Український центр трансплант-координації

08/05/2026

06/05/2026

#Мояпрофесіятранспланткоординатор

🤝 Знайомтеся: Віктор Співак, трансплант-координатор КНП "Мiська клiнiчна лiкарня N11" Одеськоi мiськоi ради .

➡️ У цій одеській лікарні уже 7 разів проводили посмертний забір органів. Це означає, що понад 20 людей в Україні отримали довгоочікувану медичну допомогу і, можливо, другий шанс на життя.

➡️ Звісно, Віктор не бере участі у встановленні діагнозу «смерть мозку», але коли консиліум приймає рішення, що врятувати пацієнта уже неможливо, до роботи долучається трансплант-координатор. Його завдання — скоординувати наступні етапи трансплантації так, щоб все було правильно, чітко і послідовно. Від забору зразків для типування і визначення реципієнта до контролю транспортування органів.

Але, як і його колеги, Віктор каже - найскладніше не це. Найважче провести розмову з родиною померлого, знайти правильні слова у найважчий для них момент, аби смерть однієї людини стала продовженням життя для кількох інших.

➡️ Віктор Співак закінчив Одеський медичний університет у 2018 році за фахом «анестезіологія». Тобто, він добре знає межу, за якою вже немає повернення - бачив її не раз у реанімації. Згодом продовжив навчання і став інтервенційним хірургом. А коли в їхній лікарні вирішили долучитися до трансплантації, керівництво закладу запропонувало молодому перспективному фахівцю стати за сумісництвом і трансплант-координатором.

▶️ «Досить часто люди відмовляються давати згоду на забір органів у своїх рідних. Хтось з релігійних причин, хтось через недовіру, ще хтось боїться осуду збоку … І хоч поступово ситуація змінюється, все ж найкращий варіант для кожної людини за життя визначитися - чи готова вона бути посмертним донором. Або хоча б поговорити про це у своїй родині», - каже Віктор.

➡️ У лікарні, де працює Віктор Співак, органні пересадки не проводять - сюди приїздять трансплантологи з інших закладів. Але щоразу одеський трансплант-кооординатор звʼязується з колегами, щоб переконатися: пересадка відбулася успішно. І кожна ствердна відповідь мотивує працювати далі.

04/05/2026

🫀 Органна трансплантація — це хірургічна операція, під час якої орган однієї людини (донора) вилучають і пересаджують іншій людині (реципієнту) замість ушкодженого або такого, що не функціонує.

➡️ Трансплантацію розглядають тоді, коли всі інші методи лікування виявилися неефективними. У багатьох випадках це єдиний шанс врятувати життя, якщо орган повністю відмовив.

➡️ Пересадка органів може бути показана при таких станах:

☑️серце — важка серцева недостатність;
☑️легені — хронічне обструктивне захворювання легень, муковісцидоз, емфізема;
☑️нирки — ниркова недостатність і тривале перебування на замісній діалізній терапії;
☑️печінка — цироз або печінкова недостатність;
☑️підшлункова залоза — ускладнений перебіг цукрового діабету.

➡️ Це неповний перелік діагнозів та станів, при яких може бути показане лікування методом трансплантації. Рішення про необхідність трансплантації ухвалює консиліум лікарів центру трансплантації.

👆 Водночас органна пересадка не є рутинною процедурою для всіх пацієнтів. Це складне втручання, яке має ризики і потребує довічного медичного супроводу.

➡️ Трансплантація може бути виконана:

☑️від живого донора — це родинна пересадка, коли імуносумісний родич може віддати нирку або частину печінки;
☑️від посмертного донора — якщо констатовано смерть мозку і є згода на посмертне донорство людини за життя або її родини. В Україні від посмертного донора пересаджують нирки, печінку, серце, легені та підшлункову залозу.

👆 Якщо лікар розглядає можливість трансплантації або у пацієнта виникають запитання щодо такого лікування, варто звернутися до трансплант-координатора спеціалізованого центру.

👉 Трансплантація в Україні є безоплатною для пацієнта — медичним закладам її покриває держава через Національну службу здоров’я.

ℹ️ У 2026 році такі операції проводили у 18 медичних закладах — за перший квартал виконано 159 трансплантацій, із яких близько 70% — від посмертного донора.

🏥 Контакти центрів трансплантації за посиланням: https://utcc.gov.ua/poshuk-regionalnyh-tsentriv/

29/04/2026

#Мояпрофесіятранспланткоординатор

🤝 Знайомтеся: Марина Стадник — трансплант-координаторка Житомирська обласна клінічна лікарня ім. Гербачевського.

➡️ За освітою пані Марина — психологиня та фахівчиня з громадського здоров’я. Другу вищу освіту здобула у Житомирському медичному інституті, диплом отримала у 2021 році. Саме тоді в Україні почала активно розвиватися трансплантація, а в переліку медичних професій з’явився новий фах — трансплант-координатор.

➡️ Для неї ця тема була не просто професійним викликом, навіть особистою історією. У родині пані Марини є людина, яка живе з пересадженим органом.

➡️ Тож, коли у 2021 році у Житомирській обласній лікарні їй запропонували стати трансплант-координаторкою, пані Марина не вагалася. Того ж року в закладі провели першу трансплантацію нирки — родинну.

➡️ Першим пацієнтом став 40-річний житомирянин Андрій Ткачук. Чоловік довго очікував на пересадку, стояв у черзі в Білорусі, але донора не знаходилося. Коли дізнався, що операцію можуть провести житомирські лікарі, погодився без вагань. Донором став його тато, а пересаджена нирка запрацювала просто на операційному столі.

ℹ️ Відтоді в Житомирській обласній лікарні виконали вже 22 трансплантації нирки — переважно родинні. Водночас за цей час у закладі було і 5 випадків посмертного донорства.

➡️ Марина Стадник працює у лікарні, де проводять як трансплантації, так і посмертний забір органів. Тому її робота — це цілий комплекс завдань: підготовка до трансплантації, організація обстежень, координація процесів, документальний супровід і постійний зв’язок із реципієнтами.

Але найскладніше, зізнається вона, це розмови з родичами померлих.

▶️ «Важко приймати відмову, коли розумієш: цю людину вже не врятувати, але можна врятувати інших. Лист очікування великий і після таких розмов завжди думаєш: можливо, не знайшла правильних слів. Чому відмовляються? Через страх, біль, релігійні переконання, але найчастіше — через необізнаність», — каже вона.

Саме тому, переконана Марина, про трансплантацію потрібно говорити більше.

▶️ «Пам’ятаю, ми зробили невеликий ролик про посмертного донора, який врятував кількох людей. А в міській лікарні якраз тоді діагностували смерть мозку пацієнтці. Колеги розповіли - почали говорити з родичами померлої, а вони бачили цей ролик і запропонували самі: якщо шансів немає, можливо, вдасться врятувати інших…»

➡️ Усіх своїх реципієнтів пані Марина знає поіменно, пам’ятає навіть дати операцій. І найбільша нагорода для неї — чути історії їхніх маленьких і великих життєвих досягнень.

Її перший пацієнт, Андрій Ткачук, нещодавно поділився: він дочекався випускного вечора своєї доньки. І попереду ще багато запланованих подій. ❤️❤️

28/04/2026

З львівської лікарні виписали 11-річного Юрка, якому пересадили нирку від померлого донора-дитини.

➡️ Це ще одне продовження історії з НДСЛ Охматдит. Пам’ятаємо кадри зі столичної лікарні, де медики вишикувалися в коридор пошани, аби віддати шану 13-річному хлопчикові, який став посмертним донором. Він зазнав несумісної з життям тяжкої черепно-мозкової травми, і, попри всі зусилля лікарів, врятувати його не вдалося.

У найважчу мить — втрати сина — його батьки дали згоду на посмертне донорство. Їхнє рішення врятувало життя трьох інших пацієнтів і стало проявом неймовірної сили та людяності.🙏

➡️ Юрко - один з них. У 4 роки хлопчик переніс ангіну, яка дала серйозне ускладнення на нирки. Виник нефротичний синдром. З 9 років Юрко був переведений на гемодіаліз – процедуру штучного очищення крові, яку хлопчик проходив через день по 4 години. Це виснажувало його організм: хлопчик перестав рости, кістки стали дуже крихкими. Порятунком для нього могла стати тільки трансплантація.

І ось у березні батьки отримали звістку, що для хлопчика є імуносумісний донор. Це підтвердлиа Єдина державна інформаційна система трансплантації (ЄДІСТ), яка проводить підбір пари «донор-реципієнт».

➡️ Рятівну операцію виконали фахівці Центр трансплантології Львів та Дитяча Лікарня Святого Миколая Перше медичне об'єднання Львова.

❤️ Вже наступного дня після операції, Юрчик, якому раніше не можна було пити більше 200 мл рідини на день, сказав: “Мамо, яка смачна вода! Я справді тепер можу пити стільки, скільки хочу?”.

▶️ “З новин я одразу зрозуміла, хто став донором для мого сина. Першим ділом ми з чоловіком пішли в церкву помолитися за того хлопчика. Я безмежно вдячна його батькам, які дали дозвіл на трансплантацію органів і врятували мою дитину. Ми тепер вважаємо, що цей хлопчик – наша друга дитина, бо його частинка живе в моєму синові”, — з вдячністю говорить мама Юрчика Ірина.

Ще на етапі очікування на донорську нирку пані Ірина сама написала згоду на посмертне донорство.

➡️ Нещодавно з Центр кардіології та кардіохірургії виписали 6-річного Миколку, якому пересадили серце померлого донора-дитини. А футболісти «Чорноморця» подарували малюку м’яч з своїми автографами і побажали пошвидше вийти з ровесниками на футбольне поле.
https://www.facebook.com/share/p/1Crtd93tH6/

ℹ️ За три місяці 2026 року в Україні виконано 159 трансплантацій, з них 14 - дітям. Наразі в листі очікування на трансплантацію понад 100 дітей.

23/04/2026

‼️Затверджено Стандарт медичної допомоги при трансплантації кісткового мозку.

Міністерство охорони здоров’я України наказом № 519 від 17.04.2026 затвердило Стандарт медичної допомоги «Трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин у дорослих та дітей».

💪 Це перший офіційний Стандарт у цій галузі і він є важливим для підвищення якості лікування пацієнтів із тяжкими захворюваннями крові, онкологічними та аутоімунними захворюваннями. Над його розробкою працювала команда фахівців кількох відомств та провідні гематологи країни.

Що це змінює?👇

✅ Стандартом визначено чіткі правила лікування.

Відтепер трансплантація проводиться за єдиними стандартизованими вимогами – від визначення показів для трансплантації до самої процедури і подальшого спостереження. Це означає більше безпеки, прозорості та передбачуваних результатів.

✅ Передбачена командна робота.

Лікування визначає мультидисциплінарна команда: гематологи, анестезіологи, генетики, лікарі суміжних спеціальностей. Рішення ухвалюється разом з пацієнтом.

✅ Пацієнт – у центрі процесу.

Кожен пацієнт отримує повну та зрозумілу інформацію про свій стан, варіанти лікування, ризики та очікувані результати. Для кожного формується індивідуальний план лікування.

✅ Прописано чіткий алгоритм підготовки до трансплантації.

Перед трансплантацією проводиться комплексне обстеження як пацієнта, так і донора:
▪️ оцінка стану органів і систем;
▪️ лабораторні та інфекційні дослідження;
▪️підбір донора за HLA-системою;
▪️ проводиться оцінка ризиків можливих ускладнень.

✅ Визначено сучасні підходи до лікування.

Стандарт передбачає сучасні режими кондиціонування – підготовка організму до трансплантації. Вони підбираються індивідуально з урахуванням віку, діагнозу та загального стану пацієнта.

✅ Тривалий медичний нагляд після трансплантації.
Окрему увагу приділено:
▪️ профілактиці та лікуванню реакції «трансплантат проти господаря»;
▪️ інфекційній безпеці пацієнта;
▪️ довготривалому спостереженню;
▪️ якості життя після проведеного лікування.

👉 Чому все це важливо?

Трансплантація кісткового мозку часто є єдиним шансом на життя для пацієнтів із лейкеміями, лімфомами, анеміями та іншими тяжкими захворюваннями.

▶️ Дмитро Коваль, генеральний директор Українського центру трансплант-координації: «Запровадження цього Стандарту - це насамперед про системність, безпеку і реальні шанси на одужання для пацієнтів. Ми формуємо єдині підходи до трансплантації, які відповідають сучасним міжнародним практикам і дозволяють забезпечити якісне лікування на всіх етапах - від підготовки до посттрансплантаційного спостереження.
Дякую всім, хто долучився до розробки Стандарту - Міністерству охорони здоров’я України, Державний експертний центр МОЗ України, провідним фахівцям у сфері трансплантології. Це важливий результат спільної роботи заради найголовнішого - життя пацієнтів».

👉 Ознайомитися з Стандартом можна тут: https://moz.gov.ua/uk/decrees/nakaz-moz-ukrayini-vid-17-05-2026-519-pro-zatverdzhennya-standartu-medichnoyi-dopomogi-transplantaciya-gemopoetichnih-stovburovih-klitin-u-doroslih-ta-ditej

ℹ️В Україні трансплантацію кісткового мозку проводять у 13 медичних закладах, у 3 з них - найскладніші алогенні від неродинного донора.
За перший квартал 2026 року проведено 126 трансплантацій гемопоетичних стовбурових клітин, з них 13 - дітям.

Nina Kostiukova
НДСЛ Охматдит
Національний інститут раку
Черкаський клінічний онкологічний центр
Феофанія клінічна лікарня

22/04/2026

⚡️Нирка — від тата, частина печінки — від мами. У Львові вдруге виконали подвійну родинну трансплантацію.

13-річна харківʼянка Марія народилася з рідкісною генетичною патологією - синдромом Каролі у поєднанні з полікістозом нирок. При цьому захворюванні жовчні протоки в печінці розширюються, утворюючи кісти. Спочатку через недугу постраждали нирки і медики Перше медичне об'єднання Львова провели дівчинці трансплантацію, а донором нирки став тато.

Родина сподівалася, що після цього стан донечки стабілізується і потреби в пересадці печінки не буде.
Однак, торік у листопаді Марія потрапила до харківської лікарні у критичному стані з масивною кровотечею зі стравоходу. Лікарі пояснюють: це сталося через портальну гіпертензію - підвищення тиску у ворітній вені.

Після стабілізації дівчинку перевезли до Львова. Там лікарі дійшли висновку, що Марії потрібна трансплантація печінки. А донором для доньки стала мама.

Медики Першого медичного обʼєднання Львова до операції долучили фахівців Національний Науковий Центр хірургії та трансплантології імені О.О.Шалімова, які мають великий досвід у трансплантації печінки. Столичні колеги допомогли львівській команді та поділилися своїми напрацюваннями, щоб надалі такі операції у Львові могли виконувати самостійно.

Марійка вже пройшла період післяопераційної реабілітації. Коли дівчинка долала його, то сплела для всієї команди лікарів браслети. Медики домовилися зняти їх у день, коли дівчинка одужає.

І ось цей день настав - Марійка повертається додому у рідний Харків. ❤️

ℹ️Наприкінці минулого року львівські медики провели подвійну родинну трансплантацію 7-річному Артуру з Івано-Франківщини. Також 5 років тому подвійну родинну трансплантацію провели у клініці «Оберіг» - тоді 10- річному Максиму з Маріуполя пересадили нирку від бабусі, а частину печінки - від тата.

22/04/2026

Відбулося перше засідання Національного трансфузіологічного комітету.

➡️ Національний трансфузіологічний комітет - незалежний дорадчий колегіальний орган, який у співпраці з Міністерством охорони здоров’я працюватиме над удосконаленням системи крові та її компонентів. Створення Комітету є частиною зобов’язань України в межах процесу європейської інтеграції.

Національний трансфузіологічний комітет створено у грудні 2025 року. До його складу увійшли 15 фахівців.

➡️ Під час першого засідання обрано керівництво:

✅головою став Андрій Біляєв - лікар-анестезіолог (дитячий і дорослий), професор кафедри анестезіології та інтенсивної терапії НУОЗ України імені П. Л. Шупика;
✅ заступницею голови - Оксана Банах, лікарка-трансфузіологиня, директорка Вінницького обласного центру служби крові.

➡️ За участі Українського центру трансплант-координації визначено основні завдання Комітету на 2026 рік. Серед пріоритетів - розвиток системи управління якістю, удосконалення лабораторних досліджень і надання трансфузіологічної допомоги пацієнтам.

➡️ Для реалізації цих завдань у межах Комітету можуть створюватися робочі групи із залученням профільних експертів.

15/04/2026

⚡️ Стандартизація медичної допомоги у трансплантології.

Міністерство охорони здоровʼя опублікувало для обговорення проєкт Стандарту медичної допомоги «Трансплантація печінки у дорослих та дітей».

Проєкт Стандарту розроблений на основі клінічної настанови «Трансплантація печінки», яка ґрунтується на принципах доказової медицини з урахуванням сучасних міжнародних рекомендацій.

☝️Це перший стандарт у сфері органної трансплантації в Україні.

👉 Він визначає для всіх центрів трансплантації однакові підходи при організації надання медичної допомоги при пересадці печінки та визначає критерії якості такої допомоги
▪️ в дотрансплантаційному періоді;
▪️ на етапі трансплантації;
▪️ в посттрансплантаційному періоді.

👉 Громадське обговорення триває 15 днів з дня публікації проєкту.

👉 Ознайомитися з проєктом Стандарту можна тут:
https://moz.gov.ua/uk/povidomlennya-pro-oprilyudnennya-proyektu-nakazu-ministerstva-ohoroni-zdorov-ya-ukrayini-pro-zatverdzhennya-standartu-medichnoyi-dopomogi-transplantaciya-pechinki-u-doroslih-ta-ditej

ℹ️ В Україні трансплантацію печінки проводять 7 медичних закладів: Перше медичне об'єднання Львова , Національний Науковий Центр хірургії та трансплантології імені О.О.Шалімова, Клініка «Оберіг», Медичний центр міста Києва , Комунальне некомерційне підприємство "Київська міська клінічна лікарня 1", НДСЛ Охматдит, Феофанія клінічна лікарня.

У першому кварталі 2026 року проведено 47 трансплантацій печінки.

У національному листі очікування на пересадку печінки - 739 пацієнтів.

14/04/2026

Ще один крок до розвитку трансплантології.

➡️ У Чернігові вперше провели посмертний забір донорських органів. Для області це вже друга така процедура - торік забір органів провели у Прилуцькій центральній міській лікарні.

Донором став пацієнт з Чернігова, якого госпіталізували з інсультом. Кілька днів лікарі КНП "Чернігівська міська лікарня 2" ЧМР боролися за його життя, але, на жаль, врятувати чоловіка не вдалося. Консиліум медиків констатував смерть мозку, а дружина прийняла непросте, але дуже важливе рішення - дати згоду на донорство.

На знак глибокої поваги до донора та його родини в лікарні створили коридор пошани - медичні працівники висловили свою повагу і вдячність людині, яка, йдучи з життя, продовжує його іншим. 🙏

Того ж дня у двох лікарнях столиці провели трансплантації: в Інститут серця МОЗ України пацієнту пересадили донорське серце, а в Національний Науковий Центр хірургії та трансплантології імені О.О.Шалімова - печінку.

➡️ Число посмертних донорів є одним із найважливіших чинників збільшення кількості трансплантацій. За підсумками першого кварталу 2026 року посмертні забори органів проводили у 15 регіонах України.

➡️ Найбільше випадків констатації смерті мозку, що дали змогу провести органні трансплантації, у медичних закладах Хмельницької області (6), Києва (5) та Львова (5).