04/02/2024
📍Одна із спроб осмислити «онкологію»
🌿До цього не можна підготуватись, коли одного дня небезпечна захворювання стукає у твої двері, залишається лиш одне, знайомитись з геть незапланованим майбутнім.
📖У даній статті я не апелюю до істинності, а радше пробую внести альтернативні думання навколо теми «хвороби», «онкології».
📌Ванкуверська онкологиня Карен Гелмон не дуже любить військові метафори, які часто вживають щодо раку. «Їхня ідея в тому, що маючи достатньо сили, Ви можете контролювати хворобу, можете вигнати її. Вони натякають, що все це битва».
🌱Цей погляд вважає хворобу ворожою силою, чимось чужим, що організм має атакувати й подолати. В середині двадцятого століття з початком ери антибіотиків, ми майже забули, що грунт для хвороби – це певна людина в певний період свого життя. «Чому цей пацієнт має цю хворобу саме зараз?» - питав у 1977 році Джордж Енджел, дослідник єдності тіла та психіки у медицині»
🩺Жодне захворювання не має однієї єдиної причини. Навіть якщо можна визначити значний ризик – наприклад, спадковість у випадку деяких аутоімунних захворювань – вони не діють відокремлено. Риси особистості теж самі собою не спричиняють хвороб: рак не виникає просто від пригнічення гніву. Системна модель означає, що у формуванні здоров'я або появі захворювання одночасно працюють багато чинників та процесів.
🍃Інколи для кращого осмислення процесів, які з нами відбуваються є необхідність реалістичного мислення, без втечі у світ, де захворювання не має. Це ймовірніше готовність та бажання подумати над тим, що йде не так. Де порушений баланс? Що я пропустив? Якщо не поставити ці питання, стрес, відповідальний за порушення балансу, залишиться прихованим. Навіть ще глибше: не ставити собі ці питання – само собою є стресом.
Прочитати статтю повністю Ви зможете за посиланням нижче⬇️
https://verde.lviv.ua/index.php?route=information/articles&articles_id=97
🥰Автор - Соломія Толочко – психолог, кандидат у психотерапевти за методом психоаналіз, член української спілки психотерапевтів
