25/11/2025
✨ Коли знання стають опорою, а людяність - компасом.
Після безсонної ночі, незважаючи на емоції суму і співчуття, відсутність безпеки, як такої.
Встаєш і йдеш працювати. Кожний на свій фронт.💪
Повертаюся з майстер-класу Олени Нікольської «Робота з різним досвідом війни в навчальних групах» з відчуттям впевненості і пройденого чек апу свого професійного досвіду, і картою безпечної роботи з травматичним досвідом групи в рамках Тренінгу.
Робота з групою, де кожен несе свій досвід війни - це мистецтво балансування. Олена показала, як утримувати простір, коли в одній кімнаті є і провина («мій досвід недостатній»), і агресія («свої/не свої»), і мовчання, і знецінення.
Я відчула полегшення від усвідомлення, що майже все роблю правильно.
Кожний має право працювати зі своїм власним травматичним досвідом, щоб уникнути ретравматизації. І це не слабкість - це особиста відповідальність.
Я забираю з собою:
🔹 Етичні межі: не порівнювати історії, не інтерпретувати через свій досвід, не «витягувати глибше», якщо людина закривається
🔹 Роботу з напругою в групі: коли провина, агресія, мовчання чи знецінення стають тригерами - є конкретні кроки для стабілізації
🔹 Саморегуляцію тренера: ритуали входу/виходу, супервізії, фізична активність — це необхідність
🔹 Головне правило: «Я веду навчальний процес, а не особисті історії». Це знімає тягар неможливого
І САМЕ ГОЛОВНЕ - РАДІТИ😀
Дякую, Олено, за цю точність і водночас за м’якість. За нагадування, що ми маємо право радіти і бачити красу, навіть працюючи з болем.
Ми тримаємо простір. І це сила тренера💙💛
Дякую та .mazurova за організацію Клубу тренерів АС і цю важливу зустріч.
#психологія #травматерапія #групованалітика #професійніймежі #підтримка #психологукраїни #саморегуляціятренера
