24/11/2025
Упередження рідко існують у вакуумі. Коли люди роками чують, що бути ЛГБТК+ – це «ненормально», «соромно» або «неправильно», ці слова поступово в’їдаються в мислення. Навіть якщо людина розуміє, що упередження – це нав’язаний ззовні наратив, вони можуть відкладатися всередині як внутрішній голос, який знецінює, критикує і змушує сумніватися в собі. Це явище називається внутрішньою стигмою.
Як вона формується? Внутрішня стигма не виникає раптово – вона поступово накопичується через:
▫️Сімейні наративи, коли вдома чують образливі жарти, осуд або ідею, що “нормальні люди такими не бувають”.
▫️Соціальні норми, які подають лише одну «правильну» модель поведінки чи гендерного вираження.
▫️Медіа, що роками або не показували ЛГБТІК+ людей взагалі, або зображували їх стереотипно.
▫️Страх відкидання, який вчить: “щоб мене прийняли, я маю приховати себе”.
Це схоже на те, як людина вдягає рюкзак, у який хтось непомітно підкладає каміння. Спочатку вага майже не відчутна, але з часом стає важко рухатися – і, головне, важко вірити, що можеш іти своїм шляхом.
Як з цим працювати?
💬 1. Назвати свої відчуття своїми іменами. Визнати, що частина критики всередині – не ваша. Це перший крок до того, щоб повернути собі контроль над власними думками.
💬 2. Помічати упередження у собі без самозасудження. Не “я поганий/-а, бо так думаю”, а: “мене цього навчили – і я можу це змінювати”.
💬 3. Шукати безпечні групи та спільноти. Контакт з людьми, які приймають себе, знижує рівень внутрішнього осуду та дає приклади іншого життя.
💬 4. Оточувати себе здоровими наративами. Книги, блоги, інтерв’ю, що показують різні досвіди та історії, допомагають побудувати реалістичне та позитивне сприйняття себе.
💬 5. Нормалізувати свої почуття. Сумніви, страхи, сором – усе це не індикатор “помилковості”, а реакція на тиск. І реакція, яку можна пом’якшити.
Якщо ви ЛГБТІК+ людина і потребуєте психологічної підтримки, переходьте на наш сайт – там є можливість звернутися до психолога чи психологині.
#психологія #самопізнання