Психолог Ольга Перекопайко

21/05/2026

Дякую ЗСУ, що я сьогодні у вишиванці💙💛
Сьогодні відзначається Всесвітній день вишиванки – свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу.
День вишиванки не є офіційним святом. У 2006 році, студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк започаткувала акцію "Всесвітній день вишиванки".
Дівчина запропонувала студентам одного дня одягнути вишиванки. На цю ініціативу відгукнулося декілька десятків студентів та викладачів факультету. Однак щороку масштаби святкувань зростали й нині День вишиванки відзначають також і за межами нашої держави.
Цікавинки про українську вишиванку
Здавна для українців вишиванка відігравала не стільки функцію одягу, як була своєрідним оберегом від різного зла. Тому візерунки на сорочках та сукнях наносили на рукави, коміри і поділ.
Своїми особливими узорами та поєднанням кольорів на вишиванках може похвалитися не лише кожен регіон України, а й навіть окремі села. Сорочки можуть відрізнятися за фасоном, кольором, візерунком.
Узори вишивки загалом можна поділити на три великі групи: геометричні, рослинні, тваринні та антропоморфні (такий, що нагадує людину) орнаменти. Рослинні традиційно вишивали на жіночому вишитому одязі, геометричні – на чоловічому.
Існує понад 250 швів, які базуються на 20-ти видах техніки вишивання. Найпопулярнішими є мережання, низь, гладь.
Раніше вишивання було виключно жіночим заняттям. Перш ніж братися за роботу дівчина зазвичай постилася, молилася і мила руки.
Надзвичайно тонка вишивка "білим на білому" на натільних сорочках була поширена серед європейської знаті й української шляхти.
Тривалий час вишивка була своєрідною візиткою людини. За орнаментом і кольорами можна було дізнатися про її вік, сімейний стан, соціальний статус. Приміром, сорочку із вишитими квітами носили лише молоді дівчата. Нині ж вишивка виконує більше декоративну функцію.
Рекордну кількість людей, одягнутих у вишиванки, було зафіксовано у День Незалежності в 2011 році у місті Рівному. Згідно із Книгою рекордів України, на центральному Майдані тоді зібралося 6570 людей у вишиванках.
(Текст з сайту unian.ua)

20/05/2026

11/05/2026

Якби я не була такою лінивою писати текст, то написала б книгу про Мам нашого сьогодення. Написала б про Мам, які з дітками виїхали з України. Які в екстреному режимі вчили і продовжують вчити іноземну мову, які зі своїми дітьми 24/7 без бабусь і дідусів поруч вже чотири більще роки… які беруться за будь-яку роботу, щоб триматись і не бути залежними лише від виплат… які підтверджують дипломи і працюють на посадах місцевих, але з них питають у сто раз більше і вони здають іспит на профпридатність щодня… Написала б про Мам, які залишились в Україні і під загрозою 24/7 намагаються жити життя зі своїми дітьми в укриттях, метро, між двома стінами. Водять дітей у школу/садок/на гурток і виконують роль мами і тата одночасно… Написала б про Мам, які наважуються завагітніти, виносити і народити в сховищах пологових будинків… Написала б про Мам, які з телефоном у руках 24/7 чекають телефонного дзвоника або сповіщення, щоб тільки почути рідний голос і знати, що живий… Написала б про Мам, які чекають не дивлячись на те, що вже стільки часу в особистому кабінеті координаційного штабу написані жахливі слова… Написала б про Мам, які можуть тепер спілкуватись зі своєю дитиною сидячи на лавці навпроти портрету під синьо-жовтим...

09/05/2026

Можливо у когось припадає пилом, а мені в кабінет потрібна

24/04/2026

Чудовий діалог клієнта і психолога.
Одна із задач психолога бути настільки стійким, щоб витримати будь-яку емоційну реакцію клієнта і над цією своєю стійкісті ми дійсно багато працюємо.
Єдиний мінус в цьому епізоді - алкоголь. Це недопустимо. А от чай, каву чи воду запропонувати в самий раз.
Знаходьте свого психолога і проживайте різні стани
#психологКиїв

23/04/2026

Сьогодні думала про те, що коли у 2001 році вступала на психфак, то багатьом знайомим, родичам треба було пояснювати ким я буду, хто такий цей "психолог"... То медик чи педагог запитували))) А сьогодні у нас є професійне свято в українському календарі💪 Цікаво бути причетною😊 Сподіваюсь, що найближчим часом таки доб'ємо ліцензування для психологів!!!
А взагалі, психологія в українських реаліях точно набуває повнішого змісту і більших об'ємів, сенсів, практичності... і вже іноземні колеги, у яких я додатково оперативно навчалась у 2022 році (по роботі із секsyalizovanum nasullyam, екстремальними ситуаціями і т.п.), запрошують мене на свої робочі зуми ділитись досвідом...
Дякую тому, хто ініціював створення Дня українського психолога😊 і своїм викладачам за якісне, вимогливе і цікаве навчання🎓 і колегам, які 🔥💪 і батькам, які дозволили 20 років назад вступити куди захотіла, хоча це було щось таке незрозуміле і дивне💛
Рухаємось далі

22/04/2026

Опублікую ці фото у знак моєї вдячності за титанічну роботу Поліції. Багато років знаю їхню роботу з середини (починаючи з 2005 року, коли будучи студенткою проходила практику в Центрі практичної психології при МВС України в Черкаській обл). Пишаюсь своєю співпрацею з Поліцією, як психолог. І неодноразово, як громадянка, зверталась за допомогою і отримувала її.

14/04/2026

Згадала про те, що вивчала 20 років тому в університеті😊 Ще раз про те, що стаціонарна класична п'ятирічна освіта - це 💪💪💪, а Черкаський Національний Університет - це і 💪і 💛
, дякую за якісні зустрічі

05/04/2026

Як же хочеться відправити це фото одній людині... але я не можу це зробити. Я навіть знаю, що отримала б відповідь: "о, знайоме місце)))"... є місця і спогади від яких стає боляче, але це те, що треба прожити...
На сесіях я дуже часто зустрічаюсь зі станами клієнтів, які прагнуть стану "забути", але забуваючи щось ми це щось просто переміщаємо у підсвідомість де воно впливає на наше життя і навіть керує ним. У свідомості, типу щоб стало легше - забуду, буду відганяти думки, спогади, а насправді такі штуки формують незавершеності... і як же багато цих незавершеностей ми накопичуємо... і так часто в інтев'ю літніх людей чуємо жаль у словах: "шкодую, що не сказав, не подзвонив, не з'ясував, не уточнив..."
Незакритий або незавершений гештальт, так це звучить професійною психологічною мовою. Не всі ситуації ми можемо завершити (закрити гештальт), але точно потрібно собі дозволяти прожити емоції з ними пов'язані і вчитись дихати і рухатись далі. Дозволити собі мати спогади наповнені сумом, бо це невід'ємна частина життя, а не уникати їх витіснивши у підсвідомість ілюзорно думаючи, що позбулись...
Так, я дуже хочу відправити це фото у WA, але я це не зроблю...і я сумую...і я проживаю це...
#якЖеДобреХодитиДоПсихолога

03/04/2026