КНП "Київська міська клінічна лікарня 3"

30/04/2026

Пройти Скринінг здоров’я 40+ стане зручніше: Уряд ухвалив зміни до порядку реалізації програми

Уряд ухвалив зміни до порядку реалізації програми Скринінг здоров’я 40+, які спрощують участь у національній програмі і роблять механізм ще зручнішим.

Оновлення запрацюють уже скоро — після завершення необхідних технічних доопрацювань застосунку і Порталу Дія.

🎯Скасування прив’язки до дня народження

Раніше подати заяву на участь у програмі можна було після спливу 30 календарних днів від дня народження. Після оновлення правил очікувати конкретної дати не потрібно буде: якщо людині вже є 40 або більше років, вона зможе подати заяву у зручний для себе час через застосунок Дія або ж оформити послугу в ЦНАПі.

🎯Строк використання коштів на Скринінг здоров’я 40+

Ще одна зміна стосується строків використання коштів. Після їх зарахування на спеціальний рахунок учасник матиме 2 місяці, аби оплатити послугу скринінгу в закладі, який бере участь у програмі. Якщо кошти не використати, вони автоматично повернуться до державного бюджету.

Люди, які вже отримали кошти підтримки раніше, зможуть використати їх протягом двох місяців з моменту набуття чинності змін, тобто до кінця червня цього року.

Деталі про Скринінг здоров’я 40+ доступні за посиланням: https://screening.moz.gov.ua/?_gl=1*mc01ya*_ga*NTMyNDIyNTE1LjE3NzY5MzkyNjI.*_ga_B4PFQNWQ1T*czE3Nzc1MzcyMDkkbzkkZzAkdDE3Nzc1MzcyMDkkajYwJGwwJGgw

30/04/2026

29/04/2026

Захворюваність на грип у Києві: показники значно нижчі за епідемпоріг

Протягом 17-го тижня 2026 року в столиці зафіксовано незначне зростання захворюваності на грип та ГРВІ. Попри позитивну динаміку серед пацієнтів, загальний показник інтенсивності залишається значно нижчим за епідемічний поріг.

За офіційними даними епідеміологічного нагляду, за минулий тиждень у Києві захворіло 9409 осіб. Порівняно з попереднім звітним періодом (9045 випадків), рівень захворюваності зріс на 4 %.

Наразі показник захворюваності у столиці становить 318,7 на 100 тисяч населення. Це на 42,0% нижче середнього рівня інтенсивності, що свідчить про відсутність епідемічної загрози.

Більшість захворілих діти. Вони становлять 59,5% від загальної кількості пацієнтів - 5602 дитини. Серед дорослого населення зафіксовано 3807 випадків.

🧒Діти - зростання на 5,1%.

👧Школярі - зафіксовано 3395 випадків (60,6% від усіх хворих дітей).

👨Дорослі - зростання на 2,4%.

Протягом тижня в Києві підтверджено 13 випадків COVID-19, усі - серед дорослого населення. Важливо зазначити, що тяжких випадків перебігу коронавірусної хвороби або госпіталізацій через COVID-19 не зафіксовано.

Водночас загальна кількість госпіталізованих із симптомами ГРВІ зросла: до лікарень потрапили 152 особи, серед яких переважна більшість — діти (127). Для порівняння, минулого тижня було госпіталізовано 96 осіб. Летальних випадків, спричинених ускладненнями грипу чи ГРВІ, не зареєстровано.

Епідеміологи продовжують тримати ситуацію під контролем та закликають містян при перших симптомах хвороби звертатися до сімейного лікаря.

29/04/2026

Міністерство охорони здоров'я України затвердило Стандарт медичної допомоги «Суїцидальна поведінка».

Документом визначаються підходи до профілактики, раннього виявлення, оцінки, лікування та супроводу людей із суїцидальною поведінкою. Мета таких підходів полягає в тому, аби надати допомогу якомога раніше. Пріоритетними стають раннє виявлення ризиків, міждисциплінарна взаємодія, безперервний супровід пацієнта й повага до його гідності та прав.

Ранній скринінг суїцидальної поведінки має проводитися на базі закладів охорони здоровʼя, які надають спеціалізовану психіатричну допомогу, послуги з психічного здоровʼя, та на базі закладів первинної медичної допомоги. Скринінг визначений для людей, які мають ознаки вираженого емоційного дистресу, безнадії, хронічного болю, психічних та поведінкових розладів, а також інші визначені Стандартом фактори ризику.

Якщо результат скринінгу позитивний, має бути забезпечена комплексна оцінка, зокрема психосоціального статусу, психічної коморбідності, соціальної ситуації та соматичного стану.

Для кожного пацієнта з суїцидальною поведінкою має бути складено індивідуальний план допомоги та план безпеки, який враховує поточний стан людини, фактори ризику, захисні фактори та потребу в подальшому супроводі.

Стандарт визначає підходи до лікування та психологічного супроводу, що поєднують фармакологічні та нефармакологічні методи: доказові психосоціальні втручання, когнітивно-поведінкову терапію, міжособистісну психотерапію, психодинамічну терапію, діалектичну поведінкову терапію та сімейну терапію залежно від потреб пацієнта.

Документ окреслює перелік доказових інструментів для здійснення комплексної оцінки стану пацієнта, зокрема шкали суїцидальних думок та намірів, причин для життя, опитувальник суїцидальної кризи та інші.

Стандарт визначає критерії для госпіталізації з урахуванням стану людини, безпеки, клінічної ситуації та доступного рівня підтримки.

Інтенсивність допомоги має відповідати стану людини й враховувати клінічну ситуацію.

Окрему увагу у документі приділено дітям і підліткам. Оцінка та допомога мають здійснюватися з урахуванням віку, емоційного стану, здатності до комунікації, сімейної ситуації та рівня підтримки з боку батьків або осіб, які здійснюють догляд.

Стандарт передбачає підтримку близького оточення людини з суїцидальною поведінкою у випадках, коли вони переживають кризову подію.

28/04/2026

Всесвітній день охорони праці-2026: у центрі уваги - ментальне здоров’я та безпека медиків

Сьогодня, 28 квітня, Україна та світ відзначають Всесвітній день охорони праці. Цьогоріч Міжнародна організація праці визначила провідною темою формування здорового психосоціального робочого середовища. Для вітчизняної системи охорони здоров’я, де працює понад три мільйони фахівців, це питання стає критично важливим через безпрецедентні виклики війни та специфіку професії.

Сучасне розуміння безпеки праці вийшло за межі суто технічних інструкцій. Сьогодні це комплексний підхід, що включає психологічний стан працівника, рівень його стресу та відчуття захищеності.

Психосоціальні ризики, як-от надмірне навантаження, хронічний стрес та відсутність підтримки, є прямими факторами, що призводять до вигорання та нещасних випадків.

В умовах війни для українських медиків ці загрози стали щоденною реальністю. Серед них, постійні повітряні тривоги та ризики для життя, тривала психоемоційна напруга та кадровий дефіцит та висока відповідальність за життя інших у поєднанні з роботою в екстремальних умовах.

❗️Медицина як зона підвищеного ризику

Праця медичного персоналу залишається однією з найскладніших через поєднання багатьох шкідливих чинників.

Окрім психологічного тиску, на працівників впливають:

❌️Фізичні фактори: іонізуюче випромінювання (особливо для хірургів та анестезіологів), ультразвук та лазери.
❌️Біологічні загрози: високий ризик інфікування гепатитами, ВІЛ, туберкульозом та COVID-19.
❌️Хімічні чинники: контакт із отруйними речовинами та агресивними рідинами.

Особливу групу ризику становить сестринський персонал. Через щоденне зіткнення з болем та стражданнями пацієнтів, медичні сестри відчувають колосальні інтелектуальні та психологічні навантаження, що нерідко призводить до втрати працездатності.

Фахівці з охорони праці наголошують на переході від реагування на наслідки до системного управління ризиками. Це передбачає оцінку психосоціальних чинників на одному рівні з виробничими.

Ключові кроки для створення безпечного середовища в лікарнях:

✅️Організація відпочинку: створення кімнат психологічного розвантаження для персоналу.

✅️Підтримка колективу: формування атмосфери довіри, взаємодопомоги та впровадження систем матеріального заохочення.

✅️Раціональне планування: чіткий розподіл обов’язків та врахування реальних ресурсів працівників для запобігання вигоранню.

✅️Контроль та навчання: ефективний моніторинг впливу шкідливих факторів та дотримання нормативних вимог.

Безпечне робоче середовище — це не лише виконання вимог законодавства. Це фактор стійкості бізнесу та якості роботи, адже в основі безпеки праці завжди стоїть людина.

Медичний працівник має бути прикладом ставлення до власного здоров'я.

28/04/2026

Всесвітній день охорони праці 2026: подбаймо про здорове психосоціальне робоче середовище


28 квітня в Україні та світі відзначають Всесвітній день охорони праці. Тема 2026 року, визначена Міжнародною організацією праці, — формування здорового психосоціального робочого середовища.

Сьогодні безпека праці — це вже не лише про техніку безпеки чи фізичні ризики. Це також про психологічний стан людини, рівень стресу, взаємини в колективі та відчуття захищеності на роботі.

Психосоціальні ризики, зокрема надмірне навантаження, хронічний стрес, невизначеність, конфлікти, мобінг або відсутність належної управлінської та колективної підтримки, безпосередньо впливають на безпеку. Вони призводять до помилок, зниження концентрації, професійного вигорання і, як наслідок, до нещасних випадків.

Для України в умовах війни ці ризики посилюються. Повітряні тривоги, ризики для життя, тривала напруга, кадровий дефіцит і підвищене навантаження — це реальність, у якій працюють люди. Ігнорувати цей фактор означає недооцінювати причини травматизму та втрати працездатності.

Держпраці у своїй роботі виходить з того, що безпечне робоче середовище має охоплювати як фізичні, так і психосоціальні аспекти. Тому акцент робиться на системному управлінні ризиками та їх попередженні, а не лише на реагуванні на наслідки.

Практично це означає оцінювати психосоціальні ризики на рівні з виробничими, планувати робоче навантаження та ресурси з урахуванням реальних можливостей працівників, забезпечувати зрозумілу організацію роботи і чіткий розподіл відповідальності, своєчасно реагувати на конфлікти, прояви мобінгу та ознаки вигорання, а також впроваджувати програми психосоціальної підтримки.

Такі підходи не потребують складних рішень, але потребують уваги і відповідальності з боку роботодавця та усвідомленої участі працівників.

Безпечне робоче середовище — це не лише виконання вимог законодавства. Це фактор стійкості бізнесу, якості роботи і довіри працівників.

Всесвітній день охорони праці — це привід ще раз звернути увагу на ці питання.

Але безпека і здоров’я працівників — це щоденна відповідальність, яка не обмежується однією датою в календарі.

Бо в основі безпеки праці завжди стоїть людина.

Більше практичних матеріалів щодо психосоціальної підтримки на робочому місці, зокрема рекомендацій для роботодавців і працівників, доступні на інформаційному ресурсі pratsia.in.ua.

28/04/2026

Безоплатне лікування та профілактика тяжких хвороб: чому варто укласти декларацію з сімейним лікарем

Ключову роль у системі охорони здоров’я України має сімейний лікар. Це не просто лікар, який виписує рецепти від застуди, а ваш персональний медичний менеджер, який знає все про ваше здоров'я і допомагає залишатися здоровими якомога довше. Укладення декларації з сімейним лікарем є свідомим вибором людини на користь якісної, доступної та персоналізованої медичної допомоги.

❓Чому це так важливо і які переваги дає декларація

Уклавши декларацію з сімейним лікарем, ви отримуєте право на безкоштовні консультації в рамках гарантованого державою пакету медичних послуг.

Сімейний лікар – це не тільки лікування, але й, що найважливіше, профілактика хвороб. Регулярні профілактичні огляди, які включають:

✅Вимірювання артеріального тиску.
✅Перевірку рівня цукру та холестерину в крові.
✅Флюорографію.
✅Інші обстеження (залежно від віку, статі та факторів ризику), що допомагають виявити захворювання на ранніх стадіях, коли вони ще не мають виражених симптомів і легше піддаються лікуванню.

Крім того, сімейний лікар проводить вакцинацію дорослих і дітей відповідно до Національного календаря щеплень, а також дає рекомендації щодо здорового способу життя: харчування, фізичної активності, відмови від шкідливих звичок.

"Доступні ліки": економія на лікуванні хронічних захворювань
В Україні діє урядова програма "Доступні ліки", яка дозволяє пацієнтам з хронічними захворюваннями (серцево-судинні захворювання, бронхіальна астма, цукровий діабет 2 типу) отримувати ліки безоплатно або з незначною доплатою.
Якщо у вас є декларація з сімейним лікарем, він може виписати вам електронний рецепт на необхідні препарати за програмою "Доступні ліки". Вам не потрібно стояти в чергах за паперовим рецептом – достатньо прийти в аптеку, яка бере участь у програмі, назвати номер рецепта і отримати ліки.

Спрощений доступ до вузьких спеціалістів: без черг і зайвої бюрократії

Раніше, щоб потрапити на прийом до вузького спеціаліста (кардіолога, ендокринолога, невролога тощо), потрібно було отримати направлення від терапевта, вистояти чергу в реєстратурі, а іноді й пройти додаткові обстеження.
З декларацією все набагато простіше. Якщо сімейний лікар вважає, що вам потрібна консультація вузького спеціаліста, він виписує електронне направлення. З цим направленням ви можете записатися на прийом до лікаря безпосередньо, через систему Helsi, або за телефоном, оминаючи черги в поліклініці. Електронне направлення діє протягом року.

Комплексний супровід при хронічних захворюваннях: індивідуальний підхід

Якщо ви захворіли на ГРВІ, отримали травму або у вас загострилося хронічне захворювання, сімейний лікар – це перша людина, до якої ви можете звернутися за допомогою.
Він проведе огляд, поставить діагноз і призначить лікування.
За необхідності, випише електронний рецепт на ліки.
Надасть консультацію телефоном або онлайн.
Організує виклик бригади екстреної медичної допомоги або госпіталізацію (якщо це необхідно).

Видасть лікарняний лист

Для людей з хронічними захворюваннями сімейний лікар стає головним координатором лікування. Він розробляє індивідуальний план ведення пацієнта, який включає:

✅Регулярні огляди та обстеження.
✅Призначення та корекцію медикаментозної терапії.
✅Рекомендації щодо харчування, фізичної активності, способу життя.
✅Навчання пацієнта навичкам самоконтролю (наприклад, вимірювання артеріального тиску або рівня цукру в крові).
✅Направлення на консультації до вузьких спеціалістів (за необхідності).
✅Психологічну підтримку.

🎯Переваги укладання декларації у комунальному ЦПМСД

Декларація з лікарем столичної ЦПМСД це можливість отримати додаткові медичні пільги у межах міської програми "Громадське здоров’я" на 2026–2028 роки. Днями депутати підтримали під час пленарного засідання Київради зміни щодо вакцинації мешканців столиці.

Лише пацієнти комунальних закладів Києва можуть скористатися розширеними перевагами: безоплатною вакцинацією проти грипу (для груп ризику та медиків) та унікальною можливістю захистити дітей від вірусу папіломи людини (ВПЛ) - програма тепер покриває щеплення як для дівчат, так і для хлопців 12–14 років.

‼Головна умова для отримання цих послуг - наявність декларації, укладеної в міському закладі щонайменше за три місяці до звернення, тож варто подбати про це заздалегідь, щоб мати доступ до столичних стандартів захисту.

27/04/2026

🕯 26 квітня – 40-ві роковини трагедії на Чорнобильській АЕС

У цей день Київ, як і весь світ, вшановує пам’ять жертв радіаційних катастроф і подвиг персоналу ЧАЕС, військових, пожежників і медиків.

☢️ У квітні 1986 року о 01:25 два вибухи на 4-му реакторі спричинили масштабну катастрофу:

▪️ радіоактивне забруднення охопило 3/4 частину Європи;
▪️ у перші дні постраждали майже 8,5 млн людей;
▪️ Україна зазнала найбільших втрат серед колишніх республік СРСР;
▪️ 2 293 українські міста й села були забруднені;
▪️ понад 90 тис. людей евакуювали з 81 населеного пункту.

Замовчування фактів московським керівництвом лише посилило наслідки трагедії та стало одним із чинників розпаду СРСР.

рф і нині нехтує людськими життями та погрожує світу новою катастрофою. У 2022 році ворог захопив Чорнобильську АЕС і утримував персонал. У той час перебування військових у Рудому лісі призвело до їхнього опромінення та підвищило ризики радіаційного забруднення.

🇺🇦 Сьогодні Україна продовжує традицію відповідальності: енергетики, військові й громадяни щодня працюють задля безпеки не лише своєї держави, а й усього світу.