Ксенія Шалімова, ефективний психолог

06/09/2025

Маленькі кроки, які рятують🤗
Вигорання не може пройти швидко. Це процес відновлення, такий самий поступовий, як і виснаження.
Але почати можна з малого:
☕ випити гарячий чай без поспіху
🚶‍♀️ пройтися вулицею без телефону
💬 поговорити з другом, який вміє слухати
🌿 дозволити собі хоча б одну годину на те, що справді приносить радість
Це крихітні кроки, але саме вони повертають відчуття контролю і життя.
У статті я зібрала більше порад, як відновитися після емоційного вигорання.
👉 Читайте на сайті:

Звичайна втома минає після вихідних чи відпочинку. А от емоційне вигорання — це.. Постійна втома, навіть після сну. Байдужість до того, що раніше приносило радість. ....

29/08/2025

Коли ☕кави вже замало...
Втома. Ніби й спиш достатньо, береш відпустку, навіть намагаєшся «нічого не робити» — але все одно прокидаєшся з відчуттям ❔порожнечі. Те, що колись приносило радість, більше не чіпляє. Дратують навіть близькі. Здається, що ти виснажився безповоротно.
Це не лінь. Це може бути емоційне 😶‍🌫️вигорання.
Його переживають мільйони людей — незалежно від професії чи віку. І часто вони довго не помічають сигналів.
У великій статті я зібрала 10 головних ознак вигорання та прості поради, як поступово відновлювати🔆 сили.

👉 Читайте повністю тут: https://www.psyhoterapevt.online/post/emoziine-vyhorannia-oznaky-vidnovlennia

#емоційневигорання #вигорання #психологонлайн
#психологічнапідтримка #ментальнездоровя #піклуйсяпросебе #психологкиїв #психологічнапорада #життябезстресу #балансжиття #эмоциональноевыгорание #психологонлайн #ментальноездоровье #самопомощь #балансжизни

Звичайна втома минає після вихідних чи відпочинку. А от емоційне вигорання — це.. Постійна втома, навіть після сну. Байдужість до того, що раніше приносило радість. ....

04/08/2025

🤯 Плутаєш психолога, психотерапевта і психіатра?
🔸Психолог — слухає, підтримує, допомагає зрозуміти себе. Ліки не призначає.
🔹Психотерапевт — працює глибше, допомагає змінити внутрішні сценарії. Ліки не дає.
🔸Психіатр — лікар, що призначає лікування і медикаменти, коли це потрібно.

📍 Запам’ятай: психолог — підтримка, психотерапевт — зміни, психіатр — лікування.

26/12/2023

Наближаються свята, свята родинні, теплі. Свята, де збираються близькі люди, та разом проживають щасливі моменти єднання. Або ж збираються приятелі, щоб отримати якщо не тепло, то задоволення від дружнього спілкування. За добу до нового року починається приготування смаколиків. А ще обов'язкове прибирання, наряджання квартири і себе. Про вибір і закупку подарунків взагалі мовчу, це як радість, так і значненький геморой. Дух свят осяює нас вже починаючи з Миколая і якщо ви хоч іноді виходите з дому, неможливо не помітити навколишній настрій.

Такий настрій - те що ми уявляємо, знаємо, проживаємо, у звичайний, можливо трохи кіношний новий рік. А якщо він не звичайний і зовсім не кіношний? Якщо , наприклад, близька людина воює десь там, у холоді, у небезпеці? Чи взагалі ні з ким бути поруч, радіти, грітись? І навколишній святковий настрій навпаки поглиблює відчуття самотності, акцентує нагальні проблеми?

Час від часу таке відбувається з більшістю людей. Іноді бульбашка власних переживань фіксує вас на відчутті втоми, безнадії, спогадах чи мріях. Чужа радість може посилити ці відчуття, відторгнути від соціума, подарувати відчуття невідповідності. Відбувається випадання з навколишньої реальності.
Що з цим можна зробити? Головне питання, що саме ВИ хочете з цим робити. У відчутті самотності часто одночасно є як об'єктивні причини, так і надумані. Об'єктивна - мого коханого нема поруч, мені сумно. Надумана: без нього не можу радіти, відпочивати, будь-як святкувати.

Я хотіла б наголосити, почуття кожного цінні і важливі. І вони завжди ведуть вас туди, де вам буде найкраще. Якщо почуття позитивні, то з ними ясно, яким чином вони ведуть до хорошого. А якщо негативні: безнадія, туга, сум? Вони освітлюють ціль, бажане, але не дарують розуміння шляху, він наче у темряві. Бо шлях - це ваша робота. Те, як ви пройдете цей шлях до цілі, залежить цілковито від вас, вашого налаштування. Тож, питання не у тому, щоб ігнорувати своє бажання і свої почуття, а у тому, що робити, якщо на даний момент найбільше ваше бажання неможливо справдити.

Об'єктивна реальність, на яку ви не можете вплинути - це те, з чим більшість людей не справляється. Коли ми якийсь час знаходимось у своєму переживанні, з'являється токсична сфокусованість на болі, все інше відходить на задній план. Залишається лиш безпомічність щось вдіяти, змінити.

Тобто з усього різномаїття можливих дій та виборів ми бачимо лише той, де ми не здатні нічого вдіяти.
Можливо у вас майне думка накшталт "І що, мені зараз цей психолог скаже "Просто радій життю і не ний?"". Зовсім ні. Біль, сум, туга, страждання, це така ж складова нашого непередбачуванного життя, як і радісні моменти. Але переживаючи такий момент, цю кризу, не обов'язково себе у ньому хоронити. Кризи минають, ситуації змінюються. За важкиим часами приходят спокійні і ресурсні.
Єдине що ви можете зробити - пережити кризовий момент. Єдине що ви можете зробити у кризовому моменті для себе - облаштувати куточки спокою і надії, де ви будете відпочивати від усього того, що на вас звалилось.

Якщо зараз ви не здатні вплинути на бажану ситуацію, це не означає, що ви безсилі попіклуватися про себе в іншому. Як це може виглядати? Наприклад так. Так, мого коханого, чи близьких нема поруч. А хто є? Чи що є? Для комфотрного святкування іноді не вистачає зовсім не натовпу, а відгуку своїм бажанням. Хто вже стикався що ненавидить ту готовку, чи прибирання "бо так прийнято"? Ідеального святкування в такому душевному стані не вийде. Але якщо неідеальне? Не таке, як мріється, а таке, яке реально можна створити, щоб отримати задоволення від процессу? Наше життя відчувається і смакує саме у процессі. Поганого чи хорошого.

Кожна людина в душі знає, що може зробити її життя хоч трохи кращим. Наші почуття нас завжди тягнуть в ту сторону, але ми не завжди можемо їх правильно інтерпритувати. Самотність на сімейні свята - це важко. Самотність без розуміння своїх бажань, потреб - надважко. Якщо ви трохи приправите своє життя цінними спеціями тепла, задоволення чи розслаблення, реальність зміниться тільки у ліпшу сторону. Не жалійте цього для себе, бо таким чином можна прожити усе життя. Заглиблючись у сожаління та безнадію (а це конкретна дія, яку можно контролювати), ви позбавляєте себе життя. З усім його різнобарв'ям.

Моє послання на ці, важкі для більшості, свята. Видихайте наскільки можете. Відпочивайте так, як забажається. Не дивіться на інших, у них окрема історія. Подаруйте собі трохи тепла, і тоді ваша реальність зміниться.

Я щиро бажаю, щоб близькі, кохані, жадані, всі кого чекаємо, знайшлися, повернулися додому. Повернулися і побачили здорових рідних, за яких вони стояли горою. І бажаю тим хто самотній, також вірити. Вірити в себе. Поки ви у себе є, і допоки здатні про себе піклуватись, ви зможете змінити своє життя у будь-яку сторону. Свята - гарний привід перемкнути важіль на ресурсний стан.

#психологія #свято #стресс #психотерапія
#любовь #отношения #почуття
#психолог #психотерапевт #психологонлайн #психологочно

25/09/2023

Хочу поділитись з вами відео щодо труднощів, з якими стикаються люди при побудові відносин. Маршалл Розенберг наочно демонструє, чому іноді, навіть при глибокому бажанні створити якісні відносини і вкладаючись у них на повну, відносини все одно не відбудуться. Принаймні в тому вигляді, як людина очікує.
Можна дивитись без звуку😉

Але є і гарна💡 новина - це не смертельно і можна виправити в будь-який момент. Зветрайтесь!

Маршалл Розенберг - американський психолог і творець методу Ненасильницького Спілкування - способу комунікації, що дозволяє людям донести один до одного інформацію, необхідну для мирного вирішення конфліктів та розбіжностей.

#любов #почуття #відносини #психотерапія
#любовь #отношения #чувства
#психолог #психотерапевт #психологонлайн #психологочно
#МаршаллРозенберг

19/04/2023

Что делать с s**t, которое happens

Как бы нам не хотелось, но время от времени жизнь подбрасывает нам дерьма. Кучи побольше, кучки поменьше, там или здесь. Отношения, работа, планы, надежды в конце-концов. Везде может найтись новая кучка. И никакой справедливости в получении таких кучек нет. Иногда это может быть даже не куча дерьма, а чистого золота. Все зависит от того кто смотрит и в чем нуждается в определенный момент жизни. Для голодающего золото будет приравнено к хламу, а еда к ценности. Фактически, из чего именно состоит кучка перед нами, определяет сам человек, исходя из своего опыта и потребностей. Если он может использовать это, тогда это подарок судьбы. Не может - куча дерьма. Грубо говоря.

Но это лирическое отступление. Дерьмо случается - факт. Мы не можем ничего этому противопоставить, рано или поздно оно возникнет, ми вступим и... И что дальше? А дальше наше отношение будет определять то, что мы от этого получим. Почистим подошву и пойдем дальше, выбросив это из головы? Выбросим ботинки и застрянем в невозможности идти босыми ногами? Закроемся дома и никогда-никогда не будем выходить на улицу?

Когда случается что-то плохое, трудное, болезненное - мы попадаем в лабиринт из собственных переживаний. Мы бродим там, погружаясь на все более глубокие уровни. Что это дает нам по факту? Чем глубже погружение - там труднее оттуда выбраться. Попадание в такой лабиринт происходит автоматически, особенно у тех, кто привык много обдумывать и анализировать свои действия. Но никакого положительного результата у этих мыслей нет. Это бесконечный цикл повторяющихся идей, который никак не помогает справиться с ситуацией.

Что же с этим можно сделать? Застраховаться от дерьма невозможно. Это часть жизни, наряду с хорошими моментами. Единственное, что мы можем сделать сразу, это разобраться с углублением в лабиринт и тем как распознавать выходы из него.

Что происходит на консультации у психотерапевта? Мы рассматриваем пошагово:

🗿 ваши лабиринты, из чего они состоят
🗿 каким образом вы попадаете в лабиринт, что является билетом в него
🗿 как выйти из лабиринта, если вы уже туда попали
🗿 как не попадать в него снова и снова.

Интересная жизнь проходит за границей наших лабиринтов. Они - просто неприятное дополнение, с которым нам приходиться мириться (если ничего с этим не делать). Выходите оттуда, наслаждайтесь миром, всеми его проявлениями и моментами. Просто вдумайтесь - средняя продолжительность жизни человека - 70 лет. Это 25 567 дней. Из них 40 лет - это когда мы уже не дети, но еще не начали стареть. У нас есть только 14 610 дней, чтобы прожить их так, как хочется. Сколько дней вы готовы выделить на блуждания по лабиринтам?

Билеты на выход из лабиринтов тут ↙️, количество ограничено😉 +380934153400 Viber/Telegram

#психологкиев #психологкиїв #психотерапия #психотерапевт #психологонлайн #хорошийпсихолог

30/01/2023

Как чувствует себя человек с глубокой🕳 травмой?

Вот представьте себе. Вы живёте и знаете что с вами 😶‍🌫️что-то не так. У вас было трудное детство, сложные или чудаковатые родители, вы всегда отличались. И всем это было видно, что с вами что-то не так. Не так 🗿реагируете, не так говорите, не так действуете.
Ваша жизнь похожа на удержание равновесия на тоненьком канате, натянутом на высоте в сотни километров. Внизу пропасть. Вы одни. Вы стоите одной ногой, а другой пытаетесь сохранить равновесие. А где-то в зоне видимости, но невозможно далеко, ходят они - 💃🏼нормальные🕺🏼 люди. И все у них хорошо. И проблемы решаемы, отношения строятся, деньги зарабатываются и вообще везёт. А вы вынуждены держаться, держать равновесие. Но это не худшее. Время от времени вы ищите способ добраться до нормальной земли, и срываетесь с этого каната. Вы летите много километров вниз, в ужасе и беспомощности. Пока не хватаетесь за какой-то выступ, и ободранными пальцами пытаетесь взобраться обратно. Вам больно, но это ваша жизнь. Вы знаете, что она отличается от жизни других. Но сколько не пытаетесь🎭 "просто изменить это", только продолжаете срываться в боль и невозможность.
Вы всегда одной ногой в травме. Попытки спрыгнуть с каната к другим людям, так называемые "прыжки веры" - это поиск быстрых результатов. Чтобы прыгать на большую длину, нужен разгон. Нужны силы. Нужно перестать испытывать боль. Задача психотерапевта - сделать площадку, на которой вы стоите, широкой, устойчивой и комфортной для жизни. Потому что хочется этого нам или нет, на этой площадке приходится проводить очень много времени. Кому-то, всю жизнь. Всю жизнь в болезненной неизвестности, в дождь, снег, зной и без еды и надежды. Или же так, чтобы можно было и книжку почитать, и выспаться и погреться у огня? Выспавшимся, сытым и здоровым прыгать на длинные дистанции сподручнее, чего уж там.
С каждой встречей психотерапевта и клиента, площадка расширяется, на ней появляются новые возможности, интересные задачи, желания и успехи. Как в игре, где надо развивать героя/территории, улучшать качество жизни или финансовое положение. С такой площадки уже 👍можно прыгать. Но надо ли? Она неуклонно расширяется и в какой-то момент оказывается, что никакого обрыва больше нет. Есть ваша территория, а рядом - соседей. К ним можно ходить в гости, налаживать общение. Обнаруживать границы🧐. Оказывается, что многие из этих "нормальных людей", с которыми мечталось быть рядом, не комфортны для длительного общения. Некоторые не интересны. Другие наоборот, то что нужно. А своя территория насколько хороша, что нет никакого смысла ее менять на сомнительные привилегии "быть👥 с толпой". И теперь именно вы решаете, где, как и с кем, вы будете проводить счастливые🤩 моменты своей жизни.
Приходите на терапию, не тратьте зря свое, такое быстротечное⏳ время.

#психологкиїв #психологкиев #травма #психотерапія #психотерапевт #психологонлайн #психолог