19/08/2025
Турбота про тих, хто піклується про інших: як ми підтримуємо фахівців проєкту «HOPE»
Ті, хто звик чути інших, іноді найбільше потребують, щоб почули їх самих. Саме для цього у межах проєкту «HOPE – допомога в подоланні: укріплення життєстійкості сімей ветеранів та військових» ми піклуємося про наших учасниць, надаючи їм психоемоційну підтримку та укріплюючи власні ресурси. Для цього ми запланували та провели серію групових супервізій для учасниць проєкту з Київської, Дніпропетровської, Кіровоградської та Чернігівської областей.
Наші учасниці щодня працюють із жінками та дітьми із сімей ветеранів та військових — тими, хто не обирав цього досвіду свідомо, але щодня вчиться жити з ним. Практичні психологи закладів освіти допомагають укріплювати психологічну стійкість, знаходити додаткові сили та ресурси, відновлювати внутрішні опори. Щоб мати силу працювати з людьми та надавати їм ефективну психоемоційну допомогу, важливо й самим відчувати підтримку, звідкись черпати джерела наснаження.
Супервізії стали тим самим простором безпеки, де можна зробити крок в сторону від ролі професіонала , говорити вголос про втому і сумніви, поділитися особистими викликами та знайти розуміння серед тих, хто щодня працює поруч. Тут звучали історії про складні випадки з практики і про те, що залишається після них: напруга, гіпервідповідальність, сумніви у власній ефективності, біль від знецінення результатів роботи. А разом з тим — і розмови про те, що підтримує: щирий обмін досвідом, маленькі щоденні ритуали відновлення, колеги, які готові вислухати й підтримати.
Ми говорили й про вигорання — те, що поступово вростає у щоденність і непомітно змінює і роботу, і життя. Обговорювали його перші сигнали: коли важче зосередитися, коли емоції втрачають гнучкість і стають або гострими, або глухими, коли втома стає фоном. Згадували й поведінкові прояви — від уникання рутинних завдань до зниження інтересу до того, що раніше надихало. І головне — як вчасно помічати ці ознаки, щоб встигнути зупинитися, відновитися і повернути внутрішню стійкість.
Були й розмови про інші актуальні виклики: як іноді складно залишити думки про клієнта за межами робочого часу, як тривожить страх зробити помилку і як важливо тримати власні кордони. Під час зустрічей підтримки учасниці говорили про те, що психолог — це не лише професія, а й людина, якій теж потрібен відпочинок, і що саме усвідомлення цього відкриває шлях до збереження ресурсів.
Під час супервізій учасниці ділилися тим, що для них працює та є найбільш ефективним у відновленні: спостерігати позитивні зміни у стані клієнтів, відчувати професійну підтримку зі сторони колег, мати можливість обговорити складні випадки без страху осуду, виділяти час на відпочинок, навіть попри напружений графік і зростаючу кількість клієнтів. Для когось ресурсом є прогулянки чи перебування на природі, для когось — читання, творчість, спілкування з близькими, а для когось — навчання та обмін досвідом у колі колег.
Важливим відкриттям для багатьох стала сама атмосфера зустрічей, яка сформувалась в ході реалізації проєкту. Навіть онлайн, попри повітряні тривоги й перебої зв’язку, тут відчувалася належність до спільноти, де твої переживання не потребують довгих пояснень. На думку Олени, учасниці проєкту: «Це був простір, де можна було сказати: «Мені зараз важко» — і почути у відповідь: «Я розумію, про що ти»!. І ця підтримка колег виявлялася не менш важливою, ніж новий інструментарій, який учасниці пілотували в проєкті».,
Учасниці проєкту вважають, що, супервізії мають стати системною підтримкою фахівців. На думку Наталії, учасниці проєкту: «Психологи, які працюють у MHPSS напрямі, щодня віддають багато — і так само потребують, щоб хтось подбав і про них. Коли фахівець має відчуття безпеки, підтримки та доступу до ресурсів, він може давати більше — і робити це не з виснаження, а з внутрішньої сили».
Ми віримо: підтримка фахівця — це передумова надання якісної психоеомційної підтримки та укріплення резильєнтності не лише окремих людйе, а й сімей, громади, України в цілому! Саме тому проєкт «HOPE» й надалі створюватиме простори, де психологи можуть відновлювати сили, ділитися досвідом і знаходити підтвердження: вони не одні у своїй роботі. За ними команда, яка поруч, щоб нагадати: внутрішня стійкість починається з турботи про себе!
Проєкт “HOPE – допомога в подоланні: укріплення життєстійкості сімей ветеранів та військових у воєнний та повоєнні часи” реалізується ГО «Агенція Розвитку Проєктних Ініціатив» у межах проєкту GIZ «Ґендерно-чутливі підходи до ментального здоровʼя та психосоціальної підтримки в Україні», що фінансується урядом Німеччини.
Основні партнери проєкту: #Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи та #Всеукраїнська асоціація практикуючих психологів
Ірина Панок, експертка з комунцікації та оцінки
