https://www.facebook.com/2078598419063648/

Кристина Якименко, Kyiv (2025)

01/08/2025

Памʼятаєш скільки цьому фото років? Було класно, ми грали в сніжки, бігали і дуріли в снігу. Залишу це фото тут, на згадку. Сумую❤️

21/07/2025

Чому з «хорошими» чоловіками(жінками)
нудно?

Бо для частини нас любов - це адреналін, тривога, гойдалки.

Не пише — значить, хвилюю. Забув - значить, перевіряє. Ображає - значить, любить.

В дитинстві, скоріше за все, про таку дитину піклувалася непередбачувана доросла людина. Яка була то гаряча, то холодна. Тому, дитина вчилися любити - рятуючи, підлаштовуючись або вгадуючи настрій.

А коли в дорослому житті, зʼявляється просто добрий, стабільний і відкритий чоловік(жінка) - тіло та нервова система не знає, як на це реагувати.

Тому, що непередбачуваність це щось знайоме, ти ніби знаєш «правило гри».

А спокій здається «нудним», особливо якщо ти звикла жити у тривозі.

Але є хороша новина, це можна змінити.

На прямому ефірі 23 липня о 20:00 по Києву, говоритимемо більше про це.
Як навчитися обирати не драму, а здорову любов.

у терапії — я поруч. З ніжністю, без осуду, в темпі, в якому буде безпечно саме тобі.
#терапіястосунків
#емоційназрілість #страхблизькості
#вчусялюбити
#небезпечнаблизькість #емоційнанезрілість #навчитисядовіряти #психологпровідносини
#Тепластосунки
#зЦіленнячерезлюбов
#ялюблюібоюсь

20/07/2025

Розбавлю робочий контент😉 weekend’s photos 🤍останне відео зі звуком 😅

17/07/2025

Що таке любов, яка не болить?

«Я не знала, що любов може бути без боротьби. Що можна не виборювати, а просто бути поруч.»

Любов, яка не болить — не ідеальна.
У ній теж бувають непорозуміння, конфлікти, образи, тиша.

Але вона не ламає тебе. Не змушує сумніватися в собі. Не розʼїдає зсередини.

У здорових стосунках:
- тебе питають «а як ти?» — не з обов’язку, а з турботи;
- тебе чують, навіть якщо ти говориш несміливо;
- тебе бачать, навіть коли ти не
«весела», «красива» чи «зручна».

Це не казка. Це результат внутрішньої роботи. Твоєї здатності вийти з болючих сценаріїв і обирати партнера по-новому.
Бо любов, яка не болить, починається не з іншого. Вона починається з тебе.

Ця серія була створена для тебе.
Для тієї, яка багато терпіла. Багато рятувала. Багато мовчала. І нарешті хоче — інакше.

🤍Якщо хочеш продовжити цей шлях
у терапії — я поруч. З ніжністю, без осуду, в темпі, в якому буде безпечно саме тобі.
#терапіястосунків
#емоційназрілість #страхблизькості
#вчусялюбити
#небезпечнаблизькість #емоційнанезрілість #навчитисядовіряти #психологпровідносини
#Тепластосунки
#зЦіленнячерезлюбов
#ялюблюібоюсь

14/07/2025

«Я не вмію конфліктувати - одразу мовчу або тікаю».

«Я тільки починаю говорити — і все зупиняється в горлі. Краще
промовчати.»

Ти злишся. Тобі боляче. Але в момент конфлікту — мовчиш. Відходиш. Прикидаєшся, що все нормально.
Бо інакше — тебе не зрозуміють.
Відштовхнуть.

Бо колись уже так було. Коли ти
показувала справжні емоції — тебе карали мовчанням. Знецінювали.
Ігнорували. Або соромили.

Якщо твої емоції колись «не вміщалися» у простір родини — ти навчилася не виражати їх.

А значить — і не заявляти про себе в парі. Навіть коли боляче. Навіть коли хочеться кричати.

У дорослому житті це виглядає як
«не хочу сваритися», але всередині
- злість накопичується. Вона нікуди не дівається, просто стає холодною стіною між вами.

У терапії ми вчимося конфліктувати — без втечі. Без зради себе. Ми вчимося проходити через конфлікт, так, щоб зберегти стосунки, а не зруйнувати. Ми вчимося бути почутими, навіть коли важко говорити.

Конфлікт — це не кінець любові.
Це форма зв’язку, коли є непорозуміння, без приниження.

Якщо ти впізнаєш себе — можеш написати мені.

А в наступному пості — поставимо крапку цієї серії і поговоримо про
любов, яка не болить.
#терапіястосунків #емоційназрілість #страхблизькості
#вчусялюбити
#небезпечнаблизькість #емоційнанезрілість #навчитисядовіряти #психологпровідносини
#Тепластосунки
#зЦіленнячерезлюбов
#ялюблюібоюсь

#конфліктивстосунках

08/07/2025

«Я боюся близькості…»

«Я так хочу бути з кимось по справжньому... але щойно хтось
наближається — мені хочеться
втекти.»

У тебе є потреба в любові. Ти мрієш про стосунки, де буде тепло, безпека, розуміння.

Але щойно хтось справді проявляє інтерес — ти наче відсторонюєшся.
Зʼявляється тривога, сумніви, бажання закритися.

Раптом усе здається «не таким». «Не
той». «Не той момент».

І ти відходиш — ще до того, як встигло
початися.

Це не про примхливість. І не про те, що «ти не знаєш, чого хочеш».

Це про страх. Страх знову бути беззахисною і відчути біль.

Бо коли в дитинстві близькість дорівнювала небезпеці — доросла людина буде її підсвідомо уникати.

Якщо тебе ранили ті, кого ти любила
- любов більше не відчувається як
щось безпечне.

🤍У терапії ми досліджуємо, що таке справжня близькість. Та перевіряємо чи може вона бути безпечною. Без тиску. В твоєму темпі.

Ти можеш навчитися довіряти
знову!

А в наступному пості - поговоримо про конфлікти: чому ми не вміємо сваритись, і що за цим стоїть.
#терапіястосунків #емоційназрілість #страхблизькості
#вчусялюбити
#небезпечнаблизькість #емоційнанезрілість #навчитисядовіряти #психологпровідносини
#Тепластосунки
#зЦіленнячерезлюбов
#ялюблюібоюсь

04/07/2025

«Я завжди рятую, але мене ніхто не рятує»

«Я завжди сильна. Завжди на боці іншого. Але чомусь ніхто не стоїть за мене?»

Ти - та, хто підтримає всіх. Та, хто вислухає, зрозуміє, пробачить, прийме.
Ти зібрана, надійна, доросла. І ззовні здається, що тобі не потрібна допомоги.

А всередині - дуже хочеться, щоб
хоч раз хтось сказав:
«Залиш усе, я подбаю про тебе.»

Але ніхто не каже. Бо ти завжди сама з усім справляєшся. Бо ти навчилась не просити. Бути зручною. Навчилась любити через турботу про інших. Бо тільки так, ти колись цю любов і отримувала.

Дитині, яка завжди «допомагала мамі», «була доброю», «не капризувала» — так і не показали, що вона цінна просто за те, що є.

Тому в дорослому житті вона шукає людей, які потребують її, замість тих, які обирають її.

У терапії ми вчимося зупинятись.
Слухати себе. І вперше у житті запитувати: «А як мені?»

Цей сценарій «рятівниці» виснажує.

Якщо хочеш дослідити, чому ти завжди «даєш» і ніколи не просиш - пиши мені.
Я тут, щоб підтримати тебе. Без умов.
Без вимог. Просто по-людськи.

А в наступному пості — про тих, хто боїться близькості навіть тоді, коли сильно її хоче.
#психотерапія #емоційназрілість #дитячітравми #терапіяонлайн #жінкавтерапії #психологіядляжінок #внутрішнядитина #рятівниця #емоційневигорання

01/07/2025

«Я в стосунках, але почуваюся дуже самотньою»

У вас спільний дім, ліжко, плани.
Але ти відчуваєш, що емоційно - ти одна.

Немає розмов «по-справжньому».
Ти звикла не ділитися болем, своїми справжніми думками, страхами, мріями. Ти не просиш про підтримку. Не чекаєш, що тебе зрозуміють.

Бо ти давно навчилася:
- не заважати,
- тримати все в собі,
- справлятись самостійно.

Часто ця самотність починається не в шлюбі чи парі. Вона починається
там, де тебе не бачили як дитину. Де
ти була «дуже самостійна» та «доросла не по роках» не тому, що так хотіла, а тому що, не було вибору.

Самотність у стосунках — це не про відстань між двома людьми.
Це про твій біль не бути почутою тоді, коли ти, ще була маленькою і тільки вчилася любити, довіряти, будувати стосунки.

У терапії ми вчимося повертати собі право бути живою. Говорити. Прохати. Злитися. Бути вразливою — не в обмін на любов, а просто тому, що ти є.

Якщо ти теж живеш у стосунках, де
твої емоції ніби нікому не потрібні — знай: ця самотність не приречення.
Вона лікується звʼязком. Спочатку - необхідно налагодити звʼязок з собою. Потім — з іншим. Пиши мені, якщо хочеш бути почутою.

А наступний пост буде про тих, хто
завжди «рятує» інших — і ніколи не чує «а як ти?» #психотерапія #емоції #жіночісценарії #терапіяонлайн #внутрішнядитина #нездоровістосунки #психологіядляжінок #емоційназрілість #любовце #психологвінстаграм #українкивсвіті #жінкавстосунках #емоційназалежність #внутрішнійголод #дитячітравми #стосунки #болючістосунки #самотністьустиосунках #терапіядляжінок #психотерапіяонлайн

27/06/2025

«Я знаю, що це стосунки нездорові ... але не можу піти».

«Я сто разів казала собі, що це останній раз. Але щоразу щось тримало.»

Розумом ти все розумієш:
❌ він ігнорує тебе тижнями,
❌ знецінює твої почуття,
❌змушує сумніватися в собі.

І кожна сварка — як ще один доказ,
що це не любов. Але щойно він пише, дзвонить, кличе - ти повертаєшся.
Бо в тобі є частина, яка ще чекає. Яка не відпускає.

🕵️І ця частина — не доросла жінка.
Це внутрішня дитина.

Ти не «залежна» і не «слабка». Ти — в схемі, яка копись допомагала вижити.

Коли тебе не чули — ти намагалася бути ще кращою. Коли тебе не помічали — ти
трималася за кожну крихту уваги.
Коли тебе не вибирали — ти вирішила: треба ще трохи постаратись.

Це не про любов. Це про голод. Про надію, що хоч цього разу - мене не покинуть.

У терапії ми даємо голос цій частині. І дозволяємо їй розповісти ту історію та зрозуміти, що їй потрібно. І вчимося піклуватися про неї, а не чекати поки хтось інший це зробить.

Якщо відчуваєш відгук — можеш
мені написати. Або залишайся зі мною далі — у наступному пості поговоримо про самотність у стосунках.
#психотерапія #емоції #жіночісценарії #терапіяонлайн #внутрішнядитина #нездоровістосунки #психологіядляжінок #емоційназрілість

25/06/2025

Чому ми залишаємося там, де
боляче?

«Я знаю, що мені боляче. Але я не можу піти. Це — затягує, як у воронку».

Часто ми залишаємося в стосунках, які ранять. Залишаємося, навіть
коли нас не чують. Коли ми щодня
доводимо свою цінність. Коли відмовляємося від себе — в обмін на хоч якусь близькість.

Це не тому, що з нами щось не так.
Це тому, що ми колись вже знали цей
біль. Ми жили поруч із батьками, які були емоційно відсторонені. Які кохали умовно: «Я тебе люблю, коли ти зручна. Коли не злишся. Коли слухаєшся.»

І тепер ця форма любові — єдина знайома. Болюча, але рідна. Тіло памʼятає її як «норму». І ми шукаємо її в дорослих стосунках, навіть не усвідомлюючи цього.

Бо дитячі патерни — це не просто спогади. Це наш спосіб жити і любити.
Ми залишаємося там, де болить, бо колись це було єдине місце, де
нас хоч якось «любили».

Але любов — не має боліти.
У терапії ми вчимось розпізнавати цей біль. Називати його своїм і більше
не повторювати.

Якщо ти впізнала себе в цьому тексті
- знай, ти не одна!
Я бачу жінок, які щодня переживають цю внутрішню боротьбу. У терапії ми разом розплутуємо ці вузли - обережно, без тиску.

Якщо хочеш — можеш написати
мені. Поговоримо.

Або залишайся зі мною в цій серії — буде ще шість текстів про любов, яка болить і ту, яка зцілює.
#українськийконтент #психотерапевтонлайн #українськамама #українськийексперт #емоційнездоровʼя #маминблог #інстамама #любовяказцілює #стосунки

20/06/2025

Як зберегти стосунки після народження дитини?

Не секрет: після появи малюка ви раптом усвідомлюєте, скільки вільного часу у вас було раніше.

Тепер дитина — босс.
Вона вирішує, коли ви їсте, коли спите, і навіть коли можна вийти в душ.
Стосунки відходять на задній план. А ще — дратують дрібниці, які раніше здавались милими.

Але…
щоб дитина росла в атмосфері любові та безпеки, важливо берегти не лише її,
а й ваші стосунки в парі.

Ось кілька простих, але важливих кроків:

🕊 Говоріть одне з одним.

Навіть 10 хвилин, коли дитина спить. Або коли вона грає або коли хтось з нею поряд. Говоріть один про одну, про себе, як про пару. Не тільки про памперси.

🧸 Не чекайте ідеальності.

Ваш партнер — такий самий новачок у батьківстві, як і ви.
Він теж помиляється. Ви теж. І це нормально.
Дайте йому право бути іншим батьком, ніж ви — мамою.

💬 Дозвольте йому робити по-своєму.

Навіть якщо вам страшно. Навіть якщо “ви б зробили краще”.
Бо партнерство — це не контроль, це довіра.

🌙 Прощайте.

Недосип, втома, зміни ролей і пріоритетів — це важко.
І часом ми кажемо щось гостре, не подумавши.
Тому важливо навчитись прощати швидше, ніж ображатись.

🫶 Пам’ятайте: дитина виросте.

А ви залишитесь. Вдвох.
І якщо зараз стосунки втратити — потім може бути пізно їх відновлювати.
Турбота одне про одного — це теж турбота про дитину. Бо вона відчуває все.

🙌 Спершу ви — як дорослі, потім — як пара, а вже потім — як батьки.
А щоб ви додали до цих пунктів?
#стосункивпарі #життяздитиною #післяпологів #усвідомленебатьківство #молодіпари
#психологдляпари

18/06/2025

Материнство. Як не загубити себе? Частина 2

Коли народжується дитина — часто здається, що ти ніби розчинилася в ній і в новому дні, який знову схожий на вчорашній.
Сни, бажання, потреби, прості ритуали — усе відходить на задній план. Бо є нове життя.
Дуже важливе.
Але твоє життя — важливе не менше.

Не секрет, що для щастя дитини - потрібна щаслива мама, тому:

👉 Приділяй собі хоча б 15 хвилин щодня.
Це не про інстаграм чи прибирання, це про тебе. Про момент, коли ти запитуєш себе:
Як я зараз? Чого я хочу? Що мені потрібно?
І дозволяєш собі це зробити.

👉 Якщо ти мрієш повернутись до роботи — ти можеш.
Хоч на пару годин на тиждень. Це не про продуктивність. Це про нагадування собі:
Я — жінка. Я — спеціаліст. Я — не лише мама.

👉 Доглядай за своїм тілом.
Поверни хоча б один ритуал, який був з тобою до появи малюка.
Спорт, манікюр, похід до косметолога, ванна з ароматною олійкою.
Це не примха. Це спосіб зібрати себе — і тілесно, і емоційно.

👉 Проси про допомогу.
Щоб вийти на побачення з чоловіком.
Щоб побути з подружками.
Щоб просто прогулятись містом, вдихаючи повітря не поспішаючи.

💛 Бути мамою — це частина тебе.
Але не вся ти.
І повертатись до себе — це не егоїзм. Це турбота.

🔔 Якщо ти зараз у цьому — розкажи, що допомагає саме тобі тримати зв’язок із собою?
Або напиши «я тут», якщо просто впізнала себе в цих словах.
#материнство
#усвідомленемамівство
#турботапросебе

#життябезідеалів
#жінкавматеринстві

#післяпологів
#новийритм

#живамамає
#емоційназрілість
#інтегративнапсихотерапія

Кристина Якименко

01/08/2025

21/07/2025

20/07/2025

17/07/2025

14/07/2025

08/07/2025

04/07/2025

01/07/2025

27/06/2025

25/06/2025

20/06/2025

18/06/2025

Address

Website

Alerts

Contact The Practice

Shortcuts

Share