Психолог Інна Тихонова

11/02/2026

Мені дуже відгукується філософія кінцуґі.
Бо вона не про красиву метафору.
Вона про прийняття.

Ми всі маємо свій досвід.
Не завжди легкий.
Не завжди той, який хотілося б згадувати.

Але саме він формує нас.
Не тільки через біль.
А через те, що ми вижили, впорались, навчилися.

Терапія не стирає тріщини.
Вона допомагає перестати їх соромитися.
І побачити в них сенс.

💬 А ти коли-небудь думав,
що твій складний досвід може бути не слабкістю,
а частиною твоєї унікальності?

31/01/2026

Я знаю, як боляче, коли тебе не вибирають.❤️‍🩹
Особливо якщо всередині одразу з’являється думка,
що це знову щось про тебе.

Але з віком ми вчимося дуже важливій речі.
💡Відрізняти свою цінність від чужого вибору.

Не кожна людина, яка проходить повз, здатна бути поруч. Не кожна відмова говорить про твою “недостатність”.

Іноді вона говорить лише про несумісність.
Про різні етапи життя.
Про різні можливості.

💬 А що ти зазвичай кажеш собі,
коли тебе не вибирають?

10/01/2026

Після свят часто хочеться “швидко повернутись у форму”.
Бути продуктивною, зібраною, радісною.
Але психіка так не працює.

Після інтенсивної радості завжди є спад.
І він не потребує виправлення, він потребує прийняття і часу.

Іноді найкраще, що ми можемо зробити для себе -
дозволити собі нічого не хотіти.
Не тиснути. Не знецінювати свій стан.

Турбота про себе - це не тільки “робити більше”,
це ще й дозволяти собі відновлюватись.

💬 А як ти зазвичай почуваєшся після свят?
Хочеться тиші, сумно, порожньо - чи навпаки швидко в рутину?

06/12/2025

Сьогодні хочу поділитися однією історією зі свого дитинства. Не дуже приємною, якщо чесно. Але вона багато пояснює, чому я зараз так дбайливо ставлюсь до себе.
Коли я була маленькою, я не була “слухняною дівчинкою”.
І одного року на Святого Миколая замість подарунка я знайшла під подушкою ремінь. Я пам’ятаю цей момент дуже чітко - як стало боляче, як стислося всередині,
і як я не могла дозволити собі показати, що мені образливо.
Замість цього я почала сперечатись, мовляв, раз він лежить у мене - то це мій подарунок.
Тато тоді не сміявся. Він злився, бо очікував, що я “засмучуся правильно”, зроблю висновки, як потрібно змінити поведінку. А я просто намагалася хоч якось витримати цю ситуацію.
Це був не той Миколай, у якого хочеться вірити дитині.
І не те свято, яке хочеться пам’ятати.
Зараз, коли я доросла, я дозволяю собі створювати інший досвід. Там, де є тепло, турбота й подарунки не за слухняність, а просто тому, що ти є.
І я вчу себе тому, що любов не приходить разом із покаранням, що магію можна повернути - коли починаєш ставитись до себе з ніжністю, якої колись бракувало.

05/12/2025

Ми всі хоч раз тримались за стосунки, в яких давно боляче. Не тому, що там є любов — а тому, що страшно зізнатися собі, що щось не працює.

Але інколи достатньо чесно відповісти на кілька простих питань — і ти раптом бачиш, де ти тримаєшся з любові,
а де — зі страху, звички чи надії “що якось воно буде”.

Якщо хоча б один пункт сьогодні відгукнувся — зупинись.
Подихай. Це не про драму.
Це про твоє майбутнє.
Про тебе.

29/10/2025

Те, що колись захищало, тепер обмежує.
Броня, яка колись рятувала,
тепер тисне, натирає і не дає дихати.

Ми звикаємо жити з напругою так довго,
що перестаємо її помічати.
Але правда в тому,
що зараз — уже не тоді.

Ти доросла.
Ти можеш себе захистити.
Ти впливаєш на свій простір.
Ти вирішуєш, що безпечно, а що ні.

22/10/2025

https://youtu.be/cPL2FE7ZPTg?si=qLFNJ9DX3j1_Kfjg

Petra's “The Perfection Detox” talks about eliminating the need to please people. This talk is about working through the need to be perfect and is explained ...

17/10/2025

Горе — не проходить по етапах.
Воно не піддається логіці, планам і календарям.

Ми можемо одночасно плакати й сміятись.
Відчувати вдячність і провину.
Хотіти забути — і шукати спогади.

Це не “регресія”. Це — життя після втрати.

У новій моделі горювання ми не “переживаємо” біль,
ми вчимося жити поруч із ним.

І це не слабкість. Це — шлях до цілості.
#психолог

10/10/2025

https://youtu.be/m6KnVTYtSc0?si=NWcEtX57Qg29oEaO

Do you have a balanced news diet? Go to https://ground.news/KiN to see reporting from a variety of sources and perspectives around the world. Subscribe for 4...

08/10/2025

Іноді ми сваримось не тому, що не любимо,
а тому, що це єдиний спосіб залишатись у контакті.

Але коли сварка стає головним способом спілкування —
зв’язок починає руйнуватись.

Пара може не втрачати почуттів,
але втратити здатність чути.

І тут важливо, щоб поруч була людина,
яка допоможе побачити й почути одне одного заново —
без звинувачень, без боротьби, без ролей “правий – винний”.

💛 Працюю з парами, які хочуть не просто говорити, а чути.
Якщо вам зараз це відгукується — напишіть мені.

25/09/2025

🌿 Де межа між зусиллям і насиллям над собою?

Останнім часом у повітрі надто багато «дисципліни».
Ти маєш працювати над собою.
Ти мусиш виходити із зони комфорту.
Ти повинен себе відштовхувати, підганяти, тиснути…

Але де саме ця тонка межа —
між зусиллям і насиллям над собою?

Це дуже індивідуальна історія.
У кожної людини — своя карта кордонів.
У кожній сфері — свої допуски і червоні лінії.

І це не завжди просто відчути.

Бо іноді справжнє насилля виглядає як правильне “прокачування”.
А зусилля — як слабкість, бо ти недостатньо “форсуєш”.

Але тіло знає.
Тіло завжди підкаже, коли:

– усе всередині стискається,
– зникає опора,
– з’являється відчуття, ніби ти маленький, беззахисний,
і не можеш постояти за себе — навіть перед собою.

Це не про зусилля.
Це вже про самозраду, щоб “бути як треба”.
Але “треба” — кому?

👁‍🗨
Тільки дізнаючись себе,
ми можемо створити власну систему безпеки:
– де моя зона комфорту,
– що зі мною відбувається, коли я з неї виходжу,
– як виглядають мої red flags,
– і як я хочу діяти з собою, коли важко.

Бо іноді зусилля — це любов до себе.
А іноді — спосіб себе зламати.

І різниця — не в інтенсивності.
А в тому, чи це мій вибір, моя ціль, мій спосіб і мій темп.

22/09/2025

Привіт 🌸
Я Інна — психолог і психотерапевт. Я люблю природу, квіти, мистецтво й нові досвіди. Як у подорожах, так і в житті, мені важливо відкривати щось нове й дивитися на світ ширше.

У терапії для мене головне — створити простір, де можна бути собою: зі своїми почуттями, сумнівами, надіями й мріями. Без осуду. Там, де можна говорити вголос і знаходити опору всередині себе.

Я практикую з 2019 року. Мій основний метод — транзакційний аналіз. Але я постійно навчаюся в інших напрямках і інтегрую різні техніки залежно від того, що зараз найбільше потрібно клієнту. Це і є мультимодальний підхід: адаптація під людину, її унікальність і запит.

Звертаються до мене, коли важливо:
— зрозуміти себе й свої почуття;
— навчитися говорити й чути у стосунках;
— прожити втрату чи кризу;
— знайти себе після змін чи переїзду;
— працювати з харчовою поведінкою та прийняттям себе;
— пройти сімейну терапію (пари, батьки/діти, сіблінги).

Якщо вам відгукується мій підхід і спосіб говорити про терапію — пишіть у Direct 💌 #психолог