Maryna Fatieieva

25/02/2026

🪝 Як так відбувається, що ми, розумні й освічені люди, стаємо вразливими до маніпуляцій під час війни? 🪝

Маніпулятивний контент працює не тому, що люди «наївні». Він використовує природні особливості нашого мислення – ті самі, які допомагають швидко реагувати на небезпеку. Але в умовах війни еволюційні механізми стають слабким місцем.

Гібридна війна – це не лише бойові дії, а й постійний інформаційно-психологічний тиск. Цей тиск має на меті посіяти страх, зневіру, розбрат, і зменшити підтримку Збройних Сил України. Для цього використовують фейки, емоційні новини, ботів, маніпуляції та таргетовану рекламу.

Чому це працює?

* Ми живемо в хронічному стресі. Тривога, виснаження, травматичний досвід знижують критичність мислення.
* Сильні емоцій – страх, гнів, безнадія, почуття провини – «вимикають» раціональний аналіз.
👉Приклад: бачимо в соцмережах інформацію, яка викликає сильний гнів. Фіксуємо це і розуміємо, що емоція -це сигнал. Можливо, контент спеціально створений, щоб спровокувати саме таку реакцію 🪝
* Ми схильні вірити тому, що підтверджує наші страхи.
* Перше враження від фейку часто лишає слід і запам’ятовується сильніше, ніж його спростування.
* Багато хто вважає, що маніпуляції діють на інших, а не на себе (Ніт, це діє на людей, і ми люди).

Інформаційна атака не є другорядним фронтом, це окремий інструмент війни.

Тож усвідомлення власних реакцій ВЖЕ є частиною оборони. Якщо інформація миттєво викликає сильну емоцію – це привид не поширювати її, а перевірити.

17/02/2026

Хаос виснажує. Структура лікує.
Чому рутина береже психіку

Почну з поняття “втома від прийняття рішень” (decision fatigue).
👉Уявіть, що кожна наша дія і рішення вимагає ресурсу.
Відповідно, кожна мікродія і мікрорішення – то мікровитрата.

Що вдіти? (сукню, спідницю чи джинси, джинси сині чи чорні, а зверху сорочку чи джемпер…)
Пити зараз чай чи каву, чи комбучу?
З сирником чи сендвічем?

Кожне з цих рішень – дуже маленьке, але навіть воно воно забирає енергію.

Ресурсу зазвичай більше після сну, і менше в кінці дня.
Саме тому вислів «переспати з рішенням» і прийняти його зранку має сенс. Під кінець дня ми виснажені прийняттям рішень і легше помиляємось.

Тепер про щоденну рутину. Її сила в тому, що рутина допомагає не витрачати ресурс на прийняття рішень, і уникати втоми від прийняття рішень. Рішення приймається один раз, дотримуватися певної рутини.

Наприклад: я встаю о 8, п’ю воду, застеляю ліжко, снідаю, планую день ось так. І далі всі наступні дні це економить зусилля на прийняття мікрорішень, економить когнітивний ресурс і повертає відчуття контролю.

І це про турботу. Мозок не любить хаос, він любить передбачуваність.

P.S. Ні, я не пропоную носити весь час однакоіві футболки, як Стів Джобс 😉

09/02/2026

Розмірковую сьогодні про функціональну неграмотність.

У широкому науковому розумінні — це нездатність розуміти складні тексти, навіть якщо людина має достатній рівень формальної освіти, елементарні навички читання і письма, володіє мовою і має нормальний IQ.

Це явище проявляється тоді, коли людина:
- уникає складних завдань;
- допускає системні помилки;
- не може ефективно застосовувати знання та вміння на практиці.

Інакше кажучи, "формально грамотна" особа не здатна застосовувати читання і мислення у реальних життєвих ситуаціях. Вона уникає читання, або швидко втомлюється, відчуває роздратування і прагне відкласти текст, щоб краще його спрощено пояснили.

Сьогодні з доступністю штучного інтелекту кількість людей, які читають тексти, щоб виконати завдання і задовольнити формальні умови отримання освіти, знижується. Все більше інформації засвоюється за допомогою зображень з короткими коментарями і відео, без використання письмового мовлення.

? Для чого, взагалі, нам та функціональна грамотність? І що це?
Вона безпосередньо пов’язана з психологічним благополуччям, здоров’ям і безпекою, та професійною реалізацією.

Функціонально грамотна людина може:
- читати й розуміти тексти, інструкції, новини, договори;
- відрізняти факти від маніпуляцій;
- критично оцінювати джерела;
- виконувати робочі завдання не «за шаблоном», а усвідомлено;
- застосовувати знання на практиці, та вчитися новому впрордовж життя (а не тільки дитиною).

➡ Без цього людина легко стає жертвою дезінформації, шахрайства, пропаганди.
Відчуття компетентності, контролю над життям, менша тривога у складних ситуаціях – неповний перелік переваг функціонально (а не формально) грамотної людини.

Статистика з функціональної неграмотності, така:
- понад 40% у Румунії, Польщі, Португалії,
- понад 53% Чилі,
- країни Скандинавії – менше 20%,
- найнижчий показник у Японії – менше 10%.

Якщо ви дочитали і зрозуміли цей текст 😊 може виникнути питання – а що ж робити, щоб покращити свій рівень функціональної грамотності?

Читати книги, аналізувати тексти, писати самостійно і говорити зв’язні тексти. Бо м’яз, який ми навантажуємо, росте і функціонує. А м’яз, який не використовується – регресує.

30/01/2026

Пропоную добірку, яку я готувала на запит своєї чудової студентки ☀ Вона торкається теми сепарації, меж і дорослішання у стосунках з батьками.
У цих книгах і фільмах ви побачите, як любов може поєднуватися з болем, лояльність - з потребою у свободі, а близькість - з необхідністю дистанції. Вони допомагають усвідомити, що сепарація - не зрада родини, а шлях до зрілої ідентичності. І водночас, сепарація - це запрошення до діалогу з власною історією.

Тож книги:
«Дорослі діти емоційно незрілих батьків», Ліндсі К. Гібсон;
«Важливо, щоб ваші батьки прочитали цю книжку (а ваші діти радітимуть, якщо і ви це зробите)», Філіппа Перрі;
«Теорія прив'язаності. Емоційно-фокусована терапія для створення гармонійних стосунків», і «Обійми мене міцніше», Сьюзан Джонсон;
Не лякайтесь назви, книга потужна - «Я рада, що моя мама померла», Дженнет Маккерді.
І класика, про ролі дітей у сім’ї «Драма обдарованої дитини», Еліс Міллер, «Кайдашева сім'я», Нечуй-Левицький.

Фільми:
Білий олеандр, 2002
Сентиментальна цінність, 2025
Осіння соната, 1978
«Маленькі жінки», 2019.

Буде класно, якщо ви поділитесь зі мною своїми улубленими фільмами/книгами про сепарацію дорослих дітей 💙 А може, цей список поставить питання, як у вас зі свободою бути собою поруч із батьками? 🤨

27/01/2026

📌 Про ARFID і вибіркове харчування — для батьків дітей з нейровідмінностями.

У межах просвітницької діяльності .ukraine у Київському регіоні відбулася зустріч для батьків із лікаркою-педіатринею та дієтологинею .tiana.doc
Говорили про ARFID - розлад уникання / обмеження їжі, та про те, як нейровідмінності можуть впливати на харчову поведінку дітей.

Батьки відзначали:
💬 інформації про вибіркове харчування дуже мало, а потреба в ній - величезна.

Дякуємо спікерці за професійність і чутливість до теми, за організацію зустрічі, а батькам - за відкритість і довіру 🤗

Продовжуємо роботу і тримаємо стрій 💛💙 Більше матеріалів по ARFID додаю в коментарях.

23/01/2026

Маю улюблену навичку в DBT, називається "протилежна дія". Вона допомагає змінювати сильні, "залипаючі" емоції через дії.

Тобто, коли емоція штовхає тебе робити щось, що тільки погіршує ситуацію - зроби свідомо навпаки. Як це працює:
Страх каже: "Уникай!" -- ти обережно наближаєшся.
Сум каже: "Лягай і нічого не роби" -- встаєш і дієш.
Злість каже: "Атакуй!" -- зупиняєшся, і говориш спокійно.

🙃 Ідея така: коли ти дієш протилежно імпульсу, мозок поступово підлаштовує емоцію під нову дію. І зовсім коротко: не чекай, поки настрій зміниться - дій так, ніби він вже інший💪

А ви, коли страшно -
швидше відкладаєте, чи робите маленький крок?

07/01/2026

Початок року - час продовжити членство у важливих міжнародних організаціях ☀💙 А найважливіша, звісно, то є рідна Асоціація лікарів та психологів "РХП: терапія и превенція". 🥰

07/01/2026

🤨Тривога як ворог, чи як ресурс? Поговоримо, як використати її.

Таке знайоме відчуття тривоги 💓 Зазвичай пришвидшується пульс, в грудях стискається, може відчуватися нудота, тремтіння пальців, позиви в туалет.

Тривога - це негативно забарвлена емоція, що виражає відчуття невизначеності, очікування негативних подій, важко визначені передчуття. Вона містить багато енергії, яка буквально штовхає до дій, і це _нормально_: такий еволюційний механізм допомагає нам виживати, мобілізувати сили для дій та відповідей на виклики життя.

Якщо залишатися на місці, нічого не робити, ця енергія не знаходить виходу. Тривога починає «крутитися» в думках: з’являються румінативні сценарії, повторювані запитання «а що, якщо…», самонакручування та самоїдство. Відчуття стає неприємним і вкрай важкопереносимим, а тривога – виснажливою.

🎄Під час свят активні люди, які зазвичай зайняті, мали більше вільного часу, в тому числі, і на тривогу від бездіяльності, як відповідь тіла і психики на зміну ритму життя.

Як використати цей ресурс?
Почати діяти, робити будь-яку дію, фізично знаходитися в русі. Не варто шукати «ідеального рішення» - роблю одну просту дію тут і зараз.
Пройтися, прибрати щось навколо себе, написати одне повідомлення, зробити кілька рухів тілом – все згодиться.
Дія зупиняє румінації й допомагає енергії тривоги працювати на нас, а не проти нас.

Важливо: усе сказане вище стосується ситуативної, адаптивної тривоги. Це не про діагностовані тривожні розлади, які потребують окремої професійної допомоги.

30/12/2025

Підсумки року - скрізь, в усіх соцмережах. З досягненнями і факапами. Когось вони мотивують, когось злять, тригерять або соромлять.

Особисто я люблю передивлятись власний рік і підводити підсумки - бачити, що вдалось і ні, які задачі відбулися, а які втратили сенс і трансформувались в інші... Це сприяє усвідомленню часу.

Підбивати підсумки чи ні, публікувати їх на широкий загал, для друзів чи тільки для себе - вирішує кожен для себе. Дозволю нагадати улюблену цитату Марші Лінехан щодо життя, яке варте того, щоб жити: «Люди роблять найкраще, на що вони здатні в конкретний момент часу.»
От і я - людина, і в кожну хвилину життя роблю найкраще з того, що можу.

За цей рік я багато встигла і ще більше не встигла)
- працювала з клієнтами, супервізантами і студентами;
- дружила з друзями;
- любила дітей, чоловіка і рідних;
- живу в прекрасній країні, нехважаючі на постійні атаки сусідів-терористів.
А також виступала, вчилась, подорожувала, писала статті, організовувала заходи з психічного здоров'я і багато всього. І помилялась.

Із прийдешніми святами!

З непохитною вірою в Україну.

МФ

24/12/2025

Останній робочий день перед Різдвяними канікулами... Метушня цього року має свій «особливий шарм» — плани + дедлайни + обстріли і світло за розкладом.
А звичка продумати все якнайкраще і встигнути то до Нового року нікуди не зникла. Вона сидить поруч і шепоче:
«Давай-давай, ще трохи, ще ось це дороби…»

Але, власне, в такий період найбільший ризик — не те, що ми щось не встигнемо.
А те, що ми зженемо себе остаточно.
Інколи найкраще рішення — трохи зупинитися. Зменшити темп.

Запитати себе:
А що точно може почекати до січня?
Почати писати статтю?
Візит до стоматолога?
Перегляд документів?
Маленькі «маю зробити» зі списку, який уже більше схожий на роман?

У січні це буде не менш доречно. І стоматолог буде тільки радий бачити вас не 29 грудня о 19:45.
Дбайте про себе.

Перед святами це звучить особливо актуально. А перед святами під час повномасштабної війни - ще актуальніше.
Повільніше, з турботою про себе. Для збереження себе🐌✨

23/12/2025

Наприкінці року провела заняття для фахівців ІРЦ №1 Голосіївського району м. Києва. Що було у фокусі?

Проблемна і здорова харчова поведінка
- Харчова поведінка порушена, на що звертаємо увагу?
- РХП – базові ознаки, статистика.
- Які потреби насправді задовольняє їжа.

Разом шукали відповіді на питання:
- Чим дотримання здорової дієти і системи тренувань відрізняється від РХП, і коли варто бити на сполох?
- На що варто звертати увагу спеціалістам, якщо людина не каже явно про РХП?
- Робота з РХП як із супровідним розладом якоїсь іншої проблеми. (Що там може бути?)
- Що ще спеціалісти мають знати про РХП, але не додумались спитати?

Було тепло і ресурсно, дякую за запрошення - жива, активна аудиторія професіоналів. Продовжуємо співпрацю ☀💙

А перевірити себе на наявність порушень за допомогою простого скрінінга SCOFF, і відповісти "Так" чи "Ні" на п'ять запитань можна за посиланням:
https://ed-ua.com/faq/skrining-narushenij-pishhevogo-povedeniya-scoff

04/12/2025

РХП часто "ходить в парі" з іншими розладами, РДУГ один з них. BBC зняли фільм про розлад дефіціту уваги і гіперактивності, раджу подивитися тим, хто в роботі чи приватному житті стикається з нейровідмінними людьми. Відповіді на всі питання він не дасть, але подивитись варто

Діагноз РДУГ останнім часом став більш широко відомим, та що він насправді означає? Документальний фільм знайомить нас із людьми, які отримали цей діагноз у ...