Психолог Юлия Онухова

07/01/2026

Про людей, які завжди «витримують» і чому це реально виснажує

Знаєш цих людей, які ніколи не показують слабкість?

Не плачуть при людях, завжди «тримаються», «реально сильні», «не впадають в емоції».
Ці люди — наче скеля. Опора для всіх, на кого можна спертися: друзів, сім’ю, колег. І це круто… поки це не починає їх зжирати зсередини.

І кілька досліджень кажуть: те, що ми називаємо «сильність» часто є емоційною пригніченістю. Людина гасить власні почуття, щоби відповідати очікуванням і не показувати слабкість. Але при цьому її тіло і мозок це не забувають і не прощають.

Коли емоції постійно «вимикаєш» замість того, щоб прожити їх, це пов’язане з вищим рівнем емоційного вигорання, особливо в людей з високою відповідальністю і великим навантаженням. 

Одне з досліджень показало, що саме така емоційна пригніченість (коли людина не дає собі проявляти, що вона відчуває) тісно пов’язана з вигоранням — деперсоналізацією, відчуженням і внутрішньою холодністю щодо інших. Тобто людина ніби тримає вигляд «все під контролем», але всередині вона починає відчувати себе спустошеною. 

І це не тільки про медиків чи якісь вузькі професії — це про людей загалом.
Хронічний стрес, постійна відповідальність, велика кількість вимог — усе це робить своє: з часом організм починає «здавати». Емоційне виснаження з’являється не як слабкість — а як сигнал про внутрішній дисбаланс. Це проявляється не тільки в голові, а й у тілі: постійна втома, болі, розбитість. 

І ще цікаво: коли люди «глушать» свої почуття, мозок наче продовжує «переживати» їх всередині. Є теорії, що це навіть посилює те, що людина хотіла приховати — тобто, чим більше ти намагаєшся бути «неемоційним», тим яскравіше ті почуття пробиваються в підсвідомому, у снах, у стресових реакціях тіла. Це вчені називають іронічним ефектом пригнічення думок/емоцій. 

Через це в терапії так часто можна почути: Не «витримуй», не ховай сльози, не відключай те, що відчуваєш, не тікай, дихай, проживай.

Бо коли ти дозволяєш собі не бути «залізною», організм перестає «боротися зі своїми ж емоціями» і нарешті видихає. І це реально працює так, люди починають відчувати спокій звідти, звідки давно не відчували: зсередини.

#психотерапия # #вигорання # #

30/12/2025

16/12/2025

Ми з колегою розпочали серію тренінгів і заходів для свідомих батьків у Гамбурзі.
Цієї неділі відбувся перший тренінг «Дитячі істерики: від 0 до 18».

За словами мам, зустріч була корисною й цікавою. Ми прагнули створити простір безпеки та прийняття, у якому через практичний досвід учасниці змогли дійти важливих усвідомлень і інсайтів щодо взаємодії з дітьми та власних реакцій.

Це лише початок.
Продовження буде — стежте за анонсами.

11/12/2025

Вчора я виклала міні-опитування в сторіс про наш улюблений дефіцит — час.
І, як виявилося, всі дружно зізналися, що часу катастрофічно не вистачає. Так звісно, на наше відчуття часу дуже впливають і великі події довкола — від війни в Україні, яка триває і забирає багато енергії й емоцій, до світових перипетій, де, навіть світові лідери не можуть дійти згоди. Усе це створює відчуття, що час іще більше стискається, а ми живемо в постійному потоці новин і тривог.

Важливе що я помітила за собою і іншими, що ми просто постійно чимось зайняті, і через це здається, ніби часу стало менше. Ми беремо на себе багато завдань, і в підсумку відчуття, що часу катастрофічно не вистачає.

Тож ось наш план: замість того, щоб бігти без перепочинку, давайте хоч раз на день видихнемо й нагадаємо собі, що ми вже робимо достатньо. Дуже важливо знаходити свої маленькі островки спокою, навіть коли світ навколо такий тривожний і динамічний.

А тепер трошки практики: оберіть тільки найважливіші справи на день, дайте собі хвилинку без гаджетів і не бійтеся делегувати. І не забувайте про гумор, бо поки світ навколо показує нам драми, ми можемо дозволити собі трохи посміятися. Інакше ризикуємо просто вигоріти.

Тож бережіть свій час і себе, і пам’ятайте: світ завжди трошки божевільний, але ми вміємо з цього жартувати.

#психотерапія # #час # #ресурси # #тривога # #

05/12/2025

Коли починати психотерапію?

Мабуть, у той момент,
коли у дзеркалі ти бачиш себе але не відчуваєш.

Коли життя ніби продовжується, але сенс у ньому зникає зсередини. Коли шукаєш відповідь і не знаходиш.

Тоді за пошуком сенсів, за життям, за чесним дзеркалом приходять у психотерапію.

Та ще багато за чим, але сьогодні я хочу виділить саме це.

І якщо тобі тихенько щось відгукнулось у моїх словах, може вже час почати?

Тисни записатись на першу консультацію, я тебе чекаю.
#психологія #гештальт #

02/12/2025

Всім привіт!
З вами вічний настоятель правди і провідник ясності. Хочу нагадати маленьку, але непристойно чесну річ:
ми страшенно втомлюємось носити маски. Проблема в тому, що на створення ідеального образу і на підтримку фальшивої версії себе йде стільки енергії, що потім уже ні на любов, ні на творчість, ні навіть на елементарне “бути живим” не лишається.

Психологи це називають емоційним вигоранням.
Я ж називаю простіше: всередині вже не людина а відділ контролю якості. Хранитель образів. Тому сьогодні пропоную маленький експеримент.

Спробуй не грати обманюючи себе.
Не прикрашай свою реакцію.
Не роби вигляд, що тобі байдуже, якщо не байдуже.

Просто будь, таким справжнім перед собою.

Так, це може лякати.
Бо бути справжнім— це завжди трохи ризик.
Але ще страшніше прожити життя у вічному театрі, де ти одночасно актор, сценарист і втомлена прибиральниця, яка після всіх вистав збирає маски з підлоги.

#будь # #справжнім # #життя # #маски # #психотерапія #

21/10/2025

Коли пограбували Лувр, я трохи пошкодувала, що не залишилася колись на виставці довше, роздивляючись кожну деталь, та блиск смарагдів.

Так часто у житті ми лишаємо красу «на потім».
Думаємо, що ще буде час, ще повернемось, ще побачимо.
Але життя це не музей (так?) де можна придбати квиток на повторний вхід. І розтягнути на довго задоволення.
Воно більше схоже на мить між вдихом і видихом
якщо не зупинився зараз, пропустив.

Та я подумала, а може найбільше пограбування, яке з нами стається це не те, що хтось забирає красу,
а те, що ми самі не дозволяємо собі її бачити.

14/10/2025

09/10/2025

Маски бувають не лише карнавальні.
Є м’які, ароматні, розумні, ввічливі, такі собі слухняні, хороші маски хлопчиків і дівчат,
є ті, що пахнуть успіхом або страхом, або навіть стражданням.
Але всі вони мають спільну рису- вони
перекривають кисень справжнього «Я».

Насправді дихається на повні груди лише коли ти вільний. Без ролей і масок.
Тільки тоді легені наповнюються життям,
а не інформаційним шумом, і грою чи напругою від гри.
І тоді у справжності, слова мають вагу.

Спробуй сьогодні хоч на годину
зняти всі маски.
І просто побути.
Без фільтрів, без ролей, без реакцій.
Побач, як багато у цьому правди та сили.
Спробуй справжність перед собою, відчуй яка це розкіш.

#психолог #психотерапія #гештальт #самопізнання #усвідомлення #психологкиїв #психологгамбург #ментальнездоровʼя #внутрішнясвобода #особистіснийріст #жіночнасила #життябезстресу #терапія

05/10/2025

Паніка— це як той сусід що вривається без запрошення і починає кричати «Усе пропало».
А ти замість слухати його береш і повертаєшся у своє тіло.
Дихаєш.
Відчуваєш ступні на підлозі.
Торкнувся живота—ага він на місці.
Знову дихаєш.
Сусід кричить, а ти вже ніби в іншій кімнаті.

Наше тіло—це найкращий WiFi до реальності, підключився і тривога втрачає сигнал.
Спробуй зараз вдих-видих-стопи на землі.
Паніка не любить коли її ігнорують 😉. А якщо довго не справляєшся сам, напиши мені, допоможу налагодить контакт із тілом.

#паніка #тривога #самодопомога #психологонлайн #психотерапія #життябезстресу #усвідомленість #ментальнездоровя #тілеснатерапія #ресурс #роботазтривогою #керуйемоціями #психологдляжінок #баланс #успіхчерезспокій

23/09/2025

Привіт, я Юлія Онухова.
Давай знайомитись.

Я психотерапевт і мама. Донеччанка → київлянка → а з 2022 року ще й гамбуржанка (життя іноді кидає такі кості, і ти прокидаєшся з новою пропискою).

Я знаю, що таке втрати, переїзди й розлучення… і що означає шукати опору, коли земля раптом каже: «вибач, я вийшла на перекур».

Мій шлях— це 20 років йоги (так, я можу стояти на голові, але переважно стою на ногах), книга віршів, навчання психотерапії, благословення Далай-лами (серйозно!) і проєкт з колегами «Діалог», де ми підтримуємо український бізнес у час війни.

У роботі я міксую гештальт-терапію, коучинг і тілесні практики.
Я поруч тоді, коли сльози застрягли в горлі, а сили треба було ще вчора.

Якщо ти зараз:
— проживаєш втрату чи міграційний шок,
— вигораєш, керуючи командою (а люди чомусь не роботи 🤯),
— шукаєш баланс між тілом і душею (але не між шаурмою й спортзалом), можливо, нам час зустрітись.

Я працюю індивідуально й у групах, проводжу тренінги, створюю корпоративні програми (де не лише Excel, а й трохи сенсу).

Пиши в дірект. Твоє відчуття життя можна повернути, без ремонту, але з апгрейдом.

#психологонлайн #еміграція #самопізнання #ресурси #життяспочатки #опора # #життяспочатки #опора