14/08/2020
6 років тому загинув Володимир Юричко.
13 серпня 2014 року була середа. Тоді відбувся бій із бойовиками поблизу селища Хрящувате Луганської області.
Батьки та молодша сестра про це дізнались за 2 дні. З інтернету.
Тато Володі пригадує: "Про війну син розповідав, що все добре. Він казав, тато не переживай, ми в глибокому тилу. І загинув. В той час не було на Луганщині мобільного зв’язку. І я думав, що й цього разу просто немає зв’язку.
Masha Nazarova: "Володя міг би закінчити університет, завершити революцію в медичній освіті, яку почав у 2013, стати лікарем, як його батьки, одружитись, виховати дітей, жити".
Але тепер іменем Володі Юричка у Самборі названі вулиця та школа, де він вчився, тому що пам’ять про героя має жити серед людей, тому що Володя тепер... Уже шість років тепер – загиблий герой.
Тому що Володя обрав захищати Україну. Тому що серед нас є люди, для яких свобода, гідність, ідея, цінніші за все інше, навіть за власне життя. Тільки тому ми досі є, і є Україна.
Пам’ять про Володю не дає зупинитись, проявити слабкість, зневіритись, загубити орієнтир. Пам’ятайте і ви про Володю. Наші брати по зброї не залишають нас, вони залишаються з нами!".
Світла пам'ять!
Фонд "Повернись живим"