What are the opening hours?

Monday 08:00 - 17:00 Tuesday 08:00 - 17:00 Wednesday 08:00 - 17:00 Thursday 08:00 - 17:00 Friday 08:00 - 15:45

Департамент охорони здоров'я міста Києва, Вулиця Прорізна 19, Kyiv (2026)

Q: What is the address?

Вулиця Прорізна 19

22/05/2026

📢В Україні новлено правила периопераційної антибіотикопрофілактики

Профілактика післяопераційних інфекцій — це друга найчастіша причина призначення антибіотиків у лікарнях. Без дієвих антибактеріальних препаратів більшість хірургічних утручань були б пов'язані з неприйнятно високим ризиком інфекційних ускладнень. Саме тому в медзакладах застосовують периопераційну антибіотикопрофілактику (ПАП).

Раціональна антибіотикопрофілактика дозволяє протидіяти поширенню антимікробної резистентності. Завдяки оптимізації використання антибіотиків у лікарні можна мінімізувати побічні явища і зберегти ефективність антимікробних препаратів.

❓Що таке ПАП

Це коротка схема введення антибіотиків безпосередньо перед хірургічним утручанням, аби створити необхідну концентрацію препарату в тканинах на момент операції. Мета ПАП — профілактика інфекцій області хірургічного втручання (ІОХВ). Це дозволяє запобігти можливому зараженню мікробами під час операції.

🎯Правила проведення периопераційної антибіотикопрофілактики в Україні наказом МОЗ України від 23.04.2026 № 540 «Про затвердження Стандарту медичної допомоги "Парентеральна периопераційна антибіотикопрофілактика"»

Основні принципи раціональної ПАП

Принцип 1: правильний вибір антибіотика

Лікарні мають дотримуватися заходів профілактики інфекцій і мінімізувати ризик внутрішньолікарняного інфікування пацієнта як під час операції, так і в післяопераційному періоді. Коли ці стандарти дотримані, частина «чистих» втручань не потребує антибіотикопрофілактики взагалі. А там, де вона все ж показана, достатньо препаратів вузького спектра дії (цефазолін, метронідазол, гентаміцин тощо). Вони діють на умовно-патогенні мікроорганізми, що у нормі присутні в організмі будь-якої людини.

Принцип 2: своєчасність

Антибіотики вводять внутрішньовенно за 30–60 хвилин до початку розрізу (ванкоміцин — за 100–120 хв). Цього достатньо, щоб забезпечити правильну концентрацію в тканинах на момент втручання.

Принцип 3: дозування

Достатньо однієї дози перед операцією. Часто для профілактики обирається доза вище звичайної терапевтичної. При тривалих утручаннях може знадобитися повторне введення, залежно від періоду напіввиведення конкретного препарату.

Принцип 4: тривалість

У більшості випадків додаткові дози антибіотика після завершення операції не потрібні. При дотриманні заходів інфекційного контролю профілактична користь від тривалого призначення антибіотиків мінімальна. А ризики побічних ефектів і формування антимікробної резистентності зростають із кожною наступною дозою.

❗Що змінилося у правилах ПАП

1. Моніторинг індикаторів. Центри контролю і профілактики хвороб (ЦКПХ) разом з Центром громадського здоров’я будуть розраховувати індикатори виконання Стандарту в лікарнях, де проводять оперативні втручання. Зокрема ЦКПХ будуть збирати інформацію про:

відсоток пацієнтів, яким для проведення ПАП обрано один із таких препаратів: азитроміцин, амоксицилін, амоксицилін/клавуланова кислота, ампіцилін, ампіцилін/сульбактам, гентаміцин, доксициклін, кліндаміцин, метронідазол, цефазолін, цефалексин;
частку пацієнтів, яким для проведення ПАП призначено ванкоміцин;
відсоток пацієнтів, яким коректно призначена тривалість проведення ПАП;
частка пацієнтів, яким антибіотик введено за 30–60 хвилин до втручання (показник запроваджується з 2027 року).

2. Обґрунтування вибору антибіотика та його периопераційного призначення треба обов’язково документувати.

3. Визначено логіку щодо необхідності ПАП або антибіотикотерапії залежно від класу операційної рани.

4. Чітко зазначені правила ПАП для пацієнтів, що вже отримують антибіотикотерапію ділянки хірургічного втручання, — особливо актуально для лікування поранень у військових.

5. Додано зручну та зрозумілу таблицю вибору антибіотиків залежно від виду операції. Антибіотики вибору також оновлено.

6. Вперше включено рекомендації ПАП для пластичної хірургії, трансплантації органів та інших втручань.

7. Визначено перелік інвазивних урологічних операцій, перед якими показані скринінг на бактеріурію та, за позитивного результату, антибіотикотерапія.

8. Оновлено процедури скринінгу на носійство золотистого стафілокока перед ортопедичними та кардіологічними операціями. Наведено актуальні рекомендації з ерадикації (тимчасового знищення) збудника за наявності показань.

9. Вдосконалено процедуру антибіотикопрофілактики інфекційного ендокардиту.

❓Чому ПАП важлива

На шкірі та слизових оболонках кожної людини присутні умовно-патогенні мікроорганізми, які за звичайних умов не становлять загрози, проте, потрапляючи в рану під час операції, здатні спричинити серйозні інфекційні ускладнення. Правильно введений перед операцією антибіотик знищує бактерію в операційній рані й мінімізує ризик виникнення інфекцій та пов'язаних із ними повторних операцій. Це дозволяє пацієнту швидше відновитися та повернутися до звичайного способу життя.

Чітке дотримання правил ПАП запобігає безконтрольному застосуванню антибіотиків та знижує ризик появи та поширення стійких до ліків бактерій.

22/05/2026

Київ підтримує Європейський тиждень тестування: мешканців столиці закликають пройти обстеження

В Україні триває Європейський тиждень тестування — міжнародна ініціатива, що об’єднує медичну спільноту, державні інституції та громадські організації задля підвищення рівня поінформованості, раннього виявлення та профілактики ВІЛ, вірусних гепатитів B і C та інфекцій, що передаються статевим шляхом.

Мета ініціативи — нагадати про важливість своєчасного тестування, адже знання свого статусу є ключовим кроком до відповідального ставлення до власного здоров’я та здоров’я оточення.

Упродовж Європейського тижня тестування в регіонах України проводяться безоплатні та конфіденційні обстеження, спрямовані на забезпечення максимально доступного скринінгу для всіх охочих.

Тестування на ВІЛ-інфекцію, вірусні гепатити B і C та сифіліс в Україні є безоплатним і конфіденційним. Пройти його можна у сімейного лікаря, державних і комунальних закладах охорони здоров’я, Центрах СНІДу, спеціалізованих пунктах тестування, а також у неурядових організаціях.

Ключовою медичною установою столиці у сфері профілактики та лікування ВІЛ-інфекції та вірусних гепатитів є Київський міський центр профілактики та боротьби зі СНІДом — сучасна багатопрофільна установа, що забезпечує повний і безперервний цикл медичної, лабораторної, психологічної та соціально-профілактичної допомоги.

Центр працює за принципом «усі послуги в одному місці», поєднуючи:

🔸первинне тестування;
🔸до- та післятестове консультування;
🔸амбулаторне та стаціонарне лікування;
🔸довготривалий клінічний моніторинг;
🔸соціальний супровід пацієнтів.

Однією з ключових переваг є цілодобова доступність допомоги (24/7) — без вихідних і святкових днів.

До структури Центру входять амбулаторно-поліклінічне відділення, кабінет замісної підтримувальної терапії, чотири кабінети «Довіра» у районах Києва (Святошинський, Голосіївський, Деснянський, Дніпровський), інфекційне приймальне відділення, інфекційні стаціонари та сучасна лабораторія.

Керівник Київського міського центру профілактики та боротьби зі СНІДом Тетяна Єгорова, підкреслює, що тестування залишається найефективнішим інструментом для виявлення ВІЛ, вірусних гепатитів і сифілісу.

💬“Саме рання діагностика дає змогу вчасно розпочати лікування, запобігти розвитку ускладнень і зупинити подальше поширення інфекцій. У Київському міському центрі СНІДу пацієнти отримують повний спектр допомоги — від тестування та діагностики до лікування ВІЛ-інфекції, вірусних гепатитів і супроводу терапії, включно з психологічною підтримкою. Окремий пріоритет — профілактика ВІЛ-інфекції. Ми забезпечуємо цілодобовий доступ до постконтактної профілактики (ПКП), яку важливо розпочати якомога раніше після ризикового контакту, а також можливість доконтактної профілактики (ДКП) за медичними показаннями. Інфекційне приймальне відділення працює 24/7, щоб пацієнти могли отримати невідкладну допомогу у будь-який час”, — зазначила Тетяна Єгорова.

Вона також закликала мешканців і гостей столиці не відкладати турботу про своє здоров’я та скористатися можливістю пройти безоплатне і конфіденційне тестування на ВІЛ-інфекцію, вірусні гепатити та інші інфекції, що передаються статевим шляхом.

Київський міський центр СНІДу гарантує пацієнтам безоплатний і безперервний доступ до лікарських засобів, зокрема антиретровірусної терапії, препаратів для ПКП і ДКП та лікування вірусних гепатитів.

Адреса Київського міського центру СНІДу :
вул.Відпочинку, 21А
📞044 409 2080

21/05/2026

“Україна була, є і буде”: у столичному пологовому № 1 немовлятам подарували їхні перші вишиванки

Сьогодні, у День вишиванки, директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА Тетяна Мостепан відвідала Пологовий #1, що працює у складі надкластерного закладу охорони здоров'я – КНП “Свято-Михайлівська клінічна лікарня міста Києва”.

Очільниця департаменту привітала новонароджених та їхніх батьків зі святом і вручила малюкам перші у житті вишиванки.

Тетяна Мостепан поспілкувалася з мамами та привітала їх з народженням немовлят.

“Нехай ці перші вишиванки оберігають наших маленьких киян, дарують їм міцне здоров’я та щасливу долю під мирним українським небом. Сьогодні ми вдягли вишиванки, як символ того, що Україна була, є і буде, попри всі надтяжкі випробування”, — зазначила Тетяна Мостепан під час спілкування з молодими мамами.

Під час візиту керівниця Департаменту охорони здоров’я вручила подарунки родинам та побажала малюкам козацького здоров’я, а батькам — терпіння і радості від батьківства.

До святкування долучилися медичні працівники пологового будинку, майже усі прийшли на роботу у вишиванках.
Керівниця Київського міського пологового будинку № 1 професор Наталія Гончарук зазначила, що подібні ініціативи мають особливе значення для родин, які зустрічають один із найважливіших днів у своєму житті.

“Хай ці перші вишиванки їхніх дітей стануть особливою сімейною реліквією. Пам’яттю у наступні покоління українців, що навіть у такі непрості часи наші традиції живуть та передаються через десятиліття. Ми раді, що малюки розпочинають свій життєвий шлях саме з такого теплого і світлого свята”, — сказала Наталія Гончарук.

Київський міський пологовий будинок № 1, що працює у складі надкластерного закладу охорони здоров'я – КНП "Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва” має давню історію. Був збудований у 1918 році на території старої фортеці у Печерському районі Києва. З часу заснування цей пологовий будинок став одним з провідних, поряд з акушерськими клініками Університету св. Володимира, Київського жіночого інституту, акушерсько-гінекологічними відділеннями Київської міської Олександрійської лікарні, міської єврейської лікарні.
у 1984 році на місці старої будівлі було зведено п'ятиповерховий корпус, у 2018р. було проведено черговий капітальний ремонт зовнішньої частини будівлі та усередині приміщення.

Пологовий блок складається з 11 індивідуальних пологових залів, адаптованих до ведення партнерських пологів та оснащених за найсучаснішими медичними вимогами.
Для комфортніших пологів, пологові зали оснащені кріслами-трансформерами, фітнес-болами, шведськими стінками, стільцями для проведення вертикальних пологів, карематами тощо.

Усі палати у Київському міському пологовому будинку №1 – спільного перебування матері та новонародженого. 20 палат – підвищеної комфортності, у тому числі 7 палат для сімейного перебування.

Медичний заклад зберігає стабільно високі показники народжуваності. Так, у 2024 році тут народилося 2226 немовлят, у 2025 році — 2352 дитини. За 4 місяці 2026 року у пологовому вже з’явилися на світ 681 малюк.

21/05/2026

Підсумки Тижня меланоми: майже 1 800 людей пройшли безоплатне обстеження, рак шкіри виявили у 133 пацієнтів

У столиці завершився Тиждень меланоми, який проходив з 11 по 17 травня 2026 року до Всесвітнього дня меланоми. Ініціативу реалізували, за підтримки Департамент охорони здоров'я міста Києва, на базі КНП "Київська міська клінічна лікарня 4".

Головною метою акції стало раннє виявлення злоякісних новоутворень шкіри та зниження рівня смертності від раку шкіри серед киян.

Протягом тижня мешканці столиці могли пройти професійну перевірку родимок без черг та направлень. За цей час лікарі-дерматовенерологи оглянули 1794 пацієнтів.

За результатами консультацій:

🔸133 пацієнти отримали електронні направлення до онколога;
🔸305 осіб направлено на динамічне спостереження.

❗Під час обстежень попередньо виявлено:

меланому — у 17 пацієнтів;
базально-клітинний рак шкіри — у 64 пацієнтів;
плоскоклітинний рак шкіри — у 14 пацієнтів;
інші злоякісні патології шкіри — у 38 пацієнтів.

Фахівці наголошують, що меланома є однією з найнебезпечніших злоякісних пухлин шкіри, яка на ранніх стадіях часто не викликає болю чи дискомфорту, однак може стрімко прогресувати. Саме тому профілактичні огляди залишаються ключовим інструментом раннього виявлення захворювання та своєчасного початку лікування.

Дерматологи зазначають, що сучасна діагностика шкіри займає лише 10–15 хвилин, однак саме ці кілька хвилин можуть стати вирішальними для збереження здоров’я та життя пацієнта. Медики закликають киян не чекати появи симптомів, а регулярно проходити профілактичні огляди, адже на початкових стадіях рак шкіри успішно лікується.

У разі появи нових родимок, зміни форми, кольору чи розміру пігментних утворень, а також будь-яких підозрілих змін шкіри необхідно звернутися до лікаря-дерматовенеролога.

У закладі також нагадують, що консультацію спеціаліста можна отримати за електронним направленням від сімейного лікаря у будь-який час, не чекаючи наступних тематичних акцій чи появи симптомів.

21/05/2026

Департамент охорони здоров'я міста Києва вітає медичну спільноту, мешканців столиці та усіх українців з Днем вишиванки

Сьогодні Україна та весь світ відзначають особливу дату — 20-й, ювілейний День вишиванки.

Для українських медичних працівників цей день уже давно став особливою традицією. Сьогодні у багатьох лікарнях, поліклініках та пологових будинках столиці білі халати поступилися місцем яскравим вишиваним сорочкам, створюючи атмосферу піднесення та єдності.

Лікарі, медсестри та адміністративний персонал столичних медзакладів масово долучилися до флешмобу, прийшовши на зміну в національному вбранні, щоб подарувати позитивні емоції своїм пацієнтам.

🗯Директорка Департамент охорони здоров'я міста Києва Тетяна Мостепан:

“Цього року ми святкуємо День вишиванки вже удвадцяте. За ці два десятиліття традиція переросла з невеликої студентської акції у всесвітній рух, який об'єднує мільйони людей. Для нас вишиванка — це не просто гарний одяг чи данина моді. Це наш духовний бронежилет, символ нашої ідентичності, незламності та віри у Перемогу. Кожен стібок на сорочці — як і праця наших медиків — пронизаний любов'ю до життя та своєї землі”.

Департамент охорони здоров'я бажає кожній українській родині миру, міцного здоров’я, добробуту та Божого захисту.

Нехай генетичний код нації, зашитий у вишиванках, оберігає Україн🇺🇦🇺🇦

20/05/2026

Представники Бельгійського агентства з розвитку Enabel відвідали відділення Київського центру термічних уражень

Сьогодні директорка Департамент охорони здоров'я міста Києва Тетяна Мостепан та директор Київського міського центру термічних уражень Едуард Красюк провели робочу зустріч із представниками Бельгійського агентства з міжнародного співробітництва (Enabel). У межах візиту делегація відвідала профільні відділення опікового центру, який планують перетворити на сучасний медичний хаб європейського рівня.

Під час огляду відділень опікової терапії та реанімації іноземним партнерам продемонстрували умови, в яких наразі рятують пацієнтів, та окреслили коло першочергових інфраструктурних потреб закладу.

Створення сучасного хабу для лікування складних термічних травм є довгостроковою інвестицією в безпеку системи охорони здоров’я не лише столиці, а й усього Київського регіону. У мирний час оновлений центр продовжить функціонувати як ключова установа для цивільного населення.

Директорка ДОЗ КМДА Тетяна Мостепан:

“Ми маємо забезпечити повний цикл лікування та реабілітації пацієнтів із термічними травмами. Наразі бельгійські експерти проведуть технічний аудит існуючої бази опікового центру, яку ми сьогодні відвідали, і за його результатами ми визначимо оптимальний формат співпраці”.

Взаємодія з Enabel триває вже кілька років, і від надання гуманітарної допомоги сторони нарешті переходять до масштабних інфраструктурних та освітніх проєктів. Ця співпраця охоплює різні напрямки і фінансування не обмежується лише реконструкцією та технічним оновленням опікового центру. Особливий акцент - на проєктах з навчання українських мультидисциплінарних команд.

В умовах повномасштабної війни Київський центр термічних уражень став однією з ключових установ країни, куди евакуюють пацієнтів із найважчими мінно-вибуховими та термічними травмами. Щороку заклад приймає від 800 до 2000 пацієнтів, значна частина яких — поранені на передовій.

За словами директора центру Едуард Красюк, медики успішно справляються з навантаженням, проте інфраструктура відділення інтенсивної терапії гостро потребує модернізації.

“Система евакуації побудована так, що у 20–40% найскладніших випадків поранених везуть саме до нас. Наразі ми розгорнули в реанімації 15 ліжок замість планових 12. Наша мета — створити сучасну реанімацію на 30 ліжок, яка повністю відповідатиме міжнародним протоколам та санітарним вимогам, адже саме тут рятують життя бійців із критичними опіками”, — наголосив Едуард Красюк під час огляду приміщень.

Водночас бельгійська сторона розглядає цей проєкт як двостороннє партнерство. Європейські лікарі відверто зацікавлені у вивченні унікального досвіду українських комбустіологів, які щодня рятують життя після надскладних мінно-вибухових травм, адже в сучасній Європі з такими викликами майже не стикаються.

20/05/2026

Тетяна Мостепан Якісні скринінги щодо виявлення раку мають стати основою медичної стратегії столиці

У Колонній залі Київської міської ради відбувся круглий стіл "Доступна онкологічна допомога в місті Києві: виклики, потреби та рішення". Організатором заходу виступила постійна комісія Київради з питань охорони здоров’я, сім’ї, соціальної та ветеранської політики під керівництвом Марини Порошенко.

Участь у заході взяли депутати Київської міської ради, керівництво Департаменту охорони здоровʼя КМДА, керівники медичних закладів, лікарі первинної ланки, лікарі-спеціалісти та профільні фахівці.

Головною метою зустрічі стало об'єднання зусиль міської влади та безпосередньо практикуючих медиків задля створення дієвої, сучасної стратегії розв'язання проблем онкологічної галузі столиці.

Під час заходу учасники наголосили, що ефективність надання онкологічної допомоги залежить від скоординованості дій усіх ланок міського управління.

Заступник голови Київської міської державної адміністрації з питань здійснення самоврядних повноважень, голова координаційної ради Володимир Прокопів наголосив, що надважливо, аби онкологічна допомога у столиці була не лише якісною, а й максимально доступною для людей. “Ми повинні створити систему, у якій пацієнт не залишатиметься сам на сам із хворобою — від моменту першого звернення до лікаря і до повного проходження лікування та реабілітації. Для цього необхідна чітка взаємодія між усіма медичними закладами, підтримка міста та постійне вдосконалення медичних послуг. Адже мова йде не просто про реформування системи, а про збереження життя і здоров’я киян”, — наголосив Володимир Прокопів.

Важливим вектором розвитку онкологічної служби столиці визначено інтеграцію світового досвіду. Директорка Департамент охорони здоров'я міста Києва Тетяна Мостепан поділилася результатами нещодавнього візиту київської делегації до провідних клінік та найбільших онкологічних центрів Берліна. Директорка департаменту підкреслила, що отримані напрацювання планується імплементувати в Києві, щоб оновити лікувальні протоколи та забезпечити пацієнтам доступ до найкращих світових стандартів медичної допомоги — від етапу скринінгу й діагностики до забезпечення сучасним обладнанням та медикаментами.

“Розвиток онкологічної допомоги в столиці є безумовним пріоритетом міської влади, а залучення міжнародного досвіду, зокрема берлінських клінік, допоможе покращити всі ланки — від скринінгу до лікування. Ми точно можемо вплинути на раннє виявлення хвороб завдяки масовим скринінгам. Виживаність при першій стадії онкології становить фактично 97–99%, і це той показник, де ми можемо і мусимо рятувати здоров’я та життя українців. Тож якісні скринінги мають стати основою медичної стратегії столиці”, — зауважила Тетяна Мостепан.

За її словами, місто ставить собі за мету забезпечити повну відповідність надання допомоги сучасним стандартам, що передбачає не лише оновлення медикаментозної бази та обладнання, а й обов'язкове впровадження сучасних онкоконсиліумів.

Дискусія розгорнулася навколо щодо питань, які, зокрема, стосувалися подолання дефіциту та навантаження лікарів, забезпечення умов для безперервної освіти та доступу до сучасного обладнання, оптимізація мережі медичних надавачів столиці, усунення дублювання функцій та побудова чітких, зрозумілих маршрутів для пацієнта, ефективного розподілу витрат, а також сучасним стандартам надання паліативної допомоги.

У межах круглого столу з доповіддю та презентацією на тему "Онкологічна служба м. Києва. Проблемні питання та шляхи вирішення" виступив директор Київський міський клінічний онкологічний центр Андрій Кондратенко. У своєму виступі він акцентував увагу на стратегічних кроках, необхідних для системних змін у місті.

“За кожним пунктом нашої стратегії стоїть життя та здоров'я киян. Сучасна онкологія — це не лише високотехнологічне обладнання, а й абсолютна прозорість та доступність лікування для кожного, хто цього потребує. Формуючи єдиний онкологічний простір та інвестуючи в розвиток наших фахівців, ми прагнемо ліквідувати будь-які бар'єри між пацієнтом і якісною медичною допомогою. Наша мета — зробити так, щоб європейський рівень лікування був індивідуальним стандартом для кожного пацієнта Київського онкоцентру”, — зазначив Андрій Кондратенко.

За підсумками презентацій профільних секцій було сформовано робочу групу. Вона займатиметься доопрацюванням фінальної резолюції круглого столу. Усі озвучені рекомендації та експертні рішення будуть покладені в основу оновленої стратегії розвитку онкологічної служби Києва, щоб найкращі рішення для медичної безпеки були успішно впроваджені в практику.

20/05/2026

Зміни в ЕСОЗ: як тепер працюватимуть лікарі та медсестри на первинці

Відсьогодні, 20 травня, первинна ланка медицини переходить на новий режим роботи з Електронною системою охорони здоров’я (ЕСОЗ). Нові правила суттєво змінюють порядок доступу медперсоналу до бази даних та оформлення документів.

Відтепер усі медичні інформаційні системи (МІС) в Україні працюватимуть за суворим принципом: «один акаунт — одна людина». Це означає, що доступ до ЕСОЗ тепер прив’язаний до конкретного медичного працівника. Популярна раніше неформальна практика, коли лікар і медсестра працювали під одним спільним логіном (що дозволяло медсестрі швидко виписувати документи, поки лікар оглядає пацієнта), відсьогодні стає технічно неможливою.

❗Мова йде не про окрему «заборону оформлення направлень телефоном», а про технічне оновлення системи. Медичні сестри й надалі допомагатимуть лікарям із підготовкою документів, але виключно через власні облікові записи.

У Міністерство охорони здоров'я України наголошують, що зміни пов’язані, насамперед, із кібербезпекою та захистом персональних даних пацієнтів в умовах постійних кібератак.

Нормативним підґрунтям для нововведень є:

🔸Постанова Кабінету Міністрів №411 від 25 квітня 2018 року (якою затверджено Порядок функціонування ЕСОЗ);

🔸Наказ Національної служби здоров’я України (НСЗУ) №138 від 20 березня 2026 року. Цим документом було затверджено 37-му редакцію технічних вимог до медичних інформаційних систем, які розробники мали впровадити саме до 20 травня 2026 року.

❓Коли до профільних лікарів можна йти без направлення

У МОЗ окремо нагадують: попри зміну технічних вимог, жодних нових обмежень на отримання медичної допомоги для українців не вводили. Більше того, у низці випадків пацієнти й надалі можуть звертатися до спеціалістів без направлення.

Зокрема, це право зберігається для:

🔺отримання екстреної медичної допомоги;

🔺окремих медичних послуг, чітко визначених законодавством (наприклад, візити до гінеколога, психіатра, нарколога, стоматолога чи фтизіатра, а також до лікаря, у якого пацієнт із хронічними захворюваннями перебуває під медичним наглядом).

📢Медики закликають громадян із розумінням поставитися до можливих тимчасових технічних затримок під час прийомів у перші дні адаптації до оновленої системи.

20/05/2026

🔥Понад 42 тисяч доз вакцини проти сказу доставлено до регіонів України

Сказ — це смертельно небезпечне вірусне захворювання, якому, втім, можна повністю запобігти. Головна умова — своєчасне звернення по медичну допомогу та негайний початок курсу щеплень.

Медичні закупівлі України придбали 42 650 доз антирабічної вакцини для забезпечення безперебійної допомоги українцям. Уся партія вже доставлена до обласних центрів контролю та профілактики хвороб (ЦКПХ). Найближчим часом вакцину розподілять між безпосередніми закладами охорони здоров’я, які надають антирабічну допомогу на місцях, зокрема і в столиці.

❗Основою профілактики сказу є антирабічна вакцина, яку застосовують у більшості випадків після укусів або контактів із потенційно інфікованими тваринами.

Отримати такі вакцини можна винятково в медичних закладах, які визначені як антирабічні центри або мають відповідні запаси препарату.

📢Що стосується антирабічного імуноглобуліну, то він застосовується винятково у випадках високого ризику зараження і призначається особисто лікарем після ретельної оцінки ситуації.

Нагадаємо, що, за інформацією Київський міський центр контролю та профілактики хвороб, станом на 9 травня, у чотирьох спеціально визначених закладах охорони здоров’я столиці наявний антирабічний імуноглобулін.

КНП "Київська міська дитяча клінічна лікарня 1" - 10 флаконів
КНП "Київська міська дитяча клінічна лікарня # 2" - 10 флаконів
КНП "Київська міська клінічна лікарня 12" - 10 флаконів
КНП "Київська міська клінічна лікарня 4" - 80 флаконів

Також у столиці сформовано стратегічний резерв - 35 флаконів препарату.

Антирабічний імуноглобулін призначають лікарі лише за високого ризику інфікування. Саме за тяжких або множинних укусах тварин, зокрема, укусах у ділянки голови, шиї, кистей рук чи за ослинення слизових оболонок.

Потреба в антирабічному імуноглобуліні є значно меншою, ніж у вакцині проти сказу.

Якщо ви постраждали від нападу тварини (дикої, бродячої або навіть домашньої із підозрілою поведінкою), негайно виконайте такі кроки:

🔸Промийте рану. Ретельно промивайте місце ураження проточною водою з милом протягом 10–15 хвилин.
🔸Обробіть уражену ділянку. Обробіть краї рани антисептиком та накладіть чисту стерильну пов’язку.
🔸Зверніться до лікаря. Якнайшвидше вирушайте до найближчого травмпункту або закладу охорони здоров’я. Лише медик може ухвалити рішення про необхідність призначення курсу щеплень.

Перелік комунальних медичних закладів м. Києва, які надають безоплатно антирабічну допомогу: https://health.kyivcity.gov.ua/.../sytuatsiia-zi-skazom-u...

19/05/2026

Протидія ВІЛ-інфекції та туберкульозу в Києві: друга координаційна рада визначила пріоритети на 2026 рік

У Києві відбулося друге у 2026 році засідання міської координаційної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу, під час якого обговорили ефективність тестування на ВІЛ-інфекції, інформаційні кампанії щодо туберкульозу, розвиток замісної підтримувальної терапії та взаємодію з громадським сектором. Про це повідомляє Департамент охорони здоров'я міста Києва.

У роботі засідання взяли участь заступник голови Київської міської державної адміністрації з питань здійснення самоврядних повноважень, голова координаційної ради Володимир Прокопів, директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА Тетяна Мостепан, голова постійної комісії Київради з питань охорони здоров’я, сім’ї, соціальної та ветеранської політики Марина Порошенко, керівники профільних медичних закладів, провідні фахівці галузі, представники громадських та пацієнтських організацій.

Відкриваючи засідання, голова координаційної ради Володимир Прокопів наголосив на ключовій ролі координації спільних зусиль у боротьбі з епідеміями. Він підкреслив, що одним із головних завдань Ради є оперативне реагування на виклики у медичній сфері, зокрема, і на рівні первинної ланки.

“Сьогодні ми детально аналізуємо прогалини, які виникли у тестуванні на ВІЛ-інфекцію безпосередньо в закладах охорони здоров’я. Переконаний, що це тимчасове явище. Спільно з експертами ми знайдемо ефективне рішення для усунення цих недоліків”, — зауважив голова координаційної ради.

Окрім цього, серед питань порядку денного було затвердження плану заходів масштабної інформаційної кампанії щодо туберкульозу, обговорення важливих змін у нормативній базі замісної підтримувальної терапії (ЗПТ), а також посилення ролі та впливу неурядових організацій на стримування епідемії ВІЛ у Києві.

Одним із центральних питань став стан та ефективність тестування на ВІЛ-інфекції у Києві, зокрема, у закладах охорони здоров’я комунальної форми власності. Під час обговорення йшлося про виконання попередніх рішень координаційної ради, доступність тестування та необхідність раннього виявлення ВІЛ-інфекції.

Директорка Департамент охорони здоров'я міста Києва Тетяна Мостепан наголосила, що ВІЛ-інфекція залишається одним із захворювань, яке найбільше уражає молоде та працездатне населення.

“Хочу всім нагадати, що ВІЛ-інфекція — це чи не єдине захворювання, яке уражує молоде населення, і саме люди працездатного віку до 30 років є найбільш уразливими. Надзвичайно важливо про це пам’ятати і бути насторожі медичним працівникам. Всі ми розуміємо, що молодь рідше звертається до медичних закладів, але якщо вони вже звернулись — будь ласка, запропонуйте пройти тест на ВІЛ”, — зазначила Тетяна Мостепан.

За її словами, статистичні дані свідчать, що серед виявлених випадків близько 66% припадає на вікову групу 30–49 років, і значна частина пацієнтів уже має опортуністичні захворювання. Також фахівці фіксують щорічний приріст захворюваності серед людей віком 50 років і старше.

"У Києві проведена децентралізація послуг, створені всі умови для виявлення та лікування людей, які живуть з ВІЛ, у кожному районі міста. Саме лікування є одним із компонентів профілактики ВІЛ, оскільки ефективна терапія дозволяє заблокувати вірус і не заражати інших", — підкреслила директорка Департамент охорони здоров'я міста Києва.

Ще однією темою засідання стала замісна підтримувальна терапія у столиці. Про зміни нормативної бази та необхідні управлінські рішення доповів директор КНП “Київська міська клінічна лікарня № 5” Назарій Гичка. Під час дискусії учасники наголосили на важливості безперервності лікування та доступності послуг для пацієнтів.

Також на засіданні обговорили роль неурядових організацій у протидії ВІЛ-інфекції. Представники громадського сектору та медичної спільноти акцентували увагу на необхідності міжсекторальної співпраці, яка дозволяє охоплювати профілактичними та соціальними послугами вразливі групи населення, забезпечувати супровід пацієнтів та підвищувати рівень довіри до системи охорони здоров’я.

Учасники координаційної ради наголосили, що системна взаємодія міської влади, медичних закладів та громадських організацій залишається одним із ключових елементів ефективної протидії ВІЛ-інфекції та туберкульозу у столиці.

Департамент охорони здоров'я міста Києва

22/05/2026

22/05/2026

21/05/2026

21/05/2026

21/05/2026

20/05/2026

20/05/2026

20/05/2026

20/05/2026

19/05/2026

Address

Opening Hours

Telephone

Website

Alerts

Contact The Practice

Shortcuts

Share

Monday	08:00 - 17:00
Tuesday	08:00 - 17:00
Wednesday	08:00 - 17:00
Thursday	08:00 - 17:00
Friday	08:00 - 15:45