MNG простір без кордонів

MNG простір без кордонів MNG - простір вільних та успішних людей

🤍✨l’amore maturo e profondo è ciò che ha senso per me✨🍃
03/02/2026

🤍✨

l’amore maturo e profondo è ciò che ha senso per me✨🍃

Іноді ми називаємо це коханням.А насправді - це пробудження.Через тривогу.Через сумніви.Через страх бути не вибраною.Але...
02/02/2026

Іноді ми називаємо це коханням.
А насправді - це пробудження.

Через тривогу.
Через сумніви.
Через страх бути не вибраною.

Але саме в цій точці народжується нова ти -
сильніша, глибша, справжніша.

Якщо ти зараз проживаєш щось подібне - ти не одна 🤍
Тут багато про чесність із собою, внутрішню опору та силу жінки.

Підписуйся - будемо рости разом.

Вести блог - це не про дисципліну через силу.Це про ритм. Про ресурс. Про чесність із собою.Блог не руйнується від пауз....
30/01/2026

Вести блог - це не про дисципліну через силу.
Це про ритм. Про ресурс. Про чесність із собою.

Блог не руйнується від пауз.
Він руйнується від виснаження.

Ти не машина контенту.
Ти людина. З енергією, фазами, настроєм, життям.

Справжній блог росте не з контент-плану.
Він росте з сенсу.

Збережи ці 7 звичок, якщо хочеш вести блог довго -
без нервів, без гонки, без вигоряння.

І якщо тобі близький такий підхід до контенту —
підписуйся 👉

Тут про блогінг без тиску.
Про стиль. Про систему. І про свободу бути собою.

Іноді тривожність не минає.Не тому, що з тобою «щось не так».А тому, що твоє тіло вже давно живе в режимі напруги.Ми дуж...
29/01/2026

Іноді тривожність не минає.
Не тому, що з тобою «щось не так».
А тому, що твоє тіло вже давно живе в режимі напруги.

Ми дуже звикли шукати відповіді в голові.
Пояснювати. Аналізувати. Контролювати.
Але тривожність — не завжди про думки.
Частіше вона про тіло, яке не встигає заспокоїтися.

Про фонове напруження,
яке не вимикається кнопкою «я все зрозуміла».
Про дихання, яке стало поверхневим.
Про серце, яке ніби постійно поспішає.
Про сон, який не дає відновлення.

Тому починати варто не з боротьби з собою.
А з контакту.

З простих речей:
— кілька повільних вдихів і видихів
— легкий рух
— коротка прогулянка
— теплий або прохолодний душ

Це не «дрібниці».
Це сигнали тілу: ти в безпеці.
А коли тіло заспокоюється —
думки теж поступово стають тихішими.

Якщо зараз тобі відгукується —
залиш цей допис собі 🤍
Нехай він буде нагадуванням,
з чого почати підтримку,
коли тривожність знову нагадає про себе.

Ти не зламана.
Ти в процесі відновлення.
І це нормально.


Є фільми, які не просто дивляться.Їх проживають.Я зберегла цю підбірку для моментів,коли втома сильніша за мотивацію,кол...
29/01/2026

Є фільми, які не просто дивляться.
Їх проживають.

Я зберегла цю підбірку для моментів,
коли втома сильніша за мотивацію,
коли не хочеться «успішно»,
а хочеться по-справжньому.

Ці фільми не дають готових відповідей.
Вони тихо нагадують:
ти маєш право жити у своєму темпі.
Навіть якщо зараз у тебе хаос.

📌 Збережи, якщо відчуваєш, що знадобиться.
📤 Поділись у сторіс з людиною, якій зараз важко.
💬 Напиши в коментарях, який фільм уже дивилась — або додай свій.

Я тут часто ділюсь такими речами:
про життя без вигорання,
про сенс, опору і чесність із собою.

👉 Підписуйся , якщо тобі відгукується не глянець, а глибина.

26/01/2026

Знаєте, є один міф, який досі живе дуже вперто: “у чоловіків депресії не буває”.
Ніби чоловік - це робот. Ніби в нього немає болю, страху, втоми, розчарувань, внутрішньої тиші, яка інколи кричить гучніше за будь-які слова.

Але правда проста: чоловіки - це теж люди.
З емоціями. З думками. З переживаннями. З моментами, коли “не витягую”.

Просто їх дуже рано навчили одному:
мовчи. терпи. не показуй. будь сильним.
І вони вчаться ховати все глибоко всередину - щоб не бути “слабкими”, “незручними”, “не такими”.

А потім ми дивимось на статистику і бачимо страшне:
чоловіки часто йдуть з життя значно раніше.
Інсульти, інфаркти, проблеми з серцем, судинами, імунітетом…
Тіло просто не витримує того, що душа роками носить мовчки.

Бо коли ти постійно “тримаєшся”,
всередині накопичується тиск.
І людина починає буквально варитися у власному болю - без виходу, без підтримки, без простого “я поруч”.

Найболючіше в тому, що навіть коли поруч з’являється людина, якій можна довіритися…
чоловіки все одно часто бояться говорити до кінця.
Бо страх осуду сильніший за бажання полегшення.

Саме тому я хочу сказати дуже чітко:
мужська депресія існує.
І її не видно “на обличчі”, бо вона часто виглядає як:
втома, холодність, замкнутість, агресія, мовчання, втеча в роботу, відстань, зникнення.

І якщо ти читаєш це - будь чуйною.
Питай не тільки “як справи?”, а й:
“що в тебе всередині?”
“що тебе тривожить?”
“ти не сам, я тут.”

Бо так, чоловіки сильні.
Але вони теж хочуть тепла.
Затишку.
Любові.
І щоб їх чули… по-справжньому.

І знаєте що?
Коли людина має можливість говорити про свою злість, сум, невдачі, страхи, втому - без сорому і без критики - вона не ламається. Вона відновлюється.

Бо в цьому світі людині потрібна людина.
І інколи найкраще, що можна дати - це не порада.
А просте: “Я з тобою. Давай разом.” 🤍

18/01/2026

запрошую у свій світ

12/01/2026

Якщо ці слова торкнулись - ти не випадково тут.

Я Імангуль наставниця з внутрішньої реалізації.
Провожу жінок та чоловіків до глибини, ясності й внутрішньої сили.

Підписуйся ,
якщо відчуваєш, що час жити по-справжньому 🤍

Безумовне кохання починається не з іншої людини.Воно починається з опори всередині себе.З віри в себе. З цінності себе.З...
10/01/2026

Безумовне кохання починається не з іншої людини.
Воно починається з опори всередині себе.
З віри в себе. З цінності себе.
З того моменту, коли тобі більше не треба чіплятися, доводити, заслужувати.

Коли в тебе є внутрішня стійкість ти починаєш любити інакше.
Без умов. Без торгу. Без «якщо».

І тоді з’являються люди.
Не родичі. Не ті, з ким ти виросла.
А ті, кого ти обрала.
Друзі. Душі. Люди, які стали рідними не по крові, а по глибині.
Я завжди кажу: це родичі, яких ми обираємо. І це правда.

Безумовна любов це, мабуть, найвища сходинка ієрархії любові.
Бо любити вміють не всі.
Більшість любить за щось, для чогось, тому що.
А любити людину просто за те, що вона існує це рідкість.
Так, як іноді любить мама свою дитину. Щиро. Справжньо.

Але важливо: безумовна любов буває хворою і здоровою.
Хвора коли ти жертвуєш собою.
Здорова коли ти обираєш себе і водночас умієш любити, не знищуючи себе.

Коли людина вільна душею не на папері, не в словах, а по-справжньому
вона дозволяє собі безумовно любити.
Без страху. Без контролю. Без ланцюгів «треба», «повинна», «як правильно».

У моєму житті є кілька таких людей.
Не з сім’ї. Реально кілька.
З якими я була і є максимально справжньою.
Вони бачили мої сльози.
Мої усмішки.
Мій страх.
Мою невпевненість.
Мою глибину.

Вони іноді лякалися. Але залишалися. І любили по-своєму.

Зі своєї сторони я знаю точно: моя любов до них безумовна.
У них було багато недоліків. Реально багато.
І кожен цей недолік я любила.
Кожен погляд.
Кожну тінь.
Сам факт того, що вони живуть у цьому світі і проживають своє життя.

Я готова бути поряд у найважчі моменти.
Мовчати, коли боляче.
Обіймати, коли немає слів.
Радіти і сміятися в найсвітліші дні.
Бути поруч, коли в душі буря і допомогти її пережити.

Без осуду. Бо там, де є справжня любов, осуду немає.

Продовження в коментарях 😇🌿🤍

Address

Lviv

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when MNG простір без кордонів posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Shortcuts

Share

Share on Facebook Share on Twitter Share on LinkedIn
Share on Pinterest Share on Reddit Share via Email
Share on WhatsApp Share on Instagram Share on Telegram

Category