Психіатр Світлана Нетрусова, Kyiv (2026)

02/03/2026

СПАДКОВІСТЬ ПСИХІЧНИХ ХВОРОБ
Спадковість має значення у випадку багатьох соматичних та психічних захворювань. Проте, наявність того чи іншого ментального розладу в батьків не обов'язково призведе до прояву цих захворювань у дітей. Вони збільшують вірогідність виникнення, але не є 100% їх передумовою!
Також часто плутають генетичний фактор з впливом поведінки, вихованням. Наприклад, мама, що не дає дитині спокійно жити, проявляє стосовно неї гіпертрофовану опіку, постійно все забороняє, вважає будь-який прояв свободи небезпекою, скоріше за все, виховає тривожну людину, яка страждатиме від невпевненості та страхів.
Тобто, тривога такої людини буде наслідком виховання, а не спадковою проблемою.
Аби генетичний фактор спрацював необхідно співпадіння й додаткових чинників. Це можуть бути стреси, шкідливі звички, низький рівень життя, соматичні хвороби та ін.
Наприклад, у випадку з шизофренією ризик виникнення хвороби:
- дитина народжена від батьків, один з яких хворий на шизофренію - 9-13%,
- дитина народжена від двох хворих на шизофренію батьків – 40-46%,
- у дитини хворі на шизофренію бабуся або дідусь – 5%,
- у дитини хворі на шизофренію рідні брати або сестри - 6-12%,
якщо шизофренія спостерігається у матері, то частота захворювання дітей збільшується у 5 разів, ніж у разі хвороби батька.
Але ж у більшості % випадків цього не трапиться, тому що дуже велику роль відіграють інші життєві обставини.
Біполярний афективний розлад, депресія епілепсія теж мають спадкову схильність, але знову ж таки, не обов'язково будуть у наступних поколінь.
Якщо ж замислитися на цю тему, ми самі точно не знаємо, які саме проблеми зі здоров'ям були у попередніх поколінь наших родичів. Ми, зазвичай, знаємо лише декілька з них, маму й тата, бабусь і дідусів, дехто прабабусь та прадідів, а хто був до них? Чим вони хворіли? Чи не було там депресії чи епілепсії? Ми не знаємо.
Тому, не треба витрачати час і зусилля на те, щоби відшукати «хворого родича». Це нічого вже не дасть. Слід намагатися вплинути на те, що піддається нам, наприклад, працювати з психологом чи психотерапевтом при потребі, вчасно звертатися до психіатра, якщо виникли ментальні порушення, вести здоровый спосіб життя, висипатися і т. д.
Ми не можемо змінити свої гени, але ми можемо робити для себе корисні речі, надіючись, що це допоможе нам лишитися здоровими та щасливими людьми.
P. S. Ще більше інформації стосовно психічних розладів і психологічних проблем можна знайти на моєму авторському сайті “Психосома” та YouTube каналі “Психиатр Светлана Нетрусова»

02/03/2026

РЕЗИСТЕНТНА ДЕПРЕСІЯ
Депресія - це психічний розлад, який супроводжується зниженим настроєм та працездатністю, відсутністю радості, тривогою та ін.
Людина втрачає здатність радіти життю, отримувати задоволення, має порушення харчової поведінки, сну і т. д.
Лікування цього ментального розладу здійснюється завдяки медикаментам , а саме - антидепресантам, котрі приймається досить довго (від декількох місяців до року або навіть більше часу).
Проте, бувають випадки, коли впоратися з проявами депресії не можна повністю. Тоді мова йде про резистентну депресію, тобто ту, що стійка до терапії.
Резистентність може бути істиною чи псевдорезистентністю.
Істинна - це та, що при правильному підборі препаратів, довготривалому прийомі та достатніх дозах все одно не піддається повній редукції, тобто прояви депресії продовжують псувати життя пацієнту.
Псевдорезистентність - це ситуація, коли неправильно підібрані ліки, їх доза недостатня, їх зарано припинили приймати, були присутніми інші чинники, що вплинули на відсутність результату від лікування, наприклад, хвороби щитоподібної залози, та ін.
У будь-якому разі з резистентоною, як і з будь-якими іншими видами депресії, впоратись можна лише за допомогою лікаря психіатра!
Аби не втрапити у ситуацію з псевдорезистентністю варто виконувати настанови лікаря, ні в якому разі самостійно не змінювати дози препаратів, самостійно їх не відміняти, розповісти психіатру про свої супутні захворювання, що можуть вплинути на процес лікування, зробити додаткові обстеження, якщо вони будуть необхідні
У будь-якому разі, депресію можна подолати, якщо діяти проти неї разом з професіоналом
P. S. Ще більше інформації стосовно психічних розладів і психологічних проблем можна знайти на моєму авторському сайті “Психосома” та YouTube каналі “Психиатр Светлана Нетрусова»

01/03/2026

ТОКСИЧНІ ЛЮДИ. ЯК СПІЛКУВАТИСЯ?
Буває так, що ми не можемо прибрати якусь людину зі свого кола спілкування, навіть, якщо вона нам не до душі. Так трапляється, наприклад, у колективі на роботі, або коли вона є вашим родичем. Як же спілкуватися, аби не втратити рівновагу, не стресувати, а потім не відчувати тривоги чи злості?
1. Не давати переступати власні кордони, тобто не дозволяти порушувати свій особистий простір та переходити межі в спілкуванні. Чітко пояснюйте, що вам не подобається, як з вами не можна, де у спілкуванні межа, за якою воно просто скінчиться.
2. Прислухатися до власних почуттів, якщо вам тяжко чи сумно, просто припиніть діалог. Для цього можна використати різні приводи, наприклад необхідність впоратися з завданням по роботі. Не гвалтуйте себе. Не змушуйте терпіти самого себе спілкування, що приносить лише душевний тягар.
3. Не давайте "їсти" ваші емоції. Якщо людина навмисне зачіпає теми, що викликають негативні емоції з вашого боку - не відповідайте. Не ведіться на провокації.
4. Обмежуйте інформацію про себе і своє життя. Навіть, на перший погляд, звичайні речі токсична людина здатна перевернути з ніг на голову, використати інформацію проти вас.
5. Самі ведіть діалоги так, як вигідно вам. Не дозволяйте токсичній людині взяти хід розмови у свої руки, бо це призведе до маніпуляцій чи незручних ситуацій для вас.
У будь-якому разі, знайте, що жодне спілкування не варте вашого здоров'я. Якщо відчуваєте негатив, тривогу, роздратування - мінімізуйте контакт або навіть припиніть його.
Якщо ж стан психічного здоров'я починає вас хвилювати не відкладайте візит до спеціаліста. Записуйтеся на консультацію до психотерапевта чи психіатра, не чекайте доки ситуація набере обертів та стане складнішою!
P. S. Ще більше інформації стосовно психічних розладів і психологічних проблем можна знайти на моєму авторському сайті “Психосома” та YouTube каналі “Психиатр Светлана Нетрусова»

01/03/2026

ЯК ВПОРАТИСЬ ЗІ СТРЕСОМ?
Зараз, коли війна вже не просто морально втомила, а виснажила багатьох, треба якимось чином знаходити ресурс для життя. Коли гудуть сирени, новини викликають біль, коли хочеться додому, а не бути в іншій країні, місті чи на теплому ліжку, а не в сховищі - необхідно триматися. Кожному потрібні сили, як моральні, так і фізичні, а для цього варто піклуватися про себе!
Це стосується і мінімізації стресу. Хоча б того, який ми можемо зменшити.
Для цього треба:
1. Максимально позбутися хаотичності та поспіху. Тобто, важливі речі намагайтеся планувати.
2. Також слід не лякати себе купою величезних завдань, а розділяти їх на маленькі, з якими можна впоратися. Як кажуть, "їж великого слона маленькими шматочками".
3. Не дозволяйте навішувати на себе те, що вже вище ваших сил. Відправляйте подалі аб'юзерів, усіх, хто "паразитує" на вашій доброті та небажанні відмовити.
4. Піклуйтеся про своє фізичне та ментальне здоров'я, вчасно звертайтеся за допомогою до лікарів.
5. Рухайтеся, бігайте, плавайте. Ваше життя має бути активним. Відчуйте власне тіло, його силу напруження в м'язах.
6. Піклуйтеся про якісний відпочинок, не "зависайте" в гаджетах, дотримуйтесь повноцінного сну та правильного раціону харчування.
7. Знаходьте можливість релаксувати. Йога, медитації, дихальні техніки, читання, насолода музикою - оберіть те, що вам до душі і приділяйте цьому час.
8. Говоріть. Не тримайте в собі переживання і біль. Поділіться ними з іншими. Розкажіть про свої почуття мамі, подрузі, сестрі, якщо нікому не можете відкритися, працюйте з психологом чи психотерапевтом. Головне, не лишайтеся наодинці з емоційним тягарем.
9. Обов'язково дотримуйтесь інформаційної дієти, тобто мінімізуйте інформаційний потік негативних новин, на які ви ніяким чином не можете вплинути, а вони при цьому, впливають на вас руйнівним чином.
10. Займайтесь чимось корисним – вивчайте іноземні мови, вчіться малювати, вишивати, танцювати та ін.
Якщо у вас порушився сон, спостерігається поганий настрій та постійне відчуття надмірної тривоги, якщо ваш стан можна назвати поганим і це вже спостерігається довгий період, звертайтесь за допомогою до психіатра, психотерапевта, психолога Не чекайте погіршення ситуації, записуйтеся на консультацію аби отримати допомогу спеціаліста.
P. S. Ще більше інформації стосовно психічних розладів і психологічних проблем можна знайти на моєму авторському сайті “Психосома” та YouTube каналі “Психиатр Светлана Нетрусова»

28/02/2026

ОБСЕСИВНО-КОМПУЛЬСИВНИЙ РОЗЛАД (ОКР)
Якщо говорити простими словами про цей розлад, то людина, котра з ним зіштовхнулася, страждає від думок (обсесій) , що заважають і лякають, таких собі "страшилок", а не думати про них не може. Це викликає постійне відчуття небезпеки, страху, ризику, тривоги. Аби позбутися перерахованих вище, дуже неприємних переживань, людина вигадує якусь дію (ритуал), що її заспокоює, це вже має назву компульсія. Але, саме таким чином, відбувається потрапляння в пастку обсесивно-компульсивного розладу, бо людина не може зупинити власні думки та не здатна не виконувати ритуали, які їй приносять полегшення, хоча й ненадовго. Тобто, страждання тепер викликають не лише думки, а й нав'язливі дії, що забирають сили і час, а проблем не вирішують.
Найчастіші обсессії при ОКР:
1. Страх нашкодити собі чи комусь. Особливо часто - дітям.
2. Надто відверті, жорсткі думки сексуального характеру.
3. Страх мікробів, бруду, зараження, хвороби через неохайність.
4. Надто прискіпливе ставлення до порядку, треба аби все було тільки на своїх місцях, тільки в певному порядку і т. д.
5. Страх загубити щось, втратити важливе.
Проблема з цим розладом у тому, що, зазвичай, люди дуже довго страждають, а не звертаються до лікаря. Часто вони думають, що це шизофренія чи інший страшний діагноз і не поспішають на консультацію до психіатра, бо бояться.
Що ж робити?
1. Звернутися за консультацією до психіатра. Якщо вам поставили цей діагноз - варто знати, як з ним жити.
2. Якщо діагноз підтвердився вам лікар підбере необхідні ліки (антидепресанти, протитривожні, седативі та ін.), які допоможуть покращити стан та подолати цей розлад.
3. Психотерапія. Для лікування ОКР обов’язково треба проходити психотерапію разом з медикаментами. Саме вона допоможе розібратися, як виникла проблема та дасть можливість її пережити, усвідомити, змінити шаблони мислення і поведінки, а також відчути себе здоровою і повноцінною людиною.
Пацієнтам з ОКР завжди слід пам'ятати про те, що цей розлад циклічний, що треба разом зі спеціалістами "розривати коло": лякаючі думки (обсесії), надання думкам значущості, тривога, страх, дії, що допомагають заспокоїтися (компульсії), короткотривале заспокоєння, ЗАКРІПЛЕННЯ захисної поведінки, обсесії...
Чим менше надавати думкам значущості та компульсій, тим меншим стає ОКР. Саме над цим і слід працювати з психотерапевтом, а психіатр подбає про кваліфіковану медикаментозну терапію.
P. S. Ще більше інформації стосовно психічних розладів і психологічних проблем можна знайти на моєму авторському сайті “Психосома” та YouTube каналі “Психиатр Светлана Нетрусова»

28/02/2026

ЯК ПІДТРИМАТИ БЛИЗЬКИХ ВОЇНА?
Зараз дуже багато родин українців зазнали страждань через те, що брати, чоловіки, сини є воїнами, а значить захищають нашу країну ризикуючи собою.
Як підтримати родини наших захисників?
Як підбадьорити людину, яка чекає і хвилюється?
Спробуйте спілкуватися відверто, навіть, якщо це потребує визнати власні переживання. Не кажіть фраз, типу: "Усе буде добре", "Не переймайся" і т. д., бо вони не заспокоюють, лише викликають внутрішній супротив. Краще визнати, що теж хвилюється, але надієтеся на краще. Можна запитати: "Як я можу тебе підтримати?", "Чим тобі допомогти?"
Також можна запропонувати прогулянку, приготувати разом щось смачне, поговорити про цікавий фільм чи книгу. Підійде усе, що може переключити увагу від болісної теми, хоча б на трохи.
Ні в якому разі не кажіть про те, що треба було не йти воювати, що військові отримують гроші за свою справу, що треба не скиглити, а бути сильними!... Це образливі, болючі слова, бо воїни нас захищають, вони не злякалися, не сховалися, вони не пішли на війну, як на заробітки, а їх близьким бути сильними, коли чекають їх, дуже складно.
Якщо ви бачите, що близька людина воїна знаходиться в загрозливому для її здоров'я стані, тобто погано спить, не має апетиту, тривожиться, має пригнічений настрій – допоможіть їй звернутися за допомогою до психотерапевта чи психіатра. Консультація професіонала, підбір медикаментів, психотерапія, допоможуть пережити цей складний період життя.
P. S. Ще більше інформації стосовно психічних розладів і психологічних проблем можна знайти на моєму авторському сайті “Психосома” та YouTube каналі “Психиатр Светлана Нетрусова»

27/02/2026

ТРИВОЖНІ РОЗЛАДИ. ЯК ЛІКУЮТЬ?
Тривожними розладами називають переважно психогенно зумовлені захворювання невротичного спектра. Симптомами є постійне занепокоєння, безпідставна тривога, ірраціональний страх, мінливість настрою, неконтрольовані емоції і т. д.
До тривожних розладів належать:
-панічний розлад;
-генералізований тривожний розлад;
- агорафобія;
- соціальний тривожний розлад.
Лікуванням цих ментальних розладів займається лікар психіатр, бо лише він маючи спеціалізовану освіту в області психіатрії може назначати медикаменти!! У даному випадку - це антидепресанти, а також седативні (в тому числі - протитривожні, транквілізатори та ін..).
Додатково з тривожними розладами обов’язково потрібно працювати з психотерапевтом. Найдієвішим методом психотерапії у цих випадках є когнітивно-поведінкова терапія.
Самолікування ж завершується погіршенням стану та пустим витрачанням коштів.
Часто за консультацією звертаються пацієнти, котрі самостійно чи за порадами подруг, сусідок, сестер, братів чи колег, що не є лікарями, приймали нообут, валеріану, валідол, різноманітні трав'яні збори, магній, сумнівні біологічно активні добавки чи гомеопатію і т. д. Але це не дало потрібного результату, а лише розтягло проблему в часі і забрало кошти, що могли бути витрачені на дієве лікування. Тому, закликаю вас, не займайтеся "гаданням на кавовій гущі", а звертайтеся до професіоналів!
Ставтеся відповідально до себе і свого здоров'я, як до найбільшої цінності.
Консультацію психіатра зараз можна отримати в режимі онлайн по відеозв’язку, без черг та довгого очікування.
Отримуйте професійну допомогу і будьте здорові та благополучнії.
P. S. Ще більше інформації стосовно психічних розладів і психологічних проблем можна знайти на моєму авторському сайті “Психосома” та YouTube каналі “Психиатр Светлана Нетрусова»

27/02/2026

ПСИХОТЕРАПІЯ. ЧОГО ОЧІКУВАТИ?
Дуже часто після роботи з психіатром або разом з медикаментозним лікуванням, чи в ситуаціях, коли можна впоратися без ліків, пацієнтам з ментальними розладами рекомендують психотерапію.
Зазвичай, людина уявляє цей процес, як заспокійливі розмови, що допоможуть вирішити існуючі проблеми. Уява малює зручне крісло, чашку кави та коробочку серветок, які співчуваючий психотерапевт запропонує при необхідності. Дійсно, так може бути, але... психотерапія - це робота над собою, своїм внутрішнім світом, зіткнення не з самими приємними спогадами, різними сторонами своєї особистості, переживаннями!!
Починаючи процес психотерапії слід бути готовим до того, що вона немає нічого спільного з релаксом, тут доведеться прикласти чималих зусиль самому клієнту. Також варто налаштуватися на роботу, що триватиме досить довго та не покаже миттєвого результату.
Деякі моменти при психотерапії можуть викликати супротив, болісні переживання, навіть бажання припинити її та закинути цю справу. Так відбувається, бо люди хочуть отримати миттєвий результат, не докладаючи зусиль та не відчуваючи неприємних емоцій, а такого, на жаль, не буває.
При роботі, наприклад, з тривогою та нав'язливими думками, використовують метод експозиції, коли треба зіштовхнутися зі своїми страхами, а це не може бути просто. При депресії треба використовувати метод "поведінкової активації", тобто змушувати себе діяти тоді, коли цей ментальний розлад, навпаки, викликає бажання лягти пластом і не рухатися, звісно, що це потребує прояву сили волі. Навіть робота з емоційною залежністю, наприклад, при розлученні подружжя, потребує часу та прагнення побудувати нові моделі поведінки та зміни звичних шаблонів мислення на нові.
Психотерапевтична робота є просто необхідною при лікуванні надмірної тривоги, фобій, нав’язливих думок чи дій, панічних атак та ін., тому що це все є результатом того, що психіка таким чином дала збій і, якщо не виявити та не пропрацювати причини, все це знову буде повторюватися!
Психотерапія - це не швидко, не просто, іноді болісно, але - це шлях до здорового, повноцінного, щасливого життя, яке варте зусиль, часу та роботи над собою.

26/02/2026

АГОРАФОБІЯ. ЩО РОБИТИ?
Агорафобією називають стани, коли спостерігається страх та тривога перед відкритим простором, перебуванням у громадських місцях та при скупченні людей. У таких випадках людина намагається не відвідувати супермаркетів, не користуватися громадським транспортом, не ходити до кінотеатрів, театрів, клубів, кафе та ін., іноді розлад настільки прогресує, що людина перестає виходити за межі власного житла. Буває, що при виході з дому трапляються панічні атаки або виникає уникаюча поведінка. У таких випадках з собою обов'язково збирається ціла аптечка ліків або потрібен "поводир" – хтось з близьких людей.
Що робити при агорафобії?
1. Звернутися до психіатра. Лікар назначить антидепресанти, які додадуть серотоніну, седативну терапію - протитривожні медикаменти чи транквілізатори на певний період, щоб не виникла залежність.
2. Психотерапія. Допоможе змінити певні деструктивні стереотипи мислення, позбутися когнітивних помилок, виробити нові моделі поведінки.
3. Самостійні зусилля:
- почати виходити з дому поступово збільшуючи відстань;
- відмовитися від захисної поведінки;
- бути готовим проживати панічні атаки, а не уникати їх, тоді вони припиняться;
- не говорити з кимось по телефону, коли кудись йдете аби не бути під чиїмось контролем;
- усвідомити, що ви не помрете, не втратите свідомість, не отримаєте інфаркт чи інсульт від страху чи панічної атаки (ПА);
- проаналізувати, чи має агорафобія вторинні вигоди у вашому випадку. Можливо, ви не хочете йти на роботу чи не бажаєте брати на себе відповідальність за власне життя? Або ж боїтеся самотності і тому хочете аби вас супроводжували?
Якщо до розладу призвели токсичні стосунки, проблеми у спілкуванні, психологічні травми - зверніться до психолога та попрацюйте над цими моментами аби не повернутися до стартової точки вже позбувшись від розладу.
P. S. Ще більше інформації стосовно психічних розладів і психологічних проблем можна знайти на моєму авторському сайті “Психосома” та YouTube каналі “Психиатр Светлана Нетрусова»

26/02/2026

СПРАВЖНЯ ТУРБОТА ПРО СЕБЕ
Більшість людей хоча б раз чули думку, що набагато легше упередити захворювання, ніж лікувати його. Складно з цим не погодитися. Аби не жалкувати про втрачені час і здоров'я, коли почнуться проблеми з самопочуттям, потрібно завчасно піклуватися про себе.
Але як правильно це робити?
Сьогодні, на жаль, через нав'язані ЗМІ та маркетологами шаблони мислення, ми часто не розуміємо, що насправді є турботою про себе.
Наприклад, рекламний слоган, що створений аби продалося якомога більше косметики звучить: "Ти цього варта". А чого? Помади чи тіней для повік? Це ж насправді, маячня. Або, людина пробігає повз кіоск з фастфудом і думає, що зробить собі маленьку приємність, купує картоплю фрі або нагетси.
Та хіба це турбота? Це її викривлене сприйняття.
Аби дійсно допомогти собі, потрібно робити наступне:
1. Позбутися шкідливих звичок. Складно говорити про здоров'я коли людина палить чи надмірно вживає алкоголь і т. д.
2. Приділяти час спорту, прогулянкам на свіжому повітрі, вести максимально активний спосіб життя.
3. Ставити себе на перше місце. Це не егоїзм, а правило, яке навіть написане в салоні літаків. Спочатку маску і жилет вдягати на себе, а потім на дитину. Чому? Бо ви нікому не допоможете, якщо не будете самі в ресурсі, тобто сильні, здорові.
4. Працювати над собою, вдосконалюватися в тих сферах, що вам цікаві. Людина, що розвивається, зацікавлена життям, активна та прагне нового.
5. Не жаліти себе, а працювати над ситуаціями, що призвели до конфліктів, стресів, намагатися їх вирішувати, а не чекати, що саме "розтане".
6. Прибирати з життя токсичних людей. Не боятися відмовляти, коли вам "сідають" на голову.
7. Дбати про здоров'я. Тобто, вчасно звертатися до лікарів, проходити необхідні обстеження, не займатися самолікуванням, правильно харчуватися і т. д.
Звернення за консультацією до психіатра - теж частина піклування про себе. Уникання цього спеціаліста, якщо виникли симптоми захворювання, призводять до ускладнень хвороби через відсутність лікування, погіршення перебігу розладів, виникнення проблем не тільки у пацієнта, а всієї його родини, котра потім повинна втручатися в ситуацію для її вирішення.
Піклуйтеся про себе правильно, тоді ваше життя буде приємним, а не сповненим проблем, які забирають час і радість.
P. S. Ще більше інформації стосовно психічних розладів і психологічних проблем можна знайти на моєму авторському сайті “Психосома” та YouTube каналі “Психиатр Светлана Нетрусова»

25/02/2026

ЧИ МОЖЕ ДЕПРЕСІЯ БУТИ ХРОНІЧНОЮ?
Депресію люди часто сприймають, як тимчасове явище, коли спостерігається депресивний епізод єдиний або у вигляді реакції адаптації на певні негативні чинники.
Але є такі розлади настрою (афективні), коли депресивні епізоди повторюються, і ми можемо їх назвати хронічними. Це такі психічні розлади, як рекуррентний депрессивний розлад (РДР), дистимія та ін.
З іншої сторони є особистісні особливості особистості, які називаються дистимічними, тому вони проявляються з дитинства та спостерігаються протягом всього життя.
При дистимічній акцентуації людина переважно знаходиться в пригніченому настрої, їй властива знижена енергія, пессимізм, вона не схильна до гумору, рідко поміхається.
Оточуючі вважають цих людей непривітними, "важкими" у спілкуванні. Їх можуть називати негативними або токсичними людьми, так як у всьому вони частіше за все бачать негатив.
Основними когнітивними викривленнями в їх мисленні є:
"Усе погано", "Я невдаха", "Мене ніхто не любить", "Усе не так, інші живуть краще" і т. д. А мотивації чи бажання змінюватись на краще у людини з дистимічним розладом частіше за все немає.
Якщо ж людина страждає на хронічні розлади настрою, окрім характерних депресивних симптомів, нерідко приєднуються психосоматичні прояви. Тобто, людина не має реального соматичного захворювання, але відчуває, наприклад, біль у шлунку, головокружіння, нудоту чи біль у спині та ін. І тоді ці люди проходять численні консультації у різноманітних лікарів та багаточисленні обстеження, що не дає підтвердження наявності певної соматичної патології.
Тому, якщо ви розумієте, що ви, чи ваша близька людина мислите в негативному ключі, надто часто маєте поганий настрій, проблеми зі сном, апетитом, не маєте мотивації, енергії, а навпаки - відчуття спустошеності, зверніться за допомогою до психіатра!
Він допоможе розібратися, чи у вас є афективні розлади (настрою) чи це є особистісними особливостями, які не піддаються медикаментозному лікуванню, а тільки потребують психотерапії за бажанням людини.
Тільки працюючи над проблемою разом зі спеціалістами ви отримаєте покращення якості життя та зможете повернути до ментальне здоров'я.
P. S. Ще більше інформації стосовно психічних розладів і психологічних проблем можна знайти на моєму авторському сайті "Психосома" та YouTube каналі «Психиатр Светлана Нетрусова»

25/02/2026

АНТИДЕПРЕСАНТИ І ВАГА
Одним з найбільших страхів пацієнток, які мають потребу в прийомі антидепресантів є збільшення ваги.
Вони просять обрати такі препарати, що не призведуть до змін у їх фігурах.
Проте, жодні антидепресанти не викликають збільшення маси тіла!
Деякі з них, дійсно, можуть вплинути на апетит людини, але лише вона сама обирає, що їй їсти, чи буде в неї дефіцит або профіцит калорій в кінцевому результаті.
Якщо навіть при зростанні апетиту пацієнтка буде вибирати корисні продукти та вестиме активний спосіб життя - зайва вага не з'явиться, якщо ж, обрати позицію жертви або інфантильну, та списуючи усе на ліки, поглинати гамбургери та запивати їх солодкими напоями, а потім лежати годинами на дивані - результат очевидний.
Також на масу тіла може вплинути те, що людина, яка, наприклад, перебувала в депресії, не мала апетиту взагалі, відмовлялася від їжі, і худла. Потім, нормалізація стану її здоров'я викликала повернення апетиту, а це, в свою чергу, викликало набір ваги, що може не подобатись і призводити до нарікань на ліки. Але це ж цілком нормально! Організм намагається повернутися до свого здорового стану.
Буває і так, що пацієнтка, навпаки, просить антидепресант, що допоможе, хоч трохи набрати масу тіла. Такий варіант теж можливий лише в плані покращення апетиту, не більше. Є деякі препарати, які можуть підвищувати апетит, але це теж - індивідуально.
Але не завжди можна обирати препарат виходячи з його впливу на апетит. Психіатр має на меті покращення стану пацієнта в ментальному плані, тому обираючи медикаменти для лікування психічних розладів, обиратиме найбільш ефективний препарат, а усі інші побажання в такому разі, відходять на другий план.
Головне, перемогти хворобу, а далі вже націлюватися на інші побажання та досягнення цілей вже у здоровому житті.
P. S. Ще більше інформації стосовно психічних розладів і психологічних проблем можна знайти на моєму авторському сайті “Психосома” та YouTube каналі “Психиатр Светлана Нетрусова»

Психіатр Світлана Нетрусова

02/03/2026

02/03/2026

01/03/2026

01/03/2026

28/02/2026

28/02/2026

27/02/2026

27/02/2026

26/02/2026

26/02/2026

25/02/2026

25/02/2026

Address

Telephone

Website

Alerts

Contact The Practice

Shortcuts

Share

Category