06/12/2025
Я мама.
А ще я коуч і психотерапевт.
⠀
Хтось побачить у цьому «діагноз» формату «тижкоуч», «тижпсихолог».
А я бачу три ролі, які співіснують і підтримують одна одну.
⠀
До чого це я.
⠀
Завтра у мого сина важливий день - екзамен на білий пояс з дзюдо.
І як мама я хочу бути поруч, підтримати.
⠀
Але…
З листопада було виділено аж 10 хвилин підготовки, а ввечері (о 22:00, коли ж іще?) виявилось, що загублені штани від кімоно.
⠀
«Здавати екзамен без штанів - ще те задоволення», - подумала я 🫣
⠀
Добра мама в мені трималася недовго…
Я намагалася опанувати себе, щоб не вибухнути нотаціями про відповідальність і уважність…
І тут в чат вийшов мій внутрішній психолог - нагадав про всіх дорослих клієнтів, які роками несуть біль від батьківських реакцій: тону, слів, емоцій, що тоді зранювали сильніше, ніж сама подія.
⠀
Постучалась і моя маленька Світлана, яка колись не отримала такої підтримки…
Поревіла. Обійняла свою внутрішню дитину і пішла цілувати сина зі словами:
«Вибач синку. Це емоції. Я вірю в тебе. Ти впораєшся».
⠀
Так і живемо. Коли на мої «мамські» автоматичні реакції реагує мій же психолог 😅
Навіщо я це пишу❓
⠀
В дитинстві, коли трапляється подія, психіка дитини реагує на неї по різному. Травмуючою є не сама подія, а реакція на неї.
Дитина не памʼятає контексту, причин, втоми батьків.
Вона памʼятає відчуття -
страх, сором, самотність, нелюбов.
І саме ці відчуття стають травмуючими.
⠀
Як дорослі, ми ніколи не знаємо в моменті, що саме може зранити дитину.
⠀
Що я помічаю у роботі й житті❓
⠀
Мами дуже часто дивляться на дітей через оптику власних травм:
стелять соломку там, де її не треба стелити, втрачають кордони між «я дорослий» і «ти дитина».
⠀
А коли кордони розмиті - дитина втрачає опору.
Бо кордони = безпека.
⠀
❗️І найважливіше.
⠀
Дитині НЕ потрібна ідеальна мама. Потрібна врегульована мама.
Вона може злитися, втомлюватися, помилятися.
Головне - звернутись до своєї дорослої частини, бути поруч і витримати не лише емоції дитини, а й свої.
⠀
Діти беруть не наші слова.
Вони беруть нашу нервову систему.
⠀
І якщо ми вже вміємо обіймати свою внутрішню дитину - у наших власних дітей значно більше шансів вирости стійкими.
⠀
З любов’ю, ваша