Stec 3nko

20/03/2023

Бледское озеро, Словения 🇸🇮

20/03/2023

20/03/2023

Таиланд

20/03/2023

20/03/2023

One of the great bands we opened

20/03/2023

not his own light

20/03/2023

women of world

17/03/2023

Господарським судом міста Києва визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки із озером елітним відпочинково-оздоровчим комплексом на Львівщині. .....

17/03/2023

МОДУЛЬНІ СПОРУДИ-ЗАКЛАДИ ОСВІТИ: ДОСВІД УКРАЇНИ

В одній із наших недавніх публікацій https://cutt.ly/H8PsAU8 ми вже аналізували та висвітлювали закордонний досвід будівництва та використання швидкобудівних модульних та тимчасових споруд-закладів освіти, а також перспективи використання таких споруд в Україні.

Наразі ми пропонуємо увазі наших читачів публікацію про досвід зведення таких споруд в Україні й що треба змінювати в українському законодавстві, щоб спростити та прискорити забезпечення освіти можливостями для реалізації освітнього процесу.

В Україні досвід побудови таких модульних споруд для потреб освітнього процесу з'явився ще до початку повномасштабної війни. Наприклад, Київський університет імені Бориса Грінченка Borys Grinchenko Kyiv University ще у 2019 році побудував у Києві на Русанівці для факультету педагогічної освіти модульний двоповерховий гуртожиток для студентів.

Під час повномасштабної війни багато закладів освіти було зруйновано, і громади почали шукати швидкі можливості для відновлення освітнього процесу. Зокрема, модульний дитячий садок та модульний освітній простір було зведено в селі Загальці Бородянська селищна об'єднана територіальна громада.
Триває зведення закладу дошкільної освіти в Овручі Житомирської області. Овруцька міська рада

Ми поспілкувалися з представниками громад, освітніми управлінцями, керівниками закладів освіти міста Києва, Київської та Житомирської областей щодо їхнього досвіду зведення модульних споруд для освітнього процесу, зокрема про проблеми, з якими стикалися, фінансові та часові витрати на зведення таких будівель та переваги від їхнього зведення, а також надіслали відповідний запит голові м. Овруч.

Усі вони наголосили, що зведення таких модульних споруд для освітнього процесу, особливо в умовах війни, дозволяє швидко забезпечити доступ до освіти, відновити очне навчання або усунути нестачу житлового фонду для студентів. Усі споруди, окрім гуртожитку, надали закордонні донори. А закупити та встановити самостійно модульні споруди поки громади не можуть, бо поки наше законодавство не дозволяє це зробити. Тому частина освітян та представників влади звертають увагу, що в Україні необхідно змінювати норми та підходи у будівництві відповідно до європейських норм. Від багатьох представників громад та фахівців ми чули запитання: Чому в Європі можливо зводити модульні споруди, а в України - ні?

Докладно з українським досвідом та світлинами щодо зведення модульних тимчасових споруд для освітнього процесу пропонуємо ознайомитися на нашому сайті https://cutt.ly/d8PsJXI.

17/03/2023

А мати бійцям наказала відкрити труну...
Її відмовляли, їй ліки давали і воду...
Вона говорила:,, Збирала його на війну -
Й до раю зберу, і ще раз помилуюсь на вроду''.
.. Вона не зомліла, змінився лише її лик.
Вона лише стала одразу, як хмара осіння.
А потім поклала в труну вишиванку й рушник
І гладила тіло скалічене милого сина.

Вдивлялася в риси обличчя, порізи, синці -
І наче воліла рукою мару відігнати...
А потім сказали ми їй:,, Вже прийшли панотці'',-
Вона всеодно не дозволила нам закривати.

І більше ні слова не мовила в голос вона,
І губи тремтіли, напевне, в молитві за сина,
А люди кругом шепотіли:,, Страхіття... Війна...''
І старились очі її і чоло щохвилини.

Коли панотець говорив, що тепер лише Бог
Вирішує - й треба молитися всім нам за брата,
Вона підійшла і сказала:,, Я буду за двох
Молитись віднині - за сина свого і за ката''.

Ми всі оніміли:,, Навіщо за ката? Чому?''
Її попрохав панотець розтлумачити людям...
,,Бо в ката, напевне, є діти й дружина, тому
Що кара не може торкнутися виключно Йуди...''

Коли вже ми їхали, нас провела до воріт...
Хрестила по черзі, сльозам - ні кінця, ні упину,
Що ми - говорила - віднині всі діти її
І що зобов'язані жити за себе й за сина.

Дала на дорогу нам їжі, води і вина,
А ще в рушникові строкатім - хлібину із сіллю.
Рушник вишивала для сина на долю вона,
А в сина ніколи, ніколи не буде весілля...

Ми їхали мовчки. Судомило душі й вуста,
Стояли в очицях згорьовані батько і мати...
Ми думали всі про одне, та не сміли сказати:
Земля українська не просто прекрасна - свята...

Іннеса Доленник

17/03/2023

courtier, diplomat

17/03/2023

condemning ourselves

17/03/2023

others comes of secretly