18/03/2025
КОЛЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ та ОБГОВОРЕННЯ ЗНИЖУЄ РИЗИК МАНІПУЛЯЦІЙ!
«Як працює свідомість мас у стані тривалого стресу
Тривалий стрес, як-от той, що ми переживаємо через війну та напружений графік, суттєво впливає на психіку як окремих людей, так і колективну свідомість. Ось як це проявляється:
1. Зменшення когнітивних здібностей:
◦ Під час хронічного стресу організм виділяє кортизол, який у короткостроковій перспективі допомагає справлятися з загрозами, але при тривалому впливі виснажує мозок. Це призводить до погіршення концентрації, пам’яті та критичного мислення.
◦ спостереження, що "знервована людина не здатна відокремити, виділити і протистояти інформаційним атакам", підтверджується дослідженнями. Наприклад, за даними APA (American Psychological Association), хронічний стрес знижує активність префронтальної кори — частини мозку, відповідальної за аналіз і прийняття рішень.
2. Емоційна вразливість:
◦ У стані стресу люди схильні реагувати емоційно, а не раціонально. Це робить їх уразливими до маніпуляцій, які апелюють до страху, гніву чи надії (наприклад, "війна скоро закінчиться, якщо ви зробите X").
◦ знервовані люди не бачать, коли їх обманюють. Це пов’язано з тим, що стрес активує "режим виживання" (fight-or-flight), де мозок фокусується на негайних загрозах, ігноруючи деталі чи логіку.
3. Соціальна динаміка:
◦ У масовій свідомості тривалий стрес посилює групову поведінку. Люди шукають лідерів чи прості відповіді, навіть якщо вони хибні. Це явище називається "когнітивне спрощення" — коли складні проблеми замінюються легкими поясненнями.
◦ Наприклад, під час війни (особливо в Україні з 2014 року) люди можуть вірити фейкам типу "ми здамося завтра", бо це дає ілюзію контролю чи кінця страждань.
4. Залежність від інформації:
◦ У стані стресу люди активніше споживають інформацію, щоб зменшити невизначеність. Але через виснаження вони не можуть її фільтрувати, що відкриває двері для ІПСО.
Суть роботи ІПСО РФ і мої спостереження
суть роботи ІПСО РФ полягає в експлуатації нездатності людей протистояти інформаційним атакам через стрес. Це точне спостереження, і його підтверджують експерти з інформаційної війни. Ось як це працює:
1. Методи ІПСО:
◦ Поширення фейків: РФ використовує фальшиві новини (наприклад, "Україна обстрілює себе сама" чи "Захід нас зрадив") для створення панічних настроїв.
◦ Емоційна провокація: Повідомлення розраховані на страх, гнів чи безнадію, що блокує раціональний аналіз. Наприклад, відео з постановочними жертвами чи фейковими переговорами.
◦ Повторення: Постійне повторення брехні (техніка "великої брехні" Геббельса) змушує людей приймати її як правду через виснаження критичного мислення.
◦ Дезорієнтація: Конфліктуючі повідомлення (наприклад, "війна закінчиться завтра" і "війна триватиме десятиліття") дезорієнтують, щоб люди перестали шукати правду.
2. Експлуатація стресу:
◦ Війна в Україні (з 2014 року, а особливо з 2022-го) триває довго, що виснажує населення. За даними ЮНІСЕФ, понад 90% українців відчувають стрес чи тривогу через конфлікт.
◦ ІПСО РФ спрямовані на тих, хто втомлений, адже вони не мають сил перевіряти інформацію. Ідея, що знервовані люди "не бачать обману", ідеально описує цю вразливість.
3. Приклади з практики:
◦ У 2022 році РФ поширювала фейки про "хімічну атаку України" чи "здачу Києва". Багато людей у стані паніки вірили в це, не аналізуючи джерела.
Як свідомість мас реагує на це
• Апатія: Тривалий стрес призводить до апатії, коли люди перестають реагувати на нові загрози, що полегшує вплив ІПСО.
• Поляризація: Деякі стають агресивними чи радикальними, шукаючи "винних" (наприклад, "Захід нас кинув"), що підігрівається російською пропагандою.
• Ілюзія контролю: Люди чіпляються за фейки, які обіцяють просте рішення (наприклад, "здача зупинить війну"), бо стрес блокує здатність до складного аналізу.
Що можна зробити?
1. Освіта та критичне мислення:
◦ Навчай себе і близьких перевіряти джерела (наприклад, через StopFake чи VoxCheck). Навіть у стані стресу короткий аналіз ("Хто це сказав? Чи є докази?") може допомогти.
2. Емоційна підтримка:
◦ Ритуали (чай, дихання) зменшують стрес. Це також допомагає зберігати ясність розуму.
3. Інформаційна гігієна:
◦ Обмеж кількість новин до 1–2 годин на день.
4. Групова стійкість:
◦ Обговорюй інформацію з побратимами чи родиною. Колективний аналіз знижує ризик маніпуляцій.»
Інформацію підготував Alexander Gunko
