06/01/2026
Маріо Якобі досліджує перенесення і контрперенесення на прикладі сновидінь.
РОБОТА ПСИХОАНАЛІТИКА З ВЛАСНИМИ ПРОЕКЦІЯМИ
Напевно однією з найважливіших якостей, потрібних аналітику, є його готовність у нових ситуаціях знов і знов ставити під сумнів власну точку зору, власні реакції, почуття, емоції та думки, не втрачаючи при цьому спонтанності. Він повинен усвідомлювати постійну можливість проекцій зі свого боку. Про себе я знаю, що коли проблеми моїх пацієнтів починають безконтрольно мене непокоїти, коли дещо «в мені думає» про певного пацієнта, тоді я застряг в чомусь, що мені потрібно опрацювати.
Звісно, існує суттєва різниця між свідомим зосередженням на ситуації пацієнта та недоречною зацікавленістю ним чи перебуванням у захваті від нього. Те саме вірно, коли аналітик бачить пацієнта у сновидінні. Це означає, що дещо у його ставленні вимагає опрацювання. Можливо, він не усвідомлює певних тенденцій у психіці пацієнта чи то у своїй власній щодо їхніх стосунків. Також, якщо пацієнт бачить аналітика у сновидінні, треба враховувати, що сновидіння може не тільки відображати проекції пацієнта на аналітика, але й подеколи вказує на справжню позицію аналітика в аналітичній ситуації. До сновидіння, в якому аналітик піддається критиці, треба поставитися серйозно в тому сенсі, що аналітик має спитати себе, чи ця критика щось повідомляє йому про його власну позицію та сліпі плями. Наприклад, доволі частим є сновидіння, у якому пацієнт телефонує аналітику, але аналітик не на місці або зв'язок обривається. Відтак аналітик має спитати себе, чи він дійсно достатньо відкритий до пацієнта, або яку позицію він міг би займати для кращого спілкування, або на якому питанні спілкування обривається. Очевидно, що недоліки спілкування дуже часто є центральною проблемою пацієнта, і це підштовхує інтерпретувати такі сновидіння переважно на суб’єктивному рівні. Але вищезазначене перше міркування є надзвичайно важливим – це питання до аналітика, якою є його позиція у поточній аналітичній ситуації.
Все це означає, що аналітик дійсно залучається в аналітичний процес, як і пацієнт. Аналітик повинен знати про свій потяг до влади або про власні потреби бути батьком чи матір’ю, аби тримати їх під певним контролем і не шукати несвідомого задоволення цих потреб у аналітичних стосунках.
Уривок з праці Маріо Якобі «Аналітична взаємодія: дослідження перенесення та людських стосунків у юнґіанській психології»
Переклад Корнелії Ященко