18/05/2025
Цар Харішчандр — реальна історична постать із Сонячної династії, що жив у трета-югу. Сонячну династію в Індії досі знають під іменем Рагху, з якої походив і Рам. Оповідь про Харішчандру повністю змінила погляди на життя і саме життя Махатми Ганді. Оригінал цієї історії записано санскритом у Маркандея-Пурані.
Харішчандр, цар Айодх’ї, був добрим володарем, якого дуже любив його народ. Одного разу під час полювання Харішчандр випадково порушив аскезу ріші Вішвамітри, спрямовану на набуття духовної сили.
— Як я можу компенсувати твої втрати? — запитав цар.
— Я — ріші. Мені не потрібно нічого з матеріального світу. Проте, потривоживши мене, ти позбавив мене усього, чого я прагнув досягти в духовному світі. Відчуваючи провину, Харішчандр сказав:
— Щоб компенсувати твою втрату, я віддаю тобі все, що маю у матеріальному світі.
Харішчандр вирішив віддати ріші свою корону та царство й піти до лісу з однією лише дружиною Тараматі та сином Рогітом. Коли він збирався йти, ріші зупинив його:
— Ти повинен дати мені плату за те, що я приймаю твоє царство, щоб було зрозуміло, що ти віддаєш його не як благодійник. Цей ритуал дозволить зняти з тебе тягар провини. Я думаю, що тисяча золотих монет буде достатньо.
Щоб сплатити цю суму, Харішчандр, який на той час уже не мав жодної копійки, продав на невільничому ринку себе, свою дружину і сина, і віддав ці гроші Вішвамітрі. Харішчандру купив чандала — власник крематорію. Тараматі та Рогіт, як слуг, купив один із брахманів. Цар Харішчандр та його дружина, цариця Тараматі, прийняли свою долю без нарікання.
Одного дня Рогіта вкусила отруйна змія, і він одразу помер. Коли Тараматі принесла тіло сина до крематорію, Харішчандр оплакував його, але відмовився кремувати тіло, поки його дружина не заплатить власникові крематорію за обряд спалення. У Тараматі не було грошей.
— Тоді віддай мені одяг, який носиш. Інакше наша дитина не буде кремована, — вимагав Харішчандр.
Тараматі підкорилася. Коли вона почала роздягатися, вражені цим проявом абсолютного прийняття долі, у крематорії з’явилися деви. Вони постановили: Харішчандр гідний перебування у Сварзі (прим. Сварга — один із семи світів, де мешкають деви та блаженні смертні).