Mental Traumatherapy Tychkovsky Centrum

Mental Traumatherapy Tychkovsky Centrum Друзі, вітаємо Вас на нашій сторінці Mental Traumatherapy Tychkovsky Centrum

Один з основних напрямків діяльності Mental Traumatherapy Tychkovsky Centrum – надання комплексної психотерапевтичної допомоги дорослим, підліткам та дітям, які перенесли психотравмуючі події та страждають на їх наслідки:

Гострий стресовий розлад;
Посттравматичний стресовий розлад;
Тривожні та фобічні розлади;
Депресивні розлади;
Психосоматичні розлади;
Розлади харчової поведінки;
Поведінкові роз

лади;
Розлади адаптації. Mental Traumatherapy Tychkovsky Centrum,
з турботою про ваше психічне здоров'я та здоров'я вашої родини!
📞 +380991890000,+380675008423
🌐 traumatherapy.com.ua

13/06/2025

САМОРЕКЛАМА

У глибокому лісі болю, де дерева ростуть із попелу втрачених домівок, живе тиша, що знає голоси дітей війни.
Ці діти — мов пташенята, що вилупилися у бурі: їхні крила ще не зміцніли, а небо вже повне громовиць.
Тіні тривоги ховаються у кожному кутку їхніх очей, і навіть у сні вони чують гуркіт, що зруйнував їхнє «вчора».
Але є місце, де серце дослухається, як вовчиця до писку своїх малят, — це дім, що має ім’я: Mental Traumatherapy Tychkovsky Centrum.
Там працюють жінки й чоловіки, що лікують не лише словами, а й тишею, дотиком, кольором і диханням.
Вони - як хранителі стародавньої науки душевного плетіння: витягують вузли страху і вплітають нові нитки довіри.
Діти приходять туди з очима, повними запитань, і вперше зустрічають інших, хто також втратив, але не зник.
Разом вони творять коло, у якому біль перестає бути самотнім — бо його хтось визнав.
І батьки, мов дерева, поранені буревієм, вчаться тримати гілки міцніше, не ламаючись.
Вебінари і зустрічі, то мов нічні багаття, де можна зігрітися правдою і знайти шлях у темряві.
Коли народ спільно виходжує своїх найменших, він сам стає сильнішим у серці.
І хоч війна продовжує рвати землю, є голоси, що плетуть майбутнє з любові, а не зі страху.
Бо турбота - це форма дикої мудрості, що лікує навіть те, чого ми не можемо вимовити.

13/06/2025

🌿 Оздоровчі онлайн-сеанси гіпнозу з Євгенієм Тичковським 🌿

Запрошую вас на серію з 6 профілактично-оздоровчих сеансів гіпнозу, спрямованих на ментальне відновлення, глибоку самодіагностику та покращення якості життя.

📌 Програма включає теми:
• Діагностика та довірливі стосунки
• Пошук і розбудова внутрішніх ресурсів
• Стабілізація симптоматики
• Усунення причин психічного розладу
• Планування життя без ментальних порушень
• Формування здорових моделей мислення

🧠 Працюємо м’яко, екологічно, в онлайн-форматі.
💬 Індивідуальний підхід, підтримка, простір для змін.

📲 Контакти для запису та уточнення деталей:
Євгеній Тичковський
Телефон / Viber / WhatsApp: +380675008423
⏰ Зв’язок у будні з 13:00 до 18:00 (за Києвом)

Дозвольте собі крок до внутрішнього спокою та ясності 💫

24/02/2025

Турбота про ментальне здоров"я дітей війни та їхніх батьків
Війна в Україні принесла значні зміни та втрати для багатьох сімей, особливо для дітей. Постійні переїзди, втрата близьких та руйнування домівок залишають глибокий слід у дитячій психіці. У такі складні часи важливо надавати дітям своєчасну психологічну підтримку, щоб допомогти їм впоратися з пережитими травмами та адаптуватися до нових реалій.

«Mental Traumatherapy Tychkovsky Centrum» спеціалізується на комплексній психологічній допомозі дітям та дорослим, які зазнали психотравмуючих подій. Команда досвідчених фахівців центру використовує сучасні методики для подолання наслідків психічних травм, зокрема когнітивно-поведінкову терапію, клінічний гіпноз, арт-терапію та тілесно-орієнтовану терапію. Ці підходи допомагають дітям виразити свої емоції, зменшити тривожність та відновити почуття безпеки.

Окрім індивідуальних консультацій, центр проводить групові терапевтичні сесії, де діти можуть спілкуватися з однолітками, які пережили подібні ситуації. Це сприяє формуванню підтримуючого середовища та допомагає дітям усвідомити, що вони не самотні у своїх переживаннях. Також фахівці центру надають консультації для батьків, навчаючи їх ефективним стратегіям підтримки своїх дітей у періоди змін та втрат.

Розуміючи важливість своєчасної допомоги, «Mental Traumatherapy Tychkovsky Centrum» організовує вебінари та семінари для батьків та освітян. Ці заходи спрямовані на підвищення обізнаності щодо впливу війни на психічне здоров'я дітей та надання практичних порад для підтримки їх емоційного благополуччя. Один із таких вебінарів, тривалістю 1 годину, включає 45-хвилинний семінар та 15-хвилинну сесію запитань і відповідей, де учасники можуть обговорити свої переживання та отримати професійні рекомендації.

У цей складний для країни час важливо об'єднувати зусилля для підтримки наймолодших громадян, які є майбутнім нації. «Mental Traumatherapy Tychkovsky Centrum» стоїть на передовій надання психологічної допомоги, допомагаючи дітям та їхнім родинам долати труднощі та відновлювати емоційну рівновагу.

20/02/2025

ХИБНІ (ВИКРИВЛЕНІ) СТИЛІ МИСЛЕННЯ

Часто, після чергового розчарування у стосунках, ми можемо відчувати спокусу узагальнювати, думаючи: "Всі чоловіки однакові, а моє життя є суцільний кашмар". Такі думки можуть бути пов'язані з певними викривленнями у нашому мисленні, які формуються протягом життя та впливають на наше сприйняття дійсності.

Процес формування цих переконань розпочинається з інтроєктів — установок, засвоєних у дитинстві від батьків або значущих осіб. Наприклад, якщо дитина часто чує фрази на кшталт "чоловікам не можна довіряти", це твердження може стати частиною її світогляду. З часом ці інтроєкти перетворюються на неадаптивні автоматичні думки, які виникають без усвідомлення та впливають на емоції й поведінку.

Постійне повторення таких думок формує припущення, що стають основою для жорстких переконань — глибоко вкорінених уявлень про себе, інших та світ. У нашому прикладі це може бути переконання, що "всі чоловіки ненадійні". Такі переконання впливають на сприйняття подій і можуть призводити до негативних емоцій та поведінкових реакцій.

Існує низка викривлених стилів мислення, які впливають на наше життя:

Дихотомічне мислення: сприйняття ситуацій лише в крайнощах, без відтінків. Наприклад, після невдалих стосунків робиться висновок, що "всі чоловіки погані".

Надмірне узагальнення: на основі одного випадку робляться загальні висновки. Наприклад, після одного обману вважати, що "ніхто не заслуговує на довіру".

Катастрофізація: очікування найгіршого розвитку подій. Людина може думати: "Якщо мене покинули, я ніколи не знайду щастя".

Персоналізація: взяття на себе відповідальності за негативні події, навіть якщо це не так: "Мене покинули, бо я недостатньо хороша".

Емоційне мислення: сприйняття емоцій як фактів. Наприклад, відчуваючи самотність, людина думає: "Я нікому не потрібна".

Ментальний фільтр: зосередження лише на негативних аспектах ситуації, ігноруючи позитивні. Наприклад, пам'ятати лише про невдачі у стосунках, забуваючи про приємні моменти.

Підтверджувальне викривлення: схильність шукати інформацію, яка підтверджує існуючі переконання. Людина може звертати увагу лише на історії про невірних партнерів, ігноруючи приклади щасливих стосунків.

Ефект ореолу: сприйняття людини через призму однієї риси. Наприклад, якщо партнер зробив помилку, вважати його повністю ненадійним.

Сліпа пляма упереджень: нездатність розпізнати власні когнітивні викривлення, хоча їх легко помітити в інших.

Конформне спотворення: схильність приймати думку більшості, навіть якщо вона суперечить власним переконанням.

Невідповідність знань: припущення, що інші володіють тією ж інформацією, що й ви, що може призводити до непорозумінь.

Помилка гравця: віра в те, що попередні випадкові події впливають на майбутні.

Ігнорування позитивних моментів: знецінення власних досягнень, вважаючи їх результатом везіння, а не власних зусиль.

"Як має бути" формулювання: очікування, що події або люди повинні відповідати певним стандартам, що може призводити до розчарувань.

Ці викривлені стилі мислення формують життєву позицію та впливають на життєвий шлях людини. Вони можуть призводити до повторюваних негативних сценаріїв, коли людина несвідомо обирає партнерів, які підтверджують її жорсткі переконання. Для зміни цієї ситуації важливо усвідомити свої викривлені стилі мислення та працювати над їх корекцією.

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) є ефективним методом для виявлення та зміни неадаптивних переконань. Під керівництвом терапевта людина вчиться розпізнавати автоматичні думки, аналізувати їх на предмет відповідності реальності та замінювати на більш адаптивні. Це допомагає змінити емоційні реакції та поведінку, покращуючи якість життя.

Пам'ятайте, що наші думки впливають на наше сприйняття світу.

12/02/2025

МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВ"Я
Ментальне здоров'я - це стан психічного благополуччя, який охоплює емоційне, психологічне та соціальне благополуччя людини. Воно визначає здатність ефективно справлятися зі стресами, адаптуватися до життєвих змін та будувати позитивні стосунки з оточенням. Коли ментальне здоров'я є оптимальним, людина може реалізувати свій потенціал, відчувати задоволення від життя та робити внесок у розвиток суспільства. Це динамічний процес, який вимагає постійного догляду, підтримки та іноді професійного втручання. Збереження ментального здоров'я сприяє загальному фізичному здоров'ю та покращує якість життя.

12/02/2025

Про "ментальну травму" та "ментальну травматерапію"
Ментальна травма - це стан, коли внутрішня емоційна чи психічна рівновага людини порушується через травмуючий досвід, що перевищує її здатність до адаптації. Це може бути наслідком фізичних чи психологічних перевантажень (катастрофи, насильства, втрати близьких) чи тривалих стресових ситуацій. Травмуючі події можуть мати глибокий вплив на психіку, викликаючи тривогу, депресії, розлади сну, панічні атаки та інші прояви психічних розладів. Травматизація може виникати як внаслідок очевидних подій (катастрофи, неприємності) так і внаслідок хронічного стресу, наприклад, в несприятливих умовах сім'ї. Ментальна травматизація може мати серйозні наслідки, серед яких – зниження впевненості у собі, затяжний емоційний дискомфорт, порушення в стосунках із оточенням, складнощі у вираженні емоцій, депресивні стани. Усе це впливає на здатність людини адаптуватися до нового середовища, вирішувати проблеми, виконувати щоденні завдання та підтримувати здорові стосунки. Кожен випадок травмування є індивідуальним і вимагає особливої уваги при визначенні причин та інтервенції. Ментальна травматерапія є спеціалізованим напрямком у психології та психотерапії, що спрямований на зцілення травм, відновлення емоційної рівноваги та психічного здоров’я потерпілого. Основні засади такої терапії полягають у комплексному підході до відновлення психічної цілісності. Важливо встановити тісний емоційний зв'язок із клієнтом, створити атмосферу безпеки та довіри для розкриття болючих тем, торкатися таких аспектів, як травматичні спогади, і водночас не допустити емоційної перевантаженості. При ментальній травматерапії часто застосовуються техніки, які допомагають пацієнтові повернути контроль над своїми емоціями та почуттями. Вони включають бесіди, націлені на усвідомлення травматичних подій, вправи на розслаблення та дихання, а також створення позитивноїіз системи візуалізації нового майбутнього. Важливо також працювати з концептами провини, стиду, сорому, страху, які можуть бути супутниками травми. Основні чинники, що сприяють ментальній травматизації, це ситуації, коли людина переживає психологічний або фізичний стрес у зв'язку з неконтрольованими змінами у своєму житті. Це впливові соціальні умови, відсутність емоційної підтримки, а також персональні чинники, такі як наявність вроджених або набутих психічних слабкостей. Важливими є також фактори довготривалого психологічного напруження, які накопичуються протягом років без належної реакції на них. Наслідки ментальної травматизації можуть проявлятися через різні психічні симптоми: тривожність, зміни в поведінці, порушення сну та апетиту, а також шкідливі форми самовираження, як використання алкоголю чи наркотичних речовин для заспокоєння. Тривалі наслідки – це порушення в інтерперсональних стосунках, соціальна ізоляція, депресія, розірвані соціальні зв’язки. Ментальна травматерапія допомагає уникнути цих наслідків, пропонуючи підхід, який включає не лише розпрацювання здорових домовленостей психотерапевтом, але й практичні стратегії подолання. Одним із фінальних етапів терапії є надання пацієнту інструментів та ресурсів для підтримки його психічного здоров’я після завершення терапевтичного процесу. Таким чином, ментальна травматерапія – це процес, що допомагає людям подолати труднощі, набуті внаслідок травм, та знайти ресурси для відновлення свого життєвого балансу. упродовж 34 с
Ментальна травма – це глибокий емоційний шрам, який виникає внаслідок надмірного стресу або травматичних подій.
Вона являє собою порушення психічного стану, що може мати довготривалі наслідки для особистості.
Ментальна травма часто залишається невидимою, але відчувається глибоко всередині людини.
Вона може бути спричинена фізичним або емоційним насильством, втратою близьких або іншими екстремальними подіями.
Ці травматичні події можуть порушити нормальні механізми психічного захисту людини.
Часто ментальна травма впливає на самооцінку, емоційну стабільність та здатність до адаптації.
Наслідки ментальної травми можуть проявлятися у вигляді тривоги, депресії або посттравматичного стресового розладу.
Вони можуть перешкоджати нормальній соціальній та професійній діяльності.
Ментальна травматерапія – це спеціалізований підхід до лікування наслідків ментальної травми.
Цей метод терапії спрямований на відновлення внутрішнього балансу та емоційної стабільності.
Він допомагає людині усвідомити та переработати болючі спогади, що залишилися після травматичних подій.
Ментальна травматерапія використовує різноманітні техніки, включаючи когнітивно-поведінкову терапію та емоційно-фокусовану терапію.
Основною метою цього підходу є допомога пацієнту у відновленні відчуття контролю над власним життям.
Безпечне та підтримуюче середовище є ключовим чинником успішної терапії.
Терапевт створює атмосферу довіри, що дозволяє пацієнту відкрито говорити про свої переживання.
До основних чинників ментальної травматизації відносять сімейне насильство, знущання та емоційну нестабільність.
Культурна дезадаптація та соціальна ізоляція також можуть бути значущими факторами.
Стрес від тривалого перебування у складних життєвих умовах може посилити травматичні наслідки.
Наслідки ментальної травми часто включають порушення сну, зниження концентрації уваги та апатію.
Вони можуть призводити до соціальних труднощів та проблем у міжособистісних стосунках.
Ментальна травматерапія допомагає впоратися з цими наслідками через інтеграцію психічних і фізичних методів лікування.
Вона спрямована на активізацію внутрішніх ресурсів та розвиток нових стратегій подолання стресу.
Цей підхід дозволяє поступово відновити довіру до себе та навколишнього світу.
Таким чином, ментальна травматерапія є комплексним і індивідуалізованим шляхом до зцілення після пережитої травматичної ситуації, з якою людина не впоралась самостійно і потерпає від наслідків травматизації.

31/01/2025

Синдром тривожного очікування сексуальних невдач у чоловіків (випадок пацієнта Каміля та гіпнотерапевтичний підхід)

Каміль, 32-річний чоловік, звернувся із скаргами на труднощі в інтимному житті, які тривають уже близько пів року. Він відзначає, що після кількох невдалих сексуальних контактів почав відчувати невпевненість у собі. Перед статевим актом виникає тривожність, яка лише посилює страх повторної невдачі. Через постійні думки про можливу поразку знижується лібідо, а в результаті – епізодичні порушення ерекції. При цьому ранкові ерекції збережені, що вказує на психогенну природу проблеми. Каміль також відчуває напругу та уникає інтимної близькості, навіть коли має бажання.

Його психологічний стан погіршується через фіксацію на негативному досвіді. Він не може розслабитися під час близькості, а очікування невдачі формує порочне коло: страх → тривожність → реальна проблема → посилення страху. Виникає почуття провини перед партнеркою, що ще більше ускладнює ситуацію. Фактори, які могли спричинити цей синдром у Каміля, включають попередній негативний досвід, перфекціонізм, соціальні очікування щодо чоловічої сексуальності, загальний стрес та втому. Для виходу з цього стану важливо застосувати психотерапевтичні методи, зокрема трансотерапію та наративний підхід.

Сценарій трансового сеансу

Пацієнт займає зручне положення, закриває очі та фокусується на диханні. Терапевт починає говорити спокійним голосом:

"Уяви собі місце, де ти почуваєшся спокійно і захищено. Це може бути берег річки, м’який трав’яний луг або знайоме дитяче подвір’я. Ти вдихаєш спокій і видихаєш напругу. З кожним видихом твоя тривожність тане, як ранковий туман над водою.

Тепер уяви, що ти сідаєш у човен і пливеш спокійною річкою. Вода гладенька, спокійна, і твій човен м’яко ковзає по ній. Ти почуваєшся легким і впевненим. Попереду – тепле світло, яке огортає тебе відчуттям сили. Це світло – твоя внутрішня впевненість, твій ресурс. Воно завжди було в тобі, просто зараз ти знову його відчуваєш.

Тепер, коли ти готовий, повертаєшся назад, привносячи цей стан у своє життя. Упевненість і спокій залишаються з тобою. Ти відкриваєш очі, повертаючись у цей світ, оновлений і сильніший."

Цей транс допомагає пацієнту переформатувати підсвідомі установки, змінюючи страх перед невдачею на відчуття внутрішньої сили та контролю.

Висновок

Синдром тривожного очікування сексуальних невдач часто формується на основі негативного досвіду та закріплюється через внутрішній діалог, що підсилює страх. Використання трансових технік та наративної терапії дає змогу пацієнтові змінити свою внутрішню історію та знайти нові шляхи взаємодії зі своїм тілом та емоціями. Як і герой казки, він може подолати свої страхи, знайти внутрішню опору та відновити впевненість у собі."

31/01/2025

Депресія як можливий ранній маркер онкологічних захворювань

Сучасні дослідження вказують на тривожне зростання рівня онкологічних захворювань серед молодих людей, що потребує підвищеної уваги медичних фахівців, зокрема психіатрів і психологів. Рак молочної залози та інші типи онкології дедалі частіше діагностуються у молодих пацієнтів, причому темпи зростання захворюваності щороку збільшуються.

Коморбідна депресія нерідко супроводжує ранні стадії онкологічних процесів, що підкреслює важливість комплексного аналізу депресивних скарг. Пацієнти можуть скаржитися на стійку втому, пригніченість, порушення сну, зниження мотивації, які помилково сприймаються лише як психоемоційне виснаження. Водночас ці симптоми можуть бути ранніми ознаками онкологічного захворювання.

Згідно з дослідженнями, за останні три десятиліття захворюваність на рак з раннім початком зросла на 79%, а рівень смертності серед молодих людей – на 29%. Це підкреслює необхідність звертати увагу на неспецифічні симптоми, такі як немотивоване зниження ваги, тривалий незрозумілий біль, проблеми з травленням та хронічну втому.

Проблемою сучасної клінічної практики є недостатня настороженість лікарів первинної ланки щодо таких симптомів. Часто їх помилково трактують як прояви синдрому хронічної втоми чи депресії, без направлення пацієнтів на поглиблені обстеження. Це може спричинити пізню діагностику онкологічних захворювань, що суттєво ускладнює лікування.

Особливе занепокоєння викликає рак підшлункової залози, який традиційно діагностується у літніх пацієнтів, але останніми роками все частіше зустрічається у віці до 40 років. При цьому молоді пацієнти демонструють агресивніші форми захворювання, навіть за відсутності значних скарг на здоров'я.

Важливо розуміти, що рак більше не є хворобою виключно літнього віку. Окрім генетичних факторів, значну роль у розвитку ранньої онкології можуть відігравати зміни способу життя, харчування та вплив екологічних факторів. Тому підвищення обізнаності щодо ранніх онкологічних симптомів серед фахівців ментального здоров'я є критично важливим.

Онкологи наголошують, що депресія не завжди є суто психогенним розладом, а в деяких випадках може бути маркером системних патологічних змін. Якщо депресивні симптоми супроводжуються фізичними змінами – швидкою втратою ваги, періодичним болем або тривалою втомою – слід запідозрити можливу соматичну причину, зокрема онкологічний процес.

Фахівці ментального здоров’я відіграють важливу роль у виявленні таких пацієнтів, адже саме до них люди часто звертаються зі скаргами на тривогу, депресію та апатію. Пильність та міждисциплінарний підхід можуть сприяти більш ранньому виявленню онкологічних захворювань, що підвищує шанси на успішне лікування.

У сучасному світі, де стрес став невід'ємною частиною життя, важливо розрізняти прояви звичайного виснаження та можливі симптоми серйозних захворювань. Регулярні медичні обстеження, уважне ставлення до свого самопочуття та співпраця фахівців різних спеціальностей можуть суттєво покращити якість діагностики та підвищити ефективність лікування серйозних патологій.

Коморбідна депресія та її зв'язок із ранніми проявами онкологічних захворювань

Сучасні дослідження вказують на тривожне зростання рівня онкологічних захворювань серед молодих людей, що потребує підвищеної уваги медичних фахівців, зокрема психіатрів і психологів. Рак молочної залози та інші типи онкології дедалі частіше діагностуються у молодих пацієнтів, причому темпи зростання захворюваності щороку збільшуються.

Коморбідна депресія нерідко супроводжує ранні стадії онкологічних процесів, що підкреслює важливість комплексного аналізу депресивних скарг. Пацієнти можуть скаржитися на стійку втому, пригніченість, порушення сну, зниження мотивації, які помилково сприймаються лише як психоемоційне виснаження. Водночас ці симптоми можуть бути ранніми ознаками онкологічного захворювання.

Згідно з дослідженнями, за останні три десятиліття захворюваність на рак з раннім початком зросла на 79%, а рівень смертності серед молодих людей – на 29%. Це підкреслює необхідність звертати увагу на неспецифічні симптоми, такі як немотивоване зниження ваги, тривалий незрозумілий біль, проблеми з травленням та хронічну втому.

Проблемою сучасної клінічної практики є недостатня настороженість лікарів первинної ланки щодо таких симптомів. Часто їх помилково трактують як прояви синдрому хронічної втоми чи депресії, без направлення пацієнтів на поглиблені обстеження. Це може спричинити пізню діагностику онкологічних захворювань, що суттєво ускладнює лікування.

Особливе занепокоєння викликає рак підшлункової залози, який традиційно діагностується у літніх пацієнтів, але останніми роками все частіше зустрічається у віці до 40 років. При цьому молоді пацієнти демонструють агресивніші форми захворювання, навіть за відсутності значних скарг на здоров'я.

Важливо розуміти, що рак більше не є хворобою виключно літнього віку. Окрім генетичних факторів, значну роль у розвитку ранньої онкології можуть відігравати зміни способу життя, харчування та вплив екологічних факторів. Тому підвищення обізнаності щодо ранніх онкологічних симптомів серед фахівців ментального здоров'я є критично важливим.

Онкологи наголошують, що депресія не завжди є суто психогенним розладом, а в деяких випадках може бути маркером системних патологічних змін. Якщо депресивні симптоми супроводжуються фізичними змінами – швидкою втратою ваги, періодичним болем або тривалою втомою – слід запідозрити можливу соматичну причину, зокрема онкологічний процес.

Фахівці ментального здоров’я відіграють важливу роль у виявленні таких пацієнтів, адже саме до них люди часто звертаються зі скаргами на тривогу, депресію та апатію. Пильність та міждисциплінарний підхід можуть сприяти більш ранньому виявленню онкологічних захворювань, що підвищує шанси на успішне лікування.

У сучасному світі, де стрес став невід'ємною частиною життя, важливо розрізняти прояви звичайного виснаження та можливі симптоми серйозних захворювань. Регулярні медичні обстеження, уважне ставлення до свого самопочуття та співпраця фахівців різних спеціальностей можуть суттєво покращити якість діагностики та підвищити ефективність лікування серйозних патологій.

29/01/2025

Чотири кроки доктора Шварца: науковий підхід до подолання ОКР

Методика "Чотири кроки доктора Шварца" є науково обґрунтованим підходом до самостійного подолання обсесивно-компульсивного розладу (ОКР), розробленим нейропсихіатром Джеффрі Шварцом. Вона базується на принципах когнітивно-поведінкової терапії та нейропластичності мозку.

Суть методики полягає в тому, щоб навчитися розпізнавати нав’язливі думки та компульсивні дії, знижувати їхній вплив і поступово формувати здоровіші поведінкові стратегії.

Чотири кроки методики

1. Переозначення

Людина повинна навчитися розрізняти симптоми ОКР та усвідомлювати, що нав’язливі думки не є частиною її особистості. Наприклад, замість думки: "Мені потрібно знову перевірити, чи зачинені двері, інакше може статися щось жахливе", слід сказати собі: "Це не моя справжня думка, це лише прояв ОКР". Це допомагає дистанціюватися від тривожних імпульсів і зрозуміти, що вони є результатом розладу, а не відображенням реальної небезпеки.

2. Переоцінка

Важливо усвідомити, що нав’язливі думки викликані біохімічними процесами в мозку, а не реальними загрозами. Людина може сказати собі: "Це всього лише помилковий сигнал, який подає мій мозок. Я не мушу йому підкорятися". Такий підхід допомагає зменшити страх перед обсесіями і дає змогу краще контролювати свої реакції.

3. Переорієнтація

Замість того щоб виконувати компульсивну дію, слід переключити увагу на іншу діяльність. Наприклад, якщо з’являється сильне бажання помити руки втретє, можна почати читати книгу, зайнятися фізичними вправами або вийти на прогулянку. На початку це може бути складно, але варто спробувати витримати хоча б 15 хвилин перед тим, як піддатися імпульсу. Це допомагає поступово змінювати реакції мозку на нав’язливі думки.

4. Переосмислення

З часом людина починає чітко усвідомлювати, що обсесії та компульсії не мають жодного реального сенсу та не відображають справжньої загрози. В результаті вони стають менш нав’язливими, а поведінка – більш контрольованою. Мозок поступово перебудовується, і симптоми ОКР слабшають.

Приклад застосування методики

Уявімо, що людина має обсесію, пов’язану з перевіркою газової плити. Вона постійно думає: "Я міг залишити плиту ввімкненою, і через це може статися пожежа". За допомогою чотирьох кроків вона може впоратися з цим:

Переозначення – людина усвідомлює, що ця думка є проявом ОКР, а не реальним сигналом небезпеки.

Переоцінка – вона розуміє, що її мозок надсилає хибний сигнал тривоги, хоча насправді плита вже перевірена.

Переорієнтація – замість того щоб знову йти до кухні, вона відволікається, наприклад, слухає музику або займається спортом.

Переосмислення – через деякий час вона помічає, що її тривожність знижується, а потреба перевіряти плиту слабшає.

Наукове підґрунтя методики

Дослідження показали, що мозок має здатність до змін, і завдяки регулярному застосуванню цієї методики людина формує нові нейронні зв’язки, які допомагають реагувати на нав’язливі думки більш здоровим способом.

Метод "Чотири кроки" є ефективним інструментом у боротьбі з ОКР, особливо якщо його поєднувати з іншими терапевтичними підходами, такими як когнітивно-поведінкова терапія та, за необхідності, медикаментозна підтримка. Головне – наполегливість, терпіння та регулярна практика цього підходу.

11/11/2024

Мир Вам! ПРОПОНУЮ обрати тему для майбутнього безкоштовного онлайн вебінару, що відбудеться на початку грудня.
Нижче наведено теми, серед яких ви можете обрати цікаву для себе:

"Травмофокусований метод 'Менталтравматерапія'"
"Його величність ГІПНОЗ"
"Терапія депресії"
"Як тривога, то до кого?"
Ваш варіант
У коментарі вкажіть номер теми, яка вас зацікавила, або запропонуйте свою ідею.

З повагою,
Євгеній Тичковський

Нічна затуманеність
04/12/2023

Нічна затуманеність

10/10/2023

Всесвітній День Психічного Здоров'я є важливим святом, яке нагадує нам про важливість дбання про наше психічне здоров'я та благополуччя. Цей день дає нам можливість зосередитися на питаннях психічного здоров'я, психоосвіти, профілактики та самодопомоги. Особливе нагадування в цей день дуже важливе, оскільки психічне здоров'я є невід'ємною частиною нашого загального здоров'я.

Ментальна складова нашого здоров'я впливає на наше емоційне та фізичне становище. Заради збереження психічного здоров'я важливо практикувати доброзичливість і співчуття до себе та інших. Вона допомагає знизити стрес, покращити взаємини та підтримувати психологічний баланс.

Психоосвіта грає ключову роль у забезпеченні того, щоб люди зрозуміли важливість психічного здоров'я, дізналися, як піклуватися про нього, і мали доступ до необхідних ресурсів та інформації. Профілактика важлива для запобігання психічним проблемам, а самодопомога може допомогти людям розвивати навички управління стресом і емоціями.

Ми хочемо нагадати всім про важливість цих аспектів та підтримку доброзичливості та співчуття,
Щирих побажаннь та наддостатку зичить вам "Mental Traumatherapy Tychkovsky centrum".
Давайте разом підтримувати і просувати психічне здоров'я для кращого благополуччя у всьому світі.

Address

На період рашистської агресії в Україні, працюємо в режимі ОН-ЛАЙН
Lviv
УВЕСЬСВІТ

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Mental Traumatherapy Tychkovsky Centrum posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Practice

Send a message to Mental Traumatherapy Tychkovsky Centrum:

Share