Йоґа у Львові з Оленою Піхулею

29/08/2025

Він зустрів мене і сказав «почекай, я відкрию тобі двері, щоб ти сіла в машину».

Він подарував мені історію про Orb від Vivienne Westwood, а потім і саму підвіску.

Він дам мені в гори свій худі, і зануривши в нього носа, я запитала: «що в тебе за парфуми? я теж хочу такі!»

Він дуже в розпачі через те, що я не зможу потрапити на його наступні змагання.
А ще ми вчора разом дивилися Декстера…

Люблю його вже рівно 15 років❤️ Happy birthday to him

03/08/2025

29/07/2025

Життя інструктора на семінарах з йоґи - це невід’ємна складова пазлу, що зветься «навчання та розвиток». Пазлу, складаючи який, ти створюєш новий світ навколо себе: більш усвідомлений, обізнаний, складний, гармонійний і кайфовий.
В цьому процесі є одночасно і глибинно-містична, і чуттєво-еротична компонента. Адже знаннями, що вкладають в тебе твої вчителі, принципами, які вже усвідомлені на власних досвіді і змінах, ти ніби входиш в тих, хто довірив тобі право прорости всередині їхньої душі. І з вдячністю відчуваєш, що вас стає більше…

Незабаром планую відкрити новий набір в групу класичної йоги для початківців. А наразі - трохи часу для рефлексії, висновків, і домашніх завдань😉

Фото від в улюбленому місті

25/07/2025

Інколи найкращий вибір - це мати можливість не обирати…
Між Запоріжжям, Києвом, Львовом і Карлскроною. Між оффлайном і онлайном. Між Оленою Вікторівною і Сестрой Ахулі.
Мати можливість сміливо і відверто сказати «дайте дві (три, чотири…)».
Тому що все воно - то і є ти…

21/06/2025

Існують свята, які святкуються через наявність зовнішньої культурно-історичної традиції. Їх можна назвати святами причетності. Вони трапляються раз на рік, до них ретельно готуються, а сам їхній перебіг супроводжується публічною дією, яка цю причетність виражає.

Та є і інші. Для них також є і дата в календарі, і зовнішні атрибути, і соціальна активність. Але дію, яка виражає глибинну їхню сутність, ти виконуєш постійно, в кожному часі і просторі. Своїм життям, своїм шляхом, призмою поглядів на світ ти нібито втілюєш їхній сенс. Як динамічну систему, як кодекс внутрішніх правил, як відчуття себе…
Такі свята можна назвати святами ідентичності. І День йоги серед них - найважливіший для мене.

Тож рада привітати з цим святом всіх причетних! І подякувати вчителям і учням за можливість вчитися і навчати🙏

Сьогодні в різних містах світу інструктори нашої Школи проводять заходи, присвячені Дню Йоги. Інформацію можна знайти на сторінці

09/06/2025

Важко уявити, що на березі бурхливого Балтійського моря, між багатим на артефакти музеєм шведського королівського флоту і сучасною базою ВМС хтось вирішив встановити пам’ятник Ultratyst Rutin (тобто, Мега-спокійній Рутині)…

Тож побачивши об’єкт з таким написом, зупиняєшся і придивляєшся. І спершу кидаєш погляд на ручки. А там — кайданки з ланцюгами, що ніби натякають на можливість бути намертво прикутим до бетонного блоку повсякденності. Та й у самому чорному ящику вже вбачаєш символічну труну. На якій, як нагадування на пачці сигарет, майже прямим текстом написано: «Рутина вбиває».
Особливо в часи неспокою. Особливо тих, хто має досвід попередніх перемог…

Світ мовби каже: Не спи! Пробуди свою внутрішню Калі, нехай забереться на той ящик і своїм танцем зруйнує ілюзію безпечної зупинки. Нагадає, що незворушність - це доля (і привілея) сильних та активних. Що запорукою зовнішньої врівноваженості є внутрішня готовність постійно діяти. І що спокій шляху, який колись означало слово «рутина», полягає не в навколишній тиші, а в здатності того, хто йде, рішуче зустрічати нове і несподіване…

30/05/2025

Було давно вже за північ. За плечима залишився день, в якому були автобус, літак, потяг і авто…

Цьому дню передували два тижні навчання на семінарах. Надихаючий період спілкувань, міркувань і практик; час для переосмислень і маленьких нових кроків.

А сам день подарував нове переживання: почуття радості повернення до нового дому. Теплої маленької радості, в рамках якої навіть не постає питання, чи йти на заняття з мови на 8 ранку, колі ліг спати о 3 ночі…

І ось ти приходиш в клас з трохи сонними очима і розпатланим волоссям. А там за розкладом - музика і література. І трохи поезії.

А в ній - про життя в постійному русі. Про те, що подорож не має іншої мети, окрім самого шляху (і наших змін на ньому). Про неможливість тотального контролю над світом. Про неприв’язаність до місця і часу, і незападіння на результат. Про легкість пересування. І про вічність, пам’ятаючи про яку ти власне і можеш усвідомити і пережити все, про що йшлося вище.

Усвідомити і подорож, що сталася
І повернення, яке відбувається
І нариси бажань на майбутнє

15/05/2025

Світ - це те величне і неосяжне, що трапляється з нами щодня. Він навчає кожного, хоча інколи навіть не знає про окреме наше існування. І водночас змінюється сам - через кількість і масштабність наших бажань і усвідомлень.

Від нього складно щось очікувати або вимагати, і на нього марно ображатися.

В нього можна питати про сенси, але краще створювати свої. А в світі вбачати підказки. Розуміти його як місце для розгортання себе, і бути вдячним за простір і можливості…

28/04/2025

Світ - це те, на що ти звертаєш в ньому увагу. Те, що підсвічуєш своїм поглядом і наповнюєш своїми почуттями. Чим захоплюєшся, і що хочеш в ньому бачити.

… коли, прочитавши лекцію про мистецтво, творчість, художні алюзії і естетичні переживання, виїхала в ліс. А там - прерафаеліти і Ларс фон Трієр😋

16/04/2025

Вхожу в свій новий рік з почуттям подяки до всіх, хто надихає і навчає. До тих, хто своїми діями, словами і власними прикладами стимулює і мотивує йти вперед і змінюватися, досліджувати світ і створювати нове.

Щаслива, що ви є в моєму житті❤️

28/03/2025

Одна й та сама асана («скручуюча» за своїм типом), виконана з різницею в 5 років, під час різних бурхливих часів (пандемія та війна), на відстані в декілька тисяч кілометрів, і знята двома різними коханими чоловіками, надихає замислитися над дивними і несподіваними «вигинами» долі.

Спостерігати за якими простіше - і цікавіше - за умови напрацьованої тілесної і емоційної гнучкості😉

25/03/2025

Медитація на внутрішню посмішку - здавалося б, дуже проста, але водночас і дуже важлива йогівська практика. Мабуть, одна з перших свідомо виконаних дій, під час якої ти розумієш, що зміна зовнішої форми, тілесної або поведінкової, призводить до зміни як внутрішнього відчуття себе, так і сприйняття світу. Та й навіть більше: ти усвідомлюєш, що ти можеш керувати своїми емоціями. Що ти маєш вибір. Сидіти з потухшою мордаською, ображатися на весь світ і повільно скрючуватися в грудній клітині, ніби знак питання в кінці обурливого «ну скільки це все буде тривати?». Або з тихою посмішкою, від якої з*являється тепле відчуття в ділянці серця, спокійно і зібрано усвідомлювти: «якщо я бачу перед собою задачу, то відповідно я маю і можливість; то ж дякую, що маю нагоду змінитися вже сьогодні».

І дуже відгукуються до цього слова Віктора Франкла: «Ви можете втратити все в житті, крім одного — свободи обирати реакцію на те, що відбувається. Ось що визначає якість прожитого нами життя — не багатство чи злидні, не слава чи невідомість, не здоров’я чи муки. Якість нашого життя визначається тим, як ми ставимося до цих реальностей, яке значення ми їм приписуємо, який стан душі вони нам створюють»