What are the opening hours?

Monday 08:00 - 17:00 Tuesday 08:00 - 17:00 Wednesday 08:00 - 17:00 Thursday 08:00 - 17:00 Friday 08:00 - 15:45

https://health.kyivcity.gov.ua/

Департамент охорони здоров'я міста Києва, Вулиця Прорізна 19, Kyiv (2026)

Q: What is the address?

Вулиця Прорізна 19

15/05/2026

Стан постраждалих у столиці: 5 пацієнтів залишаються у важкому стані

Станом на вечір 15 травня 2026 року, медичні заклади міста продовжують надавати допомогу громадянам, які отримали травми внаслідок останніх подій. У стаціонарах столиці наразі перебувають 17 осіб.

Про це повідомляє директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА Тетяна Мостепан у своєму Telegram-каналі: https://t.me/tetiana_mostepan

5 пацієнтів перебувають у тяжкому стані. Лікарі борються за їхнє життя.

Решта постраждалих перебувають у середньому стані тяжкості, під постійним наглядом у профільних відділеннях.

Одномісячне немовля, яке раніше госпіталізували з отруєнням чадним газом, успішно пройшло лікування. Його виписали додому.

Медики забезпечені всім необхідним для надання допомоги та продовжують працювати у посиленому режимі.

Ми стежимо за оновленнями та бажаємо якнайшвидшого одужання всім постраждалим.

15/05/2026

Сьогодні схиляємо голови в пам’ять про тих, чиї життя забрала російська атака на столицю України у ніч з 13 на 14 травня 2026 року. Кожна втрата це трагедія, яку неможливо виміряти словами.

На будівлях столиці приспущені державні прапори. Скасовані розважальні заходи та гучна музика.

Ми в тиші згадуємо мирних мешканців Києва, яких вбила росія. Світла пам’ять загиблим. Співчуття рідним та близьким.

🕯️ Пам’ятаємо. Не пробачимо.

14/05/2026

У Києві розширили програму щодо підтримки системи охорони здоров’я

Сьогодні, 14 травня, на пленарному засіданні Київської міської ради депутати підтримали зміни до міської цільової програми «Підтримка та розвиток галузі охорони здоров’я столиці», ініційовані Департамент охорони здоров'я міста Києва.

Директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА Тетяна Мостепан:

«Ми посилюємо підтримку паліативних пацієнтів, забезпечуємо можливість безоплатного лікування для пацієнтів із тяжкими опіками, зокрема, наших військових. Знаково, що відтепер перевагами міської програми зможуть користуватися і військовослужбовці, які проходять лікування у столичних комунальних закладах, незалежно від місця реєстрації. Для нас принципово, щоб медична допомога була своєчасною, якісною та доступною кожному, хто її потребує».

Завдяки змінам у Програмі паліативні пацієнти, зокрема, діти та онкологічні хворі, які перебувають на стаціонарному лікуванні, безоплатно отримуватимуть лікувальне харчування.

Лікувальне харчування необхідне для підтримки організму поживними сумішами у випадках, коли природне харчування неможливе або недостатнє. Воно допомагає покращити якість життя пацієнтів, підтримує роботу шлунково-кишкового тракту, зменшує метаболічні порушення та забезпечує організм необхідними калоріями.

Не залишили без уваги й пацієнтів із опіками середнього та тяжкого ступеня, зокрема військовослужбовців. Для них передбачено новий захід, який дасть можливість безоплатно забезпечувати таких пацієнтів лікарськими засобами та медичними виробами, адже лікування тяжких опіків є надзвичайно дороговартісним.

Київрада також підтримала створення єдиної інформаційно-довідкової служби. Мешканці столиці матимуть можливість дізнаватися, зокрема, які медичні послуги надає та чи інша лікарня, графік роботи медичного закладу, як записатися на прийом до лікаря тощо. Крім того, пацієнти зможуть залишати свої пропозиції та зауваження щодо роботи медичних закладів.

Одним із ключових рішень стало розширення дії міської цільової програми на військовослужбовців Збройних Сил України, які отримали поранення та перебувають на стаціонарному лікуванні в комунальних медичних закладах столиці, але не мають київської реєстрації. Вони матимуть право безоплатно користуватися перевагами міської програми.

Ці доповнення до рішення були ініційовані Мариною Порошенко та підтримані депутатами Постійної комісії Київської міської ради з питань охорони здоров’я, сім’ї, соціальної та ветеранської політики.

Департамент охорони здоров’я міста Києва закликає пацієнтів укладати декларації з комунальними закладами охорони здоров’я. Наявність укладеної декларації буде однією з умов отримання переваг міської програми з 1 вересня поточного року.

14/05/2026

Масована атака на Київ: кількість постраждалих зросла до 43 осіб, серед загиблих — дитина

Станом на 16:05 кількість жертв та постраждалих внаслідок масштабного обстрілу столиці продовжує зростати. Влада та медичні служби працюють у посиленому режимі.

Про це повідомляє директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА Тетяна Мостепан у своєму Telegram-каналі: https://t.me/tetiana_mostepan

За останніми даними, внаслідок ворожої атаки постраждали 43 особи. Серед них — 41 дорослий та двоє дітей.

На превеликий жаль, підтверджено смерть 8 людей. Серед жертв — троє чоловіків, четверо жінок та 12-річна дівчинка.

До лікарень міста доставлено 32 особи, зокрема одну дитину.

Одному пораненому малюку медики надали допомогу безпосередньо на місці трагедії. Ще

11 дорослих після первинного огляду відмовилися від подальшої госпіталізації.

Усім постраждалим надається повний спектр необхідної медичної допомоги. Лікарі борються за життя кожного, хто перебуває у важкому стані.

На місцях влучань продовжують працювати рятувальники та правоохоронці. Рятувальні операції тривають, а дані щодо кількості жертв та руйнувань постійно уточнюються.

14/05/2026

У столиці з початку року виявили майже 250 нових випадків ВІЛ-інфекції

У Києві з початку 2026 року офіційно зареєстрували 249 нових випадків ВІЛ-інфекції, 61 випадок СНІДу та 17 смертей, зумовлених СНІДом. У квітні в столиці виявили 82 нові випадки ВІЛ-інфекції.

Про це свідчать дані оперативної інформації Центр громадського здоров’я України, повідомляє Департамент охорони здоров'я міста Києва.

Станом на 1 квітня 2026 року на обліку в закладах охорони здоров’я столиці перебували 15 289 ВІЛ-позитивних осіб, з них 3 785 — хворі на СНІД.

У квітні 2026 року в Києві зареєстрували 19 випадків СНІДу та 5 смертей від СНІДу. Інтенсивний показник нових випадків ВІЛ-інфекції у столиці становив 2,8 на 100 тисяч населення.

Загалом, в Україні за перші чотири місяці 2026 року офіційно зареєстровано 2 307 випадків ВІЛ-інфекції, 660 випадків СНІДу та 292 смерті, пов’язані зі СНІДом.

Основним шляхом інфікування в Україні залишається статевий — у січні–квітні 2026 року таким чином інфікувалися 1 965 осіб із 2 307 нових ВІЛ-позитивних пацієнтів. Ще 327 випадків пов’язані з ін’єкційним вживанням наркотичних речовин.

14/05/2026

Масована російська атака на столицю: постраждали 32 людини, серед них немовля

У Києві внаслідок масованої атаки постраждали 32 людини, серед них — одномісячна дитина.

Про це повідомляє директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА Тетяна Мостепан у своєму Telegram-каналі: https://t.me/tetiana_mostepan

Станом на 09:00 14 травня 2026 року госпіталізовано 20 постраждалих, решті медики надали допомогу на місці події та у травмпунктах столичних лікарень.

У постраждалих діагностували травми різного ступеня тяжкості. Йдеться про осколкові та вогнепальні поранення голови, грудної клітки та кінцівок, черепно-мозкові травми, переломи, різані й забійні рани, травми хребта, а також ураження м’яких тканин.

У одномісячної дитини медики зафіксували отруєння чадним газом.

На місцях продовжують працювати екстрені служби та бригади швидкої медичної допомоги.

Інформація щодо кількості постраждалих та їхнього стану уточнюється.

13/05/2026

Хантавірусна інфекція: лікар-інфекціоніст Тетяна Єгорова пояснила симптоми, ризики та як уберегтися

У світі знову зросла увага до хантавірусної інфекції після повідомлень про випадки захворювання у світі. Медики наголошують: вірус добре відомий інфекціоністам, а головне — вчасно розпізнати симптоми та не ігнорувати правила профілактики. Про це наголошують у Департамент охорони здоров'я міста Києва.

🎯Лікар-інфекціоніст КНП «Київська міська клінічна лікарня №5» Тетяна Єгорова розповіла про шляхи передачі хантавірусу, основні симптоми, форми захворювання та алгоритм діагностики в Україні.

За словами лікарки, хантавіруси поширюються переважно через інфікованих гризунів. Людина може заразитися під час контакту із сечею, фекаліями або слиною тварин, а також при вдиханні пилу, забрудненого вірусом. У деяких випадках можливий тісний контактний шлях передачі.

☝️Існують дві основні форми хантавірусної інфекції — хантавірусний легеневий синдром (HPS/ХЛС) та геморагічна гарячка з нирковим синдромом (HFRS/ГГНС).

Легенева форма виявляється різким підвищенням температури до 38–40°C, ознобом, сильним головним болем, ломотою в тілі та м’язах, особливо у спині та нижніх кінцівках. Надалі можуть розвиватися тяжкі респіраторні порушення.

«Медичні працівники мають обов’язково враховувати епідеміологічний анамнез. Якщо людина має симптоми ГРВІ або гарячки й контактувала з гризунами чи перебувала у приміщеннях із пилом та слідами їхньої життєдіяльності, необхідно проводити обстеження на хантавірус», — пояснює Тетяна Єгорова.

Геморагічна гарячка з нирковим синдромом частіше зустрічається у країнах Європи та Азії. Одним із найнебезпечніших проявів є ураження нирок.

🔺️Для цієї форми характерні:

🔹️раптове підвищення температури до 39–40°C;
🔹️сильний головний біль;
🔹️м’язовий біль;
🔹️біль у попереку;
🔹️зменшення кількості сечі;
🔹️геморагічні прояви — носові кровотечі, висип, кровоточивість ясен;
🔹️почервоніння обличчя, шиї та грудної клітки — так званий симптом «каптура».

‼️Лабораторну діагностику щодо хантавірусу проводять лише за призначенням лікаря.

Для підтвердження діагнозу використовують серологічні дослідження — ІФА на антитіла IgM та IgG до хантавірусів.

Також пацієнтам проводять загальний і біохімічний аналізи крові, аналіз сечі та, за потреби, рентгенографію або комп’ютерну томографію органів грудної клітки.

Серед характерних лабораторних змін медики виділяють тромбоцитопенію, лейкоцитоз, підвищення гематокриту, протеїнурію та ознаки ниркової недостатності.
Специфічної вакцини проти хантавірусної інфекції немає, тому головну роль відіграє профілактика.

Щоб запобігти хантавірусу інфекціоністи рекомендують:

✅️ретельно мити руки після роботи у господарстві та перед їжею;
✅️використовувати рукавички при контакті із забрудненими поверхнями;
✅️не торкатися мертвих гризунів чи їхніх гнізд голими руками;
✅️проводити лише вологе прибирання без піднімання пилу;
✅️дезінфікувати поверхні зі слідами перебування гризунів;
✅️зберігати продукти у герметичних контейнерах;
✅️закривати щілини та проводити дератизацію у приміщеннях.

❗️Лікарі підкреслюють, своєчасне звернення по медичну допомогу та уважне ставлення до симптомів дозволяють уникнути тяжких ускладнень захворювання.

13/05/2026

Сезон застуд відступає: у Києві стрімко падає захворюваність на ГРВІ серед школярів

У столиці фіксують упевнене згортання епідсезону. За даними моніторингу за 19-й тиждень 2026 року, загальний рівень захворюваності на грип, ГРВІ та COVID-19 у Києві знизився ще на 4,7% порівняно з попереднім періодом. Загалом зафіксовано 8626 випадків хвороби.

Наразі поточний показник по місту становить 292,2 на 100 тисяч населення, що на 46,8% нижче за середній багаторічний рівень, тобто епідемічний поріг у столиці навіть близько не загрожує.

Головний тренд тижня - діти одужують швидше за дорослих
Найбільш оптимістичну тенденцію медики фіксують саме серед дитячого населення. Хоча діти традиційно залишаються в зоні підвищеного ризику і сумарно складають понад половину пацієнтів (61,0% від усіх хворих), темпи падіння захворюваності серед них випереджають дорослу статистику.

За тиждень захворіла 5 261 дитина, що свідчить про зниження захворюваності на 5 %.

Кількість дорослих, які захворіли - 3 365 осіб.

Завдяки природному імунітету, весняній погоді та завершенню активних фаз циркуляції вірусів у закладах освіти, захворюваність серед учнів упала одразу на 17 %.

За звітний період лікарі зареєстрували 2833 випадки хвороби серед школярів, тоді як ще тижнем раніше ця цифра сягала 3414.

Коронавірусна інфекція у столиці практично звелася до поодиноких випадків. За тиждень у всьому мегаполісі виявили лише 5 випадків COVID-19, з яких тільки один припадає на дитину віком до 17 років. Важких хворих немає — до відділень інтенсивної терапії (реанімацій) ніхто не потрапляв.

За звітний тиждень до медичних закладів столиці було госпіталізовано 74 пацієнти. З метою профілактики ускладнень та забезпечення належного нагляду більшу частину госпіталізованих склали діти — 55 осіб.

За звітний тиждень у Києві не зареєстровано жодного летального випадку внаслідок ускладнень від грипу чи ГРВІ.

Епідеміологічний нагляд за ситуацією в Києві залишається під постійним контролем фахівців, проте цифри свідчать: сезон застуд впевнено відступає.

12/05/2026

Резильєнтність, автономія та нові компетенції: у Києві відбувся XVII Міжнародний конгрес медичних сестер

Сьогодні, 12 травня, у Всесвітній день медичних сестер та братів, у столиці відбувся XVII Міжнародний конгрес «Резильєнтність у медсестринстві: інтеграція освіти та досвіду». Захід об’єднав представників державної влади, міжнародних експертів, науковців, керівників медичних закладів та медсестринську спільноту для обговорення майбутнього професії в умовах війни, кадрового дефіциту та трансформації системи охорони здоров’я.

Головними темами Конгресу стали професійна автономія медичних сестер, розвиток освіти, розширення компетенцій, психологічна стійкість та роль медсестринства у функціонуванні медичної системи під час війни.

Захід розпочався хвилиною мовчання - учасники конгресу вшанували пам’ять медичних працівників, які загинули під час російсько-української війни, виконуючи професійний обов’язок.

Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко окреслив державне бачення розвитку медсестринства як одного з ключових напрямів кадрової політики в медицині.

«Для мене як міністра ключове — зберегти медичних працівників і збільшити їхню кількість у системі. Ми напрацьовуємо рішення, які мають дати медичній сестрі автономію. Це передбачає збільшення повноважень, зростання відповідальності та гідну оплату праці. Наш орієнтир — це рівень зарплат країн-сусідів у ЄС», — заявив Віктор Ляшко.

За словами міністра, сьогодні система охорони здоров’я потребує не лише кадрового посилення, а й зміни підходу до ролі середнього медичного персоналу — від допоміжної функції до повноцінного суб’єкта медичного процесу.

На важливості медсестринської професії для результатів лікування наголосив голова Професійна спілка працівників охорони здоров'я України Сергій Кубанський.

«Протягом 17 років наш Конгрес є майданчиком для зміни погляду держави на тих працівників, які щодня віддають себе задля порятунку інших», — зазначив він.

Окремий акцент під час Конгресу зробили на поняттях суб’єктності та резильєнтності медсестринства. Від імені Президії Національної академії медичних наук України учасників привітав доктор медичних наук, професор, начальник Управління лікувальної роботи та взаємодії з НСЗУ Національна академія медичних наук України Сергій Сіромаха.

Він наголосив, що в системі НАМН працює майже 4 тисячі медичних сестер і братів, які забезпечують безперервність медичної допомоги як у тилу, так і в прифронтових регіонах.

«Сьогодні роль медсестри є не об’єктною, а суб’єктною. На ній тримається порятунок пацієнта в прямому сенсі слова. Резильєнтність — це здатність людини адаптуватися до стресу та криз, зберігаючи стійкість. Наші колеги на передовій та в тилу щодня доводять це», — підкреслив Сергій Сіромаха.

Про кадрову ситуацію у столиці та навантаження на медсестринський персонал розповіла представниця Департамент охорони здоров'я міста Києва Kateryna Usenko. За її словами, у системі охорони здоров’я Києва нині працює близько 24 тисяч медичних сестер і медичних братів, з них, 11 678 - саме в комунальних закладах столиці. Однак місто потребує ще майже 3 тисячі фахівців.

Вона підкреслила, що в умовах війни та кадрового дефіциту медсестринський персонал працює фактично на межі можливостей, часто виконуючи значно більший обсяг роботи, ніж передбачено нормативами.

«Кожен із вас виконує значно більший обсяг роботи, ніж повинен — це ваш свідомий вибір та професійна відповідальність. Ми робимо все, щоб ваша праця була гідно оцінена», — наголосила Катерина Усенко.

Важливою частиною Конгресу став міжнародний обмін досвідом. У програмі були представлені доповіді професорів зі США та Греції, присвячені використанню штучного інтелекту в кардіохірургії, цифровим рішенням у догляді за пацієнтами та розвитку професійної автономії медичних сестер у європейських країнах.

Практичний блок включав тренінги з ультразвукової діагностики, тактичної медицини та невідкладної допомоги. Організатори наголосили, що розширення компетенцій медичних сестер є одним із ключових напрямів сучасної медичної реформи та відповідає міжнародним практикам розвитку медсестринства.

Фіналом заходу стало вручення премії «Найкраща медична сестра України — 2026». Відзнаки у номінаціях «Захисниця/Захисник», «Відкриті обійми», «Милосердя» та «Наставник» отримали фахівці, які продемонстрували професіоналізм, людяність та стійкість у найскладніших умовах роботи.

Учасники Конгресу наголосили: сьогодні медсестринство в Україні — це не лише про догляд за пацієнтом, а про відповідальність, лідерство, клінічну експертизу та здатність системи охорони здоров’я вистояти в умовах тривалої кризи.

12/05/2026

💙 Вітаємо з Міжнародним днем медичної сестри та медичного брата!

12 травня світ відзначає Міжнародний день медичної сестри та медичного брата. Для Києва - це свято тисяч фахівців, які є надійною та незламною опорою системи охорони здоров’я.

Медичну допомогу мешканцям столиці надають близько 24 тисяч молодших спеціалістів. Майже половина з них - 11 678 осіб - працюють у комунальних закладах міста. Майже 89% працюють у лікарнях та амбулаторіях. Основу команди становлять саме медичні сестри — понад 8,5 тисяч.
Понад 80% атестованих фахівців мають вищу кваліфікаційну категорію.

Директорка Департамент охорони здоров'я міста Києва Тетяна Мостепан:

💬"Сьогодні ролі медичної сестри та медичного брата докорінно трансформується. Це вже не просто допомога лікарю. Сучасна медична сестра - це самостійний фахівець, який володіє цифровими інструментами, працює з надсучасною медапаратурою, є просто незамінною у наданні висококваліфікованої допомоги.

Дорогі медичні сестри та медичні брати, дякуємо кожній та кожному! Ви - ті, хто першим бере за руку пацієнта і останнім залишає пост.

Окрема подяка - за вашу стійкість у часи війни. З 2014 року, і особливо після повномасштабного вторгнення, ви довели: українська медична сестра не знає страху. Під обстрілами, у дефіциті сну та ресурсів, ви рятуєте життя пацієнтів, водночас, опановуєте новітні технології швидше, ніж будь-хто у світі".

Щоп’ятий медик у Києві - це фахівець поважного віку, який присвятив професії усе своє життя і продовжує передавати досвід молодим, тримаючи стрій попри все.

У цій професії залишаються лише ті, хто обрав її за покликанням. Ось лише кілька історій - з десятка тисяч - вірності медсестринству.

❤Людмила Диннік: понад 50 років в інсультному відділенні лікарні

Старша медична сестра інсультного відділення КНП "Київська міська клінічна лікарня 4" Людмила Калениківна Диннік прийшла в медицину ще у 1974 році. Пройшла шлях від постової медсестри до керівника медсестринської служби, яку очолила у 1976 році. І до сьогодні працює на цій посаді, залишаючись вірною рідним стінам на Солом’янській.

Для пацієнтів вона справжня берегиня, чия турбота допомагає відновитися після найважчих недуг. Її досвід та самовідданість є фундаментом відділення, а життя - прикладом того, як професія стає справою всього життя.

❤Лідія Шульга: 40 років турботи про дітей

У КНП "Київська міська дитяча клінічна лікарня # 2" добре знають Лідію Михайлівну Шульгу. 40 років на одній посаді - сестри медичної педіатричного відділення. Для малечі лікарня часто є місцем тривоги, але доброзичливість та чуйність Лідії Михайлівни допомагають діткам швидше одужувати. Вона завжди знаходить спільну мову з батьками, дотримуючись найвищих норм медичної етики. Недарма за всі роки праці на її адресу - лише вдячні відгуки та жодної скарги!

А ще багато років Лідія Михайлівна присвятила громадській роботі як секретар профспілкової організації, дбаючи про інтереси працівників закладу.

❤Ірина Дорохіна: 12 тисяч операцій та "магія" трансплантації

Є люди, які роками рахують дні до вихідних. А є ті, хто майже 20 років щоранку поспішає на роботу із задоволенням. Саме такою є Ірина Дорохіна - операційна медична сестра відділення хірургії та трансплантації Медичний центр міста Києва .
Ірина згадує, як ще маленькою лікувала ляльок, ставила «уколи» та будувала вдома лікарні зі стільців і ковдр. Здається, вона жодного разу не засумнівалася у виборі професії. У 2006 році, одразу після випуску з медичного коледжу, вона пішла туди, де найскладніше — в операційну.
17 років Ірина віддала відділенню кістково-гнійної хірургії. Складні травми, апарати зовнішньої фіксації, ендопротезування... Це тисячі годин біля операційного столу. Близько 600 операцій на рік. За всю кар'єру — це понад 12 000 втручань!
Сьогодні Ірина працює у команді, що проводить трансплантації. Хороша операційна медсестра має знати хід операції не гірше за хірурга, в операційній слова не потрібні — достатньо погляду, переконана Ірина. Найбільшим дивом та натхненням для неї є момент, коли після пересадки орган починає працювати, даруючи людині нове життя.

❤Олена Шупрудько: від виходжування немовлят до керівництва великим колективом

Понад 19 років тому Олена прийшла у КНП "Київська міська дитяча клінічна лікарня 1" молодою медичною сестрою-анестезисткою у реанімацію новонароджених. Вона виходила сотні недоношених малюків, даруючи надію батькам у найтемніші часи. Сьогодні Олена Іванівна - головна медична сестра лікарні, чия відповідальність та витримка забезпечують злагоджену роботу всього закладу. Попри величезне адміністративне навантаження, вона залишається у практичній медицині: як досвідчена анестезистка, бере участь у найскладніших операціях.

Вона завжди там, де найважче. Для колективу вона стала не просто керівником, а лідером, який об’єднує та підтримує власним прикладом. Особливе місце у її серці займають дітки-сироти та діти, які опинилися у складних життєвих обставинах. Вона особисто дбає про їхній комфорт і належний догляд.

❤Олександр Лещенко: символ вірності професії та Київський міський клінічний онкологічний центр

Є люди, які не просто працюють у медицині - вони нею живуть. Ті, хто стає "тихою силою" та надійним тилом для кожного лікаря й пацієнта. Саме таким є Олександр Лещенко - медичний брат хірургічного відділення Київський міський клінічний онкологічний центр, чий професійний шлях став символом вірності своєму покликанню.

Його історія в Центрі розпочалася у 1992 році, одразу після служби в армії. Відтоді минуло понад три десятиліття з тисячами безсонних ночей у лікарні. Але й тисячі вдячних пацієнтів, які мали його підтримку в найважчі хвилини. Олександр Лещенко - людина, яка щодня тримає медицину зсередини, кажуть колеги. Його досвід є скарбом абдомінального відділення, а відданість прикладом для кожного, хто тільки обирає такий нелегкий шлях у медицині.

🙏Дорогі медичні сестри та медичні брати Києва та всієї України, ті, хто зараз у лікарнях та ті, хто на передовій рятує життя наших Захисників, нехай ваші руки ніколи не втомлюються, а серця повняться гордістю за обраний шлях. Бажаємо міцного здоров’я, родинного затишку та переможного миру нашій Україні! 🇺🇦

11/05/2026

Всесвітній день меланоми: 85% випадків раку шкіри у столиці виявляють під час профілактичних оглядів

Сьогодні, 11 травня, світ відзначає День меланоми - найагресивнішої форми раку шкіри. Меланома підступна тим, що може давати метастази вже на ранніх стадіях, проте вчасна діагностика рятує життя. Про це повідомляють у Департаменті охорони здоров’я міста Києва.

За даними медичної статистики, на сьогодні під наглядом київських лікарів-онкологів перебуває 4255 пацієнтів зі злоякісною меланомою. Динаміка захворюваності залишається стабільною: у 2024 році було зафіксовано 303 нові випадки, у 2025-му - 308. За перший квартал 2026 року лікарі вже виявили 34 нових хворих.

Профілактика - головний інструмент порятунку. Важливим показником є те, що 85% раку шкіри у медичних закладах Києва виявляють саме під час профілактичних оглядів. Це свідчить про високу ефективність чекапів. Водночас 7–8% випадків діагностуються вже у занедбаному стані, що значно ускладнює лікування.

“Міська влада робить усе можливе, аби якісна діагностика була максимально доступною для кожного киянина. Ми бачимо, що культура піклування про власне здоров’я у столиці зростає — показник у 85% виявлених випадків під час профоглядів є надзвичайно вагомим. Це тисячі вчасно розпочатих історій лікування та врятованих життів. Наша мета — звести до мінімуму відсоток занедбаних випадків через поширення інформації та створення зручних умов для обстежень”, — наголосив заступник голови КМДА Володимир Прокопів.

Меланома не має суворих вікових обмежень, проте статистика демонструє зростання ризиків із віком. Найбільша кількість хворих припадає на вікову групу 70–80 років (30%).

Цього тижня кияни отримають додаткову можливість перевірити стан свого здоров’я. З 11 по 17 травня 2026 року у столиці пройде тиждень безоплатної діагностики раку шкіри.
Мешканці міста зможуть пройти професійну перевірку родимок без черг та направлень на базі КНП "Київська міська клінічна лікарня 4" (вул.Саксаганського, 72). Це важлива ініціатива, спрямована на раннє виявлення небезпечних новоутворень.

Директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА Тетяна Мостепан підкреслила важливість фахового огляду.

“Меланома — одна з найпідступніших пухлин. Ми закликаємо киян не займатися самолікуванням і не видаляти новоутворення у косметологічних кабінетах без попередньої консультації онкодерматолога. У столиці проходять акції щодо діагностики раку. Це є чудовою нагодою пройти безоплатне обстеження, де фахівці допоможуть розібратися з кожною підозрілою родимкою швидко та професійно”, - наголосила Тетяна Мостепан.

Медики наголошують, що шкіра - це бар’єр, який першим реагує на зовнішні подразники. Меланома найчастіше розвивається на місці родимок, веснянок, після опіків або травм шкіри.

Якщо ви помітили підозріле новоутворення - не зволікайте. Першим кроком має бути візит до сімейного лікаря або дерматолога. У разі потреби пацієнта буде направлено до спеціалізованих онкологічних центрів столиці для проведення дерматоскопії - швидкого та безболісного дослідження, яке дозволяє розгледіти найменші зміни у структурі шкіри.

Департамент охорони здоров’я КМДА закликає не зволікати та звернутися до спеціалізованих закладів. Київський міський клінічний онкологічний центр є однією з провідних онкологічних установ України та забезпечує повний цикл лікування меланоми - від консультацій і діагностики до лікування дорослих і дітей.

Адреса: Київський міський клінічний онкологічний центр
Телефон для довідок та запису: 044-365-0410

Онкологи підкреслюють, що меланома — це не вирок, якщо її виявити вчасно. Профілактичний огляд раз на рік займає лише кілька хвилин, але може зберегти роки життя.

Департамент охорони здоров'я міста Києва

15/05/2026

15/05/2026

14/05/2026

14/05/2026

14/05/2026

14/05/2026

13/05/2026

13/05/2026

12/05/2026

12/05/2026

11/05/2026

Address

Opening Hours

Telephone

Website

Alerts

Contact The Practice

Shortcuts

Share

Monday	08:00 - 17:00
Tuesday	08:00 - 17:00
Wednesday	08:00 - 17:00
Thursday	08:00 - 17:00
Friday	08:00 - 15:45