olga___kozlova

olga___kozlova Психологическое консультирование и терапия

Поле сьоме: 7. «Awe»Папір, чорнило. 29,7 × 42 см.Не в тексті.Не в храмі.Зсередини.Без напруги.Один раз.Перша хвиля.Перек...
29/06/2025

Поле сьоме: 7. «Awe»
Папір, чорнило. 29,7 × 42 см.

Не в тексті.
Не в храмі.
Зсередини.
Без напруги.
Один раз.
Перша хвиля.

Перекладайте як хочете.
Для мене це — «Трепет», а точніше, те, як я його іноді відчуваю.

🎨 You’re invited! (Ukrainian version below) I’m excited to share with you my new art series, “Obrana,” and warmly invite...
28/06/2025

🎨 You’re invited! (Ukrainian version below)

I’m excited to share with you my new art series, “Obrana,” and warmly invite you to an intimate evening at CITYgalleryVIENNA.

🗓 Date: July 11, 2025
🕕 Time: 18:00
📍 Location: CITYgalleryVIENNA by
Mahlerstraße 11, 1010 Wien, Österreich
🍷 Free drinks
🎟 Entry is free

Come by, have a drink, explore the works, and let’s talk about art, process, and what “Obrana” means to you.

👇 Leave a comment if you’re planning to come — we’d love to see you there! Tag a friend who might enjoy it too.

—— 🇺🇦 ——

🎨 Запрошую вас!

З радістю ділюся новою серією робіт «Obrana» та щиро запрошую на теплий, камерний вечір у CITYgalleryVIENNA.

🗓 Дата: 11 липня 2025
🕕 Час: 18:00
📍 Локація: CITYgalleryVIENNA by Publicartists
Mahlerstraße 11, 1010 Відень, Австрія
🍷 Безкоштовні напої
🎟 Вхід вільний

Заходьте — поспілкуємось, подивимось на роботи, поділимось думками про мистецтво, процес і сенси, які кожен з нас може знайти у «Obrana».

👇 Напишіть у коментарях, якщо плануєте прийти — буду дуже рада вас бачити!
Також тегніть друзів, яким це може бути цікаво.

Поле шосте арт-гри    6. «Breath»  Папір, туш. 29,7 × 42 см.«Дихання» — первинний акт творення:  невидимий рух, що зв’яз...
28/06/2025

Поле шосте арт-гри

6. «Breath»
Папір, туш. 29,7 × 42 см.

«Дихання» — первинний акт творення:
невидимий рух, що зв’язує пустоту й сутність.



Техніка:
➤ Легкий мазок— видих,
➤ Розмитий край— вдих.

На папері — слід дихання,
ніби туш навчилася жити.
Пустота й сутність —
дві легені однієї істоти.



Ця робота — квинтесенція подорожі:
від іскри («Збудження») через боротьбу («Жага») — до ритму існування.
Дихання — це міст між «Першою» (вічністю)
і «Краплями» (миттєвістю).
Воно є їхнім спільним пульсом. ❤️

Поле п’яте арт-гри:5. «Drops». Папір, туш. 29,7 × 42 см.«Краплі» — сутність, миттєвість і тиша.  Неідеальне коло.    Кра...
28/06/2025

Поле п’яте арт-гри:
5. «Drops». Папір, туш. 29,7 × 42 см.
«Краплі» — сутність, миттєвість і тиша.

Неідеальне коло.
Краплі зверху.
Тиша між ними —
це мова без слів.

Ця робота — чиста медитація:
важливість у відсутності ваги.

Поле четверте моєї арт-гри:4. «The Primal». Папір, туш. 29,7 × 42 см.«Перша» — сутність первісного, що існує поза часом....
27/06/2025

Поле четверте моєї арт-гри:
4. «The Primal». Папір, туш. 29,7 × 42 см.
«Перша» — сутність первісного, що існує поза часом.

«Перша» як доісторичний шепіт:
штрих, що не потребує слів.
Не форма — а відлуння форми.
Не символ — а сутність до символу.
Тиша після «Початку» —
це простір для «Першої».

Той «ключ» («Збудження») вже в замку... Повертайте його сміливо зі мною. 🗝️🚪  Клітинка друга:  «Thirst». Папір, туш. 29,...
20/06/2025

Той «ключ» («Збудження») вже в замку... Повертайте його сміливо зі мною. 🗝️🚪

Клітинка друга:
«Thirst». Папір, туш. 29,7 × 42 см.
«Жага» / Прагнення.
Ненаситна потреба сенсу в абсурді — напруга між штрихом і пусткою; вічний порив душі.

Я вдихнула повітря сенсу (наче ви — науковець, що відкриває коробку Шредінгера)...

Але чи існує кіт? Чи є сенс у знаку? Це залежить від того, хто дивиться. Вирішуйте самі.

Перше поле моєї арт-гри, що вирушає у подорож.  Перша клітинка гри — це не просто робота, це мій маніфест руху.  Це мій ...
19/06/2025

Перше поле моєї арт-гри, що вирушає у подорож.

Перша клітинка гри — це не просто робота, це мій маніфест руху.
Це мій потужний, складний, сфокусований і невербально насичений початок.
Куди?
Про що?
Згодом дізнаєтесь.

«Awakening». Папір, туш. 29,7 см.

«Збудження» — діалог між пусткою та суттю, первинний імпульс творення в каліграфії мінімалізму.

Десь за горизонтом цього аркуша вже пульсує наступне поле.
Це «Збудження» — ключ, що відмикає двері. Чи готові ви повернути його у замку?

•Флірт без відповідальності•Так, я хочу нахилитись ближче до вашого подиху. І я, схоже, вчу «поганому». Добрим і правиль...
18/06/2025

•Флірт без відповідальності•

Так, я хочу нахилитись ближче до вашого подиху. І я, схоже, вчу «поганому».
Добрим і правильним – шана, але далі не читайте. Бо це про миттєвість, про флірт без тягаря «потім». Про ту магію, коли відповідальність – це лише відповідати тілом на тремтіння «зараз».

Флірт без відповідальності – це не про егоїзм. Це про свободу слухати тілом. Науково кажучи, коли ми фліртуємо, мозок викидає дофамін та окситоцин – гормони задоволення й прив’язаності. Але без відповідальності ми зупиняємось саме на цьому: на солодкому уколі бажання, на напрузі перед дотиком, який може ніколи не статися. Це як дихати озоном після грози – чисто, гостро, без наслідків.
..А потім – цілувати поглядом. Це не метафора для сором’язливих. Нейробіологи стверджують: тривалий зоровий контакт активізує ту саму ділянку мозку (limbic system), що й фізична близькість.
Твій погляд обпалив мої губи?
Мої очі зупинились на твоїй ключиці, де пульсує артерія?
Це вже діалог. Без слів...
Наше тіло читає мову іншого тіла – розширені зіниці, легкий рух губ, мікрорухи.
З погляду сексології: саме ця невербаліка – основа справжньої еротичної напруги. Це гра на найчутливіших струнах, де кожен нерв – ерогенна зона.

І ось воно – повернення.
До забутої практики упоєння лібідо як самоцілі. Коли флірт – це мистецтво для мистецтва. Коли електрика пробігає крізь тіло, від скроні до пальців ніг, не шукаючи виходу в дії, а лише в пульсації. Саме там, де живе пустота між нами – чи то метра, чи то кілометрів – народжується найсолодша напруга. Ця пустота стає резонатором, в якому лунає кожен наш несміливий сигнал.

Двері внизу, набагато нижче розуму, відчиняються на цей струм. Це інстинктивне знання, закодоване в кожній клітині. Не плануй, не чекай зобов’язань.
Просто дозволь собі відчути.
Пульсацію.
Погляд.
Мимовільну усмішку.
І знай, що іноді найглибше задоволення – це саме ця гра на межі, коли єдиною «відповідальністю» є відповідь твого власного тіла на його магнітне поле.
Все інше – вже опція.
Іноді – зайва.
Бо сьогодні достатньо просто жити струмом
Дихати
Відчувати
Сумніватися.

Карма нерешительности — вечный четверг. День между «уже» и «еще нет».  Карма нерешительности — это тень не родившихся бл...
17/06/2025

Карма нерешительности — вечный четверг.
День между «уже» и «еще нет».

Карма нерешительности — это тень не родившихся близнецов. Два «я», которые могли бы быть: Один — смелый и дерзкий. Другой — мудрый и осторожный. Они стоят за плечами, дыша в затылок.

Это скорлупа «возможно».
Стены из невысказанных слов, некупленных билетов.
Стучишь изнутри — тихо. Ждешь, что кто-то разобьет скорлупу. Но ключ — всегда в твоем кармане. Им можно оцарапать вечность. Или просто перебирать, слушая блаженное мычание невыбора.

А рядом с невыбором — горечь утрат или, если повезет, сладкий самообман: букет неосознанности и душевных защит.
Ключ ржавеет в кармане.
Скорлупа твердеет.
Четверг длится.
Финал трагичен.
Ужас момента случится в концентрате.

Вот и вся карма.

Дышите.
Сомневайтесь.
И я с вами💋

Профессиональный тупик. Встреча с болью.  Ни одной техники в арсенале — только болеть рядом. Болеть вместе.  Плакать. И ...
16/06/2025

Профессиональный тупик.
Встреча с болью.
Ни одной техники в арсенале — только болеть рядом. Болеть вместе.
Плакать. И надеяться… Хоть чуть-чуть утихнет.

С разрешения клиентки — делюсь.
Дыхание в спину.

Непроговоренность. Годами. Слепила иллюзию любви. И ужас войны.
Тревога. Ночь. Взрывы. День за днем — резали. Резали иллюзию.
До правды.
Реальность вздрогнула.

Остался контур.
Призрак. А внутри — оголенная правда.

«Партнер… Не видел. Не замечал. Время вместе — ушло. Навсегда.
Практически смерть. Вернее — смерть моих минут, секунд, части жизни.
Мои минуты рядом… пролистаны как пустые страницы.
Только вчера… вроде… увидел? Чуточку понял?
Но мое время — ушло. Навсегда.»

Вот так.
А я… Только плакать. Тихо. С паузами.
С передышками. Смотреть на уточку.
И снова.
Соль на губах.

Если знаете… Как помочь?(только без посылов на супервизию или в том направлении…я в курсе, давно)
Напишите.
Очень тяжело.

Address

Pripyat

Telephone

+380975441817

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when olga___kozlova posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Practice

Send a message to olga___kozlova:

Share

Category