Психолог Людмила Мініна

29/11/2024

25/05/2024

Відновлення довіри після зради процес дуже непростий і болючий…

Одного разу зруйнована — дуже і дуже складно відновлюється. Дуже важко загоюються ці рани…

Довіра не відновлюється сама по собі. Без зусиль обох, особливо того партнера, що зрадив.

Як коштовна ваза вона вмить розлітається на осколки і дуже складно поступово збирати ці множинні дрібні фрагменти, щоб хоч якось повернути цілісність…

Частою помилкою є — спроби насильно її повернути.

Заставити партнера подавити, поховати свій біль — «Що сталося, те сталося. Досить про це говорити». Примусити прийняти це за даність. Дивуватися і злитися, що партнер більше не вірить і намагається контролювати.

Насилля над собою — знову, як і раніше вірити партнеру, ніби нічого не сталося. Засуджуючи себе за біль та емоційні прояви.

Не вірити — це нормально. Довіра повністю знищена. І поки нічого не зроблено, щоб це змінилося. Партнер не заслуговує вашої довіри. Він зрадив. Емоційна безпека повністю зруйнувана…

Так, зазвичай, про скоєне не хочуть говорити, знову і знову піднімати цю тему. Хочуть скоріше забути, закрити, приховати за трьома замками. І жити далі своє спокійне, звичне життя. Не зважаючи на чужий біль. Але це неможливо. Таким чином нічого не налагоджується — гангрена стосунків продовжує розвиватися далі — вбиваючи їх в кінці кінців. Біль не зникає — задавлений всередині — розʼїдає душу, тіло і стосунки. Залишений без пропрацювання — часто залишається на все життя. Має серйозні наслідки. І помста (партнеру, чи іншим, невинним в цьому майбутнім партнерам) — найпростіший і найлегший з них…

Як відновити довіру?

1.Визнати свою зраду, вчинок. Свою відповідальність за прийняте рішення.

2.Прийняти наслідки. Побачити почуття партнера, спричинені вчинком. Визнати втрату довіри, як неминучий факт.

3.Обговорювати ситуацію. Не ховатися від реальності. Слухати про почуття коханої людини. Докори та відчай… Про біль втрати довіри, зруйнований світ, біль зради, знецінення, печаль, злість та глибокий смуток…

4.Компенсація. Компенсувати заподіяну шкоду. Словами, діями, вчинками. Діями показувати свої наміри зберегти стосунки, виправити свій вчинок, покращити стосунки повністю.

5.Готовність працювати над стосунками разом. Визнавати свою відповідальність. Дбайливо відноситись до почуттів один одного, вразливості, емоційних потреб.

Шрам залишиться. Ця подія назавжди стане частиною історії стосунків. Але, якщо вони цінні, якщо є що зберегти — варто це зробити.

Довіра відновлюється поступово. З кожним новим зробленим кроком. З кожним протилежним вчинком.

Це не можливо, якщо хтось із пари хоче жити своїм життям, не зважаючи на почуття іншого. Якщо йому все одно. Якщо вірить в свої викривлені переконання, що в стосунках має бути добре лише комусь одному. Якщо немає сміливості зустрічатися зі своєю відповідальністю та наслідками власних вчинків…

Якщо є бажання все виправити. Готовність обох зберегти та покращити. Самостійно чи за допомогою психолога, психотерапевта. Завдяки такій роботі, навіть, якщо зараз ви в це не вірите, стосунки згодом стають набагато кращими, зʼявляється справжня глибока близькість, чуттєвість та розуміння один одного.

©️Людмила Мініна