Bogomoletz Institute of Physiology

12/03/2025

Зараз у світі триває Brain Awareness Week і співробітники нашого інституту не залишилися осторонь.

Починаючи від сьогодні науково-популярні події у Національна наукова медична бібліотека України / NSMLU

Детальна програма у подій Всесвітній Тиждень мозку в Україні 2025

08/10/2024

Вчора виповнилося б нашому Біжану 35. Хоча йому на завжди 32. Памʼятате про нашого таджико-бандерівця. Завдячуючи Моя наука / my.science.ua і Unia Scientifica та Христині Семерин маємо статтю зі спогадами про Біжана https://my.science.ua/bizhan-sharopov-1989-2022/

07/05/2024

17-та Студентська школа імені Біжана Шаропова "Біофізичні методи в нейронауках" завершилася!

Це були неймовірні три дні сповнені нових знань, цікавих дослідів і корисних знайомств 😎

Ми раді, що, попри всі тривоги, нам вдалось розповісти вам багато цікавого про українську науку і, можливо, надихнути вас на власні дослідження 👩🏻‍🔬

Обовʼязково чекаємо вас на наступних заходах і сподіваємось побачити вас у наших лабораторіях 🙌🏻

09/10/2023

На минулому тижні у нашому Інституті стало на один відділ менше. В принципі, в умовах недостатнього фінансування – досить логічний крок. Реорганізація та злиття відділів стояла на порядку денному також у важкому 2016 році. Але є одне "але"! У 2016 році дирекція пропонувала закривати найслабші за науковими досягненнями відділи, а зараз ліквідували один з найефективніших відділів - Сенсорної сигналізації, який організувала та багато років очолювала Nana Voitenko. Його без згоди та навіть обговорення злили з відділом Молекулярної біофізики, яким керує Pavel Belan. З того часу, як Войтенко у 2021 році шахрайським шляхом позбавили можливості працювати в Інституті, в відділі Сенсорної сигналізації так і не було завідувача – дирекція, всупереч Закону про науку, не провела конкурс. Але саме цю причину - відсутність завідувача - дирекція озвучила як основну для ліквідації відділу (нічого не нагадує така тактика – ставити все з ніг на голову, а наслідки видавати за причину?).
А було це так...
У понеділок, 2 жовтня, відбулося засідання вченої ради. В порядку денному не було заплановано жодних питань щодо реорганізації будь-яких відділів (фото 1). На засіданні не було ані співробітників двох відділів, які вирішили "одружити", ані їхніх керівників. За одну хвилину членам ВР розповіли, що відділ Сенсорної сигналізації не має завідувача вже два роки, крім того відділ маленький, бо потрапив під скорочення, тому приєднуємо його до відділу Молекулярної біофізики. Усі дружно проголосували "за".
Несподівано у четвер, 5 жовтня, знову призначається засідання вченої ради щодо розгляду уже вирішеного питання. В порядку денному вже є питання про злиття відділів і запрошення вже розсилається всім зацікавленим співробітникам (фото 2). На засіданні дали слово Білану, який розповів, що не бачить жодних причин об’єднувати відділи Сенсорної сигналізації та Молекулярної біофізики, а відсутність керівника - це провтик дирекції, яка 26 місяців не оголошує конкурс на завідувача, що є прямим порушенням Закону України про науку (конкурс на посаду заввідділу має бути проведений не пізніше ніж 12 місяців після утвореної вакансії). «Непроведення конкурсу - пряме зловживання владою, - каже Білан, - а дирекція боїться, що конкурс може виграти Нана Войтенко і тому його не проводить». При цьому, за той же час, в Інституті було проведено два аналогічні конкурси, в результаті яких подружжя Портниченків отримало по відділу. Білан також згадав, що запропонована реорганізація не була проаналізована та продумана – ніякого проєкту щодо цього питання дирекція ані вченій раді, ані відділам не надавала.
Після цього заступник директора Лук'янець розповіла про те, що, насправді, все продумано. У відділу, мовляв, немає керівника, тому що всі призначені в.о. відмовлялися від таких обов'язків. Ні слова про те, чому всупереч Закону не проводився конкурс, а замість цього дирекція весь час призначала в.о., Лук’янець не сказала. До того ж останній призначений в.о. заввідділом, Sergii Romanenko, не відмовлявся виконувати такі обов'язки до оголошення конкурсу. Пані Лук'янець брехати не вперше.
Крім того, пані Лук'янець заявила, що тематики відділів збігаються, всі статті без винятку мають авторів з обох відділів. Але, з відкритих джерел легко знаходиться інформація про те, що до звільнення керівника відділ Сенсорної сигналізації мав і свої власні гранти, і власні публікації (не менше 10 публікацій Q1-Q2 за останні 5 років до "декапітації"). І лише дії дирекції – звільнення завідувача, рейдерське захоплення гранту Горизонт 2020, відмова від будь-якої співпраці з Войтенко за всіма її проектами, призвели до того, що керівник одного відділу посилив співпрацю з іншим. Саме відсутність завідувача у відділі Сенсорної сигналізації і призвела до поглинення співпраці (знову наслідки видаються за причини).
А головна причина, за версією пані Лук’янець, полягає в тому, що Білан сильно тисне на всіх співробітників відділу Сенсорної сигналізації, залякує їх, і тому неможливо призначити навіть т.в.о. завідувача (мабуть це Білан не дозволяє дирекції конкурс провести ?). Хоча, де тут логіка - Білан "тисне" на співробітників Сенсорної сигналізації, тому, давайте приєднаємо цей відділ до його відділу? А давайте прямо запитаємо співробітників - - як саме на вас "тисне" Білан? Напишіть у коментарях.
Як бачите, нісенітниці пані Лук'янець не мають нічого спільного з правдою та здоровим глуздом.
Ну і нарешті аргумент про "відділ потрапив під скорочення". Ха-ха. Сама дирекція і провела скорочення виключно для знищення відділів, скоротивши чомусь лише співробітників саме цих відділів. Ну, ще одного норовливого редактора кращого журналу Інституту - "Neurophysiology" та громадянку РФ, яка чомусь досі була працевлаштована в Інституті (див. наказ із коментарями, фото 3).
Повернемося до вченої зради. Незважаючи на брехливість наведених доказів, вчена рада проголосувала "за" більшістю голосів, (як то кажуть, не приходячи до тями). А в несвідомий стан її ввергло, швидше за все, хамство директора, який поводився приблизно за блатним фольклором "сиджу на нарах, як король на іменинах" - прослухайте фрагмент його звернення до співробітників на засіданні вченої ради.
Цікаво, що член вченої ради, Олег Кришталь, так і не зрозумів, навіщо вчена рада голосує вдруге за те, що вже проголосували два дні тому. Декілька разів питав – нарешті йому пояснили. Версії були різні - то технічна помилка, то назву не вигадали, то недоброзичливці кляузу Президенту НАН написали і він дав розпорядження зробити "все як треба". Є аудіо запис – вибирайте будь-яку причину для повторного ганебного голосування (https://fex.net/uk/s/kf7esk7).
Тегнемо тут декількох депутатів та держслужбовців, (Інна Совсун , Грищук Рома, Олена Шуляк, Оксен Лісовий, Denys Kurbatov Mychailo Wynnyckyj, Igor Taranov, Alexandra Antoniouk, Oleksiy Kolezhuk) щоб вони поміркували над тим, чи дійсно саме таке управління наукою потрібно країні?
Хоча справа ще не закрита – треба затвердження чи то відділення, чи то Президії НАН. Комісаренко Сергій Васильович, Президія НАН Украіни – погодите? Чи знайдуться у вас сили протистояти абсурду та знищенню вкрай необхідного країні напрямку досліджень?
P.S. В той же день і майже в той же час в Інституті відбувся скандал із журналістами. Про це писав Victor Dosenko - https://www.facebook.com/victor.dosenko/posts/6722899167802772

04/10/2023

У аспірантів Інституту є шанс здобути Меморіальну стипендію імені Біжана Шаропова, засновану його друзями та колегами.

Стипендія покриває стажування в світових лабораторіях для вивчення найбільш сучасних наукових методів досліджень у сфері наукових інтересів лауреатів. Важливим критерієм є покращення наукового середовища в Україні, тому стипендіати зобов’язуються закінчити PhD програму в Україні та навчати новим методам колег.

Стипендія покриває транспортні витрати, проживання, а також супутні витрати (добові). Розмір стипендії визначатиметься щороку відповідно до кошторису на поїздку.

Кінцевий термін прийому заявок: 30 листопада 2023 року.

Повна інформація про стипендію та форма заявки - за посиланням.

Please click the link to complete this form.

01/10/2023

Нашому Біжану присвоєно звання Герой України з орденом «Золота Зірка» посмертно.
Нажаль ГЕРОЇ помирають.

16/05/2023

Давно ми не згадували горизонтівський грант NEUROTWIN.
Відразу попереджаємо це пост не про "як шкода", а про "може, настав час щось у консерваторії виправити"
Коротко у попередніх серіях (попереду довгочит).

Команда топових учених із п'яти європейських країн та вчених нашого Інституту зібралася та написала ПРОЕКТ про апгрейд напряму молекулярних та клітинних нейронаук в Інституті фізіології Національна академія наук України. Писали-переписували та з третього разу отримали фінансування. Витратили на це багато місяців праці та 4 роки життя. Координатором виступала українська сторона за правилами цього конкурсу. Все було добре, поки новообраний директор Інституту не вирішив, що потрібно спочатку саботувати виконання проекту а потім переписати керівництво грантом на непричетних до нього людей – за місяць до його офіційного закінчення. При цьому, обурення європейських партнерів ігнорується на всіх рівнях - від президента НАН до директора Інституту. Ігнорується також рекомендація Єврокомісії продовжити грант у зв'язку з КОВІДом та війною. Ігнорується й те, що партнери були налаштовані на продовження, і в них залишилися невитрачені кошти. Ігнорується те, що на рахунках Інституту лежить 10 млн гривень гранту які будуть втрачені і з яких 25% - непрямі витрати (пам'ятаєте голодних-холодних мишей, яких нема чим годувати?).
І все б добре, якби не необхідність писати фінальний звіт. На це дається 60 днів. Тобто дедлайн – 30 вересня 2022 року. Хочемо зауважити, що й для РЕАЛЬНОГО керівника, який писав та виконував проект – завдання складне та часовитратне. Яким чином дирекція розраховувала написати звіт по проекту, про який вона поняття ніякого не має - це загадка не для нашого розуму.
Звичайно, 30 вересня звіт подано не було, Європейські грантофіси разом із Єврокомісією напружилися, але згадали, що в Україні війна і дозволили відтягнути подання звіту на кінець 2022 року.
Але й наприкінці 2022 року звіт подано не було. Європейські грантофіси знов напружилися, але знов вирішили почекати. Ось уже воістину, кому війна, а кому мати рідна – все на неї можна списати.
Тепер уже скоро рік, як грант терміновано, але звіту все немає. Звісно співробітники нашого Інституту подавати проекти на програму Горизонт Європа не можуть, якщо наш Інститут боржник. Європейські грантофіси університетів партнерів нервують – у них такого ніколи не було. За правилами Єврокомісії, немає звіту – вертайте всі кошти. Причому кошти повертає той, кому їх давали – у нашому випадку це Інститут фізіології. У якого грошей немає навіть на зарплату – працівники на 4-х денці. Орендарів, що платять, замінили безкоштовними, які вже захопили пів-інституту за 1 грн на рік на 10 років. На додаткове фінансування від НАН України за програмою 1230 податися не встигли; директор Інституту свідомо відмовляється від грантів НФДУ, користуватися можливостями наявних грантів дирекція просто не вміє, тому грошей немає від слова зовсім.
Звільняються співробітники допоміжних підрозділів, що десятиріччями працювали в Інституті. Нещодавно дирекція провела суттєве скорочення штатів наукових співробітників, що зменшить наш бюджет наступного року. Звільнено висококваліфікованих співробітників, що надалі зменшує наші можливості по залученню зовнішніх грантів.
Плюс до цього, дирекція унеможливлює подачу співробітниками грантів, що фінансуються урядом США. Безпідставно перешкоджає співробітникам розвивати міжнародну співпрацюю. Все це має наслідком відсутність додаткового фінансування. Здається, що дирекція цілеспрямовано робить всі можливі кроки направлені на знищення Інституту.
Ось така ситуація. І поки ми не перейдемо на західний шлях грантового розвитку, і не введемо в Україні інститут відповідальних керівників (Principal Investigators), не дамо керівникам проектів всю повноту відповідальності за проєкти, не усунемо директорів Інституту від вирішення всіх питань (за винятком згоди на подачу заявки проекту) щодо кожного гранту, діла не буде. Зауважте, зараз, наприклад, НФДУ потребує згоди директора навіть на зміну другорядного виконавця гранту. Якщо вам пощастило і у вас нормальний директор, він підписує такі папірці не дивлячись, бо не має часу розбиратися з десятками грантів, які виконуються в нормальному Інституті/Університеті. А якщо ні, то він просто це все ігнорує і ви йдете лісом.

Oleksiy Kolezhuk і Yulia Bezvershenko - із задоволенням прочитали ваш розділ у книжці і вважаємо, що на даний момент це найкраща пропозиція щодо реформи науки. Але потрібно додати туди конкретні кроки щодо введення інституту відповідальних керівників. Плюс, якщо ми все ж таки рухаємося до Європи, запровадження обмеження віку для керівників НАН, директорів/ректорів, за європейськими стандартами. Якщо тобі пощастило, і в 70+ років у тебе немає деменції, займайся спокійно своєю наукою за рахунок власних грантів, але як запобіжник від можливих проблем керувати не маєш права.

03/04/2023

З подивом і сумом прочитали статтю якогось блогера з Німеччини про ситуацію з фальсифікацією одиного блота у статті з авторства співробітників Інституту, посилання на яку офіційний сайт Інституту розмістив на першій сторінці та поширів на усіх можливих ТГ каналах (на шкоду власній репутації).
Хочемо прокоментувати.
Нульова толерантність до академічної недоброчесності – обов'язкове кредо справжнього вченого. Сподіваємось, що всі співробітники ІФБ це розуміють, але ніхто не застрахований від помилок. Комісія, яка розбиралася із питанням фейкового рисунку в Інституті, зробила свої висновки, автори статті визнали помилки та понесли дуже суворе покарання – дворічний бан на подачу грантів.
Однак, стаття блогера з Німеччини викликає огидне почуття замовлення з метою цькування однієї-єдиної людини.
Зазначимо кілька моментів:
1. Дивним чином блогер із Німеччини отримує всі внутрішні документи Інституту. Ба більше - дивним чином він знає усні висловлення членів вченої ради ІФБ, які не занесені в жодний протокол.
2. Дивним чином блогер із Німеччини не звернувся за коментарями к жодному автору статті для розуміння іхньої позиції.
3. Дивним чином блогер із Німеччини концентрується на одному авторі, який явно не робив той спорний вестрен блот, та який не є навіть "corresponding author" цієї статті.
4. Дивним чином блогер з Німеччини не цикавиться ім'ям того автора, хто саме робив той вестерн блот та "переплутав картинки", що також успішно замовчується і комісією, і дирекцією.
5. Наклепи та звинувачення у бік одного з авторів, які не мають жодного відношення до данної статті, не підтверджуються жодними посиланнями про противоправні або недоброчесні дії; наведені лінки, не відповідають тексту.
6. Вуха член-кореспондента російської академії наук стирчать з кожного рядка цієї статті німецького блогера...
Але все буде добре, але, мабуть, не в нашому Інституті (

19/03/2023

Остання зустріч з Біжаном почнеться в понеділок, 20 березня о 12:00 на Майдані біля монументу Незалежності. Захоронення на Алеї героїв Лук'янівського кладовища планується на 13:30. Запрошуємо віддати останню шану нашому колезі, науковцю та герою.
-------------------------------
На архівному фото Біжан зустрічає гостей Інституту на Тижні мозку-2014, ще в довоєнному житті.