Центр особистісного розвитку "Діалог" Людмили Філімонюк

25/05/2025

1. Мозок тупіє не від віку, а від відсутності навантаження.
Прочитай книгу на 300 сторінок - і ти офігеєш, як важко стало утримувати сенс. Коли ти гортаєш Reels – ти тренуєш залежність.
Коли читаєш складне – прокладаєш нові нейронні доріжки. Не читай 10 книг на місяць. Читай одну, але з роздумом, переказом, суперечкою. Це – тренажер.
2. Стабільність – ворог мозку.
Ти йдеш однією вулицею, розмовляєш з тими самими, харчуєшся однаково — і потім дивуєшся, чому відчуття, що
"життя стало сірим".
Нейрони мозку живуть новизною: нова навичка, нова зв'язка рухів, навіть зміна руки при чистці зубів, або гниєш.
3. Ти забуваєш, як сміятися.
Дослідження доводять: у людей, які щодня сміються від душі, знижено рівень кортизолу до 40%, покращується пам'ять та робота префронтальної кори.
Меми — не смішно. Живий сміх — потужніший за добавки.
4. Ти не можеш прочитати 3 сторінки без того, щоб не відволіктися на повідомлення? Це не слабкість. Це цифровий зрив.
У тебе розстріляний дофаміновий ланцюг.
Техніка "помідора", читання з таймером, прогулянка в тиші парку - це не модні поради, а базова нейротерапія
Без фокусу немає мозку. Тільки роздратований ком думок.

5. Ти чув про медитацію, але ігноруєш.
Бо боїшся тиші. А саме у тиші мозок робить дефрагментацію – пов'язує спогади, зміцнює знання.
10 хвилин сидіти, нічого не роблячи, і не перевіряти телефон – складніше, ніж пробігти 5 км.
Але ефект — набагато глибший. Почни з 3 хвилин.
Слухай шум вітру. Це і є профілактика деменції.
І. Ототюк

04/05/2025

Є такий принцип "шпагату" серед успішних людей.

Його суть проста. Коли сідаємо на фізичний шпагат, ми тягнемо м'язи до болю і фіксуємо.

Ледве зайшли за біль - і достатньо. Наступного разу діємо подібно. Трохи далі за біль та - фіксуємо...... Через час, сідаємо легко на весь шпагат.

Схожа штука працює і з цілями...... Ми заходимо трохи далі за зону комфорту і закріплюємося. Звикаємо. Потім знову, трохи далі. І так завжди.

Проходить час і ми маємо успіх! Справжній, міцний та гідний!

Проблема в тому, що багато людей не готові "тягнути" м'язи далі за біль. Тому, що для цього потрібні зусилля та воля.

Максимальне зростання відбувається у зоні дискомфорту - Коли ти робиш кроки за зону комфорту. Коли ти знаєш, чого хочеш. І коли ти по-справжньому хочеш отримати бажане!

Тому важливо усвідомлено та цілеспрямовано поміщати себе у цю зону дискомфорту.

Хороша новина в тому, що "треновані м'язи" характеру - це на все життя!!!!

І вони формують долю.

Питання готовності та чесності перед собою.

Проблема в тому, що люди брешуть собі. Вони кажуть, що бажають отримати бажане.

Але як тільки справа доходить, щоб НАПЕРЕД заплатити за успіх своїми зусиллями, вони знаходять тисячі причин не робити цього...

А потім життя як суворий тренер бере тебе і жорстко "садить" на шпагат. Через біль та необхідність.....

Можна це робити м'якше та легше. З інтересом та радістю. Планово, поступово....

Багато хто дивиться на успішну людину і каже, що пощастило їй...

Не розуміючи, якими зусиллями вона заплатила за це. Скільки дискомфорту вона пройшов, доки не "сіла на СВІЙ шпагат".

Життя – це великий тренажерний зал!!!!

Людина може вирости рівно на стільки, - наскільки здатна бути чесною із самою собою!!!

Джек Кенфілд

24/04/2025

15/04/2025

Травматична спадковість - це процес, коли психологічні травми, досвід насильства або емоційної відстороненості передаються від покоління до покоління не через гени, а через поведінкові моделі, стиль виховання та емоційну атмосферу в родині, яка потім відображається в суспільстві.

🔸Людина, яка в дитинстві жила в страху, постійній критиці, приниженні або фізичному покаранні, виростає з порушеним уявленням про норму. Якщо ці рани не пропрацьовані, вони мимоволі впливають на те, як вона виховує власних дітей.

Приклади проявів травматичної спадковості:
• толерантність до насильства («нас били - і ми виросли нормальними»),
• емоційна холодність або відсутність підтримки («жаліти - розбестиш»),
• агресивне реагування на дитячий протест або емоції («не смій говорити так зі мною»).

Це не означає, що батьки - «погані». Це означає, що вони самі не отримали досвіду м’якої присутності, безпеки й поваги в дитинстві. І продовжують відтворювати те, що знайоме.

🔸 Чому це небезпечно:
• Діти, які зростають у подібному середовищі, також можуть не розпізнавати насильство як щось неприйнятне.
• Вони ризикують повторити ті самі моделі у власному батьківстві або стосунках.
• Це підтримує культуру сорому, контролю, сили замість партнерства, довіри й поваги.

Що з цим робити:
1. Усвідомити, що певні «традиційні» методи - це не завжди правильно, навіть якщо вони здаються знайомими.
2. Пропрацювати власний досвід дитинства, у тому числі через психотерапію.
3. Навчитися нових, ненасильницьких способів комунікації з дітьми.
4. Не боятися змінюватися - навіть якщо це викликає спротив оточення.

Тому, коли ви бачите що в школі вчитель бʼє дитину і вам ок, чи коли ви самі бʼєте свою дитину вдома і думаєте, що це норма виховання бо ваші батьки так чинили з вами знайте - це не про виховання, це так проявляється ваша травматична спадковість.

#ТаняСолодка

03/04/2025

🐦‍⬛Вправа для емоційної саморегуляції"Дерево емоцій"
(Вікторія Назаревич 2025 проєкт “Smuha”)

🐦‍⬛Мета: Допомогти усвідомити свої емоції, навчитися керувати ними та розуміти їхній вплив на власний внутрішній стан і взаємодію з навколишнім світом за допомогою метафори.

🐦‍⬛Опис вправи:
Уяви, що дерево — це ти сам(а). Його стовбур — це твоя внутрішня сила та стійкість. Гілки символізують твої думки, життєві події та рішення, які формують тебе. Листя — це щоденні стани та почуття, які з’являються і змінюються з часом.

🐦‍⬛Птахи, що сидять на гілках чи відлітають від дерева, — це твої емоції. Вони можуть бути різними: радісними, тривожними, спокійними чи навіть буремними. Птахи прилітають і відлітають — так само, як змінюються твої емоції.

👉 Твоє завдання:
Подивися на зображення дерева та птахів.

Уяви, що кожен птах символізує якусь твою емоцію.

Птах, що спокійно сидить на гілці, — це почуття безпеки та гармонії.

Птах, що злітає в небо, — це емоція, яку ти відпускаєш (наприклад, страх чи тривога).

Якщо птахів багато й вони злітають хаотично — це може символізувати внутрішнє напруження чи тривожність.
Визнач, які саме емоції відчуваєш зараз:

Які птахи залишаються на твоєму дереві (які емоції ти тримаєш у собі)?

Які птахи ти хотів(ла) би відпустити (які емоції заважають тобі)?

Які можуть жити на твоєму дереві та сплести гніздечко?

Догляд за деревом: Щоб дерево (тобто ти) залишалося міцним і здоровим, потрібно навчитися піклуватися про нього:

Підживлювати коріння — тобто дбати про своє фізичне та емоційне здоров’я.

Не допускати, щоб сильні вітри (негативні емоції) ламали гілки — навчитися приймати свої емоції та справлятися з ними.

Відпускати птахів, які приносять тривогу чи страх — дозволити собі відчути емоцію, але не дозволяти їй захопити тебе повністю.

Дозволити новим птахам прилітати — відкриватися для нових відчуттів та переживань.

Рефлексія після вправи:
Які емоції ти відчував(ла), виконуючи вправу?
Чи важко було відпустити "птахів", що символізують тривожні чи негативні емоції?
Що допомагає твоєму дереву (тобто тобі) залишатися міцним та здоровим?
Як ти можеш зміцнити своє дерево у майбутньому?

Малюємо бажане дерево емоцій

@Вікторія Назаревич 2025
Nazarevich ART
United Help Ukraine

16/03/2025

Чим доросліше ти емоційно, тим менше у тебе претензій до людей...
Та взагалі немає їх, тому що люди мають право бути ким завгодно...абсолютно!...
Нам не заткнути нічиїх ротів, не відмінити нічиїх думок, не відняти нічиїх потреб.
І добре, що так, тому що найбільші біди відбуваються з тими з нас, хто думає інакше, і вважає, що має право бути в чужому житті головнішим за її власника...
Нісенітниця...
Люди такі, які вони є...
І ми такі, які є...
І все, що ми можемо, так це впливати на власні реакції...

Не приймати тих слів, які нас ображають...
Не приймати тих установок, які нам чужі...
Не сприймати тих оцінок, які нам ставлять...
Не дотримуватися вказівок, які суперечать нашим рішенням...
Не залишати на собі тих ярликів, які на нас навішують...
Не страждати від тієї нелюбові, якою карають...
Не розраховувати на ту підтримку , яку не дають...
Не стукати в ті двері, які не відчиняють...
Не виявляти тих емоцій, які вимагають...
Не вестись на ті маніпуляції, якими підкоряють...
І так далі...
Поки не прийняли, не наше...
І поки у нас не взяли, не віддамо...

Чим раніше це розумієш, тим менше потім проблем у будь-яких стосунках...
Без винятків навіть для найближчих...
Бо якщо близькі збираються вити з нас мотузки, і не збираються шукати здорових шляхів вирішення проблем, вони стають далекими...
І нам не переступити тих порогів, за які ми вважаємо можливо приносити свої статути...
Мені не подобається вічне дитинство дорослих людей, в арсеналі взаємодії яких немає нічого, крім примітивних маніпуляцій, капризів, образ, підсадок на почуття провини, довгих бойкотів, надутих губ та іншої нісенітниці, яка гарна років до дев'яти, не більше...

А внутрішня дитина, якою так хочеться виправдати своє небажання рости емоційно, потрібна зовсім для іншого, друзі мої...
І потрібен відсотків на десять проти дев'яноста дорослої людини...
Давайте дорослішати...
І давайте хотіти один від одного в розумних межах.

Лілія Град

05/03/2025

https://www.facebook.com/share/p/1CRkUV1b7h/?mibextid=WC7FNe

05/03/2025

Види психологічних маніпуляцій

🔸Вісхолдінг. Партнер переводить розмову зі значимої для вас теми. Засміює її, переключає увагу щоб не відповідати по суті. Співрозмовник не відмовляється від розмови, посміхається, уважно слухає, але при цьому уникає суті.

🔸Газлайтинг. Форма маніпуляції, яка змушує сумніватись в собі і втрачати відчуття реальності та самоцінності.
Подвійні послання. Вказівки або фрази, що протирічать одна одній. Наприклад: «Наказую тобі не виконувати моїх наказів!» або кричати на дитину «Нікому не дозволяй кричати на себе!».

🔸Неглект. Ігнорування партнером своїх обов’язків щодо турботи про близьку людину, зневажання нею, її потребами, бажаннями, проханнями.

🔸Знецінювання. Приниження значимості почуттів, цінностей та успіхів інших людей або власних.

🔸Пасивна агресія. Пригнічене випаження гніву. Людина не може виразити агресію прямо, вуалює сарказмом. Наприклад: «Який смачний обід! А солі не було, так?»

🔸Емоційний неглект. Одна зі сторін не реагує належним чином на емоційні потреби іншої сторони. Наприклад, хтось з батьків робить вигляд, що не помічає заплакану дитину.

Публікацію підготувала доцент кафедри психології і педагогіки, кандидат психологічних наук Блохіна І.О.

10/02/2025

“Ніколи не кажіть, що любите когось, якщо не бачили його в гніві, не стикалися з його шкідливими звичками, абсурдними переконаннями та темними сторонами душі. Любити захід сонця і щастя може кожен, але лише деякі здатні полюбити хаос і тління.
“Істинне кохання – це не лише світло, а й тінь. Це прийняття як краси, а й шрамів, як радості, а й болю.”
© Маріо Варгасу Льосе

19/01/2025