходить ані класичний психоаналіз, ані гештальт-підхід в його оригінальній версії (тобто, створений Перлзом для невротиків).

Складність ще в тому, що дуже часто саме не-невротичні пацієнти на поверхні ф-ціонують як невротики, і в цьому є ризик їх не розпізнати. І аналітик, або терапевт, може вже згодом помітити щось невідповідне, як от, наприклад: негативну регресію, психотичне ядро, ригідні захисти, негативну терапевтичну реакцію тощо.
Буває, що сам аналіз (або експресивна терапія) активізує потяг до смерті, що може проявитися в самопошкодженні, загостренні харчових розладів і залежностей, соматичну регресію (пацієнт може хворіти, ніби "розвалюватися" на тілесному рівні).

Саме з цією широкою групою пацієнтів аналітик (терапевт) потрапляє в переживання безсилля.

В роботі з не-невротичними пацієнтами формується діалектична дзеркальна пара терапевт/клієнт, і невдачі в альянсі завжди зачіпають нарцисизм аналітика, нарцисичні захисти включаються автоматично! [закінчення в коментарі]
#психоаналіз #не-невротики

25/10/2025

Вчора ми отримали дипломи про завершення освітньої програми Теорія психоаналізу та навички психоаналітичної терапії в Українському інституті психоаналізу. Звісно, це лише старт, адже психоаналіз можна вивчати все життя, хоча б тому, що цей напрямок не прагне до спрощення, а лише до ускладнення - така філософія. І це мені подобається. Особливо, коли на противагу є гештальт-підхід, який, мені здається, як раз спрощує, робить ключові концепти доступними для опрацювання у швидкості та інтенсивності контакту.
Це був чудовий епізод життя, тому що група підібралася просто чудова (а чутливість до групових процесів у мене вже на епігенетичному рівні), розширення професійного кола - це завжди велике надбання.
Окремо хочу подякувати за атмосферу, діалог, турботу з боку викладачів та вайбове місце проведення офлайн навчання!
#психоаналіз #уіп #навчання #психоаналітичнатерапія

12/10/2025

Негативне перенесення чи негативуюче перенесення негативу?

Роль переносу в психотерапевтичній роботі складно переоцінити. "Є лише одна сила, здатна подолати спротив - це перенесення, яке дозволяє пацієнтові відмовитися від своїх опорів через любов до нас." - З. Фройд.

Негативне перенесення лише підкреслює зв'язок, який вже утворився... Але справа в тому, що не в кожній терапії формується саме об'єктний перенос (не в кожному альянсі клієнт здатен на контакт, тим більше - пряму агресію в стосунках, та й взагалі, сприймати теапевта як суб'єкта.

Перенесення - це завжди повторення минулого досвіду, більше чи менше окресленого, яке знаходить свою складну, багатошарову форму в терапевтичних стосунках.
Якщо якийсь досвід не записаний в психіку, не репрезентований, тоді повторення – це спроба розмістити та отримати хоч якесь пояснення досвіду.

Дуже важливо розрізняти негативне перенесення від негативних ефектів
перенесення та від негативуючого перенесення.
Т. Бокановські пропонує тонку і принципову різницю між цими трьома формами, кожна з яких може виглядати "негативною" в емоційному плані, але несе дуже різні наслідки для аналітичного (терапевтичного) процесу.

🔹У негативному перенесенні, що спрямоване на об'єкт, проявляється негативна валентність Ероса - ненависть як полярність любові - яка зберігає, і лише підкреслює, зв'язок.
Негативне перенесення стає інструментом просування (розвитку), якщо зустрічає витримку та символізацію зі сторони терапевта.

Негативне перенесення вписане в процес і може бути проінтерпретоване - це "королівська дорога аналітичного процесу", - іншими словами: без агресії неможлива справжня терапія.

🔹Негативний ефект перенесення - це інше. Тут мова вже не про зміст афекту, а про дію, яка ускладнює терапевтичну роботу. Це вид сильного спротиву, що затрудняє терапевтичний процес: воно виражається в стагнації, псевдоінсайтах або в надмірній еротизації (коли в пристрасть до терапевта насправді загорнуто ненависть - еротизоване перенесення).
"Негативна терапевтична реакція" - туди ж, доречі..
[...Продовження в коментарі]
#психоаналіз #психотерапія #перенесення #перенос **lysis

04/10/2025

15/09/2025

Ви зустрічаєте в практиці з питаннями, на які немає відповіді? Клінічна та аналітична література цікава, але малозрозуміла? Вам хочеться працювати з клієнтами більш глибоко і психодинамічно?..
Дуже скоро, 6-8 жовтня, стартує пілотний проект спеціалізації НАГТУ "Травми прив'язаності та робота з дисфункцією Self".
Якщо ви хотіли приєднатися, ще є така можливість🍀
Це навчальна програма в гештальт-піході, з психодинамічним уклоном - але може бути цікавою терапевтам інших напрямків.

📆Детальний опис програми є в закріпленому пості. За додатковою інформацією пишіть в особисті повідомлення або залишайте коментар під постом 💬

03/09/2025

Однією з несвідомих причин, чому буває складно в різних (гештальт) групах: навчальних, терапевтичних, супер- чи інтер-візійних, де нібито всім є місце - так декларується! - але іноді виникає відчуття, що його, свого місця в групі, насправді немає.

Для розвитку суб'єктності дуже потрібен поклик Іншого. Аби хтось покликав в життя, в стосунки, в міжособистісне існування. В місце, що уготоване для тебе. Немовля приходить в цей світ за покликом матері, яка спокушає його на життя - це і є перший вияв любові, що дає відчуття неперервності існування.

Отже, в групу завжди кличуть, завжди зацікавлені в твоїй участі (ну, окрім виключних випадків). Але. В групу можуть зайти твої гроші, твоя дупця - як одиниця в чисельності - твій життєвий досвід, знання, професіоналізм, що збагачує групу... Завжди є певна цікавість і увага до кожного, але це не завжди є покликом.

Дуже важливо, щоби хтось покликав - і саме тебе - щоб комусь була важлива твоя присутність, у всій твоїй суб'єктності. Це відчуття ні з чим неможливо сплутати. Але все ж, можливо... Особливо, якщо в ранньому досвіді був брак такої любові, або взагалі її не було.

З чим можна переплутати поклик?
Нарцисичне зваблення. Цілісність групи, величні ідеї: нас багато, ми круті, це сильна група, ми існуємо вже 10 років... Бути дотичним до такої єдності буває приємно і гордо. Але при цьому якось самотньо...

Або ще може бути перверсивне зваблення - в основі якого лежить банальна цікавість до чужого життя, азарт підглядати за розвитком подій, "продовженням серіалу". Смакувати чужі емоції, проживаючи їх як свої, буває дуже солодко.
В групу можуть дуже тепло кликати, вуалюючи свою зацікавленість під любов. На це дуже легко клюнути.

Тебе можуть кликати: "Приходь, ти важливий для мене, ти важливий для групи", - але в словах відчувається фальш, бо це не є справжнім покликом. Звісно, цю різницю можна відчути, лише якщо є з чим порівняти.

Ні для кого тут не секрет, що іноді досвід "свого психічного народження", справжнього поклику, ми отримуємо лише в терапії. Або з партнером нарешті пощастить...

#травмипривязаності

15/08/2025

ОПЕРАТУАРНЕ МИСЛЕННЯ
Зрідка до нас приходять люди, з котрими процес психотерапії вкрай ускладнений, хоча їхні труднощі лежать саме в психічній площині. Їхнє мислення знаходиться нібито в зовсім іншому вимірі, ніж те, що намагається донести терапевт, в той час як обоє розмовляють однією мовою.

Часто такі пацієнти бувають направлені лікарями, коли ті не знаходять жодних соматичних розладів, - натомість, людину мучає нещадна психосоматика.
Причиною звернення може бути проста цікавість, чи данина модному тренду "ходити до психолога", або партнер втомлюється і наполягає, або під тиском родичів.
Причиною несприйняття терапії може бути не характерологія, а так зване "оператуарне мислення".

Концепцію оператуарного функціонування розробили представники Паризького інституту психосоматики: П'єр Марті, Мішель Фен, Мішель де М'юзан і Крістіан Давид. Уперше ця теорія була презентована 1962 року і відтоді міцно посіла місце в психоаналізі.

Оператуарне мислення та функціонування - це стан психіки, за якого емоційне та фантазійне життя сильно ослаблені. Власне, сильно, або критично знижена здатність до символізації та менталізації, абстрактне мислення також буває недоступне - речі та процеси сприймаються буквально.

Психічний апарат людини в цьому стані працює на мінімальному рівні, що призводить до складності переробки емоційних переживань. Усе внутрішнє життя такого суб'єкта стає спрощеним, без глибоких внутрішніх переживань, складних метафор і зв'язків. Це мислення ще називають «маренням без марення», оскільки в ньому стирається сама суть психічної активності - розумовий процес втрачає свою глибину і стає примітивним.

Оператуарне функціонування, на думку представників Паризької школи психосоматики, формується як результат порушених раннього стосунку дитини з матір'ю - або через дефіцит емоційного супроводу, або через надмірну опіку, - внаслідок чого у дитини формується слабкий психічний апарат, що має обмежену здатність справлятися зі збудженням і тривогою.
Продовження в коментарях 👉🏻

#психоаналіз #психосоматика #психотерапія #оператуарноемышление #психоанализ

11/08/2025

Моє стареньке, але най буде:) #мемотерапія