09/02/2026
Залежність часто починається не з кайфу
Багато людей уявляють залежність як історію про легковажність: мовляв, хтось просто захотів гострих відчуттів, “спробував разок” - і втягнувся. Але в реальному житті все часто починається інакше. Не з веселощів. Не з бажання “відірватися”. А з дуже простого й людського: потреби витримати.
Перший крок часто пов’язаний не з насолодою, а зі спробою впоратися зі станом, який здається нестерпним. Комусь треба заснути, бо думки не вимикаються ночами. Комусь - приглушити тривогу, яка стискає груди й не дає дихати. Хтось намагається не відчувати порожнечу, внутрішню тишу, яка лякає сильніше за будь-який шум. А хтось просто хоче бути “нормальним” серед людей - не соромитися, не тремтіти, не випадати з розмови.
У такі моменти речовина або інша форма залежності здається простим виходом. Швидким, доступним і майже магічним. Вона ніби повертає контроль: дає сон, спокій, сміливість, відчуття, що ти знову “в нормі”. Але проблема в тому, що цей ефект тимчасовий. Він не зникає без сліду - він повертається хвилею, і часто сильнішою, ніж був до цього.
Найстрашніше в тому, що людина зазвичай не хотіла руйнувати життя. Вона не прагнула втекти від реальності заради задоволення. Вона просто шукала спосіб прожити ще один день. І саме тому залежність така підступна: вона приходить не як ворог, а як “порятунок”.
Розуміння цього не виправдовує залежність, але змінює оптику. Замість питання “чому він/вона це робить?” з’являється інше: “що саме болить настільки, що без цього неможливо витримати?” І саме з цього питання часто починається шлях назад - до себе.
Телефонуй нам.
+380 67 429 9005
+380 63 609 0761