Альтман Игорь

15/09/2023

▶️ Варикоцеле - це одне з найчастіших захворювань серед чоловічого населення, його діагностують у 10-15% усіх чоловіків. А якщо взяти всіх чоловіків із безпліддям, то варикоцеле виявляють у 40% із них.
▶️ Емболізація варикоцеле - це високотехнологічна малоінвазивна процедура, яку виконує ендоваскулярний хірург.
⏳ Емболізація - це високотехнологічна малоінвазивна процедура, яку виконують ендоваскулярні хірурги. Процедура проводиться під місцевою анестезією. Після анестезії шкіри розчином лідокаїну, пунктують вену на стегні і через неї вводиться катетер товщиною менше 2 мм.
Катетер проводиться в сім’яну вену і через нього вводяться спеціальні емболізуючі спіралі та склерозуюча речовина. Вони повністю перекривають просвіт вени, і блокують патологічний кровотік. Таким чином, вена закривається зсередини, без операції.
Важливою перевагою емболізації є значно менша ймовірність розвитку рецидиву варикоцеле, в порівнянні з хірургічним лікуванням.
Залишились питання: відповідаю в коментарях або особистих!
#киев #хирургия #урология #варикоцелле #судиннадіагностика #здоровя #терапія #лікування #профілактика #діагностика #варикоцеле

08/05/2023

🧷 Факт 1: Не варто поспішати з видаленням матки
Сьогодні гістеректомія відійшла далеко на другий план. Лікарі, навпаки, навіть при видаленні міоми прагнуть зберегти матку. Це особливо важливо для тих, хто ще в подальшому планує стати мамою.
На жаль, деякі лікарі, як і раніше, вважають, що гістероектомія — найкращий спосіб перемогти міому. При цьому вони не згадують про інший метод нехірургічного характеру — ЕМА або емболізацію маткових артерій. До речі, навіть за статистикою саме ЕМА набуло більшого поширення. Щороку цим методом позбавляють міоми понад 100 000 жінок. А в деяких джерелах згадується значно більша цифра – 250 000.
🧷 Факт 2: Міома продовжує розвиватися після міомектомії або видалення вузлів доброякісної пухлини

🧷Факт 3: Від міоми не рятують біодобавки та фітопрепарати

🧷Факт 4: Прогестерон впливає на зростання міоми

🧷Факт 5: Не завжди при менопаузі припиняється зростання міоми
У багатьох жінок період менопаузи призводить до припинення зростання новоутворення. Це відбувається не завжди, навпаки, вузли можуть продовжувати збільшуватися у розмірах.
🧷Факт 6: Через зростання міоматозних вузлів можливе збільшення матки до розмірів доношеної вагітності. У цій ситуації потрібне негайне лікування.
🧷Факт 7: Рясні та тривалі менструації негативно впливають на організм у цілому.
Якщо вони виявляються на фоні міоми, тоді розвивається хронічна анемія. Вона потребує відповідного лікування. У деяких особливо критичних ситуаціях навіть проводять переливання крові. При хронічній анемії відбувається розвиток дистрофічних симптомів у різних органах. В
🧷Факт 8: Емболізація дозволяє припинити зростання вузлів і навіть зменшити їх розміри
🧷Факт 9: При емболізації не зроблять загальний наркоз. Матка, як і тканини організму, зберігається. Після процедури багато жінок успішно стають мамами.
🧷Факт 10: Емболізація – процедура, ефективність якої наближається до 100%
Проведення процедури у 98% справді виявляється ефективним рішенням. Таким показником можуть похвалитися лише поодинокі способи лікування. #Ема #емболізація #емболізаціяматковихартерій #міома #міомаматки #міомабезоперації #міомаматкикиїв

14/06/2022

💡Міома матки – доброякісне утворення матки, що на сьогодні є одним з найпоширеніших гінекологічних захворювань у жінок в активному репродуктивному віці та зачасту призводить до зниження репродуктивного потенціалу. Дане захворювання зустрічається у більш ніж 50% жінок, що старші 35 років, що робить її самим розповсюдженим доброякісним утворенням.

Перспективним методом лікування міоми матки є 💉ЕМБОЛІЗАЦІЯ МАТКОВИХ АРТЕРІЙ – це метод який зберігає орган при
багатовузловому ураженні.
Методика емболізації маткових артерій полягає в припиненні кровотоку по судинній системі маткових артерій, що кровопостачає міому завдяки емболізуючого матеріалу. При цьому гілки, що постачають кров в здорову частину міометрія не страждають.
❗️Метод ЕМБОЛІЗАЦІЯ МАТКОВИХ АРТЕРІЙ має ряд переваг:
- Органозберігаюча процедура
- Впливає на всі вузли при багатовузловій формі
- Короткі строки реабілітації
- Відсутність загального наркозу ( місцева анестезія)
- Мала травматичність
#емболізація #міома

05/05/2022

🛎Терапія ракових пухлин - нагальна проблема, досить поширена в наш час. Серед органів, схильних до онкологічних захворювань, печінка є одним із найскладніших у терапії. Один із методів лікування раку – хіміоемболізація, яка практикується у контексті інтервенційного типу хірургічних втручань.
⌛️Розглянемо найпоширеніші питання та відповіді, що стосуються цього методу лікування.
🖌 У чому особливість методики хіміоемболізації?
При використанні даного методу практикується введення в судини, що живлять новоутворення, лікувальні препарати – мікросфери у складі емболізуючого складу та хіміотерапевтичний препарат.
Мікросфери забезпечують блокування припливу крові до пухлини, що призводить до припинення її живлення та блокування притоку кисню. Хіміопрепарат діє не відразу, накопичується поступово в пухлині та вивільняється, активно впливаючи на неї. Стартовим механізмом для хіміотерапії стає реакція емболізуючих частинок. Починається доставка хіміоелементів до тканин пухлини, при цьому немає токсичної дії на організм через відсутність доступу хімії до кровоносної системи.
🖌 У чому сильні сторони процедури хіміоемболізації?
Відбувається одночасно подвійний вплив геть на злоякісну пухлину. Статистика позитивна, і за підсумками випробувань ефективність методики досить висока. У 70-75% випадків зростання пухлин зупинялося або їх розміри зменшувалися. Цей ефект не є статичним, але зберігається протягом 10-14 місяців. Тривалість залежить від типу раку та інтенсивності його поширення. Процедуру можна повторити, вона гармонійно поєднується з іншими видами терапії: радіочастотне опромінення, хіміотерапія, хірургічні операції, променеві дії. При цьому емболізація може бути основним чи єдиним типом лікування.
Істотний плюс – низька кількість побічних ефектів. Відома проблема хіміотерапії – високий ризик побічних негативних впливів на організм. Важливий нюанс: при ракових пухлинах у печінці реакція на системне лікування хімією дуже слабка. Ефективність хімічних складів проявляється лише за прямої ін'єкції в печінкову артерію. На цьому підході ґрунтується метод хіміоемболізації. Дози можна брати з високою концентрацією активної речовини, але токсичного ефекту майже не буде або не проявиться зовсім.
Небезпека злоякісних новоутворень у тому, що вони провокують печінкову недостатність та погіршують стан хворих, що призводить до ускладнень та смерті. При емболітичному впливі ріст пухлини пригальмовується, зберігається працездатність печінки та якість життєдіяльності пацієнта.
🖌 Як вводиться препарат?
Особливість будови печінки – у наявності подвійного кровопостачання, що буває не в усіх органах. Венозна кров виходить із кишечника по воротній вені. Звідси надходить істотна частина кисню та корисних речовин до гепатоцитів - клітин тканини, з якої складається печінка. Артеріальна кров виходить із гілки аорти, черевного стовбура. З неї надходить у печінку до 30% крові, вона ж живить пухлину киснем та поживними сполуками.
Пряме введення хіміопрепарату в артерію печінки дозволяє з високою ефективністю вбивати тканину пухлини, не втручаючись у функціонал здорових печінкових тканин.
🖌 За яких показань можна застосовувати методику хіміоемболізації?
Методика застосовується на різних етапах розвитку раку печінки. Її призначають як на первинному етапі (при карциномі, гепатоцелюлярних станах органу, холангіокарциномі), так і при метастазах. Вогнища метастаз у печінці з'являються при різних видах раку – у товстій кишці, молочній залозі, простаті чи легенях.
Нерідко лікар може призначити хіміоемболізацію при неможливості технічного проведення хірургії або трансплантації. Коли ризик занадто високий, складно зробити радіочастотне опромінення (аблацію) великі пухлинні ділянки (від 5 см у діаметрі).
Але слід уточнити, що мета процедури – не знищення ракової пухлини, а лише скорочення розмірів чи гальмування розвитку. Це важливо з точки зору збереження працездатності печінки та порятунку життя пацієнта. Хіміомемболізація може бути плановою, вона не відноситься до радикальних методик лікування. Зараз її використовують у різних цілях, не лише при ураженні печінки на рак. Метод актуальний при пухлинах у шийці матки, нирках, підшлунковій залозі, інших онкологічних діагнозах.
🖌 Які протипоказання цієї процедури?
Є ряд станів та показань, при яких хіміоемболізацію не призначають:
• Патологічні порушення роботи нирок та/або печінки;
• Збої у відтоку жовчі;
• Перенесена нещодавно операція зі стентування протоків жовчі;
• Проблеми зі згортанням крові.
Спочатку лікар вивчає працездатність печінки та приймає рішення – за або проти лікування. Іноді процедуру призначають, якщо ризик також великий, адже на кону – життя та здоров'я людини. Але може вводитись хіміопрепарат тільки в обмеженій дозі.
🖌 Які лікарські склади використовуються для хіміоемболізації?
Перші досліди з цим методом були засновані на масляних складах, ще у 1980-х роках. У печінкову артеріальну судину, що живить пухлину, вводився хіміопрепарат на основі олії з хіміосполуками-активаторами. Але ефективність такого лікування була надто низькою, тому що не досягалася потрібна концентрація хіміопрепарату у печінці у відповідний період. При цьому були сильні побічні ефекти, сам розчин із олії не справлявся із блокуванням кровотоку до пухлини. Результату не досягалося, тому вирішили розробити нові види складу.
Лише у 2000-х роках. стався фармацевтичний прорив - були синтезовані препарати з мікросферами, які добре справляються з емболізацією. Саме вони дозволяють транспортувати всередину органу хімічні речовини і в потрібний час вивільняти їх для інтенсивного впливу на пухлину. Зараз найбільш актуальні препарати: Hepaspheres та DC Bead.
DC Bead випускається британським брендом Biocompatibles через японського дистриб'ютора Terumo, виробника обладнання для лікування онкології. Мікросфери у складі ліків виготовляються з полівінілалкоголю діаметром до 900 мікрон. Цього розміру достатньо для проникнення в судину, що перекриває кровообіг. Флакони маркуються різним кольором, залежно від розміру частинок. Сфери розносять по тканині та судинах доксорубіцин – провідний хіміосклад, який виділяється всередині протягом 14 днів.
🖌 Як проходить сама процедура хіміоемболізації?
Тривалість маніпуляцій становить 1,5 години. Процедуру виконує в ізольованій операційній хірург із навичками ендоваскулярної терапії. Щоб уникнути ускладнень можуть застосовуватися додаткові препарати: від нудоти, інфекції (антибіотики), для захисту нирок від токсикозних виділень пухлини (алопуринол), що руйнується.
Лікар підключає до тіла хворого датчики для контролю серцевого стану та тиску в артеріях. Пацієнта вводять у седативний стан – медикаментозний сон чи загальний наркоз. Робиться надріз у верхній зоні стегна, куди вводиться катетер, спрямований до артерії. Просування всередині здійснюється через спостереження у вигляді рентгена. Мета – досягти кінчиком катетера артерії, що веде до печінки.
Далі вводиться розчин з ефектом рентгеноконтрастності для спостереження за положенням судин. Потім вводиться емболізуючий склад у поєднанні з хіміопрепаратом.
У фіналі роблять знімок на рентгені для уточнення - чи правильно увійшов препарат, після цього катетер видаляють і роблять пов'язку.
🖌 Наскільки ефективна процедура?
Практика хіміоемболізації накопичила досить великий досвід у різних країнах і клініках. Процедура стала цілком рутинною, вона перевірена часом та численними дослідженнями.
Одне з останніх тестувань робили у Барселоні за участю 27 піддослідних пацієнтів. Статистика дуже позитивна: із загальної кількості вижили протягом року 92% хворих, за два роки – 89%, що є дуже обнадійливим показником.
Експеримент в Афінах включав процедуру за участю 71 особи. Протягом трьох років вижили майже 77% із піддослідних.
🖌 Які можливі ускладнення при дії емболітів на печінку?
Найбільш поширені такі ефекти, як біль у животі, висока температура, інфекційне зараження печінки. Небезпека може бути пов'язана з некоректним введенням препарату, що призводить до зараження здорових тканин, формування тромбів або запальних процесів у жовчному міхурі. Але зараз медичні технології досить розвинені, щоб забезпечити профілактику ризиків – ускладнення можуть виникнути у 5% від усіх випадків. Хіміоемболізація в даний час – один з найефективніших методів боротьби з раком печінки.
#хіміоемболізація #емболізація #онкологія #печінка #рак

29/04/2022

🧷 Факт 1: Не варто поспішати з видаленням матки
Раніше було прийнято вважати, що після народження дітей жіночому організму матка особливо не потрібна, тому при захворюванні цього органу вдавалися до екстреного методу — видалення або гістероектомії. Але після операції у жінок виникала низка проблем зі здоров'ям:
● ранній наступ клімаксу;
● стрімко розвивалися захворювання, спричинені нестачею жіночих гормонів.
Сьогодні гістеректомія відійшла далеко на другий план. Лікарі, навпаки, навіть при видаленні міоми прагнуть зберегти матку. Це особливо важливо для тих, хто ще в подальшому планує стати мамою.
На жаль, деякі лікарі, як і раніше, вважають, що гістероектомія — найкращий спосіб перемогти міому. При цьому вони не згадують про інший метод нехірургічного характеру — ЕМА або емболізацію маткових артерій. До речі, навіть за статистикою саме ЕМА набуло більшого поширення. Щороку цим методом позбавляють міоми понад 100 000 жінок. А в деяких джерелах згадується значно більша цифра – 250 000.
🧷 Факт 2: Міома продовжує розвиватися після міомектомії або видалення вузлів доброякісної пухлини
Міомектомія - операція, при якій видаляється лише міома. Сама ж матка залишається на місці. Цей метод є оптимальним, якщо жінка планує в майбутньому стати мамою. Але навіть після проведення міомектомії є ризик рецидиву захворювання.
Цікаві факти:
● на відновлення після міомектомії організму потрібно до півтора місяця;
● після перенесеної міомектомії жінки народжують завдяки кесаревому розтину.
🧷Факт 3: Від міоми не рятують біодобавки та фітопрепарати
Є група гормональних препаратів, які допоможуть дещо уповільнити розвиток пухлини, але повністю впоратися із захворюванням вони не в силі. Вони можуть лише на якийсь час зменшити розміри пухлини, але цей ефект буде або незначним, або короткочасним.
Відповідне лікування та хірургічне втручання все одно знадобляться. І краще, якщо воно проводитиметься вчасно. Не варто займатися самолікуванням, шукати препарати, які допоможуть упоратися з міомою. Краще вчасно звернутися до лікаря, щоб призначив необхідне лікування.
Декілька слів про препарати:
● Дюфастон часто призначають під час лікування міоми. Але лікарі цим допускають величезну помилку, оскільки ліки, навпаки, лише активують зростання пухлинних вузлів. Але його можна застосовувати, якщо при міомі матки виникла вагітність. Тоді ліки призначають в обмежених дозах.
● Популярні препарати Стелла, Індінол, Епігалат – це, насправді, прості біологічно активні добавки. Вони ніяк не впливають на міому.
БАДи, фітопрепарати, гомеопатичні засоби не тестуються на відповідність до міжнародних стандартів. Наскільки вони безпечні та ефективні – науково не доведено.
🧷Факт 4: Прогестерон впливає на зростання міоми
Чому міоматозні вузли починають рости – не відомо. Єдине, що вдалося з'ясувати вченим, це що у кожного міоматозного вузла є своя дефектна м'язова клітина матки. Вона стала “батьківською” через певні фактори: хірургічне втручання, запалення, вроджені дефекти та інші фактори.
Прогестерони впливають на швидкість вузлів міоми. Пухлина росте під час виношування дитини і дещо збільшується у другій фазі. А ось після того, як настане період менопаузи, відбувається регрес. Через це при лікуванні міоми часто призначають ліки, що призводять до штучної менопаузи. Завдяки їй відбувається зменшення вузлів, припиняються менструації. Але після відміни препаратів все повертається на свої місця і міома набуває колишніх розмірів, повертаються усі симптоми. Це лікування не призначають молодим дівчатам. Його призначають тим, хто перебуває перед початком менопаузи.
Ще кілька цікавих фактів:
● вузли під час вагітності до пологів трохи зменшуються, правда, іноді вони набувають початкових розмірів;
● міома матки найчастіше з'являється при ранніх менструаціях, коли дівчинці не виповнилося ще 10 років. Пологи після 30, аборти, запалення, одна дитина - фактори, що впливають на ймовірність міоми.
🧷Факт 5: Не завжди при менопаузі припиняється зростання міоми
У багатьох жінок період менопаузи призводить до припинення зростання новоутворення. Це відбувається не завжди, навпаки, вузли можуть продовжувати збільшуватися у розмірах. Симптоми, властиві захворюванню, також завжди зникають.
Подібне часто проявляється у повних жінок. Багато жирової клітковини сприяє виділенню жіночих статевих гормонів, які і впливають на зростання міоми, незважаючи на те, що функції яєчників поступово знижуються.
Цікаво, але:
● навіть під час менопаузи можуть бути маткові кровотечі, їхня ймовірність появи залежить від локалізації та розмірів вузлів;
● якщо приймати БАДи або фітопрепарати, щоб зняти симптоми клімаксу, то це може призвести до зростання міоми. У таких препаратах часто містяться естрогеноподібні речовини;
● Іноді лікарі для зниження симптомів менопаузи призначають гормональні препарати. Часто це призводить до стрімкого зростання вузлів міоми. Тому емболізація маткових артерій часто є найкращим варіантом для тих, хто очікує на менопаузу. Емболізація зможе гарантувати, що в майбутньому не виявляться симптоми матки, а отже, можна буде використовувати замісні гормональні ліки.
🧷Факт 6: Через зростання міоматозних вузлів можливе збільшення матки до розмірів доношеної вагітності.
У цій ситуації потрібне негайне лікування. Матка в такому разі часто набуває величезних розмірів, що негативно позначається на організмі, оскільки порушується робота органів, що перебувають у черевній порожнині. У цьому іноді не виявляються додаткові симптоми, лише спостерігається зростання живота. Але його списують на набір ваги та не надають значення.
Коли матка значно збільшується у розмірах, відбувається:
● стискання сечового міхура, нирок, сечоводу, кишечника;
● стискаються великі венозні судини, що призводить до появи інших проблем.
Дивно, але:
● матка може за розмірами бути такою, як у жінки перед пологами чи більше. Це досягається за рахунок вузлів міоми. У деяких випадках дно матки досягає реберних дуг, що призводить до стискання шлунка та поруч розташованих органів;
● матка великих розмірів потребує збільшеного кровопостачання. При гігантських міомах є великі судини, тому при хірургічному втручанні може статися суттєва крововтрата;
● емболізація успішно проводиться і за великих розмірів матки при міомі, зі зменшенням її на 50% і без ризику втрати крові.
🧷Факт 7: Рясні та тривалі менструації негативно впливають на організм у цілому.
Якщо вони виявляються на фоні міоми, тоді розвивається хронічна анемія. Вона потребує відповідного лікування. У деяких особливо критичних ситуаціях навіть проводять переливання крові. При хронічній анемії відбувається розвиток дистрофічних симптомів у різних органах. Вони часто вимагають тривалої відновлювальної терапії.
Через анемію виникає хронічна втома, знижується опірність організму до різних захворювань. Нігті стають ламкими, волосся починає рясно випадати, шкіра набуває блідого кольору і стає в'ялою. Міома матки у зв'язку з вагітністю часто призводить до післяпологових кровотеч.
Цікаві факти:
● не всі міоматозні вузли призводять до рясних менструацій. Якщо вузли міоми розташовані поруч із порожниною матки, відбувається її деформація;
● не завжди зростання вузлів призводить до зміни обсягу та збільшення тривалості менструацій. Навіть якщо вони ростуть назовні. Навіть біль не проявляється, не виникає і відчуття тиску на пряму кишку чи сечовий міхур;
● у половини жінок, схильних до рясних менструацій, виявляється дефіцит заліза. Оскільки знижується рівень гемоглобіну, то в тканини не надходить достатня кількість кисню. Це спричиняє порушення роботи всіх органів. Можуть виявлятися й інші симптоми: тахікардія, головний біль, збої в роботі серцево-судинної системи, запаморочення.
🧷Факт 8: Емболізація дозволяє припинити зростання вузлів і навіть зменшити їх розміри
Відбувається загибель вузлів міоми і вони трансформуються в сполучну тканину. Лікарі кажуть, що єдиного правильного рішення проблеми міоми немає. Метод лікування вибирається в кожній конкретній ситуації окремо, враховуючи особливості організму, перебіг хвороби та інші фактори.
Проте саме хірургічне втручання для багатьох жінок є природним порятунком та єдиним вірним методом лікування. Щоправда, на операції лягати нікому не хочеться, і багато жінок намагаються уникнути цієї процедури. Адже ризики ніхто не скасовував. А після операції організму доведеться довго відновлюватися. Та й дискомфорт також буде.
Якщо лікар призначить емболізацію - це якраз і дозволить уникнути операції. Відповідно до всіх її наслідків можна уникнути.
У емболізації є безліч переваг, основною з яких є час, необхідний проведення маніпуляції. Лікарю знадобиться лише кілька хвилин.
Сама маніпуляція проводиться так:
● жінці роблять місцеву анестезію;
● в стегнову артерію вводять найтонший катетер;
● його послідовно проводять у дві маткові артерії;
● через катетер вводять мікрочастинки, а вони закривають собою патологічні міоматозні вузли;
● вузли міоми починають гинути і поступово зморщуватися.
При процедурі маткова тканина не страждає. Репродуктивна функція організму зберігається, у своїй самі симптоми міоми зникають.
Щорічно кількість проведених емболізацій сягає понад сотню тисяч процедур. Навіть Кондоліне Райс, держсекретар США, у 2004 р. було проведено цю маніпуляцію.
Самі жінки віддають перевагу емболізації, тому що метод має багато позитивних відгуків від самих жінок. Та й лікарі також про нього відгукуються позитивно. Гінекологи також радять при міомі проводити саме емболізацію.
🧷Факт 9: При емболізації не зроблять загальний наркоз. Матка, як і тканини організму, зберігається.
Ускладнення, що виникають після хірургічного втручання, відсутні. По суті, емболізація – навіть не операція у звичному розумінні цього слова. Для неї знадобиться лише день на госпіталізацію та ще до 7 днів на відновлення. Багато жінок вже через 5 днів повертаються у звичний робочий ритм.
Головна перевага емболізації - міоматозні вузли гинуть повністю і знову не відроджуються. Вони перетворюються на сполучну тканину, і незабаром зменшуються у розмірах. При цьому зникають основні симптоми захворювання.
Емболізація не впливає на репродуктивну функцію. Після процедури багато жінок успішно стають мамами.
🧷Факт 10: Емболізація – процедура, ефективність якої наближається до 100%
Проведення процедури у 98% справді виявляється ефективним рішенням. Таким показником можуть похвалитися лише поодинокі способи лікування. Як уже говорилося, для проведення процедури потрібно всього на добу вирушити до клініки. А відновлювальний період найчастіше не перевищує тижня.
Якщо говорити про хірургічне втручання, то жінці доводиться погоджуватися на госпіталізацію протягом тижня. При цьому післяопераційне відновлення потребує майже 2-х місяців.
Емболізація не призводить до виникнення ускладнень. Цього ж не можна сказати про хірургічне втручання.
При операціях можливі:
● пошкодження органів: труб матки, кишківника, сечового міхура;
● перитоніт;
● кровотеча;
● кишкова непрохідність.
Також є ризики, пов'язані з наркозом.
Як бачите, у емболізації переваг на порядок більше. Наскільки цей метод застосовний у кожній конкретній ситуації, зможе сказати лише лікар, враховуючи стан організму пацієнтки, та інші чинники, що впливають прийняття рішення про терапію.

12/04/2022

29/11/2021

У мужчин, находящихся в пожилом возрасте, нередко диагностируют аденому простаты. Она относится к доброкачественной гиперплазии. Существует масса подходов к лечению этого заболевания. На ранних стадиях, если аденома имеет небольшие размеры, часто назначают медикаментозную терапию. Но при больших размерах аденомы показано лишь хирургическое вмешательство.
🧷Возможные варианты лечения
При стандартном лечении путем хирургического вмешательства проводят эндоскопическую трансуретральную резекцию. Проводится открытая операция через стенку мочевого пузыря. Операция назначается лишь при больших размерах простаты.
У данных методов есть ряд недостатков:
● в ходе проведения операции велик риск получения травмы;
● анестезия также связана с высокими рисками;
● возможны осложнения;
● вероятно, нарушение сексуальной функции;
● много противопоказаний к процедуре.
В некоторых случаях назначают установку цистостомы — постоянного пожизненного устройства, через которое производится отвод мочи. Цистостома показана, если традиционные способы лечения не помогают, но и хирургическое вмешательство запрещено из-за высоких рисков осложнений, связанных с сопутствующими патологиями.
Увы, если врач назначает установку цистостомы, значит других вариантов лечения попросту нет.
✔️Современные варианты лечения аденомы простаты
💡Метод эмболизации аденомы получает все большее распространение и внедрение. Этот метод назначают, если лекарственная терапия не дает нужных результатов. Эмболизация также показана, если размер простаты превышает 40 кубических сантиметров, и при этом есть симптомы, связанные с задержкой мочеиспускания.
Эмболизация, как правило, плановая процедура. Еще на этапе обследования и подготовки к эмболизации с урологом и хирургом можно обсудить все аспекты.
Рентгенэндоваскулярная эмболизация считается новым, но уже довольно эффективным методом при лечении аденомы простаты.
✔️Как проводится эмболизация простаты: особенности процедуры
Данная процедура относится к малоинвазивным методам. Суть методики: производится закупорка сосудов, поставляющих кровь к простате. Если кровоснабжение нарушается, уменьшаются и размеры простаты.
Это операция, для проведения которой требуется наличие рентгенооперационной, в которой установлен специальный ангиографический комплекс. Он позволяет хирургу демонстрировать качественные снимки в режиме настоящего времени. Вся процедура выполняется при таких обязательных условиях.

Эмболизацию могут проводить лишь специальные эндоваскулярные хирурги, имеющие достаточный опыт. Для проведения процедуры важно, чтобы у хирурга был опыт работы с сосудами с диаметром, не превышающим 1 мм. Также от врача потребуется контроль действий при помощи рентгенангиографической установки.

Сама по себе эмболизация малоболезненна, поэтому при ее проведении пациенту не вводят общее обезболивающее. Лишь в месте пункции, в области бедренной артерии, используют местную анестезию.
Прокол делают на бедре на несколько сантиметров ниже, чем паховая складка. Во время процедуры в паху, ягодицах, животе может чувствоваться тепло. Его появление обусловлено введением специального препарата, который вводит хирург через катетер.

Главная задача специалиста заключается в том, что ему предстоит определить источник кровоснабжения простаты и ввести в него микроскопический катетер, диаметр которого составляет всего 0,8 мм. После фиксации положения микрокатетера, через него вводится специальный эмболизационный препарат, представляющий собой особые частицы медицинского пластика.

После введения этих частиц в обязательном порядке проводят контрольное контрастирование. Так врач сможет убедиться, что все артерии, снабжающие кровью простату, надежно закупорены.
Эмболизацию можно делать на обоих бедрах, но, как правило, это не требуется. Благодаря современному оборудованию достаточно иметь всего один доступ, чтобы катетеризировать ветви простаты с обеих сторон.
💪Насколько эффективна процедура?
Сегодня уже есть два крупных исследования, благодаря которым удалось выявить высокую степень эффективности эмболизации простаты при лечении аденомы. Согласно полученным данным, у мужчин, которым проводилась эмболизация, уже на протяжение месяца после процедуры значительно уменьшилась простата. Отмечается улучшение состояния в целом. У мужчин больше не наблюдаются проблемы с мочеиспусканием.

Более того, не менее 30% мужчин говорят, что после процедуры прошла всего неделя, а состояние их значительно улучшилось. Если рассматривать ситуацию в долгосрочной перспективе, то уменьшения размеров предстательной железы, снижение симптомов происходят в течение года. При этом процесс мочеиспускания нормализуется полностью.

Эмболизация предстательной железы — метод относительно новый, но уже продемонстрировавший себя. Главное, чтобы им занимались специалисты, имеющие достаточный опыт и квалификацию в проведении таких операций. Также требуется соблюдение правил, касающееся наличия современной операционной, оснащенной специальным рентгенохирургическим оборудованием и высокоточными дорогостоящими механизмами.

Эмболизация — современный метод, позволяющий справиться с аденомой простаты эффективно и безболезненно.
#эмболизация #аденома #хирургия #простата

22/11/2021

10 ФАКТОВ О МИОМЕ МАТКИ КОТОРЫЕ НУЖНО ЗНАТЬ
🧷Факт 1: Не стоит спешить с удалением матки
Раньше принято было считать, что после рождения детей женскому организму матка особо не нужна, поэтому при заболевании этого органа прибегали к экстренному методу — удалению или гистероэктомии. Но после операции у женщин возникал ряд проблем со здоровьем:
● раннее наступление климакса;
● стремительно развивались заболевания, вызванные недостатком женских гормонов.
Сегодня гистероэктомия отошла далеко на второй план. Врачи, наоборот, даже при удалении миомы стремятся сохранить матку. Это наиболее важно для тех, кто все-таки планирует стать мамой.
Увы, некоторые врачи по-прежнему считают, что гистероэктомия — лучший способ победить миому. При этом они не упоминают другой метод нехирургического характера — ЭМА или эмболизацию маточных артерий. Кстати, даже по статистике именно ЭМА получило большее распространение. Каждый год этим методом избавляют от миомы свыше 100 000 женщин. А в некоторых источниках упоминается гораздо большая цифра - 250 000.
Факт 2: Миома продолжает развиваться после миомэктомии или удаления узлов доброкачественной опухоли
Миомэктомия — операция, при которой удаляется лишь миома. Сама же матка остается на месте. Этот метод оптимальный, если женщина планирует в будущем стать мамой. Но даже после проведения миомэктомии есть риск рецидива заболевания.
Интересные сведения:
● на восстановление после миомэктомии организму потребуется до полутора месяцев;
● после перенесенной миомэктомии женщины рожают благодаря кесаревому сечению.
🧷Факт 3: От миомы не спасают биодобавки и фитопрепараты
Есть группа гормональных препаратов, которые помогут несколько замедлить развитие опухоли, но полностью справиться с заболеванием они не в силе. Они могут лишь на время уменьшить размеры опухоли, но этот эффект будет либо незначительным, либо кратковременным.
Соответствующее лечение и хирургическое вмешательство все равно потребуются. И лучше, если оно будет проводиться вовремя. Не стоит заниматься самолечением, искать препараты, которые помогут справиться с миомой. Лучше вовремя обратиться к врачу, чтобы он назначил необходимое лечение.
Несколько слов о назначаемых препаратах:
● Дюфастон часто назначают при лечении миомы. Но врачи этим самым допускают огромную ошибку, так как лекарство, наоборот, лишь активирует рост опухолевых узлов. Но его можно применять, если при миоме матки возникла беременность. Тогда лекарство назначают в ограниченных дозировках.
● Популярные препараты Стелла, Индинол, Эпигалат на самом деле простые биологически активные добавки. Они никак не влияют на миому.
БАДы, фитопрепараты, гомеопатические средства не тестируются на соответствие международным стандартам. Насколько они безопасны и эффективны - научно не доказано.
🧷Факт 4: Прогестерон влияет на рост миомы
Почему миоматозные узлы начинают расти — не известно. Единственное, что удалось выяснить ученым — у каждого миоматозного узла есть своя дефектная мышечная клетка матки. Она стала “родителем” из-за определенных факторов: хирургического вмешательства, воспаления, врожденных дефектов и других факторов.
Прогестероны влияют на скорость узлов миомы. Опухоль растет во время вынашивания ребенка и несколько увеличиваются во второй фазе. А вот после того, как наступит период менопаузы, происходит регресс. Из-за этого при лечении миомы часто назначают лекарства, приводящие к искусственной менопаузе. Благодаря ей происходит уменьшение узлов, прекращаются менструации. Но после отмены препаратов все возвращается на свои места и миома приобретает прежние размеры, возвращаются все симптомы. Это лечение не назначают молодым девушкам. Его назначают тем, кто находится перед началом менопаузы.
Еще несколько интересных фактов:
● узлы во время беременности к родам немного уменьшаются, правда, иногда они приобретают изначальные размеры;
● миома матки чаще всего появляется при ранних менструациях, когда девочке не исполнилось 10 лет. Роды после 30, аборты, воспаления, один ребенок — факторы, влияющее на вероятность миомы.
🧷Факт 5: Не всегда при менопаузе прекращается рост миомы
У многих женщин период менопаузы приводит к прекращению роста новообразования. Но не всегда, напротив, узлы могут продолжать увеличиваться в размерах, длительно не уменьшатся. Симптомы, присущие заболеванию, также не всегда исчезают.
Подобное часто проявляется у полных женщин. Обильное количество жировой клетчатки способствует выделению женских половых гормонов, которые и влияют на рост миомы несмотря на то, что функции яичников постепенно снижаются.
Интересно, но:
● даже во время менопаузы могут быть маточные кровотечения, их вероятность появления зависит от локализации и размеров узлов;
● если принимать БАДы или фитопрепараты, чтобы снять симптомы климакса, это может привести к росту миомы. В таких препаратах часто содержатся эстрогеноподобные вещества;
● иногда врачи для снижения симптомов менопаузы назначают гормональные препараты. Часто это приводит к стремительному росту узлов миомы. Поэтому эмболизация маточных артерий часто является лучшим вариантом для тех, кто ожидает менопаузы. Эмболизация сможет гарантировать, что в будущем не проявятся симптомы матки, а значит можно будет использовать заместительные гормональные лекарства.
🧷Факт 6: Из-за роста миоматозных узлов возможно увеличение матки до размеров доношенной беременности
В этой ситуации требуется немедленное лечение. Матка в таком случае часто приобретает огромные размеры, что негативно сказывается на организме, так как нарушается работа органов, находящихся в брюшной полости. При этом иногда не проявляются дополнительные симптомы, только наблюдается рост живота. Но его списывают на набор веса и не придают значения.
Когда матка значительно увеличивается в размерах, происходит:
● сдавливание мочевого пузыря, почек, мочеточника, кишечника;
● сдавливаются крупные венозные сосуды, что приводит к появлению других проблем.
Удивительно, но:
● матка может по размерам быть такой, как у женщины перед родами или же больше. Это достигается за счет узлов миомы. В некоторых случаях дно матки достигает реберных дуг, что приводит к сдавливанию желудка и рядом расположенных органов;
● матка больших размеров нуждается в обильном кровоснабжении. При гигантских миомах присутствуют огромные сосуды. При хирургическом вмешательстве может произойти существенная кровопотеря;
● эмболизация успешно проводится и при больших размерах матки при миоме, с уменьшением ее на 50% и более без риска потери крови.
🧷Факт 7: Обильные и длительные менструации отрицательно влияют на организм в целом.
Если они проявляются на фоне миомы, развивается хроническая анемия. Она требует соответствующего лечения. В некоторых особо критических ситуациях даже проводят переливание крови. При хронической анемии происходит развитие дистрофических симптомов в разных органах. Они часто требуют длительной восстановительной терапии.
Из-за анемии возникает хроническая усталость, снижается сопротивляемость организма к разным заболеваниям. Ногти становятся ломкими, волосы начинают обильно выпадать, кожа приобретает бледный цвет и становится дряблой. Миома матки в связи с беременностью часто приводит к послеродовым кровотечениям.
Интересные факты:
● не все миоматозные узлы приводят к обильным менструациям. Если узлы миомы расположены рядом с полостью матки, то происходит ее деформация;
● не всегда рост узлов приводит к изменению объема и увеличению продолжительности менструаций. Даже если они растут наружу. Интересно, что при наружных узлах не всегда появляются симптомы. Даже боль не проявляется, не возникает и чувства давления на прямую кишку или мочевой пузырь;
● у половины женщин, склонных к обильным менструациям, выявляется дефицит железа. Так как снижается уровень гемоглобина, то в ткани не поступает достаточное количество кислорода. Это приводит к нарушению работы всех органов. Могут проявляться и другие симптомы: тахикардия, головные боли, сбои в работе сердечно-сосудистой системы, головокружения.
🧷Факт 8: Эмболизация позволяет прекратить рост узлов и уменьшить их размеры
Происходит гибель узлов миомы, и они трансформируются в соединительную ткань. Врачи говорят, что единственного верного решения миомы нет. Метод лечения выбирается в каждой конкретной ситуации отдельно, учитывая особенности организма, течение болезни и другие факторы.
Однако именно хирургическое вмешательство для многих женщин является натуральным спасением и единственным верным методом лечения. Правда, на операции ложиться никому не хочется, и многие женщины стараются избежать этой процедуры. Ведь риски никто не отменял. А после операции организму придется длительно восстанавливаться. Да и дискомфорт также будет присутствовать.
Если врач назначит эмболизацию, то это как раз и позволит избежать операции. Соответственно всех ее последствий можно избежать.
У эмболизации есть множество преимуществ, основным из которых является время, необходимое для проведения манипуляции. Врачу потребуется всего несколько минут.
Сама манипуляция проводится так:
● женщине делают местную анестезию;
● в бедренную артерию вводят тончайший катетер;
● его последовательно проводят в две маточные артерии;
● через катетер вводят микрочастицы и они закрывают собой патологические миоматозные узлы;
● узлы миомы начинают гибнуть и постепенно сморщиваться.
При процедуре маточная ткань не страдает. Репродуктивная функция организма сохраняется, при этом сами симптомы миомы исчезают.
Ежегодно количество проведенных эмболизаций достигает свыше сотни тысяч процедур. Даже Кондолине Райс, госсекретарь США, в 2004 г. была проведена эта манипуляция.
Сами женщины отдают предпочтение эмболизации, так как у метода много положительных отзывов от самих женщин. Да и врачи также о нем отзываются положительно. Сами гинекологи советуют при миоме проводить эмболизацию.
🧷Факт 9: При эмболизации не вводят общий наркоз. Матка, как и ткани организма, сохраняются.
Осложнения, которые возникают после хирургического вмешательства, отсутствуют. По сути, эмболизация — не операция в привычном понимании этого слова. Для нее потребуется всего лишь день на госпитализацию и еще до 7 дней на восстановление. Многие женщины уже через 5 дней возвращаются в привычный рабочий ритм.
Главное преимущество эмболизации — миоматозные узлы погибают полностью и не возрождаются вновь. Они превращаются в соединительную ткань, и вскоре уменьшаются в размерах. При этом исчезают и основные симптомы заболевания.
Эмболизация не влияет на репродуктивную функцию. После процедуры многие женщины успешно становятся мамами.
🧷Факт 10: Эмболизация — процедура, эффективность которой приближается к 100%
Проведение процедуры в 98% действительно оказывается эффективным. Таким показателем могут похвастаться лишь единичные способы лечения. Как уже говорилось, для проведения процедуры потребуется на сутки отправиться в клинику. А восстановительный период чаще всего не превышает недели.
Если же говорить о хирургическом вмешательстве, то женщине приходится соглашаться на госпитализацию в течение недели. При этом послеоперационное восстановление требует практически 2-х месяцев.
Эмболизация не приводит к появлению осложнений. Этого же нельзя сказать о хирургическом вмешательстве.
При операциях возможны:
● повреждения органов: труб матки, кишечника, мочевого пузыря;
● перитонит;
● кровотечение;
● кишечная непроходимость.
Также присутствуют риски, связанные с наркозом.
Как видите, у эмболизации преимуществ на порядок больше. Насколько этот метод применим в каждой конкретной ситуации, сможет сказать лишь врач, учитывая состояние организма пациентки, другие факторы, влияющие на принятие решения о терапии.
#миома #эмболизация #хирургия #миомэктомия