20/04/2026
ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНА ПРИТЧА про знаки долі.
Йшов хлопчик по лісовій дорозі. Світило сонце, пташки щебетали, і повітря було наповнене чарівним ароматом лісових трав.
Сосни росли високо в небо, наповнюючи все довкола своїм чарівним, терпким запахом хвої. Серце хлопчика було сповнене радості до життя!
І раптом він спіткнувся об якийсь корінь і впав. Радість покинула його, коліно розбите до крові і ниючий біль затьмарив фарби літа.
– О Боже! – вигукнув хлопчик, – ну чому ти підсунув на дорозі мені цей корінь? Який же ти хранитель, якщо дозволив мені так боляче вдаритися? – з образою сказав хлопчик.
Пізніше, піднявся і злегка накульгуючи, звернув на іншу стежку. Біль поступово стих. Хлопчик не затаїв образу і знову весело пішов по новому обраному шляху.
Неабияк втомившись, він спустився до струмка, щоб вгамувати спрагу і відновити втрачені сили.
Напився. Але коли спускався по схилу, що веде від струмка, знову послизнувся і вдарився об камінь, що лежав неподалік.
– О, Боже, ну чому ж мені так не щастить! Знову ти забув мене і не допомагаєш мені йти по моєму шляху!
Поки він вставав і розглядав свої синці та порізи, недалеко від нього впало від старості велике дерево, ледь не зачепивши його.
Від струмочка стежка перейшла в широку дорогу і хлопчик знову весело пішов по ній.
Хлопчик не знав про те, що спіткнувшись перший раз об корінь дерева, від нього неподалік проповзала отруйна змія. І якби він не впав, то обов’язково б наступив на неї і попрощався б з життям.
А вдруге, коли він вдарився об камінь, спускаючись по схилу, його підстерігала біда, бути задавленим могутнім деревом.
Дорога вивела його на велику галявину. Але раптом, налетіли хмари, подув сильний вітер, і почалася гроза. Спочатку дрібні краплі дощу змінилися на більш великі, потім ще більший дощ переріс у зливу.
Хлопчик побіг в надії сховатися під кроною великого дерева, що виднілося на узліссі і знову впав, зламавши руку. Після чого, зненавидів свого Бога.
– Не вірю я більше в те, що ти є – кричав у відчаї хлопчик.
– Не піду я по тих дорогах, які ти вказуєш – продовжував кричати хлопчик, скорчившись від болю. Не знав він тоді, що в те велике дерево вдарила блискавка і його падіння дивом врятувало йому життя.
Коментар від Психологічної студії Сенс: Не все, що здається на перший погляд невдачею, нею є. Можливо ваше падіння, трапилось для того, щоб захистити вас від чогось.
Джерело: з інтернету.
Матеріал підготувала: Психологічна Студія Сенс https://www.sens.lviv.ua/
Тел: 067 4848 466
