КНП "Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва”

28/04/2026

Всесвітній день охорони праці 2026: подбаймо про здорове психосоціальне робоче середовище

28 квітня в Україні та світі відзначають Всесвітній день охорони праці. Тема 2026 року, визначена Міжнародною організацією праці, — формування здорового психосоціального робочого середовища.

Сьогодні безпека праці — це вже не лише про техніку безпеки чи фізичні ризики. Це також про психологічний стан людини, рівень стресу, взаємини в колективі та відчуття захищеності на роботі.

Психосоціальні ризики, зокрема надмірне навантаження, хронічний стрес, невизначеність, конфлікти, мобінг або відсутність належної управлінської та колективної підтримки, безпосередньо впливають на безпеку. Вони призводять до помилок, зниження концентрації, професійного вигорання і, як наслідок, до нещасних випадків.

Для України в умовах війни ці ризики посилюються. Повітряні тривоги, ризики для життя, тривала напруга, кадровий дефіцит і підвищене навантаження — це реальність, у якій працюють люди. Ігнорувати цей фактор означає недооцінювати причини травматизму та втрати працездатності.

Держпраці у своїй роботі виходить з того, що безпечне робоче середовище має охоплювати як фізичні, так і психосоціальні аспекти. Тому акцент робиться на системному управлінні ризиками та їх попередженні, а не лише на реагуванні на наслідки.

Практично це означає оцінювати психосоціальні ризики на рівні з виробничими, планувати робоче навантаження та ресурси з урахуванням реальних можливостей працівників, забезпечувати зрозумілу організацію роботи і чіткий розподіл відповідальності, своєчасно реагувати на конфлікти, прояви мобінгу та ознаки вигорання, а також впроваджувати програми психосоціальної підтримки.

Такі підходи не потребують складних рішень, але потребують уваги і відповідальності з боку роботодавця та усвідомленої участі працівників.

Безпечне робоче середовище — це не лише виконання вимог законодавства. Це фактор стійкості бізнесу, якості роботи і довіри працівників.

Всесвітній день охорони праці — це привід ще раз звернути увагу на ці питання.

Але безпека і здоров’я працівників — це щоденна відповідальність, яка не обмежується однією датою в календарі.

Бо в основі безпеки праці завжди стоїть людина.

Більше практичних матеріалів щодо психосоціальної підтримки на робочому місці, зокрема рекомендацій для роботодавців і працівників, доступні на інформаційному ресурсі pratsia.in.ua.

27/04/2026

Дбати про здоров’я важливо в будь-якому віці, а після 40 років — особливо!
Саме тому у нашій лікарні доступний скринінг 40+, який допоможе вчасно виявити можливі ризики та зберегти гарне самопочуття на довгі роки.
- швидко та зручно
- без черг
- комплексний підхід до вашого здоров’я
- уважне ставлення медичних фахівців
Регулярні обстеження дозволяють виявити захворювання на ранніх стадіях, коли лікування є найбільш ефективним. Не відкладайте турботу про себе «на потім» — профілактика справді рятує життя.
Запрошуємо пройти скринінг у зручний для вас час.
Запис по телефону, в реєстратурі або в порядку живої черги.

Адреса м. Київ, вул. Шовковична 39/1, корпус 4, кабінет 218
Час роботи: з 8-00 до 14-30
Тел. 044 2873034

Бережіть себе та своїх близьких!

27/04/2026

Україна впроваджує нову модель епідемічного нагляду

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 22 квітня 2026 р. № 505 «Деякі питання здійснення епідеміологічного нагляду та проведення епідеміологічного розслідування епідемій, спалахів інфекційних та масових неінфекційних хвороб і надзвичайних ситуацій у сфері громадського здоров’я» (https://short-link.phc.org.ua/a3itz), яка оновлює правила, за якими країна виявляє загрози для здоров’я, відстежує їх поширення та реагує на спалахи та епідемії.

Документ формує єдину, цілісну та актуальну систему епіднагляду, що відповідає Закону України «Про систему громадського здоров’я» (https://short-link.phc.org.ua/kud). Новий порядок побудований з урахуванням європейських стандартів і підходів, які використовуються для епідеміологічного нагляду та реагування на загрози для здоров’я населення.

❓ Що змінює постанова

Запроваджуються єдині правила епіднагляду — на національному, регіональному та місцевому рівнях. Фахівці матимуть спільні підходи до того, як виявляти випадки хвороб, оцінювати ризики, передавати інформацію та організовувати реагування.

Постанова чітко визначає порядок епідеміологічних розслідувань, що дозволяє чітко зафіксувати факт захворювання, з’ясувати, де виникла проблема, як передається інфекція, хто міг контактувати з хворим і які заходи потрібні, щоб зупинити подальше поширення.

Ще одна важлива зміна — можливість враховувати інформацію з відкритих джерел. Це дає змогу швидше помічати сигнали про потенційні загрози і не чекати, поки інформація пройде весь офіційний ланцюг звітності.

Окремо передбачено, що на виконання постанови Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України розроблятиме технічні керівництва для окремих інфекційних хвороб.

❓ Чому це важливо

Епіднагляд — це система постійного спостереження за інфекційними хворобами. Її завдання — якомога раніше побачити небезпечну тенденцію: незвичне зростання захворюваності, групу пов’язаних випадків, новий осередок інфекції або ризик великого спалаху.

Якщо система працює добре — небезпеку можна помітити раніше і швидше зупинити. А отже, рішення держави будуть більш точними й обґрунтованими.

Епідрозслідування своєю чергою допомагають не діяти навмання. Вони дають відповідь на ключові запитання: що є джерелом захворювання, як воно поширюється і що потрібно зробити саме зараз (встановити та перевірити контактних осіб, посилити заходи безпеки, провести додаткові обстеження чи запровадити інші протиепідемічні дії).

27/04/2026

27/04/2026

27/04/2026

❤️‍🩹 Чи згодні ви після власної смерті дати шанс на життя іншим людям?
Це можливо, якщо стати донором органів. Кожна повнолітня дієздатна людина в Україні ще за життя може визначитися і подати заяву про згоду або незгоду на посмертне донорство.

☝️ Тож сьогодні нагадаємо, як це зробити.
Заяву про згоду або незгоду буди донором після смерті можна подати в:
🔸 центрах трансплантації;
🔸 Українському центрі трансплант-координації;
🔸іншому медичному закладі, де є трансплант-координатор.

🔗 Адреси центрів трансплантації з телефонами трансплант-координаторів у всіх регіонах доступні за посиланням: https://utcc.gov.ua/tsentry-transplantatsiyi/

1️⃣ Щоби подати заяву, треба сконтактувати з обраним закладом і у визначений трансплант-координатором час приїхати до нього. Із собою потрібно мати документ, що посвідчує особу (паспорт, ідентифікаційний код).

2️⃣ Трансплант-координатор протягом 24 годин внесе заяву до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації (ЄДІСТ).

✳️ Цю інформацію в ЄДІСТ не може бачити жоден медичний працівник до моменту, поки вам не констатують смерть головного мозку.

📝 Якщо ви написали заяву про згоду (чи незгоду) на посмертне донорство, але потім змінили своє рішення, ви маєте право відмовитися від такої заяви. Для цього потрібно знову звернутися до трансплант-координатора і написати заяву про відкликання раніше наданої згоди (чи незгоди).

Кількість заяв, які можна подати протягом життя, не обмежена. Кожна наступна письмова заява скасовує раніше надану.

ℹ️ Більше про алгоритм подачі заяв, протипоказання до цього та відповіді на запитання, які можуть виникнути в процесі, можна знайти на сайті Український центр трансплант-координації за посиланням: https://tinyurl.com/ybpnh6ft

26/04/2026

26 квітня 2026 року — 40-ві роковини трагедії на Чорнобильська АЕС.

Чорнобиль — це не лише наша національна пам’ять. Це катастрофа планетарного масштабу, наслідки якої відчув увесь світ. За оцінками UNSCEAR та ВООЗ, аварія належить до найвищого рівня ядерних інцидентів і спричинила непоправні медичні, екологічні, економічні та гуманітарні втрати. Радіоактивне забруднення охопило три чверті території Європи.

Сьогодні ми вшановуємо подвиг ліквідаторів — людей, які 40 років тому стали щитом для України, Європи та світу. Вони зупинили невидиму загрозу ціною власного здоров’я і життя. Наш обов’язок — забезпечити їм гідний соціальний захист і належну повагу.

Чорнобиль показав правду: брехня вбиває швидше за радіацію. Саме замовчування, дезінформація та зневага до людського життя стали однією з причин масштабу трагедії. Цей урок залишається актуальним і сьогодні.

Бо нині світ знову стикається з ядерною загрозою — вже як свідомим інструментом шантажу. Війна, розв’язана росією, супроводжується погрозами застосування ядерної зброї та небезпечними діями навколо ядерних об’єктів. Це не випадковість — це цілеспрямована політика терору.

Чорнобиль 1986-го був трагедією недбалості. Те, що робить рф сьогодні, — це свідомий ядерний шантаж.

Україна, попри війну, залишається відповідальною державою. Ми не лише захищаємо свою землю — ми захищаємо світ від нової катастрофи. Ми зберігаємо Чорнобильську зону як унікальний науковий простір і територію пам’яті, щоб трагедія ніколи не повторилася.

Чорнобиль — це не лише біль. Це також урок і відповідальність.

Пам’ятаємо подвиг.
Не дозволимо повторення.
Зупинимо ядерний шантаж.

#Чорнобиль40 #Памятаємо #ЯдернаБезпека

24/04/2026

24/04/2026

В Україні стартував 20-й Європейський тиждень імунізації

З 19 по 25 квітня 2026 року під егідою ВООЗ проходить ювілейний, 20-й Європейський тиждень імунізації. Цьогорічна кампанія під гаслом "Вакцини захищають кожне покоління", покликана нагадати про життєву важливість щеплень для людей різного віку.

Україна традиційно долучається до ініціативи в межах власної кампанії "Тиждень імунізації-2026", яка триватиме до 3 травня.

Попри воєнний стан, у семи областях України (Харківській, Сумській, Чернігівській, Херсонській, Хмельницькій, Тернопільській та Київській) проходить інформаційна виставка з вікториною "Операція Вакцинація". Заходи проводять у школах, лікарнях та бібліотеках із суворим дотриманням безпекових норм — за потреби інтерактивні зони розгортають безпосередньо в укриттях.

Київ розширює можливості: безоплатні щеплення від грипу та ВПЛ

Важливою новиною для мешканців столиці стало розширення міської програми «Громадське здоров’я» на 2026–2028 роки. Відповідне рішення Київрада підтримала вчора, 23 квітня.

❓Що змінилося для киян

✔Вакцинація від грипу. Тепер медики та особи з груп ризику (хворі на діабет, ВІЛ, хронічні захворювання легень, серця та нирок) зможуть вакцинуватися безоплатно.

✔Захист від ВПЛ. Програму щеплень проти вірусу папіломи людини (ВПЛ) розширено. Якщо на державному рівні вакцинація доступна лише дівчатам, то у Києві за кошти міського бюджету її зможуть отримати і дівчата, і хлопці віком 12–14 років.

💭"Це рішення спрямоване на зниження ризиків тяжких захворювань і довгостроковий захист здоров’я мешканців", — підкреслила директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА Тетяна Мостепан.

Для отримання послуги необхідно мати декларацію з сімейним лікарем у комунальному закладі Києва, укладену не менше 3 місяців тому.

16/04/2026