Психологічний центр Vida

13/09/2023

Онлайн-інтенсив, за час якоми ви зможете:
✅дослідити свої вміння та навики, таланти та дари
✅дізнатись особливості характеру
✅проаналізувати попередній досвід робіт
✅виділити свої "супер сили"
✅розширити бачення на можливості у пошуку роботи
✅отримати покрокову інструкцію : де шукати роботу, як подаватись і на що звертати увагу під час звернення на роботу.
Для кого курс:
✅для тих, хто хоче більше дослідити свої таланти та дари
✅для тих, хто задає собі питання "А ким я хочу бути?" у 20, 30 і навіть 40 чи 50 років.
✅для тих, хто хоче щось змінити у роботі, але немає гадки в якому напрямку рухатись
✅для тих, хто переконаний , що "Я нічого не вмію і нічого не можу"
✅для тих, хто засидівся на одній роботі, має бажання щось змінити, проте страх паралізує
✅для тих, хто має вийти на роботу, але гадки немає куди йти, що шукати і чим займатись у житті
✅для всіх, хто хоче трішки більше себе дослідити та дізнатись про свої вміння та навики
🌿Старт курсу: 20 вересня
🌿Завершення курсу: 07 жовтня
🌿 Форма роботи: 15 днів онлайн-інтенсиву, телеграм-канал, щодня ви будете отримувати коротеньке відео та завдання на день, над якими потрібно буде пороздумувати.
На цьому курсі з вами будуть:
🌿Оксана Щуйко - психолог, кандидат в психотерапевти і в минулому житті проектний менеджер та організаторка заходів, творець та ідейниця проекту "WorkON".
Моя любов: допомагати людям відшукувати їхні приховані дари та приховану красу.
🌿 Наталка Забитівська, HR та кар'єрний консультант, Talent Success Lead у SoftServe.
Пакети:
📌План Економ - 900 грн.
доступ до лекцій та шаблонів для виконання домашнього завдання
📌План Стандарт - 1500 (замість 1800)
- доступ до лекцій та шаблонів до використання,
- доєднання до чату підтримки, спілкування з учасниками
- одна зустріч зі спеціалістами курсу (тривалість до 1 години часу на вибір)
📌План Преміум - 2500 (замість 3600 )
- доступ до лекцій та шаблонів до використання,
- доєднання до чату підтримки, спілкування з учасниками
- три зустрічі консультації зі спеціалістами курсу( на вибір психологічна, коучингова, карєрна) протягом курсу або опісля завершення
🎁Для ранніх пташок, тих хто втрапить у вагон до 10.09 буде приємний бонус - розіграш планера для власних ідей та бажань 🙂
Форма для реєстрації на курс: https://forms.gle/HCi3dhLdV2iMgnEN9
#робота #вакансія #пошук #профорієнтація #коучинг #психологія #таланти #вміння #дари #щоробитидалі #материнствоіробота #курс #навчання #рекрутинг #роботамрії #ПсихологОксанаЩуйко

11/05/2023

Доволі часто мені доводиться чути запитання: "Чому у психотерії мені стає гірше, а не краще? Хіба це не мало би працювати якось навпаки?".
Мабуть вислів, який є на картинці запам'ятався як добра відповідь на питання вище.

У Біблії є ще один хороший вислів: "...спізнаєте правду, і правда визволить вас..."(Івана 8:32)
Протягом життя ми творимо багато ілюзії навколо себе. Несвідомо одягаємось у різного роду захисти - які допомагають витримувати незрозуміле, важке, небезпечне. І так - це потрібно, оскільки необхідно справлятись з важкими перепитіями в житті, особливо будучи дитиною, яка ще й гадки немає як влаштований цей світ. Врешті виростаючи - продовжуємо тягнути все набуте з минулого в сьогодення.

Психотерапія завжди є про правду. В першу чергу перед собою. Всі питання, які виникають у бесіді з пацієнтом - є путівником у якому ми можемо допогати знаходити відповіді на запитання, які виникають, на страждання з якими приходять пацієнти. Терапія веде до питань “А чого насправді ти хочеш?”. Признання не завжди буває з приємних. Правда не завжди заставляє усміхатись від вуха до вуха. Деколи навпаки заганяє у сум, бо ставить запитання - “І що тепер з цим робити далі?”. Правда дає вибір. А вибір дає свободу керувати своїм життям у тому напрямку, який ми хочемо.

Чи в ілюзію простіше вірити - насправді відповісти важко… Деколи можна сказати що так, проте тоді ми стаємо так ніби пасажирами у своєму житті, не маючи влади покрутити кермом і вибрати напрямок в якому їхати. І так, правда може бути також, що деколи пасажирами бути простіше, бо не несеш відповідальність за авто, техогляд, пасажирів, себе і так дальше.

❓Чи простіше співзалежному вірити в те, що алкозележний партнер одного дня кине пити, замість взяти відповідальність почати змінюватись самотійно? - Можливо
❓Чи простіше щодня переконувати себе що мені насправді ніхто не потрібний, в той час заїдаючи щовечора самотність? - Можливо
❓Чи простіше переконувати себе, що мені просто потрібна довготривала відпустка, замість, признатись до того, що свого часу я помилився коли обирав професію або що дана робота на якій працюю вже 10 років не приносила мені задоволення?
❓Чи простіше жити для інших, замість признатись до того, що насправді боялась почати жити, зробити помилку або гадки немала що можна бажати?
❓Чи простіше купувати ще один дім, яхту, машину, з надією, що нарешті тебе приймуть та визнають, замість того щоб визнати, що глибоко всередині потрую любові і підтримки?

Найбільшою гуманністю психотерапії є те, що вона завжди дає право вибрати. Вона дає людині час для того щоб прийти до своєї правди. Можливо дехто не захоче бачити свої скилети за дверима - і це є гаразд, можливо побачити двері за якими все сховано буде достатнім. А можливо комусь знадобить 4 роки терапії, щоб признатись до якихось дуже глибоких бажань чи болючою правди- і це також гаразд.

Не марно є вислів - “Тобі сободку брехню, чи гірку правду”:)

З любов'ю,
© ПсихологОксанаЩуйко

28/06/2022

30/03/2022

Сьогодні березень, 2022 - багато тих, які попрощались на перонах, кордонах і роз’їхались кожен на свій фронт - хтось боронити країну, місто, хтось повернувся до роботи, хтось пильнувати дітей. Чекаючи завершення, перемоги, повернення - єднання коханих, сім’ї, рідних, друзів.

Якось пролунало питання: “Як витримати невизначеність, адже не знаю коли побачу сім’ю знову?”. Це питання які задають жінки, яке задають чоловіки.
“Адже те, що думали що є важливим - дім, гроші, кар’єра - все виявилось не таким важливим - хочеться просто щоб бути разом”.

В такі моменти, я пригадую собі розповіді бабців, які розказували як тоді чекали чоловіків з війни. Як їм вдалось витримати, що давало їм сили? У них не було месенджерів, вайфаю, смартфонів, фейсбуку та інстаграму. А новини йшли довго і повільно.

Що допомогло їм тоді і що може допомогти нам сьогодні витримати ці роз’єднання?

1. Говорити! Лавка і сусідки - це свого часу була група підтримки. Група жінок, які після городів збирались аби поговорити про себе, про сусідів, про життя. Сьогодні те саме. Говоріння допомагає не впадати у фантазування, яке іноді ранить і травмує більше аніж самі факти. Говорити про життя, між собою, про погоду, про відчуття, про страхи, про мрії. З коханими, друзями, рідними, сусідами, психологом. Не тільки про війну.

2. Діяти! Город - “Поле саме себе не посадить”. Рутинна праця - де б ви не були, що б ви не робили. Є завдання які потрібно робити, як садити город і його пильнувати. Можливо треба дбати про дітей, про хату, про проект, про країну, про окоп. Щодня, робити те що можу там де можу.

3. Мріяти! Що буде після війни? Які будете? Що зробите? Разом чи самі. Мріяти по-окремо. Мріяти разом.

4.Правило дня. У нас є день, ми можемо планувати, мріяти на дальші відстані і на роки. Проте мірка, яка у нас є - це день. Як можете витримати сьогодні? Що дає вам сили сьогодні? Думаю нестерпно думати про те, що це може тривати “вічність”. Проте ми можемо витримати “вічність” міркою одного дня.
Звісно можуть бути падіння, зневіра, сум, важкість - і це нормально, і це має право і місце бути. Щоб потіб знову повератитись до 1.2.3.4.

Що дає вам сили справлятись зараз?

З любов’ю
#ПсихологОксанащуйко
Рубрика #ДеДвоє

23/03/2022

18/03/2022

Перший час від початку війни прокидалась з думкою в голові: “Можливо це завершилось?”. Відкривала з надією новини - і розіміла, що ні. Звісно на місце цього очікування приходила важкість,сум,апатія,розчарування.
Думаю, що кожному із нас хочеться знати дату завершення - знати скільки потрібно почекати. Людині потрібна визначеність. Знати коли. Тому говоримо: “Це скоро завершиться”, “Ще два тижні і буде кінець”.

В чому небезпека цього вислову?

Свого часу Віктор Франкл і Едіт Еґер спостерігали те, що в концтаборі не виживали ті, котрі вірили, що будуть: “вільними на свята” - вони помирали або в день, або незадовго опісля свят.

Мабуть основною небезпекою є те, що ми налаштовуємо себе на “коротку дистанцію”.
Хто ходив в гори, або мандрував - згадайте собі свої відчуття, коли ви дуже виснажені і хтось каже, що до полонини пів години. А за пів години ви розумієте, що це далеко ще не кінець.
В цей момент настає великий упадок сил, безсилля, сліз, злості. Оскільки у вашій голові був розрахунок на пів години, а не на 3 години.
Те саме відбувається і в часі війни, якщо ми налаштовуємо себе на конкретне "Ось-ось" і це не стається, йде сильне падіння сил, енергії.

Як тут бути?
1. Спробуйте замінити такі вислови, як “Скоро завершиться”, “Ось-ось і кінець”, “До Паски переможемо” на далекі цілі. Франкл говорив, що коли він стане вільним, то буде розповідати людям про свій досвід і буде їм допомагати. Ставте далекі цілі та мрії. Мрійте і вірте у мрії.

2. Продовжуйте жити.
Багато хто знаходиться в режимі очікування. Немає певності, чи вартує розкладати чемодан, чи орендувати квартиру, чи намагатись шукати роботу, планувати щось тощо.
Знаю, що хочеться вірити у швидке повернення, відновлення, перемогу, розслаблення, звичний ритм життя і разом з тим важливо продовжувати жити там де є, так як є. Починаючи із буденної рутини, завершуючи можливо із впорядкуванням місця де ви є сьогодні. Працювати, начатись робити те що можете.

Завдання війни №1- ВиЖити

З любов’ю,
#ПсихологОксанаЩуйко.

11/03/2022

Свого часу у 2014 та 2015 коли розпочалась війна, насправді мало знали про таке поняття, як “Завчена безпорадність”. Сьогодні дякувати про це багато пишуть і багато говорять. І це надважливо.

У стані стресу, кризи, неконтрольованих ситуацій людина здатна впадати у стан безпорадності - бо те, на що вона впливала і що могла контролювати протягом всього часу - в якийсь момент зникло.
Людина переживає цей стан коли: втрачає дім, місце проживання, звичайний пообут, роботу. Переживає тоді, коли те, для прикладу чим зарабляв кошти - стає зараз неактуальним або не потрібним. І в стані невизначеності доводиться шукати нові та інші варіанти - а що робити зараз? А як жити зараз? А як давати собі раду зараз?

Суміш жаху, паніки, тривоги, невідомості, стресу може породжувати апатичність та депресивність і свого роду - замороженість, яка вебе до слів “Я нічого не можу”.

Переживаю сьогодні вдячність і викладачам і психологам і супервізорам, які про це говорять, навчають і дають змогу нам ділитись цим з іншими і доаомагати говорити “Я не жерта!” - Так, зі мною відбуваються не нормальні, несправедливі, жорстокі речі, і разом з тим я не жертва! Я можу і маю вплив на своє життя, навіть, якщо на сьогодні це дрібні речі.

Це те, про що я, як соціальний працівник не знала у 2014-2015 роках. І це те, що маю вдячність знати сьогодні, як психолог.

Зі стану безпорадності вийти важко. Дуже важко. Тому дорогі, старайтесь робити те що можете. І не робіть за інших те, що вони можуть і здатні зробити самі.

(c) #ПсихологОксанаЩуйко

Слава Україні!
З любов’ю та вірою,

10/03/2022

“Мені стало легше - можу повертатись до життя та буденних справ сьогодні на скільки це можливо”

Тиждень тому ми зустрілись на відкриту супервізію. Це була група людей психологів з різних куточків країни. Відчуття були від ненависті до болю, дуже різні і в кожного свої. Ми сиділи в кожен в своєму коридорі, бо по всій країні лунали сирени і говорили. То, що було найбільш цінним те, що ми разом. Що готові чути один одного. Прийняти з тим що є. Тим ким кожен з нас є.

Після такої розмови стало легше. Вона не вирішила питання війни. Вона не повернула втрачене. І розом з тим, сама така розмова дала нам побачити один одного, виговорити все те, що було наболілим і важким протягом всього часу війни. І змогти залишити частину напруги, переживань у простору групи.

Іноді нам важливо розуміти, те що хтось поруч, інший відчуває і переживає щось подібне. Важливо почути, як хто справляється. На що опирається, коли немає відчуття безпеки і потрібно бути згуртованим, бо в будь-який момент потрібно буде бігти у підвал чи приймати рішення залишити дім, місто, країну.

👥Вирішили запустити групи підтримки зараз для всіх, хто потребує проговорити, виговоритись, просто побути в колі інших, які переживають і те саме і кожен по-свому, по-іншому, по-різному.

👥Такі групи дають змогу нам повертатись до життя, шукати опору в сьогоднішньому дні. Могти говорити про темряву, але і бачити світло.

Тому з наступного тижня будемо запускати групи підтримки.
👥Кількість учасників: до 6-ти чоловік
👥Формат роботи: Online (можливо також проведення зустрічей Offline)
👥День та час: Визначається
👥Форма роботи: групи будуть відкритими
👥Групи будуть діяти на платнимій та безоплатній формі, для тих, хто не має зараз можливості оплачувати.

Якщо ви відчуваєте, що це те, що є для вас зараз важливим та потрібним, пишіть і ставте “+”.

З любов’ю,
#ПсихологОксанаЩуйко

#ДеДвоє #ГовориЗіМною #ГрупиПідтримки

09/03/2022

Останні два тижні для кожного є станом невизначеності. Є не нормальні речі, які відбуваються в житті сьогодні. Платимо велику ціну, переживаємо втрату - кожен свою - хтось рідних, хтось розлучення(коли доводиться розділятись сім’єю), хтось втрату дому,міста, батьківщини, хтось мрій/бажань/речей/звичного ритму життя. Та й врешті втрату безпеки та опори і певності у завтрашньому дні.

За цей час у всіх відбулось багато змін. І хочемо та можемо зараз бути підтримкою у центрі для тих, хто цього потребує.

На сьогодні відновлюємо роботу офісу та працю психологів в повній мірі наскільки це зараз можливо.

Оскільки зараз багато не визначеності, багато тих, хто можливо втратив працю, то вирішили запустити декілька напрямків роботи та підтримки.

💛Звична консультація/терапія яка є платною

💙 Безкоштовна консультація/Кризова підтримка - якщо вам чи вашим близьким потрібна підтримка, ви можете звертатись. Якщо на сьогодні ви переживате за фінанси чи фінансову скруту, і разом з тим потребуєте підтримки та опори - звертайтесь! Буду рада допомогти.

💛Сімейно-дитяча консультація - для батьків та дітей, яка більше направлена на стабілізацію як і батьків так і дітей і як давати собі зараз раду з різними реакціями, відчуттями у стані війни, коли звучить серена тощо.

💙Групи підтримки - до цієї групи може звернутись будь-хто, хто потребує кола підтримки і місця де можна виговорити свої переживання. І отримати підтримку. Про них буду анонсувати завчасно, щоб могли зголоситись.

💛Групи підтримки для волонтерів - щоб зберігати силу та ресурс на те щоб допомагати іншим - місце де можна виговоритись і наповнитись.
_____________________
🌷Не бійтесь зараз просити про допомогу, говорити про труднощі, потреби - сьогодні це важливо!

🌷Робота буде відбуватись онлайн і також офлайн.

💛Витримаємо! Перейдемо! Переможемо!

З любов’ю,