ЦЕНТР СОМНОТЕРАПІЇ/Center of Somnotherapy Оксани Волошиної

20/04/2026

Сон більше не може залишатися поза системою охорони здоров’я.

18 квітня 2026 року в Україні, в змішаному форматі, відбулися Загальні збори
Інституту розладів сну та психотравматичних розладів (ІРСПР).

Це була чергова щорічна професійна зустріч, а також етап переходу до формування системи.

Україна сьогодні живе в умовах тривалої травматизації населення.
У цих умовах проблеми сну стають окремою ключовою категорією оцінки станів, які впливають на:

— фізичне здоров’я
— психічну стійкість
— здатність до відновлення та одужання
— якість рішень у критичних сферах

І водночас залишаються недостатньо інтегрованими
в системи медичної та психологічної допомоги.

Сучасна практика роботи зі сном залишається роз’єднаною:

— клінічна медицина
— психологічні підходи
— окремі методи

існують паралельно, без єдиної логіки втручання.

Це створює розрив між діагностикою, лікуванням і реальними результатами. Люди продовжують хворіти роками без відновлення сну, формується залежність від медикаментів, алкоголю, наркотичних засобів. Поглиблення проблеми зі здоровʼям призводить до втрати якості життя та економічної і медичної криз на державному рівні.

У межах Загальних зборів ІРСПР було представлено чіткий підхід,
який відповідає викликам сьогодення:

🔹 інституційне оформлення теми сну як окремого напрямку
🔹 чітке розмежування ролей між організаціями, підходами та методологіями
🔹 формування системи професійної відповідальності

Було окреслено ІРСПР як платформу, що об’єднує науковців, практиків та фахівців у сфері сну відповідно до статутної діяльності організації.

Визначено:

— необхідність інтеграції сну в системи охорони здоров’я
— потребу у стандартизації роботи з порушеннями сну

🔷 Освітні та міжнародні ініціативи

У межах розвитку ІРСПР було відзначено розширення співпраці з освітніми установами.

Зокрема, укладено меморандуми про співпрацю з університетами
та розпочато роботу над міжуніверситетськими освітніми програмами
у сфері медицини та психології сну.

Окремим напрямом є інтеграція теми сну в клінічну практику раннього віку.

На сьогодні триває процес підготовки меморандуму про співпрацю
з професійною асоціацією неонатологів, спрямований на посилення уваги до сну у дітей та матерів як важливої складової здоров’я та розвитку.

Паралельно ведуться переговори щодо запуску освітніх програм
для лікарів країн Східної Європи,
що відкриває можливості для міжнародного професійного обміну та поширення сучасних підходів до роботи зі сном.

Окремо було окреслено сомнотерапію як структуровану трансдисциплінарну клінічну методологію,
яка розвивається з 2017 року та працює на перетині сну, стресу та психотравми.

У межах зборів було здійснено розмежування ролей,
а також представлено наступний етап розвитку напряму —
впровадження системи ліцензування та професійної структуризації.

🔷 У межах зборів також створено
експертно-кваліфікаційну комісію ІРСПР, яку очолила Олена Власова, доктор медичних наук, професор, Голова Комітету дитячої сомнотерапіі та представниця Чернівецького регіону від «ІРСПР», (Буковинський державний медичний університет)

Комісія забезпечуватиме формування професійних стандартів, експертну оцінку та розвиток системи підготовки фахівців у сфері сну.

Склад комісії буде опубліковано на офіційному сайті ІРСПР.

Ключове:
робота зі сном не може більше розглядатися як допоміжна, а має бути інтегрована у:

— медичну практику
— психологічну допомогу
— системи реабілітації
— державні програми відновлення

Сон - це не лише індивідуальна функція, а фактор суспільної стійкості і сьогодні саме Україна формує підходи, які можуть стати основою для ширшої міжнародної дискусії про місце сну в системах охорони здоров’я, змінюючи логіку та застосовуючи системний підхід до роботи зі сном.

#сон #медицинасну #медицина #психологія #освіта #сомнотерапевт #консультантзісну

19/04/2026

📢 Інститут розладів сну та психотравматичних розладів провів опитування серед українського населення, результати якого засвідчили низький рівень обізнаності щодо проблем сну та спеціалізованої допомоги в медицині та ннйропсихології сну.

🔍 Ключові висновки опитування:
✔️ Більшість українців намагаються вирішувати проблеми зі сном самостійно, не звертаючись до сертифікованих фахівців.
✔️ Суспільство недостатньо обізнане про розлади сну, їхні наслідки та методи терапії.
✔️ Переважає помилкове уявлення про сон як про «простий процес», а не про складну біологічну та нейропсихологічну систему.
✔️ Багато людей у разі проблеми зі сном спершу звертаються до психіатрів або приймають медикаменти, хоча часто це не є оптимальним рішенням.

📌 Сомноедукація: стратегічний підхід до навчання про сон
🔹 Сомноедукація – це системне навчання пацієнтів та фахівців про механізми сну, його порушення та ефективні підходи до їх корекції.
🔹 Вона є ключовим компонентом когнітивно-поведінкової терапії безсоння (CBT-I) та відіграє важливу роль у профілактиці та реабілітації сомнологічних пацієнтів.
🔹 Сомноедукація не є синонімом психоедукації, оскільки охоплює медичні, нейробіологічні, психологічні та поведінкові аспекти сну.

Чому сомноедукація є критично важливою?

📊 Міфи, які вона розвіює:
❌ «Я повинен спати рівно 8 годин» → ✅ Оптимальна тривалість сну варіюється від 6 до 9 годин.
❌ «Безсоння лікується лише таблетками» → ✅ Поведінкові методи значно ефективніші у довгостроковій перспективі.
❌ «Я повинен одразу засинати» → ✅ Нормальний час засинання до 20-30 хвилин.

📌 Науково підтверджена ефективність
🔬 Morin et al. (2015) довели, що сомноедукація підвищує ефективність когнітивно-поведінкової терапії безсоння (CBT-I).
🔬 Pigeon et al. (2017) засвідчили, що сомноедукація для пацієнтів із PTSD сприяє зниженню частоти нічних пробуджень та кошмарів на 50%.
🔬 Tang et al. (2020) показали, що пацієнти, які проходили сомноедукацію, на 60% частіше дотримуються режиму сну, ніж ті, хто отримував лише медикаментозне лікування.

📌 Алгоритм сомноедукації
1️⃣ Оцінка рівня знань пацієнта про сон
2️⃣ Виявлення помилкових переконань
3️⃣ Навчання основам гігієни сну
4️⃣ Формування реалістичних очікувань
5️⃣ Використання щоденника сну для моніторингу змін

Висновки

✔️ Сомноедукація є обов’язковим компонентом ефективної сомнотерапії.
✔️ Звертатися за допомогою слід лише до сертифікованих фахівців зі сну, а не вирішувати проблему самостійно чи приймати ліки без обґрунтованих показань.
✔️ Наукові дослідження підтверджують, що сомноедукація сприяє стабілізації сну, зменшенню тривожності та покращенню загального стану здоров’я.

📢 Інститут розладів сну та психотравматичних розладів закликає українців підвищувати рівень обізнаності про здоровий сон та довіряти доказовим методам діагностики та терапії.

#Сомноедукація #Сон #Сомнотерапія #ЗдоровийСон #Безсоння #ІнститутРозладівСну

17/04/2026

Ризики прийому медикаментів при порушеннях та розладах сну ще й в тому, що вони формують деструктивні переконання і викликають залежність. Майже усі ліки для зниження тривоги призводять до кошмарів і навіть до галюцинацій, що є ще гіршим від кошмарів. Медикаменти впливають на поведінкову памʼять, але не лікують переконань. І усе це потребує дуже складної терапії - терапії експертів зі сну.

Ексклюзивне інтерв’ю для Проекту «Травми про які мовчить війна» з .volossshyna

Повну версію інтервʼю ви знайдете на ютуб каналі @ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙРОЗВИТОКУКРАЇНИ
#сон #безсоння #сомнолог #сомнотерапія #соцмережі

17/04/2026

Ризики прийому медикаментів при порушеннях та розладах сну ще й в тому, що вони формують деструктивні переконання і викликають залежність. Майже усі ліки для зниження тривоги призводять до кошмарів і навіть до галюцинацій, що є ще гіршим від кошмарів. І усе це потребує дуже складної терапії - терапії експертів зі сну.

Ризики прийому снодійних -деструктивні переконання щодо медикаментів і формування залежности.

16/04/2026

РЕАЛЬНИЙ ЗАПИТ ВІД ЗАКОРДОННИХ ЛІКАРІВ:

«Ми відкрили відділення сомнології.
Купили полісомнографи, пройшли технічне навчання у Німеччині. У нас є лікарі, але ми не знаємо, що робити далі. Як інтерпретувати дані?
Як лікувати?»

І це, насправді, дуже гідно вміти чесно сказати про межі своїх компетенцій і прагнути навчатися, щоб допомагати пацієнтам якісно.

А тепер давайте і ми чесно, подивимось ширше на проблему.

У вас є обладнання, Ви проводите дослідження, отримуєте дані, а тоді виникає головне питання:
що робити з пацієнтом далі?

Дуже часто дослідження лише підтверджує те, що людина і так розповіла, але не дає відповіді:
— чому це відбувається
— і як це змінити

Полісомнографія показує нам ніч, але не відповідає, як лікувати пацієнта.

Сон — це не тільки ніч, а вся система життя людини: нервова система, стрес, поведінка, досвід, здоров’я.

І якщо працювати лише з ніччю, то
ми бачимо лише соту частину клінічної цілісної картини. А якщо ви ще й не є сертифікованим спеціалістом в цій сфері, то не зможете заглибитись в проблему зі сном, навіть якщо встановите нічний діагноз, і не будете знати що робити з тим далі.

І ще одна реальність.

До нас регулярно звертаються люди, які вже були у «сомнолога».
Їх обстежили… і направили далі куди б ви думали? - до сомнолога.

І люди залишаються розгубленими, на одинці зі своїми проблемами сну, бо вони шукали допомогу,
а отримали лише дані, які й самі знали.

Це не про помилку лікаря, а про відсутність системи.

Це як у кардіології:

Недостатньо купити апарат для ЕКГ, щоб лікувати серце і так само недостатньо зробити дослідження сну, щоб допомогти людині.

ЕКГ покаже ритм, але ж не визначить лікування.

Людина приходить не за діагнозом, а за допомогою.

І так, є протоколи, але:

Протокол — це лише карта, а рух нею обирає лікар.

І коли пацієнт не “вкладається” в протокол — виникає те саме питання:
що робити далі?

Без клінічної моделі
відділення сну — це лише лабораторія.

З моделлю — це допомога.

Сомнотерапія — це не метод, а клінічна система роботи зі сном.

І це не лише про нову інформацію, а про зміну клінічного мислення.

💛🤍
Центр сомнотерапії Оксани Волошиної

16/04/2026

«Ми відкрили відділення сомнології. Купили чотири полісомнографи і пройшли навчання у німецьких колег з технічного користування апаратним обладнанням. У нас є три лікаря на відділені: кардіолог і неврологи, але ми не знаємо що робити далі. Як інтерпретувати дані, як лікувати. Допоможіть нам, будь ласка.»

І це дуже гідно з боку закордонних лікарів та достойно поваги, що вміють сказати чесно про межі своїх компетенцій і прагнути навчатись, щоб надавати якісну і професійну допомогу зі сном своїм пацієнтам.

Давайте подивимось на те, що сьогодні відбувається у сфері медицини сну в Україні.

У вас є обладнання, ви проводите полісомнографію, отримуєте дані, але в якийсь момент виникає головне питання: що робити з пацієнтом далі?

Дуже часто результат дослідження лише підтверджує те, що пацієнт і так вам розповів, це має назву «субʼєктивні методи дослідження», які у 80% випадків розладів сну, є більш важливими і корисними, аніж апаратне обстеження, яке коштує від 13000 грн і більше, але не дає відповіді на питання чому це відбувається з пацієнтом і як це змінити.

Полісомнографія відповідає на питання “що відбувається вночі” і фіксує дані, але не відповідає на питання “як лікувати пацієнта”.

І саме тут починається справжня клінічна робота, бо сон - це не тільки ніч, а вся система життя людини: нервова система, стрес, денне функціонування, поведінка, досвід, соціальне життя, нічне і денне поводження, гігієна, травматичні події, режим сну, прийом медикаментів, органічні і психічні захворювання, кошмари, які також потрібно вміти діагностувати і які не лікуються медикаментозно і не діагностуються апаратним обстеженням.

Якщо працювати лише з ніччю, то ми бачимо лише соту частину клінічної картини.

І тут виникає ще одна реальність, з якою ми регулярно стикаємось у практиці. До нас звертаються люди, які вже були у «сомнолога».
Їх обстежили, провели дослідження і… направили далі - до куди б ви думали? - до сомнолога. Звучить абсурдно, правда ж? Іноді направляють до іншого спеціаліста, - в гіршому випадку до психіатра, а в кращому випадку до сомнотерапевта чи консультанта зі сну і дають контакти.
Люди залишаються розгубленими, на одинці зі своєю невирішеною проблемою сну, бо вони йшли до спеціаліста зі сну, а в результаті знову шукають, хто буде працювати з їхнім сном і наслідками безсоння далі.

І це все не про помилку конкретного лікаря, а про відсутність сформованої клінічної системи роботи зі сном в країні.

До прикладу Ви були дуже подивовані, якби було б достатньо купити лише апарат для ЕКГ, назватись кардіологічним відділенням та лікарем кардіологом, щоб лікувати серце, правда ж? Але багато років тому назад і таке було, коли кардіологія лише народжувалась.

Так само недостатньо провести дослідження сну, щоб допомогти людині відновити сон.

ЕКГ покаже ритм, але не поставить клінічний діагноз сам по собі і вже точно не визначить лікування.

Людина приходить до спеціаліста не за обстеженням і навіть не за діагнозом - вона приходить за допомогою.

І тут часто звучить ще один аргумент лікарів: “У нас є протоколи.” І це правда.
Протоколи - це важлива база, бо ж вони дають орієнтири. Але жоден протокол не приймає клінічне рішення за лікаря.
Пацієнт не завжди “вкладається” в протокол і саме в цей момент виникає головне питання що ж робити далі?

Протокол - це карта, але ж рух цією картою обирає лікар. А як він має його обрати, якщо окрім протоколів (читай карти) і обладнання апаратного у нього нічого немає?

Якщо протоколів було б достатньо, то не виникало б складних випадків, коли люди по 3-15 років на антидепресантах і снодійних, стан ускладнюється, зʼявляються супутні хвороби, депресії, суїцидальна поведінка, ідіопатичні кошмари, галюцинації, а сон не налагодився. Та ще й сформувалась залежність від медикаментів, грибів та алкоголю.

Без клінічної моделі відділення сомнології працює як діагностична лабораторія, а з клінічною моделлю - як цілісна трансдисциплінарна і трансдіагностична система допомоги пацієнтам.

Саме тому робота зі сном - це далеко не про обладнання і також не про окремі методи чи методики роботи, а про:
— здатність побачити повну клінічну картину
— встановити причину
— побудувати терапевтичні цілі і запропонувати проект терапій
— і вести пацієнта до повного одужання, часто це у спільній синтезі кількох спеціалістів.

Сомнотерапія - це не метод, а повноцінна трансдисциплінарна клінічна система роботи зі сном.

І це не про нову інформацію, а про зміну клінічного мислення. Хоча для великої кількості фахівців -це і про нову інформацію.

Підготувала текст Оксана Волошина, засновниця напряму сомнотерапії, як трансдисциплінарноі методології в роботі зі сном.

💛🤍Центр сомнотерапії Оксани Волошиної

15/04/2026

Сон як фактор державної ефективності: новий етап міжнародного впровадження сомнотерапії

У межах міжнародної співпраці відбулася перша офіційна зустріч щодо впровадження сомнотерапії як трансдисциплінарної клінічної методології в системі державних інституцій однієї з країн регіону Близького Сходу.

Сьогодні питання сну виходить за межі медицини та психології і поступово стає частиною ширшого професійного та державного порядку денного.

Цей крок відображає зміну підходу до сну від індивідуальної проблеми до системного ресурсу.

Сон безпосередньо впливає на:

— якість прийняття рішень
— стійкість до стресу
— ефективність професійної діяльності
— відновлення після травматичних подій

І саме тому його критично неможливо більше розглядати як другорядну симптоматику.

Сомнотерапія пропонує нову клінічну логіку, в якій сон є:

— діагностичним індикатором
— точкою входу в терапію
— базовим механізмом відновлення

Міжнародний інтерес до цього напряму свідчить про поступове формування нової парадигми роботи зі сном на перетині медицини, психології та системного управління здоров’ям.

Важливу роль у цьому процесі відіграє Інститут розладів сну та психотравматичних розладів як професійна платформа, що забезпечує розвиток міждисциплінарного діалогу та об’єднання фахівців.

Окремим етапом стало проведення у Львові Міжнародного Саміту з сомнотерапії та психотравми 2025, який засвідчив готовність міжнародної спільноти до обговорення нових моделей роботи зі сном.

Сьогодні стає очевидним, що питання сну стосується не лише здоров’я, а й ефективності систем, інституцій і держав

І саме тому впровадження нових підходів до роботи зі сном переходить у площину стратегічних рішень.

15/04/2026

Окрім формування залежности, медикаменти знищують парадоксальний сон, що в свою чергу призводить до кошмарів і навіть до галюцинацій, що є значно гірше за кошмари.

Ексклюзивне Інтервʼю Оксана Волошина та Taras Borovok для Проекту «Травми про які мовчить війна»

#сон
#сомнотерапія #безсоння #соцмережі #стрес

15/04/2026

Формування професійних стандартів у сфері роботи зі сном: сомнотерапія як нова клінічна модель

З 2018 року в Україні формується новий професійний напрям у сфері роботи з порушеннями та розладами сну — сомнотерапія, заснована Оксана Волошина, що поступово переходить від практики окремих фахівців до інституціоналізованої моделі клінічної діяльності.

У межах діяльності Центру сомнотерапії та Інститут розладів сну та психотравматичних розладів протягом останніх років було розроблено та впроваджено:

— методологію трансдисциплінарної роботи зі сном
— стандартизовані клінічні протоколи (включно з Єдиним протоколом первинної інтервенції)
— систему інструментів оцінки, діагностики та ведення пацієнтів/клієнтів
— освітню модель підготовки спеціалістів зі сну
— міжнародну наукову школу за напрямом сомнотерапії
— Єдиний реєстр спеціалістів у сфері сну

Ці напрацювання стали основою для формування нових професійних стандартів, що інтегрують медицину, психологію та нейропсихологію сну в єдину клінічну логіку.

Водночас чинні клінічні протоколи та підходи до роботи з порушеннями та розладами сну в Україні залишаються фрагментарними та значною мірою відображають парадигму початку ХХ століття, що не враховує сучасних викликів — зокрема, впливу хронічного стресу, війни та психотравматичних розладів на сон.

У цьому контексті сомнотерапія пропонує нову модель клінічного мислення, в якій сон розглядається не лише як симптом, а як:

— діагностичний індикатор
— точка входу в будь яку терапію
— ключовий механізм відновлення

Проведення міжнародних науково-практичних подій, зокрема Міжнародний Саміт з сомнотерапії та психотравми 2025 у Львові, засвідчило формування міжнародного професійного діалогу та визнання сомнотерапії як перспективного напряму розвитку клінічної практики.

З позицій професійної доктрини це означає перехід:

від розрізнених методів роботи зі сном до цілісної клінічної системи

від фрагментарної діагностики до інтегративної оцінки «день/ніч»

від окремих спеціальностей
до трансдисциплінарної моделі взаємодії

Подальший розвиток напряму передбачає:

— формування офіційних професійних стандартів
— визначення кваліфікаційних вимог до фахівців
— впровадження системи ліцензування з сомнотерапіі
— інтеграцію підходу в психологічні програми, освітні та медичні інституції

Ці процеси є необхідною умовою для формування нової культури роботи зі сном як складової системи психічного та фізичного здоров’я.

12/04/2026

Існує більше 86 видів розладів сну - кожен з них потрібно вміти діагностувати і в переважній більшості це не апаратне обстеження.
Довіряйте свій сон лише сертифікованим спеціалістам зі сну і сміливо запитуйте сертифікат з відповідною кваліфікацією від професійних організацій зі сну або хоча б університетськими курсами підвищення кваліфікації.

Оксана Волошина Taras Borovok Ольга Танюшкина Інститут Розладів Сну та Психотравматичних Розладів • ІРСПР


#сомнотерапія
#безсоння
#сон
#сомнологія

11/04/2026

Сон як частина реабілітації: новий напрям у проєкті про травми війни
У межах соціального проєкту
Проект " Травми про які мовчить війна" презентовано відео-інтервʼю, присвячене темі сну та психофізіологічного відновлення людини в умовах війни. Його мета
— привернути увагу суспільства та держави до складних і часто замовчуваних наслідків війни,
зокрема травм, що впливають не
лише на фізичний стан, а й на психіку, ідентичність та якість
ЖИТТЯ.
У межах проєкту формується
окремий напрям —
психофізіологічне відновлення
через сон. Йдеться про
інтегративний підхід до роботи з внутрішнім станом людини, який доповнює медичне лікування та реабілітацію. Напрям очолює
Оксана Волошина Оксана Волошина — засновниця
сомнотерапії, експертка з розладів сну та кошмарів, голова ГО «Інститут розладів сну та психотравматичних розладів», засновниця Центру сомнотерапії.

У рамках цього напряму записано
інтервʼю за участі Тараса Боровка
— українського полковника, продюсера, автора пісні
«Байрактар», та Оксани Волошиної, які виступають амбасадорами проекту.
Підхід поєднує медицину, психологію та сучасну методологію
роботи з травмою через
відновлення сну.
У відео порушуються ключові питання: вплив війни на сон;
феномен «бойового безсоння»;
можливість якісного відновлення в умовах фронту; відновлення після сильного стресу; робота мозку під час сну; роль кошмарів і нічних симптомів у переживанні травми;
вплив медикаментів, алкоголю та соціальних чинників на якість сну.

Деталі на нашому офіційному сайті, у розділі «Новини» 🫳 https://www.son.lviv.ua/news