Voronkov Neoiatria, Kyiv (2025)

22/03/2025

Сьогодні я про те, як девальвується мистецтво лікарства, медико-психологічного супроводу та вишуканої ранньої, іноді досимтомної, діагностики розладів і хвороб та їх завчасного попередження.
Я зовсім не тільки про близьку мені психіатрію - про медицину в цілому.
Така реальність, мейнстрім. Це невблаганно та нормально, бо зміна часів, технологій, економічних реалій, тотальна стандартизація, підкореність бізнес моделюванню усіх галузей диктує невідворотність такої трансформації.
Багато професій припиняють своє існування, а лікарська перетворюється на «фахівця з біомедичних технологій». Назву сам вигадав, бо суть таке спостерігав.
У деяких країнах раптом звернули увагу, що наявний спосіб надання допомоги, через страхові компанії, наприклад, абсолютно не відповідає потребам суспільства.
І це незважаючи на майже ідеальні умови та суперсучасні технології, що використовуються.
Так у Британії та США почали оговтуватись і розуміти, що обрані організаційні стратегії стрімко заводять у глухий кут, і політики (зовсім ніяк не фахівці) чухають потилиці як це реформувати (виходять з ВООЗ, скорочують управлінський персонал та ін), хоча розуміння, що з цього вийде поки нема.
Хто опинився за кордоном, на собі відчули скільки чекати консультації профільного фахівця, як зробити дослідження та як прислухаються до ваших побажань. Та скільки та чортова страховка коштує і що за неї можна отримати.
У нас хоч і руйнували ретельно та самозабутньо, але рештки залишились, і більшість не тільки термінових допоміжних заходів можна здійснити без суттєвих затримок. І це не слава МОЗу, а геть всупереч.
Мені особисто попрацювати лишилось не багато та особливої надії, що суспільство прийде до тями та зрозуміє хоч щось, у мене нема ніякої. А як і що варто робити, щоб допомога була людяною та якісною, трохи є.
Хоча це не більше, ніж мої романтичні ілюзії.
Готуємось лікуватись у роботизованих систем і чаті GPT…

28/01/2025

Кілька слів про те, як насправді влаштована масова медична допомога (ММД), у тому числі й психіатрична.
Спочатку про визначення терміну ММД: це система надання послуг, що мають складову, спрямовану на порятунок життя у невідкладних обставинах, а також на підтримку стану т.з. «здоров’я» (або самопочуття) за рахунок використання висунутих стандартизованих методів діагностики, лікування та реабілітації, у найкращому випадку розраховану на неіснуючого в природі середньостатистичного пацієнта.
Це жорстке визначення дещо загострене, але воно відображає сутність.
Для деяких медичних спеціальностей це відносно в тій чи іншій мірі працюючий підхід. У психіатрів, суто на мою думку, - абсолютно ні.
Перший крок - це діагностика. Однак тут дати назву добірці феноменів (симптомів) у конкретної неповторної особи з усією її історією та життєвим досвідом практично не відображає всю глибину й особливості діагностованого розладу і вульгарно спрощує всю різноманітність того, у чому ця людина живе.
Далі складається план лікування згідно із затвердженим протоколом. А потім, коли призначені усереднені варіанти лікування не дають очікуваного результату, вносяться необхідні корективи.
Але якщо це відбувається в амбулаторних умовах, то у найкращому випадку кажуть: «Приходьте через місяць», і без ретельного зворотного зв’язку допомога перетворюється на абсурд.
Часто очікувати прийому потрібного фахівця доводиться місяцями. Особливо за кордоном.
Стандартизація ММД не передбачає заглиблення в особливості історії життя, світогляду, цінностей, обставин, подій життя та безліч інших значущих для процесу чинників.
Підкреслюю, що допомога та супровід, а іноді й організація моніторингу, а часом навіть догляду, в комплексі можуть обумовити та сприяти оздоровчому процесу.
Моє дещо романтизоване ставлення до професійної діяльності значно контрастує з тим шляхом, який пропонується сучасними керівними органами та адміністраторами, що дуже самовпевнено вважають себе «організаторами охорони здоров’я».
Цікаво, чому це США вийшли з Всесвітньої організації охорони здоров’я. Цього я точно не знаю, але спробую розібратися та зрозуміти.
Можливо, їм набридла ця нав’язлива канцелярщина.

14/01/2025

Шановні колеги!
26 березня разом із Валентиною Маловою ми розпочинаємо роботу супервізійної групи тематичного напрямку, присвяченої роботі з клінічними, психіатричними та психосоматичними розладами.

Деталі нижче.
Для обговорення подробиць звертайтеся до у Telegram.

Чекаємо на вас!

03/12/2024

Мераб Мамардашвили. Для чего и когда Россия совершила метафизическое самоубийство.

В какой-то момент жизни нас всех, я думаю, посещает такое чувство, будто бы мы выпали из нормального, — ты будто бы видишь все иначе. Вещи, происходящие для других сами собой, для тебя сами собой не происходят. Жизнь наполняется знаками, которые надо интерпретировать. На большинство из этих знаков мы просто не обращаем внимания. О некоторых же мы надолго задумываемся...

Я помню, однажды в пятом классе мы проходили историю Египта. В одном из текстов учебника приводилась жалоба раба на свою жизнь. Он не видел в ней никакого смысла и хотел совершить самоубийство, чтобы отправиться в рай. Я надолго запомнил эту "жалобу раба" и, в конце концов, стал смотреть на реальность его глазами, что поставило меня перед вопросом о справедливости и человеческих правах.

Но позже я понял, что раб был не прав, желая достичь идеальной жизни через самоубийство. Чтобы действовать эффективно, идеальное всегда должно быть аспектом реального. Что вверху — то и внизу. В истории мы не можем избирать кратчайших путей. Мы не можем выпрыгнуть из истории. Постепенно до меня дошло, что случилось с Россией: она выпрыгнула из истории и совершила метафизическое самоубийство, чтобы пойти в обход реальности к идеальному.

Для объяснения этого нам надо вернуться назад. Как философ, заинтересованный в феномене сознания, — как оно формирует реальность, воспринимает реальность и может обманываться на счет реальности, — я, естественно, во многом опирался на Канта, чьи исследования поданному вопросу остаются для меня непревзойденными.

Но первоначально я подошел к этой проблеме через Маркса, прежде всего, отталкиваясь от того, что он говорит о ложном сознании. Вопрос, пришедший мне в голову, был таков: может ли у нас сложиться такая социальная ситуация, которая бы настолько поглотила сознание, что ни одного философского вопроса не могло бы возникнуть, ни одной идеи не могло бы прийти нам в голову, не подконтрольно этой ситуации.

Будучи студентом я также читал Оруэлла: Маркс и Оруэлл сходились по вопросу о том, как функционирует язык для того, чтобы опосредовать реальность, содействовать или противодействовать возникновению сознания. Так что вопрос о критической мысли в целом стал для меня центральным. Уже в те годы мне пришла мысль, что Советский Союз является государством, полностью контролирующим структуры сознания, так что в нем не может возникнуть ни одного критического вопроса.

Чем больше я думал об этом, тем больше понимал, что так сложилось уже очень давно, что многовековая история России приготовляла марксизм-ленинизм и сталинизм и тот тип государственности, который сложился в Советском Союзе в XX веке. Думаю, именно у Ивана Грозного, в XVI веке, мы найдем подмену исторической мысли тем, что я называю мыслью антропоморфной.

Иван Грозный уничтожил русское общество, он оставил после себя руины. Можно вспомнить, что в его время в среде аристократии развивалась идея о неотчуждаемом характере собственности. Это создавало угрозу авторитету и власти царя. Поэтому Иван Грозный придумал тайную полицию, чья задача состояла в том, чтобы шпионить за врагами государя. Не удивительно, что у него обнаружилось довольно много таких врагов, причем у каждого имелась собственность.

Так Иван Грозный сделал царскую реальность социально и политически центральной. Все, что не совпадало с царской волей, не имело больше никакого значения. Все общество превратилось в разросшуюся царскую тень.

Но тени не реальны. С этого времени нереальность стала условием социальной жизни в России. Россия стала теневым обществом. Поэтому ее миновало Просвещение. И в этом же, несомненно, одна из причин победы Октябрьской Революции 1917-го года.

Революция не более чем формализовала длительную историческую традицию, воссоздав те условия, что некогда произвели ее на свет. Нереальность громоздилась на нереальности. В результате советские люди до сих пор воюют с тенями, получая 48 разрешений, чтобы сделать одну простую вещь, никогда не зная, в чьих руках находится их судьба, и обнаруживая, что на пути любого их усилия по совершению рационального действия встают все те же страшные тени...

***
© Мераб Мамардашвили
Из интервью 1989 года.

24/08/2024

Надаючи супервізії різного формату та характеру, я переконався, що моя тривала клінічна психіатрична практика, включаючи фармакотерапію, а також дуже широка психотерапевтична практика з людьми в найрізноманітніших психопатологічних станах — від гострих психотичних до невротичних різного характеру (маю на увазі майже всю класифікацію психічних розладів МКХ-10 або 11, залежно від ваших вподобань, ДСМ-5) — дали мені великий досвід і обсяг спостережень. Це дозволяє мені на реальних супервізійних практиках допомагати розібратися в складних діагностичних питаннях, а також у тактиках і стратегіях роботи з різноманітними клієнтами та їх родинами.

Мені відомо, що клінічні психологи і навіть лікарі часто стикаються зі складними ситуаціями, пов’язаними з підступними поєднаннями симптомів і синдромів різних рівнів і розладів особистості, які ускладнюють надання практичної допомоги. Одна з моїх задач — бути корисним у розв’язанні саме таких питань.

Тепер про формат:
🔹 Вартість зустрічі еквівалентна 100€ (частина коштів перераховується на потреби Збройних Сил України).
🔹 Дати зустрічей: 12.10, 16.11, 14.12, 18.01, 07.02, 08.03, 12.04, 10.05, 14.06, 12.07.
🔹 Час зустрічей з 10:00 до 18:00.
🔹 Кількість учасників: близько 20.

Любі друзі, в звʼязку з великою кількістю заявок, відбір проходить в два етапи - перший це ваша освіта і досвід, другий - за умови що попередній критерій достатній - особиста співбесіда зі мною. Звертайтесь в особисті, на всі питання вам відповість асистент 📩

24/08/2024

Протягом більш ніж 40 років клінічної, психотерапевтичної, супервізійної, експертної практики у меня склався переконливий досвід, яким я охоче ділюсь, з тими, хто цього бажає та готовий до сприйняття іраціонального світу душевних розладів, хвороб та станів, що супроводжуються психічними феноменами. Розібратись у цій темі непросто, але доступно, особливо тим, хто має відповідну профільну (психологічну, медичну) освіту та щиро цікавиться таємничим світом психічної патології.

Форма у якій я пропоную глибше поринати у цей дивовижний світ це
СУПЕРВІЗІЙНА ГРУПА КЛІНІЧНОГО НАПРЯМКУ.

Вона діятиме з жовтня 2024, 1 раз на місяць по суботах з 10.00 до 18.00 в онлайн форматі з перервою на обід.

Ми будемо проводити різні види супервізіі роботи з різними випадками, ваші складнощі та можливі варіанти удосконалення навичок та підходів до складних ситуацій, що виникають у практиці.
Більш подробиць у наступних сторіз та публікаціях.
Прошу ваші питання, уточнення, сфери зацікавленості.
Запрошуються практикуючі психотерапевти, лікарі-психіатри, психологи, кому це цікаво.
Кількість місць обмежена.
Можна надсилати повідомлення у дірект.

05/01/2024

До теми виродження, якої я обережно торкнувся у публікації 17.12.23, зараз я вирішив підійти з іншого боку.
Нагадаю, що у часи існування Веймарської республіки (між другим та третʼїм Рейхами) конституцією передбачалось існування головних свобод людини. З приходом до влади нацистів (1933) та встановлення авторитаризму з характерним «авторитет зверху вниз, а відповідальність знизу вверх», вони були обмежені, а по факту скасовані через декрет «Про захист народу та держави» відповідні права. У подальшому були впроваджені та здійснювались антигуманні «євгенічні заходи».
Вони полягали зокрема і у знищенні та стерилізації певних етнічних груп та осіб з деякими патологічними станами, зокрема і психічними розладами, що вважались невиліковними, які «загрожують здоровʼю нації». Сотні тисяч були знищені та скалічені як у Німеччині, так і на окупованих територіях.
Як виявилось, незважаючи на масове знищення хворих, їх популяція за кілька десятиріч повністю відновилась.
Опосередковано це може наштовхувати на крамольну думку, що хворі, що знищувались, у переважній більшості не були у змозі продовжитись у дітях та їх родова гілка виявлялась приреченою на зникнення. Цілеспрямовані нелюдськи дії фашистів ніяким чином до «оздоровлення нації» призвести не могли, бо на хворих, зокрема з важкою психічною патологією, родовід здебільше мав би закінчитись.
Тоді, як сталося, що незважаючи на «знищення генетичного матеріалу», популяція хворих відновилась за кілька десятків років?
І тут, на мою думку, зіграв чинник поглиблення та розвитку патологічних станів у дисфункційних родинних системах, що призводить за участю додаткових ризиків до появи вже ідентифікованого пацієнта, з наслідками, що з цього витікають.

22/12/2023

Римський імператор Калігула був великий жартівник.
Він любив комічні вистави з перевдяганнями, і сам в них охоче брав участь.
Робив це публічно, збираючи великі маси глядачів на стадіони і арени.

Спочатку народ його сліпо обожнював і готовий був на руках носити.
Простим людям подобалося, як молодий імператор троллит місцевий парламент.

Наприклад, Калігула оголосив, що призначить свого коня сенатором.
Все вирішили, що це - круто, і сміялися вдалому жарту.
А він з посмішкою спершу записав свого коня в цивільний стан - за законом в парламенті міг бути тільки корінний римлянин - а після призначив, таки, сенатором. Коня!

Хтось говорив, що подібне є нехтуванням здорового глузду і насмішкою над державним устроєм.
Але, народ парирував, що це - креативно, смішно і, оскільки стосується лише сенаторів, то нехай собі тролить їх далі.

Тут Калігула оголосив, що призначає свого коня-сенатора консулом.
А згідно з античною традицією, консули були вищими держ.особами і управляли областями, які входили до складу імперії.

Ось тут вже громадяни зрозуміли, що з імператором щось не те, і прийшли в двіж.

І тут маска коміка була скинута: Каллігула відповів жорстоким терором, що дуже характерно для істериків, коли щось йде не по-їхньому.

Одночасно виявилися й інші сюрпризи - порожня скарбниця, розвал економіки, втрата союзників, активізація зовнішньої загрози.
Виявилося, що веселий імператор був повністю некомпетентний у всіх сферах, крім самопіару і видовищ.
Громадяни прозріли, але було пізно: країна опинилася на межі краху.

Ситуацію врятувала армія, яка збунтувалася через затримку заробітної плати, і поперла на Капітолій.
Військові прибрали Калігулу і призначили керувати країною маріонетку Клавдія.
Але той, як і попередник, став застосовувати інструменти диктатури і терору.

Народ активно вимагав повернути громадянські права, демократичні інститути, і волав до совісті військових.
Ті показували цивільним дулю, зі словами, що не допустять, щоб незрілі особистості, ласі до видовищ, вирішували долю імперії.

Але, управлінці і економісти з військових виявилися так собі.
Імператорів стали міняти одного за іншим, за принципом: не зміг забезпечити дива - пішов геть.
Деякі й року не затримувалися, звільняючи місце для наступного.
Ця чехарда остаточно підірвала економіку країни.

Нарешті, методом проб і помилок, призначили імператором тлумачного управлінця Марка Кокцей Нерву.
Це був серйозний чиновник, розбирався в економіці, поважав закони і був хорошим дипломатом.
Він повернув демократичні інститути, підняв Рим з попелу, відновив права пригноблених і задружіться з лояльними сусідами.
Римський орел розправив пір'ячко, країна зажила нормальним життям.

Але тут народ вирішив, що чогось йому не вистачає. А саме - видовищ.
Як виявилося, люди не награлися в Калігулу, і висновків не зробили.

Імператор Марк відповів, що країні не до веселощів, треба затягнути пояси, зміцнювати оборону, тільки жорсткою економією можна забезпечити розвиток.
Люди сказали "ні", і Марка теж змістили, причому - пов'язали і заморили голодом, для науки всім наступним "рятівникам нації".

Наступні загравали з народом і сенаторами, але це ситуацію не рятувало. Бардак в країні був ще той.
А тут їхнім сусідам доперло, що гріх не половити рибку в цій муті з вигодою для себе.
Вони стали нападати і відхоплювати від Риму шматок за шматком.

Знову ситуацію взяли в свої руки військові.
Пощастило з полководцем Аецієм, який розігнав сенат і очолив військову диктатуру.
Але закони економіки підпорядковувалися військового статуту, і ситуація всередині країни ставала все гірше і гірше.

Імперія ще утримувала зовнішні кордони за рахунок патріотизму і самовідданості легіонів. Хоча грошей їм платили все менше.

Скоро і легіони видихнули, вирішивши, що з якого дива вони повинні гинути за невдячних співгромадян, і потихеньку стали саботувати.

А після прийшли варвари...

І нікого в країні не знайшлося, хто міг би дати їм відсіч.

Так закінчилася історія вічного міста.
............................
P.S. Це був короткий виклад подій, що призвели до занепаду Римської імперії.

Тут немає алюзій на нашу дійсність.
Але, пам'ятати історію - необхідно, тому що, як говорив Джордж Сантаяна - "вона повертається, якщо про неї забувають".
І ще одне: погано - забувати, ще гірше - не знати її, і ніколи не цікавитись нею.

Дякую Ірині Леличенко за нагадування.

04/12/2023

Коли я навчався в медінституті, був у нас курс рентгенології та радіології. Читав його професор кафедри Мілько. Робив це яскраво, колоритно та захоплююче. І все засвоювалося я легко. Хоча з урахуванням моєї майбутньої спеціальності, особливої потреби глибоко занурюватись у цю науку у мене не було.
На початку курсу, перш за все, знайомили з методами захисту від рентгенівського опромінювання.
Не знаю як, але засвоїв я це миттєво. Отже від радіації у цілому треба захищатись трьома способами:
1. Часом - скорочуючи максимально тривалість можливого контакту з джерелом опромінювання.
2. Відстанню - знаходитись на достатньо безпечній дистанції від джерела опромінювання.
3. Екраном - ставити відповідні перешкоди для контактування.
Навіщо я про це? Виявилося, що такі принципи універсально діють при організації захисту від небажаного, токсичного, зайвого, витратного та подібного спілкування, яке висмоктує сили, час та інші ресурси. Особливо, коли від тебе потребуть емоційного обслуговування та інших видів психологічного зиску.
Тут варіантів, коли варто дотримуватись такого підходу безліч.
Цікаво, що через три роки після отримання диплому, під час Чорнобильських подій, мене призвали на «збори», де я вимушено отримав ВУС: військова радіологія з усіма наслідками, що з цього витікало. Було захоплююче. Особливо про захист від шкідливого контакту. Це я автоматично пристосував і для психології. Успішно користуюсь.
Звичайно, не рецепт, але діє бездоганно.

18/11/2023

Є така своєрідна форма державного устрою, якій я дав назву аферистократія (латинею - rapaxokratia).
Перші ознаки формування такої формації зʼявились наприкінці 20го сторіччя. Передумовами, на мою думку, стали: бурхлива хвиля популізму, девальвація ґрунтовних академічних знань та класичної освіти, домінування низькоякісного, псевдокультурного ерзац-контенту, суттєве зниження вимог до морально-етичних якостей лідерів будь-якого рівня, занепад моралі, як універсальної цінності, поява відповідних (конгруентних) цій динаміці недалеких, примітивних осіб. Їх, як з мутної рідини, підіймає на владну поверхню розгублене, дезорієнтоване, сповнене
тяжкої напруги суспільство.
Цю картину довершує фатальний антивідбір, породжуючий домінування некомпетентності, майже в усіх галузях, а особливо серед управлінців.
Ключові позиції неминуче займають примітивні різнокаліберні аферисти, іноді відверті злодії, часто з психопатичними особливостями.
Про рівень освіти та культури краще мови не вести.
Правда і зовнішній показушний блиск злітає відносно швидко та оголюється дивовижне чудовисько.
Аферистократія - це яскраве відображення загальної кризи, яка передує неминучим змінам у функціонуванні держави.
Сподіваюсь, у невибуховонебезпечний спосіб.
Чим прикривають свою безглуздість владні аферисти?
Як приклад, агресивна, невчасна, низькоякісна цифровізація того, що цього не потребує. Я зовсім не
супротивник прогресу, але коли «ентузіазм» доморощених цифровізаторів підживлюється банальним бажанням перепиляти бюджет, отримавши держзамовлення, а потім користуючись некомпетентністю оточуючих, втюхати неякісний та непрацюючий «продукт» під гаслами інновацій. І такого на кожному кроці вдосталь.
На цьому тлі відбувається і протилежний врівноважуючий процес: поява альтернативних лідерів конструктивного типу, які зʼявляються з соціальної групи, що користується найбільшою довірою населення.

14/11/2023

День починався безхмарно. З неквапливої ранкової руханки та розглядання виду на річку. Вже майже привласнений мною ладний кіт Єнот повільно нарізав розгонисті кола по широкій веранді навколо плетених меблів.
Я відчинив скляні двері и з насолодою вдихнув свіжого повітря. Приємне насичення киснем розливалося по тілу, а ранкова тиша наче сповивала мене, уповільнюючи внутрішній темп до largo di molto з подальшим завмиранням у чомусь нірваноподібному.
Та не судилося статися диву, бо хитрий Єнот розпочав свою виставу у жанрі мораліте, де у феєрично-алегоричній формі явив мені постать лютого голоду з підтекстом суворої докори та звинувачення мене, як злодія, що його спричинив.
В образі зголоднілого вигнанця та знедоленого жебрака він усім виглядом благав харчів, що дуже нагадувало передвиборчі дебати, де фальшиві кандидати незграбно виканючують голоси ошуканих виборців - прихильників декларованої щойно маячні.
Але кіт був незрівнянно талановитішим за тих, хто виборював владу, а також відверто чесним у намаганні дістатися іжи, покладаючись виключно на свої лицедійські здібності.
Він припадав на всі лапи, стелився по підлозі, ледь чутно жалісливо підвивав, бо на нявкання сили давно скінчились, а з пересохлого сурла доносилося останнє хрипіння.
Усім серцем я відчув, що маю дати блюдце рятівного молока, а потім чогось ніжно дієтичного, щоб запобігти утворенню голодного завороту кішківника.
Цей моноспектакль збудив у мене саме такі думки та почуття і я на цей раз малодушно капітулював…
Потім, мені нічого не лишилось, як написати це.

Voronkov Neoiatria

22/03/2025

28/01/2025

14/01/2025

03/12/2024

24/08/2024

24/08/2024

05/01/2024

22/12/2023

04/12/2023

18/11/2023

14/11/2023

Address

Website

Alerts

Shortcuts

Share

Category