11/05/2026
Блефарит залишається однією з найчастіших причин хронічного очного дискомфорту в практиці офтальмолога. Пацієнти скаржаться на печіння, свербіж, кірочки на віях, відчуття «піску», сльозотечу, нестабільність зору та втому очей. У значної частини пацієнтів стан поєднується з дисфункцією мейбомієвих залоз, синдромом сухого ока та офтальморозацеа.
Сучасний підхід до лікування базується насамперед на регулярній гігієні повік:
• теплі компреси
• масаж повік
• очищення краю повік спеціальними засобами
• контроль стану мейбомієвих залоз
Саме системний догляд забезпечує найкращий довготривалий контроль симптомів і зменшує частоту загострень.
Офтальморозацеа сьогодні розглядається як одна з ключових причин хронічного заднього блефариту та дисфункції мейбомієвих залоз. Для таких пацієнтів характерні телеангіектазії краю повік, нестабільна слізна плівка, рецидивуючі халязіони, подразнення очей і виражений випаровувальний синдром сухого ока. Очні прояви можуть випереджати типові шкірні симптоми розацеа.
Окремої уваги заслуговує демодекозний блефарит. На сьогодні Demodex blepharitis чітко визнається окремою клінічною формою блефариту в міжнародних рекомендаціях та консенсусах експертів. Ключова ознака — циліндричні лусочки («муфти», collarettes) біля основи вій, які вважаються практично патогномонічними для Demodex-асоційованого процесу. Найчастіше його виявляють у пацієнтів із рецидивуючим блефаритом, халязіонами, MGD та офтальморозацеа.
У веденні таких пацієнтів усе більше уваги приділяється саме етіотропному лікуванню. Окрім гігієни повік, можуть використовуватись препарати івермектину, засоби на основі terpinen-4-ol, інтенсивне імпульсне світло (IPL), а також нові специфічні препарати для лікування Demodex blepharitis, які активно входять у клінічну практику.
При вираженому запаленні додатково можуть застосовуватись місцеві антибіотики, короткі курси кортикостероїдів, а при MGD або офтальморозацеа — доксициклін чи азитроміцин за відповідними показами.
Ключовий момент у веденні пацієнтів із блефаритом — пояснення хронічного характеру захворювання. У більшості випадків це не «разове запалення», а стан, який потребує постійного контролю та регулярного догляду за повіками.
@читачі