Психолог Христина Муренко

30/07/2025

16/06/2025

🎞️ Кіно-зустріч: «Сцени з подружнього життя» (Scenes from a Marriage, 2021)

Якщо вас цікавить психоаналіз та глибинний погляд на стосунки, запрошую вас на кінозустріч, присвячену обговоренню міні-серіалу про подружжя, яке намагається розібратися у своїх почуттях.

• Про фільм

Міра і Джонатан знайомі вже багато років — їхня перша зустріч відбулася під час навчання в Колумбійському університеті. Мміж ними спалахнули сильні почуття, які з часом привели до шлюбу. Джонатан викладає філософію, а Міра обіймає керівну посаду у великій IT-компанії. Подружжя виховує доньку і зовні здається зразковою парою. Проте одного дня Міра зізнається, що відчуває внутрішню порожнечу й незадоволення своїм шлюбом. Її слова стають поворотним моментом, який запускає ланцюг глибоких змін у їхніх стосунках. Протягом п’яти років вони намагаються зрозуміти себе й одне одного, зберегти любов і родину, не втративши себе.

• Формат заходу:

Ця зустріч передбачає вільне асоціювання та фантазування стосовно переглянутого кіно. Це не лекція, а саме обговорення динаміки стосунків, самого сюжету, будь-чого, що буде здаватися важливим проговорити.

17 червня 2025 19:00 - 21:00. Онлайн.
Вартість участі: 500 грн.

Важливо переглянути кіно до проведення зустрічі.

• Для кого?

Для психологів, практикуючих психоаналітиків і тих, хто в процесі психоаналітичного навчання. Для усіх, хто цікавиться психоаналізом та кінематографом.

Ведуча: Христина Муренко – магістр психології, психоаналітичний психотерапевт, член Української асоціації психоаналізу, випускниця спеціалізації «Клініка відносин» (МІГП), доповідачка міжнародних конференцій, авторка статей.

• Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/6bfo3CVrWExMG8Ka8

15/01/2025

Чи знали ви, що засновником сучасного піару є племінник Зигмунда Фрейда, Едвард Бернейс?

За своє довге життя (прожив 103 роки!) він здобув звання одного із найвпливовіших спеціалістів із PR.

«Батько суспільних відносин» обʼєднав психоаналітичні концепції свого дядька Зигмунда Фрейда та Гюстава Лебона (який також вплинув на Фрейда, що відобразилось на його роботі «Психологія мас та аналіз Я»).

Саме знання про роботу несвідомого, психологію масової поведінки та імпульси людей допомогли створити одну із найпопулярніших та затребуваних професій! Складно уявити сучасний бізнес без піару.

Деякі кажуть про психоаналіз, що він застарів. Але саме психоаналіз став першим терапевтичним методом. З часом почали зʼявлятись інші напрямки, в тому числі серед учнів Фрейда, які «сепарувались» або «чинили опір» ключовим концепціям психоаналізу. Те ж стосується і багатьох соціальних сфер, в яких без психоаналітичних ідей не обійшлось.

Зараз існують ортодоксальні психоаналітики, які працюють за «того часу» методикою. Але наразі ми маємо різні варіанти психоаналітичної практики. Тим не менш незмінним завжди є такі елементи психоаналізу: робота із несвідомим, перенесенням та опором.

Цікаво спостерігати, що серед аналізантів та слухачів програм з навчання психоаналізу багато тих, хто не збирається вести свою практику. Але хоче поглибити своє розуміння людської психології, сімейних стосунків, політичних та бізнес-процесів.

Якщо у вас є питання про психоаналіз, пишіть у коментарях .
-
Запис на консультацію (в Києві/ онлайн): +3 8(093)770-68-08.

08/10/2024

Цвяхостояння - це процедура стояння на спеціальних дошках з яких стирчать цвяхи. Це набуває популярності і викликає багато питать, зокрема, чи безпечно це для психіки.

Давайте розбиратись.

Ніхто не забороняє вам це спробувати, якщо дуже хочеться. Якщо буде сильний дискомфорт або невиносимий біль - завжди можна зупинити сеанс.

Щодо психологічної сторони скажу так: ця процедура виглядає як соматичний вплив (через встромлені цвяхи у стопу) на психіку людини (душевний, емоційний).

Для одних людей це стало важливим досвідом, після якого відбулись потрібні усвідомлення, зняття напруги та розрядка (під час крику або плачу, наприклад).

Для інших це може стати травматичним, точніше, ретравматизувати через сильний фізичний біль, «підняти» душевні страждання, актуалізувати те, що давно «болить», але фізичний біль «розконсервував» все. Людину може накрити емоційне цунамі. У кращому випадку, людина опанує себе, усвідомить те, що з нею сталось, спробує повʼязати свої думки, переживання та минулий досвід (самостійно або в психотерапії, що було б безпечніше). У гіршому, простими словами, це може її зламати.

Особливо у умовах війни, коли ми відчайдушно намагаємося віднайти безпечний ментальний та фізичний простір, для когось досвід цвяхостояння може стати болючим.

Я не демонізую подібні практики. Якщо дуже хочеться спробувати, чому б ні. Але вчасно зупинитись, якщо є відчуття, що це може бути небезпечним для вас (в усіх планах).
____
Запис на консультацію (в Києві/ онлайн): +3 8(093)770-68-08.

27/09/2024

📌 Виговоритися - як основа психоаналітичної психотерапії? Чи є щось ЩЕ?

Пропоную для початку розібратись в суті поняття «виговоритися».

«Виговоритися» означає отримати розрядку, «виплеснути» переживання, іноді поплакати. Це важливо для нормального функціонування психіки, для психічної економіки.

Але це допомагає:

1. якщо проблема не потребує особистісних змін
2. має короткотривалий ефект, якщо ситуація потребує змін у мисленні та поведінці (раз за разом це буде «випливати» на поверхню).

Зазвичай ми робимо це, коли:

- Розказуємо щось близьким, наприклад, за чашкою кави.
- Або, навіть, коли писати коментарі під публікаціями (про свій біль, лють, заздрість, почуття несправедливості, загалом спільні проблеми із автором посту або іншими коментаторами). Щось схоже на відреагування.

Просто виговоритися і бути почутим (якщо ваш слухач не оцінює вас і не порівнює з іншими) - нормальна соціальна потреба і для цього не обовʼязково йти до психоаналітика.

Але особистісні зміни не відбуваються шляхом виговорювання.

Що ж тоді відбувається в кабінеті у психоаналітика?

В процесі виговорювання аналізант (пацієнт) не просто знімає напругу та психічне збудження, а намагається звʼязати власні афекти із уявленнями, осмислити те, що відбувається у його житті. Це дає поштовх до змін, послаблює (або повністю зникають) симптоми, з якими він прийшов (проблеми зі сном, підвищена тривожність, тяга до солодкого/алкоголю/небезпечних для життя і здоровʼя дій, сексологічні труднощі, частий головний біль).

Зверніть увагу, що саме психоаналіз - єдиний метод, який дозволяє дослідити несвідомі звʼязки, бути впевненим, що спеціаліст відрізнить свої переживання від ваших, розбирається в поняттях захисту, переносу та контрпереносу.

Бажаю сміливих відкриттів у вашому психічному!

____
Запис на консультацію (в Києві/ онлайн): +3 8(093)770-68-08.

#психотерапіякиїв
#психотерапіяонлайн
#психоаналіз

03/09/2024

«Панічна атака: психоаналітичне прочитання», - лекція Хуана Карлоса Косаки, яку аргентинский психоаналітик прочитає 6-8 вересня 2024 року під час Міжнародної психоаналітичної школи.

«Феномен паніки – це стан, що виходить за межі тривого і співвідноситься зі специфічним станом, який імітує стан психічної слабкості. Мається на увазі не рівень інтелекту, а здатність обробляти афективне напруження, що виникає у зв'язку з певним явищем в організації, яка здатна переживати певний рівень збудження, сприймати його і виробляти відповідні реакції. У випадку паніки ми стверджуємо, що це своєрідний стан божевілля, зумовлений локальним спрацьовуванням трьох регістрів, які раптово вивільняються, оскільки, коли один з трьох вимірів вивільняється, розв'язується весь вузол – це властивість борромеївського вузла.

Розв'язання Символічного робить рій відчуттів хаотичним, а беззбройна суб'єктивність страждає від буйства тіла, яке виражає себе безладно і фрагментарно, не досягаючи єдності, що надає йому зв'язності, а отже, Уявне втрачається. Якщо явищу не дають зареєструватися, якщо його фіксація скасовується через скасування дискурсивної можливості як такої, то наслідком є не повторення, а відтворення цього явища. У тому сенсі, що суб'єкт скасовується як такий. Саме ця ідея привела нас до постулювання панічної атаки як потойбічної тривоги»,- коментує свою доповідь Фредерік Віно.

ХУАН КАРЛОС КОСАКА – психіатр, психоаналітик-дидакт, магістр психоаналізу. Член Асоціації аргентинських психіатрів (APSA), дійсний член Аргентинської психоаналітичної асоціації (APA), дійсний член і викладач Асоціації випускників Аргентинської школи психотерапії (AEAPG), член Комітету експертів Національної комісії з акредитації університетів (CONEAU), почесний член першої кафедри з прав людини Національного університету Півдня. Лауреат премії Селеса Каркамо 1994 року. Автор книг та численних публікацій з психоаналізу.

Формат проведення: змішаний
Участникам видається сертифікат.��Попередня реєстрація обов'язкова �ФОРМА для РЕЄСТРАЦІЇ за посиланням - https://forms.gle/bzy2FuRF27rBZkJC7

Вартість участі: 5000 грн., для членів УАП та МФП - 4000 грн.

Реквізити для оплати -https://migp.pa.org.ua/documents/62d07e2003d4c413255362.pdf
Додаткова інформація за телефонами (Viber):�+38 (097) 022 69 07
+38 (067) 978 66 30
+38 (067) 771 88 66

03/09/2024

Запрошуємо прослухати лекцію Раджі Стіту «Неперекладне і травми мови», яку психоаналітикиня прочитає 6-8 вересня 2024 року під час Міжнародної психоаналітичної школи.

«У доповіді, яку я пропоную до вашої уваги, йдеться про неперекладне і травму в їхньому зв'язку з мовою. Неперекладне протистоїть тому, що постійно вислизає з мови. Це те, що робить кожного суб'єкта чужим на території власних висловлювань. Але як бути з мовними ранами, завданими тоталітарними словами у середовищі, де панує варварство? Як можна встановити мовний зв'язок, коли так звана рідна мова є також мовою ката, або коли суб'єкт відчуває себе вигнаним зі світу через те, що говорить мовою, яку агенти терору відкидають, не визнають спільною?

Цей травматичний зв'язок з мовою змусить нас переосмислити фундаментальне питання про те, що означає «говорити». Ми розглянемо випадок біженця у Франції, який страждає у своїй так званій рідній мові, що уособлює спустошення і жорстокість до такої міри, що виникає потреба змінити мову»,- анонсує свою доповідь Раджа Стіту.

Раджа Стіту – психоаналітикиня, HDR у галузі клінічної психопатології, викладачка Університету Монпельє III, дослідниця Лабораторії клінічної психології, психопатології та психоаналізу в Університеті Екс-Марсель, авторка численних публікацій з питань клініки суб'єкта у контексті соціальних зв’язків, нових форм вираження страждання, сучасних досліджень проблем вигнання та чужості, мовної травми та екстремальних ситуацій.

Формат проведення: змішаний
Участникам видається сертифікат.��Попередня реєстрація обов'язкова �ФОРМА для РЕЄСТРАЦІЇ за посиланням - https://forms.gle/bzy2FuRF27rBZkJC7

Вартість участі: 5000 грн., для членів УАП та МФП - 4000 грн.

Реквізити для оплати -https://migp.pa.org.ua/documents/62d07e2003d4c413255362.pdf
Додаткова інформація за телефонами (Viber):�+38 (097) 022 69 07
+38 (067) 978 66 30
+38 (067) 771 88 66

23/07/2024

31/05/2024

Запрошую і на мою доповідь. Деталі згодом.

6-7 (8) вересня 2024 року запрошуємо на МІЖНАРОДНУ ПСИХОАНАЛІТИЧНУ ЛІТНЮ ШКОЛУ: «Психоаналітичні концепції травми. Психоаналітична клініка в сучасних умовах».

Запрошуємо усіх, хто цікавиться психоаналізом, взяти участь у роботі IX Міжнародної психоаналітичної школи «Психоаналітичні концепції травми. Психоаналітична клініка в сучасних умовах».

Історія поняття психічної травми випливає з ранніх праць З. Фрейда, який створив першу теорію травми, розглядаючи її як підґрунтя невротичних розладів. У відповідь на нові виклики сьогодення щодо травматизму, який запускається під час воєнних дій, українське суспільство показало високий рівень мобілізації ресурсів і сил з боку різноманітних соціальних, психологічних та психоаналітичних інституцій. Поняття «психічна травма», «психічна реабілітація», «робота з ПТСР» стали робочими темами численних конференцій, круглих столів, навчальних проєктів. На нашу думку, наразі виникла потреба переглянути об'єктивізуючі підходи крізь призму психоаналітичної теорії травми, яка розглядає травму насамперед як важливий феномен становлення суб’єкта та частину його індивідуальної історії та основу історії суспільства. Це надає можливість більш органічного індивідуального підходу в психоаналітичній клініці та переосмислити, переопрацювати травматизацію нашого часу як частину історії, а не зробити її витісненою та не увійти до «порочного кола» повторення подій.

Програма школи включає доповіді, авторські майстер-класи, супервізії, дискусії.
Чекаємо на вас для обміну досвідом і обговорення питання психоаналітичної роботи з травмою.

Формат проведення: змішаний

Участникам видається сертифікат.

Попередня реєстрація обов'язкова за посиланням - https://forms.gle/DBAsy6Jyj6cXNAgW9.

Вартість участі:

При сплаті до 30.06.2024 - 3500 грн., для членів УАП та МФП - 2500 грн.

Після - 5000 грн., для членів УАП та МФП - 4000 грн.

Для доповідачів - 50% від вартості. Термін реєстрації доповідача - 20.06.2024 року.

Реквізити для оплати -https://migp.pa.org.ua/documents/62d07e2003d4c413255362.pdf

Додаткова інформація за телефонами (Viber):

+38 (097) 022 69 07

+38 (067) 978 66 30

+38 (067) 771 88 66

02/05/2024

Новий простір для психотерапевтичних зустрічей. Змінила кабінет 🛋️

____
Запис на консультацію (в Києві/ онлайн) або ознайомчу зустріч (онлайн, без оплати, 20 хв.): +3 8(093)770-68-08.

25/03/2024

📌 Банальні істини про життя, які ми забуваємо.

1. Має сенс порівнювати себе сьогоднішнього тільки з собою вчорашнім (Фрейд).

2. У сімейних стосунках на першому місці мають бути стосунки самої пари, а вже потім потреби дітей. В одному із постів, здається, розповідала, чому це важливо.

3. Доросла людина відрізняється від дитини тим, що дорослий несе відповідальність за своє життя.

4. Коли вас атакує інша людина, за цим стоїть її великий біль. Але це не означає, що ви повинні це терпіти. Захистіть свої кордони (наскільки це буде можливо і безпечно).

5. Дитині потрібні, в першу чергу, не заможні батьки, які «дадуть все», а емоційно доступні батьки, які намагатимуться не відігрувати на дитині власні травми. Дитині потрібен дорослий, який буде поруч і навчатиме її справлятися з такими переживаннями як розчарування, злість, печаль, радість, бажання тощо (на власному прикладі, як мінімум).

6. Телепатії не існує. Використовуйте мову, щоб вас почули.

7. Життя несправедливе і в ньому багато болю. Але ми знаходимо стосунки та моменти, які дають нам відчуття тепла, любові та близькості.

8. Для змін у стосунках потрібні двоє: 5 кроків назустріч робить один, 5 - інший. Неможливо зробити це за двох.

9. Це нормально - відчувати протилежні почуття до одного і того ж обʼєкта. Наприклад, любити свою дитину, але злитися на неї через відсутність часу на себе (і це не означає, що ви погана мама, ви жива мама).

10. Тільки ви знаєте, як вам жити, і яка ваша норма. Але, звісно, не забуваємо про Кримінальний кодекс)

05/03/2024