
28/07/2025
В одній книжці я натрапив на фразу:
«Люди дуже мало дивляться на небо, бо бояться, що воно їх покарає».
На перший погляд — просто слова. Але я замислився.
Бо ж дивитись на небо — це не лише про фізичний жест. Це про сміливість прагнути.
Амбіції, пошук, орієнтири, великі цілі — усе це теж про небо. Про той самий рух вгору.
А страх підняти голову — це страх бути покараним за своє прагнення.
Підсвідоме відчуття, що за великі бажання — кара.
Що мрія — це виклик. А виклик — це загроза.
Тому так багато людей обирають жити нижче свого потенціалу.
Не тому, що не хочуть більшого.
А тому, що бояться покарання за це більше.
Бояться самого неба. І себе в ньому.
Ваш Єгор Тополов