07/12/2022
ВАГІТНІСТЬ, ЩО НАСТАЛА ЧЕРЕЗ ТРИ МІСЯЦІ ПІСЛЯ ВИКИДНЯ ЧИ АБОРТУ, НЕ НАЛЕЖИТЬ ДО ГРУПИ РИЗИКУ: результати дослідження
Дослідження, проведене в Норвегії, в якому провели аналіз результатів майже 75 000 пологів, показало, що настання вагітності через три місяці після викидня чи аборту не збільшує ризик несприятливих наслідків (doi: 10.1371/journal.pmed.1004129 pmid : 36413512).
Цей висновок суперечить чинній рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) чекати принаймні шість місяців після викидня або аборту, перш ніж знову завагітніти, щоб уникнути ускладнень для матері та дитини (https://www.who.int/publications/i/item/WHO-RHR-07.1).
Автори дослідження, опублікованого в PLoS Medicine, піддали сумніву рекомендації ВООЗ, заявивши, що докази, які лежать в основі рекомендації, «недостатні».
У ВООЗ заявили, що рекомендації, опубліковані 2007 і консультацій 2005 року, ґрунтуються на доказах того, що інтервал шість місяців або менше між пологами та настанням наступної вагітності пов’язаний із підвищеним ризиком материнської смертності. У ВООЗ також попередили, що інтервали між пологами і настанням наступної вагітності близько 18 місяців або менше пов’язані з підвищеним ризиком дитячої, неонатальної та перинатальної смертності, народження немовляти з низькою масою тіла та передчасними пологами.
У відповідь на запитання, підняті під час дослідження в Норвегії, експерти ВООЗ повідомили The BMJ, що їм «відомі оновлені дані з цього приводу» і нині триває процес «проведення нових досліджень ризику перинатальної смертності після коротких інтервалів між вагітностями, заснованих на комплексному аналізі даних з країн із низьким і середнім рівнем доходу». Сказано, що це дослідження стане основою для майбутніх рекомендацій ВООЗ щодо інтервалів між вагітностями, які будуть сформульовані в процесі розробки офіційних настанов, хоча не зазначено часові терміни виходу рекомендацій.
У 2018 році велике когортне дослідження показало, що проміжок менше року між пологами та зачаттям іншої дитини був пов’язаний із підвищеним ризиком для плода та немовляти більшою мірою для жінок віком 20–34 роки, ніж для жінок 35 років чи старше. Серед когорти жінок старшої вікової групи інтервал менше року був пов’язаний зі значно підвищеним ризиком материнської смерті або серйозних захворювань, таких як переливання крові, госпіталізація до реанімації або органна недостатність (doi: 10.1136/bmj.k4536).
ВАГІТНІСТЬ ПІСЛЯ ВИКИДНЯ
Нове дослідження, проведене дослідниками з Норвезького інституту громадського здоров’я та Університету Кертіна (Західна Австралія), проаналізувало результати 50 000 пологів після попереднього викидня та приблизно 24 000 пологів після аборту між 2008 і 2016 роками. Було встановлено, що середній інтервал між викиднем і подальшим зачаттям становив чотири місяці (міжквартильний коефіцієнт 2−9 місяців).
Серед жінок, у яких вагітність настала після викидня, у 3,2 % мала місце прееклампсія, у 4,2 % − гестаційний цукровий діабет, у 6 % − передчасні пологи, у 3,5 % − спонтанні передчасні пологи. Серед народжених дітей 9,5 % були малими для гестаційного віку (МГВ) і 10,3 % були великими для гестаційного віку (ВГВ).
Дослідники повідомили, що серед жінок, які завагітніли менше ніж через три місяці після викидня, існував нижчий ризик народження дітей із МГВ (8,6 % пологів) (скоригований відносний ризик − сВР 0,85; 95 % довірчий інтервал − ДІ від 0,79 до 0,92; P < 0,01) і серед тих, у кого перерва становила 3−5 місяців (9 %) (сВР 0,9; ДІ 0,83−0,97; P = 0,01), ніж серед жінок, які завагітніли через 6−11 місяців після викидня (10,1 %).
Перерва менше трьох місяців після викидня також асоціюється з меншим ризиком гестаційного цукрового діабету (3,3 % пологів) (сВР 0,84; ДІ 0,75− 0,96; P = 0,01), ніж перерва 6−11 місяців (4,5 %).
ВАГІТНІСТЬ ПІСЛЯ АБОРТУ
Серед жінок, які перенесли аборт, середній інтервал до наступної вагітності становив 17 місяців (міжквартильний діапазон 7−34 місяці). З цих жінок у 2,8 % була прееклампсія, у 3,2 % – гестаційний цукровий діабет, у 5,5 % – передчасні пологи, у 3,2 % – спонтанні передчасні пологи. Серед народжених дітей 10,8 % були МГВ і 8,8 % були ВГВ.
Частота МГВ суттєво не відрізнялася за часом від аборту до зачаття, хоча ризик ВГВ був нижчим серед жінок із часовим терміном 3−5 місяців (8 % пологів) (сВР 0,84; ДІ 0,72−0,98, P = 0,03) ніж із часовим терміном 6−11 місяців (9,4 %).
Вагітність, що настала через понад 12 місяців після викидня чи аборту, не продемонструвала зв’язку з несприятливими результатами гестації (P > 0,05), за винятком підвищеного ризику гестаційного цукрового діабету серед жінок, які мали 12−17-місячну перерву після викидня (P > 0,05; 5,8 %) (сВР 1,2; ДІ 1,02−1,4; P = 0,02), часовий проміжок 18−23 місяців (6,2 %) (сВР 1,24; ДІ 1,02−1,5; P = 0,03) або часовий проміжок понад 24 місяці (6,4 %) (сВР 1,14; ДІ 0,97−1,34; P = 0,1), порівняно з часовим проміжком 6−11 місяців (4,5 %).
Автори зазначили, що їхні висновки були обмежені відсутністю інформації про потенційні спотворюючі фактори, зокрема такі, як намір завагітніти, поведінка жінок в питаннях звернення по медичну допомогу, а також тим, що вони мали інформацію лише про ті викидні, про які було відомо системі охорони здоров’я. Дослідження фінансувалося Дослідницькою радою Норвегії, і автори заявили про відсутність конфлікту інтересів.
Джерело: BMJ 2022;379:o2848
https://www.bmj.com/content/379/bmj.o2848.full
