16/06/2025
— «Мамо, тобі подобаються мої чорні кросівки?»
— «Ні, доню, я б обрала ті фіолетові з єдинорогом.»
Яринка починає плакати й голосно кричати:
— «Тобі має подобатись те саме!»
Я розгублено дивлюся на Яринку, присідаю поруч і кажу:
— «Це нормально. Ми можемо думати по-різному. Нам може подобатись різне. І ми можемо почувати по-різному. Я тебе все одно люблю.»
Фраза «Я тебе люблю» заспокоює Яринку. Вона стихає, тулиться до мене й шепоче:
— «Я ненавиджу фіолетовий, рожевий, фей і принцес.»
⸻
👶 Злиття — природний і важливий стан для дитини й мами. Цей стан по замовчуванню передбачає, що «ми хочемо, думаємо, почуваємо одинаково.»
У цьому стані народжується відчуття: «Нарешті є хтось, як я. Я не самотній.»
Із злиття починається наш перший стосунок з батьками, партнерські стосунки, перші закоханості.
Але якщо мама не дозволяє дитині вийти зі злиття, і воно залишається єдиною формою контакту, то у дорослих стосунках людина не зможе витримувати іншість іншого, й напругу від цього.
У злитті немає свободи.
Батьки, чиї діти прагнуть вийти зі злиття й залишають сімейне «гніздо», часто відчувають порожнечу і втрату сенсу життя.
Коли партнери, чи один з партнерів, вперше помічають — «Він (вона) інший, не такий, як я» — чари злиття минають. З’являється напруга.
Щоби будувати дорослі, партнерські стосунки, має бути досвід у стосунках поза злиттям.
⸻
Ми можемо бути різними й все одно любити одне одного. Свобода і близькість можуть жити разом. #гештальт #стосунки
