26/07/2025
Лист до себе. Щирої і глибокої.
Моя люба,
Я знаю, як непросто бути тією, хто відчуває глибше.
Хто чує тишу в чужих словах.
Хто бачить біль за усмішкою.
Хто не грає — бо не вміє. Бо справжня.
Ти часто була сильною не тому, що хотіла —
а тому, що не було вибору.
Ти трималась, коли хотілося розсипатись.
Ти мовчала, коли всередині все кричало.
І навіть тоді — ти була красива. Світла. Жива.
Я хочу, щоб ти пам’ятала:
ти маєш право не знати.
Маєш право помилятись.
Маєш право втомлюватись, закриватись, відпускати.
Але одне — не віддавай ніколи:
свою глибину.
Бо саме вона — твоя магія.
Не всі зможуть тебе зрозуміти.
Не всі залишаться.
Але ті, хто залишиться —
полюблять тебе не за ролі. А за душу.
І саме там — твоя свобода.
У чесності. У щирості. У тій любові, яку ти даєш — навіть коли тобі болить.
Я пишаюсь тобою, моя щира.
Я — ти. І я завжди тут. 🌿
З любов’ю,
твоя Душа
