Лікар-психотерапевт Євгеній Тичковський Київ. Львів.

  • Home
  • Ukraine
  • Kyiv
  • Лікар-психотерапевт Євгеній Тичковський Київ. Львів.
25/11/2025

Дитячі фобії та надцінні ідеї
Любов до дитини починається з уміння бачити її страхи і приймати їх так само ніжно як приймаємо її сміх і мрії. Фобії входять у дитяче життя непомітно і живуть поруч довше ніж ми думаємо. Хтось боїться темряви або павуків хтось не може заснути бо хвилюється що мама запізниться. Є діти які тремтять від вигляду собаки навіть маленької. А є страхи рідкісні і дивні. Наприклад дитиною може володіти страх метеликів або глибоких водойм або певних візерунків на шпалерах. Для дорослого це може здаватися примхою але для дитини це реальна внутрішня буря.

Батькам і педагогам важливо навчитися відрізняти фобію від надцінної ідеї. Фобія завжди супроводжується стражданням вона мучить дитину і вона хоче від неї звільнитись. Надцінна ідея навпаки здається дитині єдино правильною вона стає способом пояснити світ або втекти від чогось складного. Якщо дитина уникає ситуацій через паніку це схоже на фобію. Якщо вона наполягає що її думка єдина правильна і всі мають її поділяти це схоже на надцінність.

Коли ви помічаєте тривожні ознаки спробуйте спершу м’яко поговорити з дитиною. Підтвердіть що її страх справжній і не сороміцький. Не тисніть і не висміюйте. Малими кроками і у спокійному темпі знайомте дитину з тим що її лякає і за можливості звертайтесь до психолога який допоможе пройти шлях без болю. Добре працюють вправи на дихання та прості тілесні техніки які повертають відчуття безпеки і присутності.

22/11/2025

Відгук на програму (за проханням дописувача , текст листа я публікую зі свого профілю)
"Ми з пані Ольгою хочемо сказати найперше одне. Ця програма змінила наше повсякденне життя так глибоко що ми досі дивуємося наскільки легкою вона зробила нашу душу. І ми безмежно вдячні своїм дітям і онукам за цей подарунок який спершу здавався просто приємною увагою а тепер став справжнім джерелом спокою сил і нових сенсів. Ми щиро хочемо щоб ви знали. Для старших людей такий крок з боку родини звучить голосніше за будь які слова. Це мовчазне я з тобою навіть здалеку.

Коли ми прийшли у програму ми вже добре відчували як з віком зменшується витривалість думки слабшає здатність зосереджуватись зростає втома. Еміграція робить це ще помітнішим. Нове оточення інша мова інші правила і тиша яка раптом стає надто великою. Ми мовчали щоб не турбувати рідних і саме тому цей подарунок став таким точним у потрібний момент.

Тут ми знову навчилися звертати увагу на себе з добротою а не з докором. Ми відкрили для себе прості але сильні способи заспокоювати думки підтримувати серце і давати тілу більше ніж втому. Ми навчилися говорити про свої потреби не соромлячись і знаходити опору всередині. Програма ніби тихо повернула нас до життя в якому є ясність легкість і маленькі радощі що помічаєш щодня.

Ми часто сміємося з Ольгою що ці зустрічі стали для нас місцем де старші люди знову відчувають себе важливими. Тут слухають уважно тут не поспішають тут поважають і приймають. І саме тому ми так хочемо донести це вам молоді люди які живуть далеко від своїх батьків і дідусів. Ви навіть не уявляєте наскільки такий подарунок здатен змінити життя. Він повертає внутрішній спокій дає відчуття опори і приносить тиху впевненість що попереду є щось хороше.

Якщо ви хочете передати своїм рідним теплий сигнал я поруч навіть якщо між нами кордони то така програма є найніжнішим способом це сказати. Подаруйте їм простір де вони знову знайдуть світло у собі. Подаруйте їм відчуття значущості і тепла яке тримає довше ніж будь яка річ. Це подарунок що живе в серці і з кожним днем розквітає новою силою."

22/11/2025

Шестимісячна програма підтримки для сеньйорів у новому житті

З віком наші ресурси змінюються. Думки стають повільнішими емоції гострішими тіло чутливішим а поведінка інколи скутішою. Це природний процес та водночас він створює додаткові труднощі коли людина живе не вдома а в іншій країні. Коли все навколо нове кожен день нагадує про те що світ рухається швидко а внутрішніх сил інколи не вистачає. Знижується впевненість у власних діях зростає соціальна обережність зменшується здатність орієнтуватися в інформації та нових правилах життя. Поруч з цим тінню приходить відчуття фінансової незахищеності та втрата духовних орієнтирів.

Саме тому сеньйорам так потрібен простір у якому вони зможуть поступово відновити опору в думках емоціях та тілі. Шестимісячна програма яку веде Євгеній Тичковський створює такий простір. Вона складається з дванадцяти глибоких зустрічей раз на два тижні по три години. Це не академічні заняття а тепло організовані зустрічі де люди старшого віку відновлюють спроможність мислити ясніше заспокоювати себе розуміти свої реакції будувати м’які стосунки долати самотність і знаходити нові щоденні радощі. Теми зустрічей охоплюють емоційний спокій тілесну рівновагу спілкування побутову і цифрову впевненість навички перевірки інформації силу внутрішніх ресурсів та лагідне завершення навчання із створенням власної скриньки спокою.

У цій програмі сеньйори не просто дізнаються щось нове. Вони починають знову довіряти собі. Повертають здатність м’яко відповідати на стрес краще орієнтуватися в новій реальності відкривати для себе невеликі але дуже важливі сенси. Змінюється якість їх щоденності. Зранку вони прокидаються з більшим спокоєм а ввечері лягають з відчуттям що у світі є для них місце.

І одна з найтепліших думок у цій програмі полягає в тому що вона може стати подарунком. Подарунком який не лежить у шухляді а підтримує щодня. Подарунком що повертає ясність і радість. Подарунком який говорить без слів ти важливий ми поруч ти не мусиш долати усе сам.

Для дітей і внуків це можливість подарувати своїм сеньйорам щось значно більше ніж річ. Це спосіб подарувати їм спокій легкість нові смисли та відчуття життя яке все ще може бути теплим і наповненим.

19/11/2025

ВМИКАЮЧИ КЛІНІЧНЕ МИСЛЕННЯ
Особливості підліткової поведінки нерідко створюють клінічну ілюзію норми. Емоційна лабільність, протестність та коливання настрою часто сприймаються як природні прояви становлення особистості. Проте саме така видима природність може маскувати ранні симптоми психічної патології. Для лікаря психіатра важливо пам’ятати що за межами звичайних вікових змін можуть приховуватися стани які потребують негайного клінічного аналізу та ретельної диференційної діагностики.

А чи знаєте ви коли суїцидальні висловлювання підлітка перестають бути реактивними і починають свідчити про ендогенний процес або тяжкий депресивний епізод
Сигнал перший. Поява стійких думок про небажання жити, детальні плани або зміни у поведінці що вказують на внутрішню підготовку. Для клініциста це не лише маркер ризику а й точка відліку для оцінки глибини афективних порушень та їх зв’язку з можливими психотичними або обсесивними компонентами.

Чи не помічали ви феномени які можуть бути ранніми ознаками психотичного спектра але легко сплутати з фантазуванням або емоційною гіперреактивністю
Сигнал другий. Порушення сприйняття реальності з нечіткими межами, фрагментарні галюцинаторні переживання, ідеї впливу або сформовані переконання які не коригуються логічно. Такі прояви вимагають уважної диференціації між первинними психотичними симптомами, тяжкою тривожністю, дисоціацією та побічними ефектами психоактивних речовин.

А чи замислювалися ви чому раптове згасання активності іноді нагадує апатію а іноді виглядає як негативна симптоматика
Сигнал третій. Помітна редукція інтересів, відмова від звичних контактів, зниження ініціативи можуть бути як проявом депресивного розладу так і продромальною фазою психозу. Оцінка темпу змін, виразності емоцій та когнітивних функцій є ключем до відмежування.

Чи не здається вам що підліткові афективні спалахи мають іншу динаміку ніж звичайні емоційні кризи
Сигнал четвертий. Некеровані вибухи відчаю, паніки або агресії потребують диференціації між біполярним спектром, тяжкими тривожними розладами, дисрегуляційними порушеннями та реактивними станами. Важливими маркерами є тривалість фаз, зміни рівня енергії, ступінь імпульсивності та порушення сну.

А чи звертали ви увагу як зміни у харчуванні або сні можуть бути раннім соматоформним або афективним маркером
Сигнал пятий. Різкі порушення ритму сну, значне схуднення або приріст маси тіла можуть вказувати на депресивні стани, тривожні розлади, розлади харчової поведінки або соматичні прояви стресу. Для психіатра важливо відрізняти поведінкові зміни від ендокринних або неврологічних причин.

Для лікаря психіатра уважність це не просто професійний стандарт. Це інструмент клінічного мислення який дозволяє побачити те що приховано за віковими особливостями. Вчасне розпізнавання симптомів і коректне проведення диференційної діагностики може визначити подальший шлях лікування і зберегти життя підлітку який не завжди здатний висловити свій страх або розгубленість.

26/10/2025

Коли страх сильніший за тіло
Леону шістнадцять. Ззовні він звичайний хлопець, який слухає музику у навушниках і вдає, що все під контролем. Та всередині нього живе тиша, що болить. Вона з’явилася після тієї ночі, коли все пішло не так, як він мріяв. У момент, коли серце билося швидше ніж будь коли, його тіло раптом відмовилося слухатись.
Він не зміг зрозуміти, що сталося. Потім прийшов сором. Пекучий, нестерпний, такий, що змушує ховатись від усього світу. Наступного дня він видалив усі чати, перестав відповідати друзям і довго дивився у дзеркало, не впізнаючи себе. Йому здавалося, що він зламаний назавжди.
У його думках з’явились страшні слова: безсилля, хвороба, кінець. Він шукав відповіді в інтернеті, і кожна сторінка лише додавала паніки. Уночі він прокидався від жаху, вдень уникав людей. Усі довкола здавались упевненими і дорослими, а він почувався маленьким і нікчемним.
Такі історії, на жаль, не поодинокі. Про них не говорять уголос, бо сором сильніший за біль. Багато підлітків залишаються сам на сам зі своїми страхами, не розуміючи, що це не вирок. Те, що трапилось із Л., не є катастрофою. Це не хвороба і не кінець чоловічості. Це звичайна психоемоційна реакція на хвилювання і страх невдачі.
Наше тіло дуже чутливе до стресу. Варто лише трохи тривоги, щоб воно тимчасово втратило рівновагу. І тут важливо знати, що подібні розлади добре піддаються лікуванню. Іноді достатньо кількох гіпнотерапевтичних або сеансів EMDR, щоб тривога розсіялась, а впевненість повернулась.
Сексуальність не вимірюється одним епізодом. Вона росте разом із досвідом, довірою і прийняттям себе. Коли зникає страх, тіло знову слухається. Коли зникає сором, повертається близькість.
Л. сьогодні вже усміхається, хоч і неохоче говорить про ту ніч. Він зрозумів, що тоді з ним нічого страшного не сталося. Він просто був людиною, яка надто боялася розчарувати. І саме з цього усвідомлення почалося його дорослішання.

23/10/2025

Що ж лікує?
Було тихе село, і стояла в нім хата, що пахла хлібом та свіжими травами. У тій хаті жила жінка, що втратила найдорожче. Колись там лунали дитячі голоси, бриніли пісні, а тепер тільки вітер ходив поміж стін.

Щоранку вона вставала рано, ставила горнятко на стіл і дивилась у вікно, де сходило сонце. Їй здавалось, що той промінь торкається її щоки, наче лагідна рука того, кого вже нема. Вона не плакала, бо сліз не зосталось. Лише тиша й довгі думки.

Минали дні, мов вода у річці. Одного разу жінка вийшла до саду. Побачила, як із чорної землі пробивається паросток. Малий, тендітний, а таки живий. І тоді вона вперше за довгий час усміхнулась.

Бо зрозуміла: життя не зникає. Воно ховається, мов зерно у землі, щоб прорости знову. І кожен біль, кожна сльоза зрошують ту землю, щоб виросло щось нове.

Відтоді жінка почала садити квіти біля порога. Щодня розмовляла з ними, наче з живими душами. Вони слухали її мовчки, а вона вчилась знову дихати.

Люди з села часом заходили, приносили новини, трохи хліба, трохи слів. І щоразу, коли вона дивилась їм у вічі, бачила, що кожен щось втратив, але кожен тримається.

Так минув рік. У тій хаті знову пахло теплом. Не тим старим, що було, а новим, тихим, як подих після довгої бурі.

І жінка зрозуміла, що відновлення не приходить гучно. Воно приходить, коли ти поливаєш свої квіти, коли слухаєш вітер, коли просто живеш. Бо поки є серце, що б’ється, поки є руки, що торкаються землі, доти є життя.

22/10/2025

МІЙ КОЛЕГА ФРОЙД
Коли я вперше взяв до кабінету мого шотландського кота на ім’я Фройд, я не підозрював, що він стане справжнім колегою.
Він зручно вмостився на підвіконні і одразу почав спостерігати за пацієнтами з тією пильною увагою, яку мають лише коти та добрі терапевти.
З часом я помітив дивну закономірність: Фройд завжди вибирав саме ту людину, яка мала найбільшу внутрішню напругу.
Коли заходила дитина з аутизмом, він наближався повільно, мов тінь, сідав поруч і починав муркотіти тихо, рівномірно, наче метроном.
Його дихання ставало настільки ритмічним, що дитина, не усвідомлюючи цього, починала дихати в тому самому темпі.
Так з’являвся спільний ритм, який нейрофізіологи назвали б синхронізацією автономної нервової системи.
Цей процес знижував рівень кортизолу і сприяв виробленню серотоніну, що пояснювало дивне відчуття спокою у присутності кота.
Коли приходили люди з гіпердинамічною поведінкою, Фройд реагував інакше.
Він не тікав, а сідав неподалік і спостерігав за кожним рухом, поки енергія не спадала природним шляхом.
Іноді він раптово клав лапу на коліно людини, ніби кажучи: ось, тут можна зупинитися.
Після цього пацієнти часто видихали й усміхалися, самі не розуміючи, чому.
Коти чудово вловлюють зміни електромагнітного поля, тож, можливо, Фройд просто реагував на біопотенціали мозку, коли збудження переходило в спокій.
Під час панічних атак він поводився ще інакше — підходив упевнено, дивився в очі і муркотів голосніше, ніж зазвичай.
Його вібрації мали частоту близько двадцяти герців, саме таку, яка сприяє розслабленню гладкої мускулатури.
Навіть найтривожніші пацієнти починали дихати глибше, і напад стишався без ліків.
Коли ми залишалися вдвох, я часто думав, що Фройд не лікує людей, а лише нагадує їм, як ті самі можуть лікувати себе.
Його метод був простий — бути присутнім у моменті цілковито.
Я спостерігав, як діти, що уникали дотику, самі тягнули до нього руки.
А дорослі, які роками не довіряли нікому, розповідали Фройду речі, які не могли вимовити мені.
Наукові журнали ще не мають терміну для такого явища, але я би назвав його спільним полем безпеки.
Іноді, коли у кабінеті западає тиша і чути лише муркотіння, мені здається, що Фройд веде справжню психотерапію, а я просто записую протокол.

21/10/2025

Іноді люди просто помічають, що життя стало трохи важчим, ніж хотілося б.
Можливо, всередині з’являється відчуття, що час щось змінити, навіть якщо ще не зовсім зрозуміло, що саме.
Деколи достатньо однієї розмови, щоб у тиші з’явився простір для дихання і думок.
Коли люди дозволяють собі зупинитися, вони починають чути те, що раніше губилося у шумі щоденності.
І саме тоді щось усередині починає відновлюватися природним чином.
Мені доводилося бачити, як навіть у найскладніших ситуаціях люди знаходили нові сили, ніби вони завжди були поруч, просто чекали, коли їх помітять.
І, можливо, хтось зараз читає ці слова і відчуває, що вже готовий дозволити собі трохи більше спокою.
Інколи зміни приходять не тоді, коли ми їх плануємо, а тоді, коли ми просто готові їх прийняти.
Психотерапія - це шлях, де кожен крок веде до ясності, навіть якщо спочатку здається, що шлях не видно.
Коли з’являється довіра, думки стають світлішими, а почуття — зрозумілішими.
І кожен може відчути, що рухається у правильному напрямку, навіть якщо цей рух починається з дуже маленького кроку.
Можливо, сьогодні саме той день, коли можна зробити паузу і дозволити собі почути себе.
Адже саме в таких моментах народжується спокій, який не потребує зусиль.
Я запрошую тих, хто готовий почати слухати себе уважніше.
Консультація — це лише зустріч двох людей, де з’являється простір для відновлення.
І кожен, хто готовий, завжди знаходить шлях до рівноваги.

Address

Проспект Голосіївський, 70
Kyiv

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Лікар-психотерапевт Євгеній Тичковський Київ. Львів. posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Practice

Send a message to Лікар-психотерапевт Євгеній Тичковський Київ. Львів.:

Share