Психолог, Психотерапевт Зоряна Скибінська

30/06/2025

12/03/2025

"Марина і Олексій разом уже п'ять років, але їхні стосунки останнім часом стали напруженими. Часті сварки, взаємні докори й нерозуміння наростали, наче снігова куля. Після чергової серйозної суперечки Марина вирішила зібрати речі й поїхати до мами. Олексій, не бажаючи з’ясовувати стосунки далі, орендував окрему квартиру, сподіваючись, що трохи простору вирішить проблему."

Що їх підштовхнуло до такого кроку?
1. «Час лікує»
Марина була переконана, що варто дати час, щоб емоції стихли. Вона вірила, що, уникаючи обговорень, вони обоє заспокояться, і конфлікт вирішиться сам собою.

2. «Перезавантаження» стосунків
Олексій сподівався, що відстань змусить їх скучити одне за одним. Він уявляв, як після кількох днів окремо вони зможуть почати «з чистого аркуша».

3. Уникнення емоційної напруги
Для обох це здавалося простішим варіантом, ніж довгі та емоційно виснажливі розмови. Вони думали, що конфлікти, які здавалися непереборними, зникнуть, якщо триматися подалі одне від одного.

4. «Простір для себе»
Марина хотіла побути на самоті, щоб розібратися у своїх почуттях. Вона вважала, що лише так зможе зрозуміти, чи їй взагалі варто продовжувати стосунки.

5. Соціальні стереотипи
Обидва не раз бачили у фільмах, як герої розлучалися, щоб знову зійтися й бути щасливими. Ці сюжети додавали їм упевненості, що тимчасовий роз'їзд — правильне рішення.

6. Бажання уникнути відповідальності
Олексій сподівався, що, залишившись одна, Марина усвідомить свої помилки і зміниться. Сам він не був готовий визнавати свою частку відповідальності за кризу.

7. Страх втратити стосунки
Жоден із них не хотів говорити про остаточний розрив. Пауза здавалася менш болісним варіантом, ніж відверта розмова.

Чи справдилися їхні очікування?
Минуло два тижні. Олексій відчував полегшення від тиші, але почав звикати до життя на самоті. Марина, хоч і скучала, не могла змусити себе зробити перший крок. Невирішені конфлікти залишалися між ними, а емоційний зв’язок слабшав.

Зрештою, жодна зі сторін не була готова повернутися до діалогу, і відстань, яка мала допомогти, лише поглибила прірву між ними. Міф про «зцілюючу силу паузи» залишив їх із нерозв’язаними проблемами та зруйнованими надіями.
Такі дії часто базуються на ілюзії, що відстань сама по собі допоможе вирішити проблеми. Однак без домовленостей та роботи над стосунками це може лише поглибити кризу. Ось чому:
1. Уникнення вирішення проблеми
Що відбувається?
Роз’їзд дозволяє партнерам уникати конфлікту, відкладаючи його обговорення. Проблема залишається невирішеною, а накопичені образи лише посилюють напругу.
Чому це шкідливо?
Відсутність комунікації може призвести до емоційного віддалення, погіршення довіри та зниження взаєморозуміння.

2. Ефект віддалення
Що відбувається? Фізична дистанція змушує партнерів адаптуватися до життя окремо, що може знизити емоційну близькість.
Чому це шкідливо? Замість відновлення стосунків, пара починає звикати до життя без одне одного, що збільшує ризик розриву.

3. Посилення конфлікту через відсутність конструктивної комунікації
Що відбувається? Під час розлуки партнери часто намагаються «додумати» позицію іншого, базуючись на припущеннях, що посилює образи.
Чому це шкідливо? Відсутність зворотного зв'язку призводить до нерозуміння і нових конфліктів.

4. Ілюзія "перезавантаження"
Що відбувається? Люди вважають, що після розлуки все стане «як раніше», але забувають, що основні проблеми залишаються.
Чому це шкідливо? Роз’їзд створює помилкове відчуття змін, але без роботи над стосунками справжнього прогресу не відбувається.

5. Відсутність спільної роботи над стосунками
Що відбувається? Під час розлуки кожен із партнерів зосереджується на своїх переживаннях, а не на пошуку рішень разом.
Чому це шкідливо? Стосунки — це спільна праця, і відсутність взаємодії поглиблює дистанцію між партнерами.

6. Психологічний стрес і нестабільність
Що відбувається? Тимчасовий роз'їзд часто супроводжується тривожністю, почуттям покинутості або страхом втрати стосунків.

Чому це шкідливо? Замість спокою партнери відчувають більше емоційного напруження, що шкодить їхньому ментальному здоров’ю.

Чому це не працює?
- Конфлікти не зникають самі собою, їх потрібно обговорювати та вирішувати через діалог.
- Відсутність взаємодії послаблює емоційний зв’язок. Дистанція дає ілюзію полегшення, але водночас руйнує довіру та близькість.
- Справжній прогрес потребує роботи. Без активних зусиль партнери лише ускладнюють ситуацію.

Тимчасовий роз'їзд не вирішує проблем у стосунках, а лише відкладає їх на майбутнє або погіршує. Міцні стосунки тримаються на надійній прив’язаності. А коли в парі настає криза, це говорить про порушення прив’язаності. Якщо після сварки зробити такий крок і роз’їхатися, то і так слабка прив’язаність ще більше послаблюється, і це точно не веде до укріплення стосунків.

А що ж тоді працює?
Найефективнішим способом подолання криз і покращення стосунків сьогодні є психотерапія. Ідеальним варіантом є парна терапія, але в багатьох випадках навіть робота з одним із партнерів може дати позитивні результати. Коли один із партнерів починає змінювати свою поведінку, це впливає на всю систему, спонукаючи до змін і іншого партнера.

Сімейні кризи – моя основна спеціалізація, хоча я також працюю з іншими запитами. Я проводжу парні й індивідуальні сесії, а також пропоную спеціальну психологічну програму, яка допомагає за короткий час покращити взаємини в парі. Якщо ця тема для вас актуальна, запрошую вас на ознайомчу сесію. На ній ми розглянемо вашу ситуацію, ви зможете поставити свої запитання, і ми разом визначимо кроки, які потрібно пройти для досягнення бажаного результату.

07/03/2025

Олена й Андрій були разом понад п’ять років, але останній рік став випробуванням для їхніх стосунків.

Все почалося навесні, коли Андрій запізнився на вручення нагороди Олені, хоча вона просила його підтримати її в цей важливий день. Андрій не міг забути, як Олена під час сварки сказала, що він більше любить роботу, ніж її.

Вони не обговорювали ці образи, сподіваючись, що час усе вирішить, але напруга лише зростала. Їхні розмови дедалі частіше перетворювалися на звинувачення, і кожен відчував себе самотнім, незважаючи на бажання бути разом.

Одного вечора, сидячи у мовчанні після чергової сварки, вони зрозуміли, що відстань між ними стала надто великою.

Звичайно, Олені образливо, що дорога їй людина, Андрій, забув про важливу подію, для неї це зрада, це значить, що я для тебе не така вже і важлива. І що тоді? Колись ти і про мене забудеш? Чи можу я покластися на тебе?

Водночас, дуже зрозуміло, чому Андрій не може забути різкі слова дружини, яку він любить, оскільки він почув, що є не достатнім для неї, а, отже, вона мене може розлюбити, це страшно.

Вони застрягли. Застрягли у замовчуваних взаємних образах, потім у взаємному звинуваченні, а згодом у відстороненні один від одного. Час нічого не вилікував. Вони потрапили у «негативний цикл», з якого не бачать виходу і почуваються все більш віддаленими.

Головна потреба кожного партнера — це безпечний емоційний зв’язок, відчуття, що мене люблять, я цінний, мене розуміють. Олена хоче відчувати, що її цінують і її потреби важливі, тоді як Андрій прагне відчувати, що він потрібен і його приймають таким, яким він є.

Конфлікти, що виникали у цій парі - індикатори того, що партнери хочуть бути почутими, навіть якщо обирають для цього не дуже ефективні способи. Емоційна напруга — це крик про допомогу, спосіб сказати: "Мені важливо, щоб ти мене зрозумів/ла".

Передбачити динаміку стосунків Олени та Андрія не складно. Дистанціювання з часом призведе до втрати довіри та емоційної близькості, вони ризикують втратити впевненість у собі, стати більш замкнутими або, навпаки, агресивними. У результаті пара залишиться разом через страх змін, але їхні стосунки можуть стати формальними або, навіть при наявності почуттів, пара може розійтися, бо не знайде способів бути щасливими разом.

За умови звернення до парної психотерапії Олена та Андрій зможуть не лише подолати свої конфлікти, але й створити нову якість стосунків, засновану на взаєморозумінні, підтримці та довірі. Вони навчаться відкрито й щиро говорити про свої почуття та потреби, будуть почуватися більш емоційно безпечно, вийдуть з ізоляції власних переживань, почнуть діяти як команда, підтримуючи одне одного у важкі моменти та знаходити шлях до більшої емоційної близькості.

Кризи в стосунках - це мій професійних фокус. Я працюю з парами вже … і маю особливий підхід, поєднуючи … емоційно-фокусовану терапію і найефективніші методи, з якими працюють психотерапевти у США.

Якщо ви прагнете покращити свої стосунки та повернути довіру й емоційну близькість, заповніть анкету за посиланням у профілі. Давайте разом створимо основу для нових, гармонійних стосунків і відкриємо шлях до змін.

27/02/2025

Кризи трапляються в кожній парі. У когось це буває кілька разів за життя, у когось — частіше. Однак уникнути криз повністю неможливо, адже вони є природною частиною розвитку стосунків.

Стикаючись із кризою — гострою сваркою або затяжним конфліктом, — партнери часто шукають рішення, які здаються простими та швидкими. Вони звертаються до порад із дитинства, сімейних традицій чи популярних джерел, наприклад блогів або відео в інтернеті.

5 найпоширеніших підходів, які обирають люди у кризових ситуаціях, і чому вони можуть не працювати - у каруселі

1. Тимчасовий роз'їзд
Здається, що дистанція допоможе зменшити напругу. Але замість вирішення проблеми партнери часто віддаляються емоційно, і відновити близькість стає складніше.

2. Алкоголь як спосіб зняти стрес
Замість зниження напруги, алкоголь може підсилити емоційність, провокуючи нові конфлікти.

3. Звернення до друзів за підтримкою
Отримати підтримку від друзів важливо, але розголос особистих проблем може викликати у партнера почуття зради чи посилити конфлікт.

4. Навчання на YouTube чи інших платформах
Хоча деякі техніки можуть бути корисними, проблеми у стосунках часто мають глибші причини, які потребують індивідуального підходу.

5. Пошук проблеми лише в собі
Саморефлексія важлива, але зміщення всієї відповідальності на одного з партнерів відволікає від реального джерела кризи.

Зазвичай ми шукаємо швидких результатів і обираємо те, що здається доступним. Але такі методи працюють лише поверхнево. Щоб подолати кризу, потрібно працювати з її глибинними причинами.

Чому психотерапія — найкращий підхід?

Сьогодні психотерапія є доказово ефективним методом роботи з кризами у стосунках. Вона дозволяє глибоко зрозуміти потреби обох партнерів, знайти спільні точки дотику й відновити довіру.

Я спеціалізуюся на допомозі парам у кризові моменти. Запрошую вас на безкоштовну сесію-знайомство, де ви зможете зрозуміти мій підхід і вирішити, чи підходить він вам. Заповніть анкету в шапці профілю — я зв’яжуся з вами найближчим часом.

23/01/2025

За 25 років спільного життя ми з чоловіком пережили багато різних моментів.
Були моменти справжньої радості, коли здавалося, що весь світ належить тільки нам. Але були й часи, коли кожна розмова перетворювалася на суперечку, а мовчання здавалося глибшим за будь-які слова. Були підйоми, які зміцнювали нас, але й були спуски, які змушували сумніватися, чи зможемо ми пройти це випробування разом.
Озираючись назад, розуміючи динаміку розвитку стосунків, володіючи доказовими методами психотерапії, я бачу, як багато можна було б зробити інакше. І тепер, розмірковуючи над помилками, які я зробила, хочу поділитися тим, що я усвідомила і чому ці кроки були помилковими.

Минуло 25 років. За цей час я здобула другу вищу освіту і кваліфікацію психотерапевта. Озираючись назад, я ясно бачу всі помилки, які допускала в стосунках, і їхні наслідки. Тепер, завдяки моїм знанням, я краще розумію не лише свої власні дії, але й те, що відбувається у стосунках інших людей: чому виникають труднощі, які поведінкові моделі є руйнівними, а які — конструктивними. Я знаю, коли потрібна глибока робота, а коли можна застосувати прості техніки для швидких результатів.
Моя власна історія надихнула мене допомагати парам. Я знаю, як це — відчувати розпач, страх, злість і безвихідь. Але тепер я маю не лише досвід, а й найефективніші інструменти, які базуються на доказових дослідженнях. Якби я мала ці знання тоді, багато помилок можна було б уникнути: навчитися говорити про свої потреби, уникати знецінення партнера чи не тікати в побут замість вирішення конфліктів.

Сьогодні я працюю з парами та індивідуально, використовуючи найкращі техніки та методики, які допомагають долати труднощі у стосунках. Я добре знаю, через що проходять партнери, і готова бути поруч на цьому шляху до нових, міцних взаємин.

Якщо вам цікаво більше дізнатися про те, як можна покращити стосунки, уникаючи помилок та знаходячи правильні кроки, заповніть анкету в шапці профілю і ми разом знайдемо вихід.

09/01/2025

«Анна працювала над власним бізнесом і часто поверталася додому втомлена, очікуючи підтримки й теплих слів. Олексій, навпаки, проводив більшість часу вдома через дистанційну роботу і почувався недооціненим, бо Анна, як йому здавалося, не помічала його зусиль. Її зауваження про дрібниці в побуті його дратували, а його мовчання вона сприймала як відстороненість.

Вечори, які раніше були часом для спільного відпочинку, стали полем для сварок. Конфлікти починалися з дрібниць: хто не виніс сміття чи забув купити молоко, але закінчувалися гучними звинуваченнями. "Ти ніколи мене не слухаєш!" – кричала Анна. "А ти взагалі не цінуєш, що я роблю для нас!" – відповідав Олексій.

Вони обоє хотіли бути разом, але замість того, щоб говорити про свої почуття, кожен із них шукав винного. Їхнє бажання довести свою правоту тільки поглиблювало прірву між ними.»

Цикл взаємних звинувачень є однією з найбільш поширених проблем у парах. Звинувачення часто виникають у відповідь на незадоволеність очікуваннями або як реакція на внутрішні емоційні тригери. Це призводить до емоційного дистанціювання, погіршення комунікації та формування образи. У тривалих стосунках звинувачення без вирішення проблеми можуть спричинити розрив відносин, якщо цей цикл не зупинити.

Чому це відбувається?
Продовження в каруселі ⤵️

04/12/2024

Ви коли-небудь замислювалися, чому деякі пари, попри труднощі, стають лише ближчими, а інші здаються?
Чи можливо змінити стосунки, які видаються приреченими?
Відповідь може вас здивувати.
Я знаю як навіть найтемніші часи у стосунках можуть стати початком нового щастя.
Це не магія — це шлях, яким я проходжу разом із парами.

«Ми багато про що говоримо, сподіваючись досягти взаєморозуміння, але кожного разу ми сваримося так, що постає питання чи бути разом»

«Намагаючись знайти рішення, яке задовольнить нас обох, кожного разу я є тією людиною, яка має поступатися для збереження стосунків. Я просто терплю, але чи довго я зможу це робити? Це точно не зближує нас»

«Я маю понад 100 годин індивідуальної психотерапії, кожного разу аналізую власні емоції та поведінку, пробую зрозуміти, як вони впливають на стосунки, але в стосунках нічого не міняється»

«Коли в нас напруга в стосунках, то я іду до друзів, у них бувало подібне, вони мене можуть підтримати або просто вислухати. Думаю, що моєму чоловіку теж потрібно так робити, бо ми не можемо між собою про це говорити, вже пробували»

«Роз’їхатись, взяти перерву у стосунках після сварки - хороший варіант, ми тоді обоє охолонемо, забудемо тему сварки і можемо повертатися. Проблема в тому, що це повторюється уже кілька років і перерви стають все довшими»

«В стосунках у нас усе нормально, як у всіх, нічого особливого: посварилися, покричали, помовчали, помирилися, знову посварилися і так далі»

«Я пробував різні способи порозумітися, всі вони не ефективні, тому я просто змирився і коли вона кричить, то я просто іду в іншу кімнату, чекаю поки в неї це пройде, бо як я ще почну кричати, то буде ще гірше»

«Він втискається в крісло і мовчить, коли я в розпачі плачу і хочу почути хоч якусь реакцію. Мене це просто бісить, я більше так не можу»

Чому пари не ідуть в терапію? З різних причин.
Вони занурюються в самоаналіз, пробують знайти компроміси, шукають порад у друзів, розходяться, а потім знову сходяться, не вважають ситуацію достатньо критичною, уникають вирішення проблем, накопичують їх, а також бояться та соромляться.

Продовження - у каруселі ⤵️

29/11/2024

У психотерапії не завжди можна дати однозначні обіцянки, адже стосунки – це спільна робота обох партнерів. Проте я завжди роблю все можливе, щоб допомогти вам досягти бажаного результату. Я щиро підтримую кожну пару і вболіваю за їхні успіхи, але розумію, що терапевтичний процес – це динамічний і гнучкий шлях. Кожен запит унікальний, адже всі ми маємо власний життєвий досвід і бачення, тому для кожної пари я підбираю індивідуальний підхід, уважно вивчаючи ситуацію, в якій виникла потреба.

У своїй роботі використовую Символдраму та Емоційно-фокусовану терапію – методики, які допомагають знайти баланс між особистими потребами та бажанням розуміти і підтримувати партнера.

Я працюю з парами, які бажають:
- відновити або побудувати ефективну комунікацію,
- прийняти важливі рішення щодо стосунків,
- подолати кризу, повернути довіру після зради або відновити втрачену емоційну близькість.
Однак я не беру на себе роботу з парами, де є активні залежності, насилля або паралельні стосунки, які не планують завершувати.

Мій підхід – це не лише вирішення конфліктів, а й побудова міцної основи для взаєморозуміння та емоційної близькості. Я створюю простір, де кожен партнер може відчувати себе почутим і зрозумілим, допомагаю виявити та змінити негативні моделі взаємодії, відкрити новий рівень взаємопідтримки.

Якщо ви готові до змін і бажаєте працювати над відновленням своїх стосунків, заповніть анкету за посиланням у профілі. Ми разом розпочнемо шлях до відновлення довіри та близькості, які допоможуть вам знайти нове дихання у ваших стосунках.

20/11/2024

Мені 45 років і я живу у Львові, де й народилася. Я - дружина зі стажем 25 років. Мама двох дітей: дорослого сина та донечки підлітка.
Народившись в сімʼї лікарів я себе не бачила ніде, окрім медицини, але так сталося, що зустрівши свого майбутнього чоловіка, побачила себе в економіці :) Це тривало недовго: закінчивши ВНЗ, народивши сина, пропрацювавши кілька років викладачем та написавши дисертацію з економіки я пішла знову вчитись… В медінститут я не ризикнула, а от психологія, якою я цікавилася завжди, видалася мені дуже добрим варіантом. Ще в процесі навчання почала проходити власну психотерапію.
Продовження в каруселі ⤵️

05/11/2024

Причини розлучень в Україні та за кордоном
Україна (2020-2023)
Несумісність характерів (42-45%)
Економічні проблеми (25-30%)
Алкоголізм та наркоманія одного з подружжя (10-15%)
Подружня зрада (близько 10%)
Проблеми зі здоров'ям або неможливість мати дітей (5-8%)

Європа
Франція (2020)
Несумісність (40-50%)
Подружня зрада (25-30%)
Економічні труднощі (10-15%)
Німеччина (2022)
Нестача спілкування та емоційна дистанція (близько 40%)
Подружня зрада (15-20%)
Фінансові труднощі (10-15%)

США (2020-2023)
Несумісність (45-50%)
Насилля в родині та емоційне відчуження (20-25%)
Фінансові труднощі (15-20%)
Невірність (15-20%)

Азія
Японія (2020):
несумісність та емоційна відстань між подружжям (45-50%),
зрада (15-20%).
Китай (2021)
Економічні труднощі, зокрема надмірний тиск на чоловіка як головного джерела доходу, сприяли зростанню розлучень

05/11/2024

25/10/2024

👩‍❤️‍👨Закони людської любові та привʼязаності:
❤️ Люди природно налаштовані на звʼязок та якісну залежність
❤️ Надійна прив’язаність забезпечує надійну базу та безпечну гавань
❤️ Емоції відіграють центральну роль у привʼязаності
❤️ Емоційна ізоляція травмує
❤️Емоційна чуйність визначає безпечність привʼязаності
❤️ Людина функціонує відповідно до внутрішніх робочих моделей
❤️ Привʼязаність поєднує турботу та сексуальність