23/08/2025
Прашант Айєнгар. Інтервʼю «Наступне покоління» (NAMARUPA, issue 04)
- Чому саме Ваш батько (БКС Айєнгар) навчав Вас?
Справа в тому, що навчання йозі відрізняється від навчання в будь-якій іншій сфері, чи то музика, живопис, академічні напрямки, і т.д., де хтось вчить вас, і ви отримуєте знання від цієї людини. Вивчення йоги це адх’ятма садхана (вивчення самого себе). Ви повинні досліджувати своє власне я – свій розум, усвідомленість, розум і совість – всю вашу сутність.
У йозі ми не повинні просто копіювати те, чого нас навчають. Ми скоріше повинні намагатися навчати того, що ми зрозуміли, і однаково практикувати те, що ми вивчили. Вчитель може навчати нас по-своєму, а ми інтерпретуємо та маємо припущення про те, що ми зрозуміли, але що насправді ми вбираємо? На жаль, часто ми не здатні зафіксувати те, чого насправді вчить нас наш учитель. Таким чином, природно, виникає маса непорозуміння та неправильних інтерпретацій. Предмет йоги цим і відрізняється: ми маємо зрозуміти самих себе. «Це моє тіло, це мій ум, це мій розум, і це моя емоційна сутність». Потім ми повинні наблизитись до розуміння того, як з усім цим поводитися. Я не можу поводитися з усіма цими складовими так само, як це робить мій батько. Тому що це – адх’ятма садхана; це дуже суб’єктивно, індивідуально. Тому нам потрібно знайти свій власний шлях.
У практиці йоги вчитель має навчити учня дивитися на себе. Як учитель, я не повинен говорити «Дивися на мене і йди за мною» або «Ось як я веду своє життя, дивись і повторюй». Є дуже осяжні, відчутні речі. З ними все зрозуміло. Але більш тонким моментам неможливо слідувати, їх неможливо побачити. Я можу спостерігати поведінку великої людини і слідувати за нею, але я не можу зрозуміти, чому вона поводиться саме так. Навчання – це не плагіат, біхевіоризм чи маньєризм. Моїми кумирами можуть бути Рамакрішна Парамахамса або Рамана Махаріші, я й можу мати припущення про те, як вони поводилися в житті, але я ніколи не зрозумію їх повністю без знання всіх фактів та причин, які їх супроводжували. Отже, йога – це дуже суб'єктивний предмет. Вона також є предметом, де кожен сам для себе є вчителем, так само як і учнем. Кожен вчиться спостерігати самого себе, впізнавати себе, вчиться поводитися з самим собою, і існувати з самим собою.
Мій батько навчив мене дивитися на себе: «Дивися на себе і вчися», - сказав він. Він ніколи не говорив: «Встань на моє місце і роби, як я».
