28/01/2026
🙉 «Я відчуваю, що щось йде не так. Особливо в ситуаціях, в яких хтось не задоволений, у мене одразу зʼявляється відчуття, що все мало б бути по-іншому.
В ці моменти я думаю, що зробила недостатньо, як ніби могла б більше, краще, але не змогла».
👉 Самозвинувачення часто виникає в ситуаціях, в яких ви могли навіть не брати участі, в яких не зробили конкретно нічого поганого. Але якщо інша людина залишилась незадоволеною, то її незадоволення ви приймаєте як свою провину.
🙃 Часто, щоб не відчувати провини, ви можете вибрати стратегію - старатись більше, догоджати, робити не так, як хочете ви, а як хоче хтось інший. І часто саме цим рішенням ви заганяєте себе в пригнічений стан, в якому можете відчувати апатію, спустошення, відсутність змісту життя, тривогу.
🤷♀️ Все тому, що звикли почувати провину за все, що відбувається навколо, за все, що пішло не так, як хотілося б тим, хто вас оточує.
🤔 Тому, якщо ви розумієте, що не зробили нічого поганого (конкретно), але всередині всеодно відчуваєте провину, знайте - в вас черговий раз спрацювала програма самозвинувачення.
🙌І буде вона всередині спрацьовувати до тих пір, поки ви глибинно не визнаєте - «я не винна, я не зробила нічого поганого». Часто для цього потрібно пройти внутрішній шлях усвідомлень і прийняття себе саме такими, якими ми є.
🔹Не супергероями чи героїнями
🔹Не рятівниками
🔹Не всемогутніми і ідеальними
🤍 А простими звичайними жінками і чоловіками, які проживають саме своє життя.
😉 Відмовитись від самозвинувачення не означає виправдовувати себе в поганих вчинках чи перекладати провину на когось. Це означає позбутися хибної установки, що «хтось обовʼязково має бути винен і напевно це я».
🌟 Чи може бути не винний ніхто? Може. Якщо не дивитись на ситуацію з позиції «Хто в цьому винен?»
💌 Якщо цей текст про вас, пишіть «ПРОВИНА» і я допоможу розібратись.
