Private psychotherapist Tatiana Martynenko

15/09/2025

Ви зустрічаєте в практиці з питаннями, на які немає відповіді? Клінічна та аналітична література цікава, але малозрозуміла? Вам хочеться працювати з клієнтами більш глибоко і психодинамічно?..
Дуже скоро, 6-8 жовтня, стартує пілотний проект спеціалізації НАГТУ "Травми прив'язаності та робота з дисфункцією Self".
Якщо ви хотіли приєднатися, ще є така можливість🍀
Це навчальна програма в гештальт-піході, з психодинамічним уклоном - але може бути цікавою терапевтам інших напрямків.

📆Детальний опис програми є в закріпленому пості. За додатковою інформацією пишіть в особисті повідомлення або залишайте коментар під постом 💬

03/09/2025

Однією з несвідомих причин, чому буває складно в різних (гештальт) групах: навчальних, терапевтичних, супер- чи інтер-візійних, де нібито всім є місце - так декларується! - але іноді виникає відчуття, що його, свого місця в групі, насправді немає.

Для розвитку суб'єктності дуже потрібен поклик Іншого. Аби хтось покликав в життя, в стосунки, в міжособистісне існування. В місце, що уготоване для тебе. Немовля приходить в цей світ за покликом матері, яка спокушає його на життя - це і є перший вияв любові, що дає відчуття неперервності існування.

Отже, в групу завжди кличуть, завжди зацікавлені в твоїй участі (ну, окрім виключних випадків). Але. В групу можуть зайти твої гроші, твоя дупця - як одиниця в чисельності - твій життєвий досвід, знання, професіоналізм, що збагачує групу... Завжди є певна цікавість і увага до кожного, але це не завжди є покликом.

Дуже важливо, щоби хтось покликав - і саме тебе - щоб комусь була важлива твоя присутність, у всій твоїй суб'єктності. Це відчуття ні з чим неможливо сплутати. Але все ж, можливо... Особливо, якщо в ранньому досвіді був брак такої любові, або взагалі її не було.

З чим можна переплутати поклик?
Нарцисичне зваблення. Цілісність групи, величні ідеї: нас багато, ми круті, це сильна група, ми існуємо вже 10 років... Бути дотичним до такої єдності буває приємно і гордо. Але при цьому якось самотньо...

Або ще може бути перверсивне зваблення - в основі якого лежить банальна цікавість до чужого життя, азарт підглядати за розвитком подій, "продовженням серіалу". Смакувати чужі емоції, проживаючи їх як свої, буває дуже солодко.
В групу можуть дуже тепло кликати, вуалюючи свою зацікавленість під любов. На це дуже легко клюнути.

Тебе можуть кликати: "Приходь, ти важливий для мене, ти важливий для групи", - але в словах відчувається фальш, бо це не є справжнім покликом. Звісно, цю різницю можна відчути, лише якщо є з чим порівняти.

Ні для кого тут не секрет, що іноді досвід "свого психічного народження", справжнього поклику, ми отримуємо лише в терапії. Або з партнером нарешті пощастить...

#травмипривязаності

15/08/2025

ОПЕРАТУАРНЕ МИСЛЕННЯ
Зрідка до нас приходять люди, з котрими процес психотерапії вкрай ускладнений, хоча їхні труднощі лежать саме в психічній площині. Їхнє мислення знаходиться нібито в зовсім іншому вимірі, ніж те, що намагається донести терапевт, в той час як обоє розмовляють однією мовою.

Часто такі пацієнти бувають направлені лікарями, коли ті не знаходять жодних соматичних розладів, - натомість, людину мучає нещадна психосоматика.
Причиною звернення може бути проста цікавість, чи данина модному тренду "ходити до психолога", або партнер втомлюється і наполягає, або під тиском родичів.
Причиною несприйняття терапії може бути не характерологія, а так зване "оператуарне мислення".

Концепцію оператуарного функціонування розробили представники Паризького інституту психосоматики: П'єр Марті, Мішель Фен, Мішель де М'юзан і Крістіан Давид. Уперше ця теорія була презентована 1962 року і відтоді міцно посіла місце в психоаналізі.

Оператуарне мислення та функціонування - це стан психіки, за якого емоційне та фантазійне життя сильно ослаблені. Власне, сильно, або критично знижена здатність до символізації та менталізації, абстрактне мислення також буває недоступне - речі та процеси сприймаються буквально.

Психічний апарат людини в цьому стані працює на мінімальному рівні, що призводить до складності переробки емоційних переживань. Усе внутрішнє життя такого суб'єкта стає спрощеним, без глибоких внутрішніх переживань, складних метафор і зв'язків. Це мислення ще називають «маренням без марення», оскільки в ньому стирається сама суть психічної активності - розумовий процес втрачає свою глибину і стає примітивним.

Оператуарне функціонування, на думку представників Паризької школи психосоматики, формується як результат порушених раннього стосунку дитини з матір'ю - або через дефіцит емоційного супроводу, або через надмірну опіку, - внаслідок чого у дитини формується слабкий психічний апарат, що має обмежену здатність справлятися зі збудженням і тривогою.
Продовження в коментарях 👉🏻

#психоаналіз #психосоматика #психотерапія #оператуарноемышление #психоанализ

11/08/2025

Моє стареньке, але най буде:) #мемотерапія

05/08/2025

Робота з порушеннями Self це складний та філігранний труд, і часто невтішний - адже результатів свого впливу можна так і не побачити.
Тому, якщо працювати з конкретним кейсом не цікаво - то краще не працювати.

Конфронтація - це не догана. "Контр-фро" - це показати, поставити перед чимось, повернути правду, що відкидається або намагається сховатися в хитросплетіннях мовленевих конструктів.

Чим ближче до патогенного ядра - тим опір сильніший. В кульмінаційні моменти терапії пацієнту потрібна максимальна підтримка,
і разом з тим, твердість не відступати від розпочатого. Це мистецтво.

Насправді, ми не фруструємо клієнта - ми лише не підтримуємо його патологічний спосіб організації контакту... Він фруструється від власної психіки.

Якщо ми відчуваємо щось і не проговорюємо те, що вже є в спільному Несвідомому, ми вступаємо з клієнтом в змову. Це бомба уповільненої дії.

В центрі неврозу - внутрішній конфлікт і проблема обходженння зі своїм бажанням, питання неврозу: "Який я?". Психотичний дискурс характеризує конфлікт зовнішній, проблеми в зоні: Я - та інші, Я - не Я, психоз - це питання: "Хто я?"

Терапевтичне питання: "Що ти зараз відчуваєш?" часто не має сенсу при роботі з дисфункцією Self - воно часто провалюється в порожнечу, в якій не так легко знайти відповідь, а потім ще і прив'язати її до чогось. Потрібно віднаходити інші способи доторкнутися до живої конструкції, щоби зміцнити її спершу.

Гештальт знає все про контакт, психоаналіз знає все про психіку. Поєднання підходів завжди розширює професійну перспективу, збагачує і стабілізує практику психотерапевта.
Продовжую запрошувати в свій пілотний проект спеціалізації НАГТУ "Травми прив'язаності та робота з дисфункцією Self"!🍀

Пишіть, кому цікаво і реєструйтеся, залишилося приблизно 10 місць⏳
Повна інформація про програму в закріпленому пості 👉🏻📌

24/07/2025

"Загальну схему с**суальної зрілості можна побудувати вздовж направляючих ліній, що дозволять нам включити в оцінку більш пізнього розвитку елементи ранніх об'єктних стосунків.

1. Найраніший рівень дозрівання пов'язаний із с**суальним інтересом, що зароджується як інтерес до власного тіла, що переживається в первинних стосунках з матір'ю. Інша людина використовується лише для забезпечення мастурбації, і цінність мають лише відносини з внутрішніми об'єктами, злитими з Self. Власне задоволення є єдиним мірилом успішності, як це спочатку було в мастурбації та у стосунках з «хорошою матір'ю», яка спочатку хоче дуже мало для себе. Суб'єкт хоче, щоб об'єкт залишався злитим з ним, щоб уникнути ризику втрати та відокремленості. Відхилення виникають, якщо цей рівень стає найвищою точкою задоволення від взаємодії, якої вдалося досягти індивіду. Він також є нормальною складовою більш зрілих с**суальних відносин.

2. Для другого рівня характерний с**суальний інтерес, походження якого пов'язане з інтересом до матері як до об'єкта сепарації. У цьому випадку метою с**суальної активності є близькість, але спочатку це близькість, спрямована на те, щоб отримати від об'єкта віддзеркалююче почуття безпеки, надійності та благополуччя, незважаючи на сепарацію від нього. Взаємне с**суальне задоволення не стає головною метою - воно лише захищає прив'язаність до матері, яка є надійною і приносить задоволення. Цей рівень також є нормальним компонентом більш високоорганізованої взаємодії, його можна вважати «незрілим» тільки в тому випадку, якщо це найвище досягнення, доступне індивіду або парі.

3. Тільки коли індивід досягає третього рівня, на якому с**суальний інтерес пов'язаний з едипальними стосунками, співпраця і взаємне с**суальне задоволення виявляються серед його основних цілей, хоча при цьому має залишатися місце для задоволення, яке включає у гнучкий обмін між партнерами більш ранні форми взаємодії. Тільки на цьому рівні повною мірою виявляється той різновид с**суальної гри, яка асоціюється з «генітальною с**суальністю» і поєднує догенітальну ніжність і тілесну генітальність...👉🏻[ див. коментарі]
#психоаналіз #психотерапіякохання #с**суальність #с**сологія

19/07/2025

#психоаналіз #психотерапіякохання #кохання #любов #цитати

19/07/2025

17/07/2025

Є спостереження, що в кабінеті терапевта ми рідко зустрінемо первертів. Але у кожного в практиці точно будуть їх жертви. Але чи завжди перверт - така небезпечна, або токсична людина? І хто це взагалі такий, в сучасному психоаналітичному дискурсі?.. А також чим тоді відрізняється перверт від "нарциса"...

Запрошую поговорити про перверсію - не в контексті девіацій, а як психологічний феномен сучасності.

Приходьте поговорити і позадавати питання завтра, в п'ятницю о 20:00 тут в прямому ефірі!
#перверсія #перверзія #перверсия #психоаналіз #лакан

12/07/2025

Найглибші травми трапляються не від травматогенних подій надзвичайного характеру, а від найближчих людей - кому ми довіряли і мали їх позитивний образ, з якими мали ідентифікуватися.

Важливіше не сама по собі травмівна подія - а те, як це було оброблено дитячою психікою за допомогою дорослого. Або не було...

Інфантильна логіка - це єдине, що доступно дитині, і це "пояснення" залишається на все життя - травма викарбовується в тілі, відображається в поведінці, у взаємодії з іншими.

Ключі до проблем в стосунках лежать навколо ідентифікацій. В терапії важливо добратися саме до них, тоді все можна розставити як на шаховій дошці і нарешті програти цю партію по-іншому.

Нарцисична травма - це травма розчарування у собі, віри в себе і свою "хорошість", достатність для іншого. Події дорослого життя, особливо екстремальні, реактивують нарцисичне поранення: людина починає сумніватися в собі, в праві на любов, іноді, навіть, на існування.

З проблематикою дисфункції Self ми працюємо не на рівні сенсів, тут факторами виступають перенесення і проективна ідентифікація.

Перенесення - це те, що людина робить замість того, щоб згадувати, розповідати і проживати. В процесі терапії ми психізуємо афект, допомагаємо зв'язувати тут і тепер з там і тоді.

Без об'ємного розуміння структури та функціонування Self неможливо якісно працювати в динаміці, тобто з процесами, - що, власне, і складає сутність гештальт-підходу як такого.

Отже, якщо ви хотіли би зануритися в тонкощі психодинамічної роботи з ранніми травмами та дисфункцією зрозуміти, як це відображається на всіх рівнях стосунків (від близьких до професійних), а також розширити свою компетенцію в темі прив'язаності - запрошую на свій пілотний проект спеціалізації НАГТУ🍀що стартує в жовтні.

Кому цікаво, будь ласка, залишайте коментар під постом, або пишіть одразу в приватні повідомлення 💬 інформації про спеціалізацію є в закріпленому пості ☝🏻
#психотерапія #гештальт #психоаналіз #терапія #травма #привязаність #нагту

28/06/2025

Кого ми називаємо "нарцисом" - ху із ит? Чи ми маємо на увазі структуру, чи організацію особистості? А може, адаптацію?.. І саме поняття "нарцисизм" теж має доволі суперечливі значення.
Адже є клінічний діагноз - "нарцисичний розлад особистості", а є розмаїття порушень нарцисизму, що можуть бути на базі будь-якої структури особистості.
От саме про порушення нарцисизму, про види нарцисизм і про патологію поговоримо на прямому ефірі в четвер 3 липня о 20:00🎙️

Приєднуйтесь!
#психоаналіз #психотерапія #нарцисизм #нарцис #патологія #клініка

21/06/2025

Ця програма є інтегративною щодо тем #психотерапіякохання і вельми змістовна: про лібідо, бажання, ваблення (потяги) і врешті, про найскладніші психічні конструкти - чоловіче та жіноче. Запрошую 5️⃣-6️⃣ липня:

✔️Секс в історії людства: між біологією та культурою. Різні способи опанування с**суальних імпульсів в полі сьогодення.

✔️Концепція бажання - на відміну від потреби. Види с**суальних потягів (ваблень). Вибір об'єкту.

✔️Фантазм перщосцени як місце зародження бажання. Заборона, скасування, сублімація бажання, сором. Третій лишній.

✔️Розвиток с**суальності в онтогенезі: с**сологічна та психоаналітична перспективи. Стадії розвитку лібідо.

✔️Сексуальність крізь призму об'єктних стосунків. Доедипальні та едипальні аспекти с**суальності, відповідні внутрішні конфлікти.

✔️Секс як сила, здатна зруйнувати чи скріпити шлюб. Достатньо хороший с**с. Сексуальна ідентифікація і позашлюбні зв'язки.

✔️Різні види лібідо та їх баланс в парних стосунках.

✔️Перверсії, аберації, парафілії як вид еротичної ненависті.

✔️Стать та гендер: вибір ідентичності та всесвіт q***r. Психічна біс**суальність. Позитивний та негативний Едип.

✔️ Еротизоване перенесення: виклик для терапевтичних стосунків. Стратегії, тренінг, супервізія.

📑Формат: лекції, вправи опрацювання особистого досвіду, клінічні він'єтки.

🇺🇦Мова лекцій: українська.
Запис семінарів:
- для учасників надається безкоштовно, по запиту.
- також можна придбати окремо, 50% вартості.

📆Працюємо за київським часом: в суботу з 10:00 до 18:00 та в неділю з 10:00 до 17:00

💬 Пишіть в приватні або ставте ➕